Народний депутат Павло Різаненко: Через конфлікт між облрадою та Київською ОДА страждають всі

06.10.2017, 11:56

Павло Різаненко вважає, що підгрунтям протистояння КОДА і КОР може бути корупційна складова
Павло Різаненко вважає, що підгрунтям протистояння КОДА і КОР може бути корупційна складова

Чому неможливо відновити роботу унікального Радіопередавального центру у Броварах. Чим завершиться протистояння Київської облради та губернатора Олександра Горгана. Як змінять реформи життя звичайних українців. Про це та і інше порталу "Моя Київщина" розповів народний депутат від Блоку Петра Порошенка, мажоритарник з Київської області Павло Різаненко

- Ви – депутат-мажоритарник Верховної Ради від 97-го округу на Київщині  вже друге скликання поспіль. Скажіть, що Вам вдалося зробити для виборців за цей час, і які проблеми у окрузі є найнагальнішими?

- Не всі до кінця розуміють функції народного депутата. А тому мають багато очікувань, що депутат вирішуватиме комунальні проблеми, керуватиме органами місцевого самоврядування, не враховуючи, що це не передбачено законом. Насправді, робота депутата – законотворча.

Але все одно депутат не може не реагувати на звернення своїх виборців. На моєму окрузі склалася своєрідна диспропорція. Так, Бровари і Броварський район є фінансово самодостатніми – у них спостерігається дуже суттєвий профіцит бюджету. Так, в Броварах надлишок коштів становить більше 100 мільйонів гривень, в районі – більше 50-ти.

А от у Баришівському районі і Березані – зовсім інша історія. У них немає зайвих ресурсів, і вони увесь час працюють «на витяжку». І що найцікавіше: за такої ситуації саме у Баришівському районі і Березані не доводиться говорити про випадки масштабної корупції. У них немає проблем з впровадженням Prozzoro. Там спокійно працюють через цю систему, примудряються економити кошти тощо. А Броварська районна рада уникає роботи з Prozzoro.

А там де грошей дуже багато і є якась монополія на владу – чи то міського голови, чи то дуже вузької групі осіб – виникають проблеми: ресурси витрачаютсья неефективно. Кошти є, їх багато, але чомусь в Броварському районі вони розподіляються на двох-трьох підрядників, які, в свою чергу, пов’язані з кількома депутатами від «Нашого краю». Аналогічна ситуація в Броварах: там теж є кілька підрядників, повязаних  з депутатами. З економічної точки зору, в Броварах і районі не можна говорити про проблеми з ресурсами, але можна сказати, що вони з субєктивних причин не можуть розпорядитися ними ефективно і належним чином.

- Але ж депутатська діяльність, як відомо, може бути неформальною…

- Якщо говорити про неформальну роль, то вона полягає в лобіюванні. Точніше – сприянні спрямовування коштів державного бюджету (субвенцій соціально-економічного розвитку та держфонду регіонального розвитку напряму) на потреби громад округу. Наприклад, недавно таким чином за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку було забезпечено фінансування ремонту будинку культури «Мрія» в Баришівці. Також значні кошти йдуть на освітлення вулиць, асфальтування доріг в селах, закупку обладнання для медичних, освітніх, культурних та спортивних закладів. Але я завжди чесно кажу: це не є обов’язок депутата займатися цим, але в тих реаліях, які склалися, ти також не можеш абстрагуватися від цього. Є повноваження, закон, а є ще й очікування людей, і хочеш не хочеш, але змушений це робити.

Обсяг державної субвенції для 97-го виборчого округу на 2017 рік

Хтось із депутатів отримує від задоволення від вибивання коштів, а я намагаюся просто використовувати ті можливості, які маю і справджувати ті чи інші очікування. Також, я вважаю, що такі дефіцитні і дотаційні регіони як Баришівка і Березань повинні отримувати непропорційно більші субвенції, ніж ті самі Бровари, в яких більше 100 млн. гривень на рахунках і вони не можуть ними розпорядитися ефективно.

Ще один важливий момент: я завжди намагаюся підтримувати умови політичної конкуренції, плюралізму та балансу. Я не прихильник авторитарних методів і моделей. При можливості, у місцевих радах, де є наші союзники, ми намагаємося створювати якомога ширшу коаліцію. Десь це не вдається – наприклад, в Броварах і Броварському районі і там Блок Петра Порошенка взагалі перебуває в опозиції. Там створені більшості за рахунок Опозиційного блоку,  «Нашого краю», «Батьківщини», «Свободи», «Укропу». Виходить, що дві «опозиції» - одна проросійська, інша так звана «націоналістична» - злились в одну більшість.

Така сама ситуація, до речі, спостерігається і в обласній раді, де спостерігається об'єднання Опозиційного Блоку з Батьківщиною, Свободою, Укропом та іншими. Але процеси нижче, в районних радах, залежні від обласної ради, адже в області є потужний фінансовий ресурс, і тому місцеві ради намагаються продемонструвати лояльність до обласної ради задля доступу до цього ресурсу. Якби в Київській обласній раді була коаліція на чолі з БПП, то я впевнений, що, ну, може, не в 100%, але у 80-90% райрадах, коаліції були б інші.

- В свій час, Ви були одним із тих, хто боровся проти знищення Радіопередавального центру в Броварах…

- Ця історія почалася дуже давно ще у 2011 році. Для Броварів вона є дуже резонансною. В минулому візитівкою Броварів були не хмарочоси, які там зараз будуються, а вежі цього унікального об’єкту, який мав критичне значення для обороноздатності країни. Об’єктивно Радіопередавальний центр вже не відновити, все обладння знищено а нерухомість та землю розкрадено. Питання стоїть лише у поверненні вкраденої землі, але це тривалий процес. Він іде, вже є перші засуджені, є вироки посадовцям, руками яких розкрадалися ці землі в інтересах Віктора Поліщука (власник збанкрутілого Банку «Михайлівський», мережі «Ельдорадо», бізнес центру «Гулівер»).

Процес по поверненню землі до власності громади триває. З цього питання ми вже пройшли по одному колу до самої верхівки судової системи. Було рішення щодо повернення цих земель у власність громади, воно набуло законної сили. Але Вищий Господарський Суд це рішення відмінив, нового не постановив і направив справу на новий розгляд. Взагалі, як на мене, то це такі собі судді-камікадзе, які не пройшли конкурс до нового Верховного Суду, у них «дембельський акорд» адже вони скоро будуть звільнені, і вони готові творити все що завгодно за останній хабар на посаді. Утім, навіть вони не наважилися постановити нове рішення, щоб узаконити цю крадіжку. На мою думку, вони просто взяли хабар і умили руки. А нове коло судів– це ще більше хабарів для суддів від пана Поліщука. Тобто, цей процес затягується ще, як мінімум, на півроку. Але я думаю, що завершиться все добре для громади Броварів, бо вищою інстанцією на цьому новому колі вже буде оновлений Верховний Суд.

- Тобто, про відновлення Радіопередавального центру мови йти вже не може, а максимум, що можна виграти громаді з цієї справи – це повернення земель у свою власність?

- Так. Але я хочу нагадати: це не якась сільськогосподарська земля. Це – землі майже у центрі міста. І в залежності від того, як цією землею розпорядитися, це може принести громаді від сотень мільйонів, до мільярду гривень. Тобто мова йде про шалений ресурс. І викурити цих людей, які пограбували місто – йдеться про пана Поліщука, який по суті вкрав землю центру, частину її забудував багатоверхівками і не вклав жодної копійки в інфраструктуру – першочергове. Ні освітньої, ні культурної, ні спортивної, ні інфраструктури водопостачання і водовідведення нової не було збудовано, а місто приросло новими кварталами та мешканцями що призвело до перенавантаження всієї инфраструктури.

За останній рік в Броварах було два випадки, коли з-під землі прорвалися каналізаційні фонтани і вулиці заливало нечистотами. Все це є результатом такої забудови без наявності належної інфраструктури. Так, пан Поліщук збудував будинки, квартири продав, а от інфраструктуру доведеться будувати громаді за власний кошт. Повернення цих земель дасть змогу реконструювати цю інфраструктуру та збудувати нову. Але тільки на реконструкцію тільки очисних споруд потрібно близько 350 мільйонів гривень. У Броварів, які мають профіцит бюджету від 100 до 150 мільйонів, грошей буде недостатньо. Тому, завершення цього процесу дасть можливість місту хоча б одноразово відновити та стоврити належну інфраструктуру.

- Зараз відбувається гостре протистояння між Київською облдержадміністрацією та обласною радою. Чи слідкуєте Ви за цим процесом?

- Остільки, оскільки… Але я вважаю, що це дуже погано для громад області: саме від цього протистояння між виконавчою і місцевою представницькою гілками влади страждають громади області, районів і міст обласного значення. Це призводить до того, що проекти які повинні фінансуватись щ обласного бюджету не реалізовуються вчасно, або взагалі не реалізовуються. Нічого гарного з цьому немає.

У Конститутіції прописано: виконавчим органом обласної ради є обласна державна адміністрація. При усіх владах - «блакитних», «помаранчевих» - люди були відповідальні перед громадами і працювали так щоб це не шкодило громаді. Не було такого, що не реалізовувалися проекти взагалі. Тому, я вважаю, що керівництво обласної ради веде себе безвідповідально.

Треба дивитися на особистості, які за цим стоять. Вони діють в догоду своїм амбіціям не пов’язаним з добробудом громади, а пов’язаним з майбутніми президентськими виборами та виборами до Верховної Ради. Враховуючи скандали по проектам фінансування з обласного бюджету – особливо враховуючи масштаби зловживань, або освоєння коштів зі збитками (нещодавній приклад – реконструкція парку «Перемога» у Броварах), я можу сказати, що там існує також суттєвий корупційний елемент.

Можна згадати і про те, як в селі Погреби була спроба створити «чорний» бізнес по намиву піску повязаний з депутатами обласної ради з так званої націоналістичної партії, які перебувають в більшості разом з Опозицінийм блоком та Батьківщиною і формально очолюють там профільні комітети.

- Як Ви вважаєте, в чому суть цього протистояння? Банальна боротьба за владу, чи щось інше?

- Тут два аспекти: є політичний момент, який розрахований на отримання дивідендів «під» наступні парламентські чи президентські вибори. Це стосується, можливо, для Костянтина Бондарєва (голова Київської обласної організації «Батьківщина» - Ред). Це не надто конструктивна позиція. Власне, можна подивитися на дії «Батьківщини» у Верховній Раді, яка ні за що не голосує, навіть не дивлячись на позитиви для країни. Яскравий приклад: пенсійна реформа. Мало хто знайшов реальні аргументи проти неї, але «Батьківщина» чомусь не голосувала. Так само відбувається і в Київській області.

Другий аспект – це боротьба за ресурс з метою корупційного збагачення.

- Повернемося до Вашого політичного минулого. Ви є вихідцем з «УДАРу», а недавно, деякі колишні представники цієї сили заявляли про тиск через приналежність до цієї партії. Як Ви це прокоментуєте?

- Чесно кажучи, я не зовсім розумію, про який тиск ви говорите. Я ніякого тиску не відчуваю як і мої коллеги. Якщо мова йде про заяву депутата Кихвської обласної ради Романа Сімутіна, то наскільки я розуію він втратив зв’язок з фракцією БПП в облраді. Людина не асоціює себе фракцією БПП. В обласній раді є й інші «ударівці». Наприклад, Федорченко, але він чомусь не заявляє ні про який тиск. Насправді, пан Сімутін не єдиний депутат від «УДАРу» в місцевих радах. У Верховній Раді є ціла група депутатів від партії УДАР. Я думаю що Роман ображений що керівництво обласного осередку БПП по суті підтримало процесс його відкликання. Якби він переглянув свою позицію і врахував той факт, що представляє БПП і дотримувся командної гри, то ситуація могла би бути іншою. До мене зараз доходить інформація, що він вжезаймається іншим політичним проектом на місіевих виборах в Київській області, який ні до БПП, ні до «УДАРу» не має жодного відношення.

- З чим, на Вашу думку, пов’язане блокування децентралізації в Київській області? І чи мають народні депутати впливати на цей процес?

- Народні депутати не мають та не можуть формально впливати на цей процес. Якщо подивитися на законодавство, то вони можуть вплинути тільки колегіально, прийнявши якийсь закон, або зміни до нього. Формально ніяких інших важелів він не має. А от неформально усе залежить від позиції, активності, та місцевих альянсів та союзів. Хтось з народних депутатів неформально намагається впливати на цей процес, а хтось ні. Повільно цей процес у Київській області відбувається через конфлікт між КОДА і КОР. У них немає нормальних каналів комунікації, у них повна недовіра і, відповідно, вони не можуть узгоджувати свої дії.

- Тоді як розуміти нещодавню заяву нардепів Мепарішвілі і Сисоєнко, які разом з мером Білої Церкви Геннадієм Диким звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з вимогою заблокувати Шкарівську ОТГ?

- Це той неформальний вплив, про який я казав. Формального механізму впливу у них немає.

- Знову повертаючись до минулого, а точніше, до Вашого «протистояння» з обласним депутатом від «Батьківщини» Олегом Кищуком. Зокрема, випадок, коли його прибічники розповсюджували «фейкове» звинувачення губернатора Горгана нібито від Вашого імені. З чого це почалося і які причини цього протистояння?

- Не люблю таке коментувати, але моя позиція проста: у мене з ним немає жодного протистояння. Для мене він просто політичний конкурент на двох минулих виборах. А також можливий конкурент на майбутніх виборах, якщо я буду брати в них участь та він прийме рішення балотуватися. А дивлячись на його дії, я вважаю що він вже його прийняв і завчасно веде виборчу кампанію. Я завжди за конкуренцію, але в рамках закону, певних моральних норм і правил.  Він діє відповідно до своїх уявлень моралі та цінностей. Розповсюдження неправдивої і недостовірної інформації політичного характеру – ну якщо він вирішив так діяти, то я думаю, виборці самі нададуть оціинку такій поведінці.

Нагадаю, він двічі програв вибори: в 2012 році був знятий своєю ж фракцією, а в 2014 році посів якесь енне місце.. Є й інші люди, які готуються до виборів. Наприклад, Олег Іваненко (депутат облради, голова осередку БПП в Броварах - Ред) вже веде свою виборчу кампанію на збільшення своєї впізнаванності, на що має повне право.

- Розкажіть про Вашу політичну діяльність. Ви – член міжфракційного об’єднання «Київщина», яке очолює екс-регіонал Ярослав Москаленко. Чому Ви вирішили долучитися до цього об’єднання, в той час як деякі інші депутати відмовилися від цієї пропозиції?

- Мені не особливо відомо, щоб хтось відмовлявся, адже коли були перші збори, то присутніми були майже всі мажоритарники з Київщини. А ще більше немажоритарників, які проживають у Київській області, або цікавляться її життям. Я не бачу проблеми, що хтось не увійшов до МФО. Хтось був зацікавлений в цьому утворенні, щоб мати додатковий колективний канал спілкування , з місцевою владою, то той приєднався. В кого немає на це часу чи бажання – то це його особиста справа. Я вдячний людям, які ініціювали це об’єднання, бо це потребує часу та ресурсу. Але об’єднання не означає, що ми одразу станемо однієї думки: хтось думає по-своєму, інший – по-своєму. Тому ми спілкуємося між собою, дебатуємо, відстоюємо свої позиції.

- Перейдемо до питання реформ. Поясніть, що конкретно принесе нова пенсійна реформа звичайним жителям, наприклад, Березані чи Броварів?

- Для діючих пенсіонерів – це, перш за все, осучаснення пенсій (одноразова індексація) і запуск автоматичної індексації в майбутньому. Тобто більше не доведеться вручну переглядати розмір пенсії. Для значної кількості людей – це суттєве збільшення пенсій. Для майбутнього покоління, або для тих кому залишилося більше десяти років до пенсії, з 2019 року запускається обов’язкова накопичувальна система, де все, що ви відрахували, буде вашою пенсією. Плюс – інвестиційний дохід, який буде зароблено між моментом початку відрахування і моментом виходу на пенсії. По суті, от це і є справжньою реформою. Так працюють пенсіні системи в більшості країн розвиненого світу.

Осучаснення не є саме реформою, це – одноразове рихтування перекосів діючої системи, тобто вона не змінює свої принципи. А реформа – це якраз перехід до запровадження обов’язкового пенсійного накопичування. Але чесно кажучи, люди відчують її тільки років через 10-15, коли виходитимуть на пенсію. А нинішні пенсіонери якраз найбільше зацікавлені у цьому осучаснені та індексації. Звичайно, що є й інший аспект: мова не йде про збільшення страхового віку, але про збільшення обов’язкового страхового стажу. У нас зараз обов’язковий страховий стаж 15 років. Це що означає? Це означає, що потрібно всього 15 років працювати, сплачувати податки, щоб отримувати пенсію. Тепер він збільшується до 25 років. Чи справедливо це? Я вважаю, що так. Людина в 21-22 роки починає працювати, 25 років працює і в 45-50 років вже має мінімальний стаж. Це ненормально, коли людина всього 15 років працювала і має такі ж умови пенсії, як і людина, яка пропрацювала все життя.

- Але ж в Україні вже давно працюють приватні страхові фірми з накопичувальними пенсійними системами. Чи не буде державна система «шкутильгати» на їх фоні?

- Я б уточнив, Недержавні Пенсійні Фонди внески до яких працівники або роботодавці роблять добровільно. Обов’язкова накопичувальна система яка запроваджується зараз, по суті, є механізмом примусового заощадження. Методом добровільного заощадження (НПФ) користується близько 500 тис. людей в Україні і сума активів складає приблизно 2 млрд. гривень. При запуску системи у 2019 році сума річних відрахувань складе 5-7 млрд грн. Через п’ять років, вже близько 30 мільярдів. А це все – інвестиції в економіку: гроші через ринки капіталів вкладатимуться в реальний сектор – нові виробництва які будуть давати нові робочі місця. От в чому суть цього механізму: він не тільки дає можливість заощадити і отримати інвестиційний дохід, але й допоможе збільшити інвестиційну сладову економіки країни.

- А щодо підвищення пенсій на 140 гривень, яким так хваляться депутати. Чи не виглядає це смішно?

- Насправді, 140 гривень це мінімальне підвищення. Там потрібно дивитися по категоріям громадян, бо є такі, яким пенсію буде підвищено на 1000 гривень. Тобто, є кілька категорій, які отримають своє підвищення.

- Від чого це залежить?

- Від розміру пенсії в залежності від року виходу на пенсію. По суті, у нас не проводилася автоматична індексація, а в ручному режимі вона робилась одноразово. Є періоди, коли люди виходили на пенсію, але в них не було індексації і їхня пенсія – мізерна. В людей, які працювали однакову кількість років, але в різний час виходили на пенсію, пенсійні виплати можуть дуже різнитися. Саме осучаснення якраз покликано прибрати цю диспропорцію шляхом збільшення пенсії таких громадян.  

Розмову вів Олександр Павличук, "Моя Київщина"

Читайте також:

Київська обласна рада
Ярослав Москаленко
Олександр Онищенко

Новини

Під Києвом обіцяють збудувати еко-містечко з власною сонячною електростанцією

19.11.2017, 17:48

У Білій Церкві безкоштовно навчатимуть, як відкрити власну справу

19.11.2017, 16:11

Юна білоцерківчанка потрапила на фінал дитячого Євробачення

19.11.2017, 14:40

У Борисполі невідомий покидьок зарізав жінку, сховавшись поміж гаражів

19.11.2017, 13:08

Планові перевірки: наступного року органи державного нагляду приїдуть на близько 780 компаній з Київської області

19.11.2017, 11:58

Київщина: начальника слідчого відділу поліції пов’язали за хабар (ФОТО)

19.11.2017, 11:34

"Я тобі бажаю удачі в бою з "Шакалом": юна боксерка про бій Ломаченка та Рігондо (ВІДЕО)

19.11.2017, 8:46

Мер Ірпеня Карплюк став "королем тендерів" (ВІДЕО)

18.11.2017, 19:37

День без тиші: на довиборах представник "Батьківщини" порушив закон, агітуючи за кандидата-"радикала"

18.11.2017, 19:15

Двох "фіскалів" з Київщині взяли на шахрайських схемах з податками

18.11.2017, 17:19

Аналiтика

Присяжнюк продавив Дикова, який тепер заправляє Вишневим

Погрози, підкуп і стриптиз-клуб: Як міліцейська братія захопила Вишневе

17.11.2017, 8:03

Горган ризикує наразитися на нерозуміння жителів Київщини

"Острівці" корупції: Як Горган дав своєму раднику підзаробити

16.11.2017, 8:21

Павло Панфьоров

Начальник Вишгородського відділу Нацполіції Павло Панфьоров: Не помиляється той, хто нічого не робить

16.11.2017, 8:01

ТОП-100 найбільших платників податків Київщини: меблева фабрика "ВЕСТА"

15.11.2017, 8:04

Скандал у конкурсній комісії

Як БПП, "Радикальна партія" і "Батьківщина" подружилися з "Опоблоком" заради Узина

14.11.2017, 8:04

У Великій Димерці - земельний скандал

Як селищна рада Великої Димерки закатала в асфальт приватну ділянку

13.11.2017, 10:25

Боєць полку "Миротворець" Сергій Федоренко: Не плутайте патрульну поліцію і поліцію особливого призначення

10.11.2017, 10:16

Вибори продемонстрували кілька цікавих несподіванок

ТОП-5 сенсацій на виборах до ОТГ Київщини

09.11.2017, 8:03

ТОП-100 найбільших платників податків Київщини: ПП "Комфорт меблі"

08.11.2017, 8:06

Політична та комунальна ситуації в Яготині - не на висоті

Хто "з’їв" Дерунця, або Чому Яготин залишився з холодними батареями

07.11.2017, 8:58

Блоги

Світлана Шеповалова (волонтер): Як допомогти ветеранам Київщини відкрити власну справу

17.11.2017, 15:41

Роман Сімутін (депутат Київської облради): Як у Броварах вирішити відому проблему з казки "Про рукавичку"

16.11.2017, 16:45

Павло Лаврусь (активіст, Біла Церква): Не можна просто так взяти, і прийти на сесію міської ради

15.11.2017, 17:57

Ігор Коліушко (голова правління Центру політико-правових реформ): Чому Порошенко стає на стежку Януковича

14.11.2017, 15:14

Михайло Апостол (радник міністра внутрішніх справ): Як знищити тіньовий ринок землі та корупцію в органах виконавчої влади

14.11.2017, 8:50

Василь Рішко (журналіст): "ДжонДіри" Ярослава Москаленка, або Як стають філантропами

13.11.2017, 13:22

Олександр Павличук (головний редактор порталу "Моя Київщина"): Хвича Мепарішвілі – новий кандидат на звання "ворог преси №1"?

13.11.2017, 12:21

Аліна Захаренко (юрист, активіст, Яготин): Замість роботи чиновники - в мережі

10.11.2017, 18:00

Соня Кошкіна (шеф-редактор, LB.ua): Жити по-новому

10.11.2017, 17:40

Василь Олексюк (секретар Бучанської міськради): Готуюсь до щорічного звіту

10.11.2017, 15:30