Начальник Вишгородського відділу Нацполіції Павло Панфьоров: Не помиляється той, хто нічого не робить

16.11.2017, 8:01

Павло Панфьоров
Павло Панфьоров

Про ситуацію зі злочинністю, створення водних підрозділів поліції та діяльність правоохоронців у зоні АТО "Моя Київщина" поспілкувалася з Павлом Панфьоровим – очільником Вишгородського райвідділу Нацполіції

- Розкажіть про себе, як взагалі Ви потрапили у правоохоронні органи?

- Це сталося у 1997 році, коли я поступив до Академії внутрішніх справ України на перший курс слідчого факультету. Там я навчався чотири роки, а потім пішов за фахом працювати у Вінницьку область. Спочатку був звичайним слідчим, потім займався дорожньо-транспортними пригодами, і врешті-решт став слідчим по особливо важких справах.

- А що Вас спонукало стати правоохоронцем?

- Мій батько 36 років свого життя віддав цій справі. Відповідно, я з дитинства примірював на себе міліцейський кашкет, дуже хотів допомагати людям і стояти на захисті закону. Тому свою мету втілював у життя, намагався поступити до академії у 1996 році після закінчення школи, однак на останньому іспиті не склалося. Потім вирішив спробувати ще раз і я досяг своєї мети.

- Яким чином Ви опинилися в Київській області?

- У 2008 році я приїхав до Управління державної служби охорони міста Києва, де був прийнятий на посаду інспектора відділу служби. Потрапив у Департамент ДСО, а саме у спецпідрозділ міліції охорони "Титан". Ми займалися супроводом вантажів, інкасацією тощо.

Після двох років служби мені запропонували очолити Васильківське відділення міліції охорони, на що я відразу погодився. За п’ять років роботи ми стали міжрайонним відділом. А вже після Революції Гідності керівництво Нацполіції у Київській області запропонувало очолити Вишгородський відділ міліції.

- Які досягнення у Вашого колективу, чи вдалося зменшити злочинність у районі?

- Якщо брати статистику, яка є хоч і сухою, але впертою річчю, ми можемо бачити динаміку зменшення злочинності. Так у нас є мапа, і населені пункти, де є динаміка до зростання криміногенної злочинності, ми відмічаємо червоним кольором, де зниження – зеленим. Загалом на нашій карті переважає зелений колір, що свідчить про зниження злочинності.

- У чому секрет успіху?

- Багато чого залежить від розстановки сил та засобів на території обслуговування серед особового складу. Наприклад, патрульні екіпажі, які курсують районами – це безумовний плюс для кожного регіону країни. Це дає, у першу чергу, можливість швидкого реагування, а також створює ефект постійної присутності поліції і надання послуг громадянам. Скажу відверто, не завжди ми можемо назвати їх якісними, в силу тих чи інших причин. Але є й чимала кількість вдалих прикладів.

Утім, поліція займається не лише криміналом. У більшості невеликих населених пунктів не трапляється жодних злочинів, бо люди знають один одного. Але там зазвичай більше побутових проблем, які допомагають вирішити полісмени.

- Назвіть основні центри злочинності у Вишгородському районі?

- Перш за все, це місто Вишгород. Воно, за великим рахунком, є сателітом Києва, адже нас розділяє буквально кількасот метрів. На автодорогах вздовж Київського водосховища спостерігається досить велика кількість крадіжок цінних речей з автомобілів, бо відпочиваючі залишають транспортні засоби без нагляду на узбіччі. Трапляються незаконні заволодіння транспортом, але досить рідко.  

Втім, у Вишгороді статистика кримінальних злочинів за три роки йде на спад. Поряд із тим досить сильно збільшилася кількість звернень: утім, серед них часто виклики не пов’язані з нашою роботою. Щоправда колл-центр відфільтровує потрібні повідомлення.

- Перейдемо від роботи до сімейних справ, я знаю, що Ви одружені та маєте трьох дітей. Як проводите з ними вільний час, якщо такий є?

- Проводимо час з дружиною та дітьми завжди чудово, адже саме це надихає на життя. Але, на жаль, часу завжди мало… Як батько, який любить своїх дітей, це мене мучить, але по-іншому я не вмію. До речі, обоє синів думають піти батьківським шляхом, а от дочка постійно змінює свої вподобання, що досить характерно для дівчаток.

Я прекрасно розумію, що основний тягар виховання трьох дітей та всі побутові справи лягають на плечі дружини. В силу своїх можливостей завжди намагаюся знайти час та можливість, щоб допомогти їй. Вона підтримує мене у всіх починаннях, за що я їй безмежно вдячний. Та й взагалі, дружина офіцера - його надійний тил.

- Ви читаєте книги?

- Останнім часом тільки у електронному вигляді, бо книги з собою багато не поносиш. Але читаю дуже багато, від історичних книг про часи козацтва до класичних творів.

- Коли Ви знаходите для цього час?

- Для цього є ночі (сміється - ред.). Буває, просинаєшся посеред ночі, бо не можеш спати. Вийдеш перевірити, як несуть службу підлеглі, пройдешся по місту… Приходиш на роботу, відкриваєш книгу. І до шостої ранку ще є трохи часу…

- Чи були Ви в зоні проведення АТО?

- Так, був один раз. По-перше, це наказ і він не обговорюється. По-друге, є бажання. Воно з’явилося відтоді, як все це почалося.

- Де саме Ви були?

- Майже на всій території Луганської області, яка наближена до окупованих районів: Щастя, Трьохізбенка, Кримське, Станиця Луганська. Але в основному йдеться про Новоайдарський район. Надіюся, наступного разу також туди потрапити. Люди, які знаходяться на лінії розмежування, потребують нашої допомоги. Це велика трагедія,  і не тільки для тих територій, а й для всього українського народу.

Станично-Луганський відділ поліції 

Порожні багатоквартирні будинки в Трьохізбенці

Пам’ятаю, до мене зателефонувала волонтер, яка попросила навідати хірурга місцевої лікарні. Це – легендарна людина. І коли я передавав йому слова вдячності за кожну врятовану ним людину, у нього були сльози радості. А він провів понад 1 500 операцій, і в нього не було жодного загиблого.

Під час обстрілів він продовжував надавати допомогу населенню. Коли снайпер цілив у вікно, він присідав і далі продовжував свою роботу. Коли ти бачиш таких людей, які там живуть і виборюють територіальну цілісність, то розумієш: у нас тут досить комфортні умови праці. Ми не бідуємо, не голодні, не роздягнені, по-суті, у нас все дуже добре.

Приймальне відділення тієї ж лікарні після потрапляння осколкового снаряду

- Яке Ваше ставлення до реформи поліції?

- У цілому ставлюся позитивно. Це, мабуть, це одна із найбільш реалізованих реформ, які запроваджувалися у нашій державі. Вона має результат, є конкретні досягнення. Звісно, не помиляється той, хто нічого не робить.

Трапляються певні недопрацювання з нашого боку, або ж недосконалість певних аспектів, але ми постійно проводимо роботу над помилками і розвиваємося. Але потрібно пам’ятати, що у поліції служать такі ж громадяни України, у всіх є свої переваги та недоліки, адже люди не бездоганні.

Покращення в будь-якому випадку відчутні. Починаючи від матеріально-технічного забезпечення та збільшення кількості поліції на вулицях міста, завершуючи ставленням громади до полісменів.

Я не маю морального права сказати, що в районі все добре: трапляються грабежі та розбійні напади. Деякі справи ми оперативно розкриваємо, а в деяких заходимо в глухий кут. Це – життя. Але ми стараємося розкрите кожен, найскладніший злочин.

- Які будуєте плани на майбутнє?

- Ми не живемо одним днем, а постійно займаємося плануванням. У наступному році, за підтримки Головного управління Національної поліції, плануємо створити повноцінний підрозділ водної поліції. У нас діє сектор швидкого реагування на воді, де хлопці мають відповідні допуски та один плавзасіб. Але на територію Київського водосховище це дуже мало: тільки берегової смуги нараховується 120 км. Тут – і браконьєри, і відпочивальники на яхтах, катерах, водних скутерах, які переконані, що на воді для них перестають діяти правила дорожнього руху.

Часто так трапляється, що водії вживають алкоголь, після чого влаштовують своєрідні шоу на воді. При цьому вони не розуміють, що п’яні кермувальники на плавзасобах є такими ж порушниками ПДР, як і водії на автомобільних дорогах. Тому працівники підрозділу водної поліції будуть з ними боротися.

Дуже хочеться впровадити найближчим часом нову посаду в нашому відділі – шкільний офіцер поліції. Вони будуть в чомусь схожі на дільничних, але ціленаправлено працюватимуть з учителями та директорами шкіл. Часта присутність правоохоронців у навчальних закладах повинна буде не лякати дітей та учителів, а навпаки – збільшувати їхню довіру до поліції, постійно проводити профілактичну роботу з молоддю, адже діти – наше майбутнє.  

Олександр Павличук, "Моя Київщина"

Читайте також:

Новини

На вихідних у Київській погіршаться погодні умови

15.12.2017, 15:35

Поліція Київщини повернула додому зниклу неповнолітню дитину

15.12.2017, 15:05

В Ірпені оголосили волонтерську лотерею – Ліки для бійців

15.12.2017, 14:33

Чекаємо Вас біля головної ялинки міста!!!

В Бучі відбудуться новорічно-різдвяні заходи (СВЯТКОВІ ЛОКАЦІЇ)

15.12.2017, 14:05

Житель Білої Церкви збуває особливо небезпечні наркотики (ФОТО)

15.12.2017, 13:47

Ярослав Москаленко

Вишгородський нардеп Москаленко ввійшов у п’ятірку найбільших брехунів-політиків

15.12.2017, 13:29

У Білій Церкві закрили два нелегальні казино (ФОТО)

15.12.2017, 13:16

Суд виніс вирок броварчанину, який викрав авто та потрапив у ДТП

15.12.2017, 12:42

ГУ ДСНС України у Київській області

Під Києвом згорів приватний гараж разом з автомобілем

15.12.2017, 12:08

На Київщині поліцейські ліквідували торговців зброєю (ФОТО)

15.12.2017, 11:41

Аналiтика

За Ускова можуть заступитися впливові люди на рівні Верховної Ради

Маніпуляція з театром: чому облрада звільнила В’ячеслава Ускова

15.12.2017, 8:09

Скандал з "подвійним" виділенням землі на Миронівщині триває вже третій рік

Як на Миронівщині зіштовхнули лобами фермерів у битві за 3 тисячі га

14.12.2017, 8:08

Валерій Ксьонзенко

Депутат Київської облради Валерій Ксьонзенко: Проти одних депутатів заведено кримінальні справи, на інших тиснуть через бізнес

13.12.2017, 8:34

ТОП-100 найбільших платників податків Київщини: ПП "Сімол"

12.12.2017, 8:04

Дефіцит дитсадків у Вишневому: Хто винен і що робити (ФОТОРЕПОРТАЖ)

11.12.2017, 8:24

В Узині готуються до перших виборів громади

Хто на старті в Узині: наркобарон, "клон" і адмінресурс

08.12.2017, 8:24

ТОП-100 найбільших платників податків Київщини: ПП "Бест"

07.12.2017, 8:04

Життя Северіона Дангадзе виникає багато запитань

Хто такий Северіон, або Як партія Саакашвілі залишилася без голови обласного осередку

06.12.2017, 12:50

Олександр Животовський - "кіборг" з Бучі

Депутат-"кіборг" з Бучі Олександр Животовський: В аеропорту ми віддавали росіянам борги, звісно, з відсотками

06.12.2017, 8:04

Москаленко, схоже, втратив свою креатуру на посаді голови ОДА

Горган залишається, або Як кинути свого "патрона"

05.12.2017, 8:00

Блоги

Сергій Каплін (народний депутат): Театр "Батьківщина" віджала. Тимчасово

15.12.2017, 13:37

Ярослав Москаленко (народний депутат): Ліквідатори аварії на ЧАЕС навічно викарбувані у літописі українського народу

14.12.2017, 10:57

Світлана Шеповалова (волонтер): Хто саботує Закон щодо ветеранів АТО

12.12.2017, 18:09

Ігор Коча (активіст): Є людські цінності та принципи, через які я ніколи не переступаю

11.12.2017, 11:34

Володимир Гайдамачук (активіст): Добірні писки, або Чому політичні "гастролери" зачастили до Узина

07.12.2017, 15:25

Олег Тягнибок (лідер ВО "Свобода"): Болюче питання Узина

05.12.2017, 8:24

Ірина Федорів (жірналіст): Пане Карплюк, витріть сльози і зустріньте поразку як чоловік

01.12.2017, 17:21

Володимир Карплюк (міський голова Ірпеня): Хто фальсифікував рейтинг мерів-інноваторів

01.12.2017, 14:19

Василь Рішко (журналіст): Як готуються до виборів на Ставищенщині, або вчителям – по 200, атовцям – по 2

28.11.2017, 15:12

Наталія Соколенко (журналіст): Як відбілюють "ірпінське Чикаго"

27.11.2017, 16:01