Медична реформа в дії, або чи буде "швидка" виїжджати до хворих на Київщині

19.04.2018, 8:08

Останнім часом у суспільстві шириться паніка з приводу подальшої долі системи охорони здоров’я в Україні. Каталізатором цього стало анонсування владою широкомасштабної медичної реформи. Загалом це стосується впровадження кардинально нового підходу до організації первинної медицини, вторинної ланки надання допомоги, а також екстреної та невідкладної медичної допомоги

Не є великим секретом той факт, що галузь охорони здоров’я в Україні перебуває в далеко не найкращому стані. Якщо ж порівнювати її з країнами Європи та Америки, то все стає взагалі надзвичайно сумно. Основна причина кардинальної різниці в якості надання медичних послуг полягає в мізерних видатках з державного бюджету на охорону здоров’я. У нашій країні цей показник сягає близько 4% від ВВП, тоді як, наприклад, американці витрачають 17%, а Франція – 11% внутрішнього валового продукту. Чи варто говорити, що суми там ходять по українським міркам - фантастичні. Наша ж медицина функціонує за принципом максимальної економії коштів. Цілком закономірно, що це може в кінцевому результаті кардинально позначитися на житті та здоров’ї українців.

У грудні минулого року Президент підписав закони "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості" та "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", з чого власне й стартувала медреформа. Проте інформаційна політика МОЗу залишає бажати кращого. І як результат, величезна кількість громадян, які не розуміють, чого чекати в подальшому, починають розповсюджувати неперевірену інформацію, сіючи паніку.

Останнім часом серед населення все частіше ширяться чутки, що медичні працівники після запуску реформи перестануть обслуговувати пацієнтів за несуттєвими викликами. Так дійсно може трапитися, але проблема криється набагато глибше. Мало хто знає, але в нашій країні є дві служби, які приїжджають на виклики до пацієнтів. Звична для всіх "швидка" має офіційну назву "екстрена медична допомога", співробітники якої займаються випадками, які безпосередньо становлять загрозу для життя людини. Інша ж служба називається "невідкладна допомога", лікарі якої обслуговують простіші виклики.

Варто почати з того, що законодавчо початок реорганізації "швидкої" допомоги було закладено ще в 2012 році, коли був прийнятий Закон "Про екстрену медичну допомогу" в новій редакції, а також було ухвалено постанови, якірегламентують час приїзду лікарів до потерпілого, розподіл викликів на бригади швидкої та невідкладної допомоги.

Тут варто зупинитися більш детально. Це додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1119, який має назву "Критерії розподілу звернень залежно від стану пацієнта на екстрені та неекстрені". Саме цей документ визначає, яку бригаду буде направлено до потерпілого, адже всі виклики, відпровідно до повідомлених диспетчеру симптомів, поділяються на екстрені та неекстрені.

До екстрених належать виклики, які супроводжуються такими симптомами у потерпілого, як втрата свідомості, судоми, розлади дихання, раптовий біль в ділянці серця, гострий біль у животі, блювота кров’ю, зовнішня кровотеча. Також швидка допомога зобов’язана приїхати до пацієнтів із ознаками інфекційних захворювань та нервово-психічних розладів.

Окрім цього, "швидкі" надають допомогу пацієнтам з усіма видами травм, потерпілим внаслідок ДТП; ураженням електричним струмом, чи блискавкою; тепловими ударами та переохолодженням; утопленням і потраплянням сторонніх предметів у дихальні шляхи; отруєннями, укусами тварин, змій, павуків та комах тощо.

Також екстреними є виклики, що пов’язані з передчасними пологами у вагітних та кровотечею; транспортування важкохворих, що не можливе без участі кваліфікованих спеціалістів. Після отримання хоча б однієї з вищеперерахованих скарг, диспетчер негайно направляє лікарів до пацієнта.

Нагадаємо, що у Київській області з грудня минулого року працює єдиний диспетчерський центр екстреної медичної допомоги, який розташований у Білій Церкві. Підключення кожного району до даного сервісу відбувається поступово, адже це пов’язано з деякими технічними складнощами.

До вересня поточного року вся область вже має обслуговуватися єдиним диспетчерським центром, який наразі покриває близько 40% території. Сама ж система задумана для того, щоб оперативно співпрацювати з іншими службами, контролювати місцезнаходження автомобіля та розподіляти виклики таким чином, щоб дотримуватися регламентованого часу прибуття до потерпілого.

У містах карети "швидкої" допомоги мають дістатися до потерпілого за 10 хвилин, а в населених пунктах за межами міста – 20 хвилин. Відлік починається з моменту надходження звернення до диспетчера. Проте час доїзду може бути збільшений на 10 хвилин через сезонні особливості, епідеміологічну ситуацію, складні погодні умови та стан дорожнього покриття. Саме останні два пункти критично збільшують час приїзду лікарів до хворого.

Варто лише згадати події цієї зими, коли за добу випадала місячна кількість опадів, а комунальники, звично для нас всіх, не впоралися зі стихією. Чиновникам необхідно пам’ятати, що чищення доріг від снігу та стан асфальтного покриття є відповідальністю місцевої влади, окрім автошляхів обласного та державного значення, якими займаються Служби автомобільних доріг у кожній області. Тоді ж непоодинокими були випадки, коли карети "швидкої" застрягали в снігових заметах, що негативно позначилося на здоров’ї пацієнтів.

У свою чергу, неекстрені виклики є такими, що не становлять загрози для життя та здоров’я пацієнтів, а допомога їм може бути надана у відтермінований період. До них приїжджає бригада невідкладної медичної допомоги. Такими є звернення пацієнта зі скаргами на раптове підвищення температури тіла з кашлем, нежиттю та болем у горлі, що досить характерно для гострих респіраторних вірусних інфекцій.

Також не є першочерговими виклики пацієнтів стосовно головного болю, запаморочення та слабкості, а також в разі підвищення артеріального тиску. Бригади "швидкої" не повинні виїжджати до пацієнтів з болем у попереку, чи суглобах, які є проявами таких хронічних захворювань, як радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз тощо.

Невідкладна допомога також показана пацієнтам із загостренням хронічних захворювань, які перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря. До цього переліку входить гіпертонічна хвороба, виразка шлунку та дванадцятипалої кишки, хронічного запалення жовчного міхура, хвороби нирок, суглобів тощо.

Пацієнти з больовим синдромом при онкології; алкогольним, наркотичним, токсичним абстинентним синдромом потребують приїзду лікарів невідкладної медичної допомоги.

Після отримання такого виклику диспетчер відправляє вільну бригаду лікарів невідкладної допомоги або перенаправляє звернення до відповідного закладу охорони здоров’я первинної медико-санітарної допомоги. А в разі відсутності такої можливості – направляє до пацієнта незадіяну бригаду екстреної медичної допомоги, яка протягом 1 години має приїхати на виклик.

Проте, у зв’язку з децентралізацією та збільшенням коштів у місцевих бюджетах, держава передає утримання невідкладної медичної допомоги на місцеві ради. Тому кожне місто, район чи ОТГ мають вирішити, чи візьмуть вони на своє утримання невідкладну допомогу.

Варто додати, що близько 70% звернень до лікарів через службу "103" належать до категорії неекстрених, тобто не становлять загрози життю та здоров’ю людей. Але в разі ліквідації невідкладної медичної допомоги, пацієнти масово будуть отримувати відмову у виїзді бригади лікарів. Проблема полягає в тому, що цей механізм поки що не врегульований, але скоріш за все, обслуговування таких звернень ляже на плечі лікарів первинної медицини. Проте є великі сумніви, що лікар загальної практики на виданому йому велосипеді в будь-який час доби та пору року буде їхати до пацієнта.  

І наостанок, варто зазначити, що люди не готові чути відмови диспетчера у виїзді лікарів до дитини з температурою, стареньких з високим артеріальним тиском, головним болем тощо. Тому міністерству необхідно терміново вибудувати новий механізм допомоги таким пацієнтам, адже в іншому випадку це викличе масу незадоволення в суспільстві, а потім призведе до тотального відторгнення нової реформи…

Павло Кравчук для інформаційного порталу "Моя Київщина"

Читайте також:

Засідання постійної комісії з питань бюджету та фінансів Київської обласної ради

Новини

Тиск на батьків, щодо сплати коштів державним школам є неприпустимим, - Міносвіта

14.08.2018, 11:38

У Бучі нечистоти уже два роки отруюють озеро

14.08.2018, 11:14

Працівники "Борисполя" порпаються у речах пасажирів (ВІДЕО)

14.08.2018, 10:50

На Київщині пройде Чемпіонат Європи з мотокросу

14.08.2018, 10:27

Обмніняти пиво і сигарети на сік і банани: "здорова" акція в Борисполі

14.08.2018, 9:56

У Броварах насильно утримували людей у реабілітаційному центрі

14.08.2018, 9:30

Жителі Київщини скаржаться на новий вид шахрайства

14.08.2018, 8:38

У Вишневому волонтери влаштували для дітей похід до лісу

13.08.2018, 21:38

На Київщині вщент згоріла іномарка

13.08.2018, 20:25

У Немішаєвому відбудеться "Smart Field Days"

13.08.2018, 19:53

Аналiтика

Григорій Карнаух

Як через корупціонера з Переяслава може постраждати ціле місто

14.08.2018, 8:04

Київщина пам'ятає: боєць 57-ої окремої мотопіхотної бригади Геннадій Логвин

13.08.2018, 15:29

Генерал Дмитро Ценов: поліція стає ближчою до громадян

13.08.2018, 13:37

Як Горган-Лялька віддав кадри Київщини голосу Медведчука

13.08.2018, 8:08

"Спочатку завод збудуй": селищна голова з Макарівщини відмовляє в допомозі хворій дитині

10.08.2018, 13:17

Київщина пам'ятає: боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Азов" Микола Березовий

10.08.2018, 8:12

Війни білбордів: як Київщину заклеїли політичною рекламою

10.08.2018, 8:04

Київщина пам'ятає: боєць 72-ої ОМБР ім. Чорних запорожців Михайло Щербань

09.08.2018, 13:13

Київщина пам'ятає: боєць 95-ої окремої аеромобільної бригади Віталій Галянт

09.08.2018, 9:12

Свобода слова: на Київщині триває сезон полювання на активістів

09.08.2018, 8:05

Блоги

Іван Лукеря (експерт РПР): Киїщина серед лідерів по блокуванню децентралізації

10.08.2018, 9:48

Максим Запаскін (депутат Київоблради): Хто відшкодує білоцерківцям податок на землю?

09.08.2018, 10:33

Олена Григоренко (журналіст): Дорога гніву: як я з’їздила в Ірпінь

03.08.2018, 17:32

Роман Дяченко (громадський діяч): Уся "журналістика" Гришина закінчується там, де з’являється фінансовий інтерес

02.08.2018, 11:39

Микола Неділько (депутат Васильківської міськради): Губернатор Горган робить ставку на екс-регіонала Сабадаша

02.08.2018, 10:03

Микола Спірідонов (політичний експерт): Як білоцерківські чинуші народного депутата Мепарішвілі підставили

02.08.2018, 9:04

Михайлина Скорик (мешканка Ірпеня): Підозрюваний Христюк: чому чоловік Вікторії Сюмар має відповісти за зроблене в Ірпені

01.08.2018, 12:21

Юрій Бобровнік (екс-заступник голови Переяслав-Хмельницької РДА): Звільнення Якименка - подія року

01.08.2018, 11:35

Ганна Старикова (Голова Киїйвоблради): За тиждень відсоток виконання обласних програм зріс на 1,19%

30.07.2018, 16:43

Артем Крищенко (начальник Департаменту Нацполіції): Торгівля людьми – не менш страшний злочин, ніж убивство

30.07.2018, 16:17