Очільник білоцерківського видання "Тиждень" Володимир Пастушенко: Найгірше - це гра в мовчанку з боку влади Білої Церкви

16.10.2018, 8:04

Кореспондент порталу «Моя Київщина» поспілкувався із засновником білоцерківського видання «Тиждень» Володимиром Пастушенком. Журналіст одного з найвідоміших видань Білої Церкви має власну думку стосовно реформ, які відбуваються у місті. Він розповів про політичні перипетії у місті, Торкнулися ми і проблем роботи ЗМІ у найбільшому місті Київщини, де міська влада вперто не бажає спілкуватися із журналістами

- Хто як не очільник одного із найбільш гострих білоцерківських видань знає про усі перипетії, які відбуваються в місті. Тож спочатку про політику. Чи можна вже сказати, що передвиборча кампанія, хай і неофіційно, але вже розпочата?

- Безперечно. Причому, якщо політичні сили, які готуються до виборів президента, її розпочали порівняно недавно, то міська влада почала її проводити з першого дня обрання. На жаль, сьогодні можна констатувати, що усі красиві виступи з їх боку залишаються лише словами, а уся робота для «покращення» життя містян – лише ілюзією.

Я не вірю в щирість дій міської влади, і переконаний – кошти міського бюджету розподіляються нераціонально і спрямовуються, перш за все, на виконання тих робіт, які безпосередньо сприяють зростанню рейтингу міського голови (Геннадія Дикого, - Ред.) А в цей момент у місті залишається поза увагою сила-силенна невирішених соціальних питань, проблем у галузі ЖКГ, спорту, культури, освіти і медицини.

Не секрет, що у нас в країні фактично триває епідемія туберкульозу, а за показниками росту онкологічних захворювань Біла Церква - одна із перших в Україні! При цьому на забезпечення міської програми протидії захворюванню на туберкульоз передбачено 900 тис. грн (для порівняння – для вкладання тротуарної плитки лише на набережній Росі витрачено 2,5 млн грн!), а програми протидії росту онкозахворювань взагалі не існує! У мене виникає єдине питання до міського голови – вам не здається, що за такого підходу незабаром по вашим новомодним тротуарам нікому буде ходити? Можна багато говорити про численні проблеми у галузі культури. Але для цього потрібно окреме інтерв’ю. При чому, не одне. Обмежуся лише одною думкою: проблема культури у Білій Церкві – це повне безкультур’я міської влади!

- Якою ви бачите нинішню політичну ситуацію в Білій Церкві.

- На жаль, усі розмови про ситуацію в білоцерківському політикумі викликають у мене глибокий сум! Насправді, це звичайна боротьба певних сил за владу, і все інше у місті просто підпорядковане цій боротьбі. І ні про які інтереси містян при цьому не йдеться. Розподіл сил у міській раді – чисто ситуативний. Це, так би мовити, декілька елітних клубів за інтересами. Якщо є спільний інтерес – ми спостерігаємо суцільну любов та гармонію, не домовились – сесії міської ради стають веселими і часто нагадують шоу.

Як не прикро, але у місті абсолютно відсутня будь-яка здорова опозиція, яка дуже необхідна для прийняття важливих рішень саме на користь міста. Усе налаштоване, ще раз підкреслю, для вирішення певних інтересів. Тому я очікую на активну появу саме такого політика, який зумів би протиставити особистим інтересам потреби громади. При чому, це може бути як абсолютно нова людина, так і досвідчений, знайомий містянам політик.

- Хто, на Вашу думку, зараз намагається привернути увагу електорату. Якщо такі є...

- Відповідь на це запитання я уже частково дав. На мій погляд, практично усі існуючі політичні сили нахабно, інколи навіть цинічно, намагаються привернути увагу електорату, маніпулюючи тими питаннями, які турбують більшість українців. Країна сьогодні практично розділені навпіл: одних цікавлять суто патріотичні питання, інші – стараються вижити в надзвичайно складних економічних умовах. От саме ці дві найболючіші теми сьогодні і використовують політики. І наразі передвиборча кампанія нагадує шантаж: якщо не прислухаєтесь до одних – вас покарає рука Кремля, якщо знехтуєте думкою інших – станете жертвою економічного колапсу. При цьому практично ніхто не говорить, яким же чином подолати економічну та політичну кризи у країні. Саме тому я вважаю, що майбутнє нашої країни - за тими політиками, які першочергово будуть вирішувати інтереси України, а не бити поклони чи то заходу, чи то сходу. Ми - багата самодостатня країна. Ми - українці. Ми так гордимося словом «самостійність». Чому ж уся наша політика постійно спрямована на залежність від когось? Ми повинні розбудовувати власну країну, всі інші – хороші партнери для нас.

Біла Церква ж у цьому плані – повне віддзеркалення всеукраїнської ситуації. Партії на місцях давно втратили можливість якось впливати на політику засновників. Тому й користуються точно таким ж методами із відтінком регіонального колориту.

- Ви уважно слідкуєте за ситуацією в Білій Церкві. Що вважаєте найбільшою аферою сьогоднішньої політичної еліти, яку вдалося провернути в місті?

- О, таких чимало! Наприклад, транспортна реформа. Чи покращилась якість обслуговування? Ні. Чи покращились безпека та умови перевезення пасажирів? Знову - ні. Відбувся фактичний переділ у сфері пасажирських перевезень, кажучи простіше, звичайний «віджим». Та й на ті ж валідатори було витрачено близько 8 млн грн. Де вони? Яка їх ефективність? Такі умови ведення бізнесу по-білоцерківськи. На черзі – рекламний бізнес, який чекає така ж доля.

Або ж анонсований раніше міським головою притулок для тварин. Грошей, виділених під це питання, уже близько 1 млн грн, а притулку все немає, і, як заявив нещодавно мер міста, уже й не буде.

А є ще й питання теплових лічильників, у якому сам чорт ногу зломить. Тарифи на послуги ЖКГ, питання генерального плану міста… Взагалі, таких питань багато. Знову ж таки, не на одне інтерв’ю. І найкращим доказом того, що такі сумнівні справи існують, є факт численних обшуків, які були проведені правоохоронними органами у цьому році. Як би воно не було, але Геннадій Дикий став першим міським головою за всю історію Білої Церкви, у кабінеті якого було проведено обшук! Тому найкраще зачекати кваліфікованої відповіді на це запитання від відповідних органів.

- Політика нас "радує" завжди. Утім, є теми, які викликають оптимізм. Наприклад, це фізичне виховання молоді. Що можете сказати про спорт в місті? Нині відбувається його відродження чи скоріше занепад? Можливо, назвете якісь безперспективні об’єкти.

- Спортсмени Білої Церкви завжди були і залишаються гордістю міста. Але ж знову таки, усі досягнення білоцерківських спортсменів – це швидше їх особисті заслуги, результати самовідданої праці тренерів, яка, як правило, базується на голому ентузіазмі. І парадокс полягає у тому, що практично ніхто із них про це не скаже уголос, тому що бояться втратити навіть ті крихти, які мають. Але наші журналісти говорили із багатьма спортсменами та тренерами, і неофіційно практично всі стверджують – ситуація вимагає значно більшої уваги від влади. Більшість спеціалістів у місті просто уже кричать – врятуйте спорт у місті!

Уявіть собі, представники від Білої Церкви на останній Олімпіаді у Ріо-де-Жанейро мешкали у гуртожитках. У нас немає професійних клубів, хоча ще недавно був футбольні, баскетбольні, волейбольні команди. Практично відсутні бази для підготовки як юних, так і професійних спортсменів. Тому сьогодні говорити про якесь відродження спорту у Білій Церкві принаймні є справжнім лицемірством.

- Ви чи ваші підлеглі відчували тиск з боку чиновників чи будь яких інших осіб через гостроту матеріалів, які періодично друкуються в «Тижні»?

- Ні, тиску ми не відчували. Але, повірте, є дещо гірше за тиск! Я маю на увазі - перешкоджання діяльності журналіста. І ніяк інакше оту загадкову гру у мовчанку мера міста я назвати не можу! Судіть самі: до нас щодня звертаються десятки людей із проханням щось пояснити, уточнити, допомогти у чомусь, донести до уваги влади ті чи інші проблеми мешканців міста. Саме для цього ми також існуємо! Преса завжди була посередником між владою та громадянами – ми розказували про дії можновладців містянам і навпаки, вказували на певні проблеми у місті, які безпосередньо турбують білоцерківців. Але те, з чим ми зіштовхнулися сьогодні, я у своїй практиці зустрічаю вперше. Мало того, що Генадій Дикий уже близько 300 днів не проводить прес-конференцій, так він ще й своїм негласним розпорядженням заборонив без його дозволу розмовляти із представниками ЗМІ усім керівникам та працівникам управлінь та відомств! І у нас, до речі, є зафіксовані відеодокази цього!

Поясніть мені, яким чином ми мусимо оперативно та об’єктивно доводити ту чи іншу інформацію до населення, відповідати на запитання білоцерківців? Відповіді на наші запити приходять інколи із місячним запізненням, та й часто носять характер формальної відписки. Хоча, за словами деяких працівників виконкому, нашу газету ретельно читають, вивчають та аналізують! То якщо ми щось не так пишемо – висловіть нам претензію, у крайньому випадку – подайте в суд! Але ні одного, ні другого міський голова не робить. І я розумію чому – звинувачувати нас не має в чому. Але от чому він після численних обшуків ані разу не зібрав пресу, не пояснив свою позицію, я не розумію. По-моєму, ховається від коментарів і пояснень лише той, кому є чого боятися.

- Тобто публікації не здатні змінити ситуацію на краще, вплинути на посадових осіб аби ті краще робили свою роботу?

- Кардинально це можливо лише у тому випадку, коли влада зацікавлена у якомусь позитиві. У нас же, ще раз повторюсь, клуб за інтересами. Та й сьогоднішня манера вести діалог унеможливлює це. Хоча, так би мовити, «косметичні» результати, звичайно, є. Хочу зазначити, що незважаючи на все вище сказане, у виконавчому комітеті, управліннях, відділах працює багато хороших професіоналів та справжніх патріотів міста. І я розумію, що якось вплинути на політику своїх роботодавців вони не можуть.

- Скажіть кілька слів про створення ОТГ, яке все ніяк не створено.

- Результат створення Білоцерківської ОТГ говорить сам за себе. Відсутність територіальної громади – це, перш за все, оцінка роботи міської влади, зокрема, уміння провести переговори, переконати, знайти аргументи. Нашій же владі наші сусіди не вірять. Ми спілкувалися з багатьма представниками найближчих населених пунктів. І більшість із них відверто говорили – ми не хочемо стати черговим Гайком. Краще синиця в руках…

І наостанок, хотілось би зауважити – мені соромно за політичну еліту міста. Серед них є багато порядних, хороших, чесних людей. Але та байдужість, з якою вони спостерігають за подіями, бажання перечекати ні до чого хорошого не приведуть. Нашому місту просто необхідні хороші, здорові опозиційні рухи – адже тоді ми зможемо привернути увагу влади до справжніх проблем міста. Саме тому я з нетерпінням чекаю на появу нових перспективних команд на наступних місцевих виборах.

Читайте також:

Новини

Агітаційний пеньок у Згурівському районі

Фото дня: У Згурівському районі агітацію за Порошенка розміщують на пеньках

25.03.2019, 17:55

У Вишгороді секретарем дільниці призначили померлого чоловіка

25.03.2019, 17:32

У Чорнобилі зловили нелегальних туристів (ФОТО)

25.03.2019, 17:11

На Київщині незаконно притягують засуджених до відповідальності

25.03.2019, 16:47

Фото з місця події

У Фастові наркозалежний продавав "Метадон" по 20 грн

25.03.2019, 16:22

Фото з місця події

У Бородянському районі сталася пожежа в дачному кооперативі "Жайворонок" (ФОТО)

25.03.2019, 15:59

Мер Борисполя скаржиться на процвітаючий вандалізм у місті

25.03.2019, 15:35

Пожежа в садовому товаристві "Відрадне"

У Макарівському районі в садовому товаристві "Відрадне" сталася пожежа

25.03.2019, 15:08

В приміщенні Київської обласної державної адміністрації відбулося засідання обласної студентської ради

На Київщині 50 студентів отримали стипендії голови КОДА (ФОТО)

25.03.2019, 14:45

В Іванківському районі згоріли два будинки через недбалість місцевих жителів (ФОТО)

25.03.2019, 14:21

Аналiтика

Якою бути кільцевій дорозі навколо Києва

25.03.2019, 17:02

Троє кагарлицьких школярів з учителькою біля артефакту - русла колишньої річки з високим лівим берегом

Коперник? Ні, кагарлицькі школярі!

25.03.2019, 15:10

Президентські вибори: чому серед довірених «тимошенківців» опинилися «порошенківці»

25.03.2019, 8:04

Директор Обухівського центру культури Юрій Квеленков: Вкладення в гуманітарну галузь – це вкладення в майбутнє держави

22.03.2019, 8:04

Київщина пам'ятає: боєць 72-ої механізованої бригади Олег Томашук

21.03.2019, 10:38

Хворобу можна перемогти: дитині з Київщини потрібна допомога

21.03.2019, 8:33

Київщина пам'ятає: боєць 81-ої окремої аеромобільної бригади Максим Ридзанич

20.03.2019, 9:34

Голова Київського обласного осередку "Батьківщина" Костянтин Бондарєв: Я би хотів керувати країною

20.03.2019, 8:04

Дороги Київщини: прірва бюджетних коштів та фактор на президентських виборах

19.03.2019, 8:33

Перший заступник голови Київської облради Володимир Майбоженко: Політики у нас на Київщині – велика дружна родина

18.03.2019, 8:04

Блоги

Іван Ступак (депутат Київоблради): Зі святом, працівники СБУ!

25.03.2019, 17:15

Василь Грицак (голова СБУ): З днем народження, Службо безпеки України!

25.03.2019, 15:41

Олександр Сахарук (Голова Бородянської ОТГ): перші підсумки об'єднання

25.03.2019, 9:46

Дмитро Новицький (голова правління - генеральний директор ПрАТ "АК "Київводоканал"): Чи може Київводоканал напоїти водою жителів передмістя

22.03.2019, 14:35

Олександр Красовський (експерт): Велика окружна навколо Києва спроектована ще у 2007 році

22.03.2019, 13:22

Дмитро Качура (журналіст): Магнит для зрадників на Київщині

22.03.2019, 13:16

Надія Карпенко (голова ГО "Фонд громади Білоцерківщини"): цей день в історії

21.03.2019, 18:09

Леонід Глиняний (депутат Київської обласної ради): Здоровим бути модно!

21.03.2019, 15:43

Олександр Терещук (голова Київської ОДА): Проект бюджету розвитку області формується на основі проблем районів та потреб жителів Київщини

21.03.2019, 9:44

Володимир Гайдамачук (активіст): З життя бучанської «еліти» - на Лексусі і з боргами за комуналку

20.03.2019, 18:48