Київщина пам'ятає: боєць 80-ої окремої десантно-штурмової бригади Володимир Козак

19.01.2019, 14:31

Цими днями українці вшановують пам'ять кіборгів – сміливих бійців, які полягли під час захисту Донецького аеропорту. Оборона старого та нового терміналів летовища почалася 26 травня 2014 року й тривала 242 дні. Бої за аеропорт стали свідченням героїзму та незламності українських військових, адже весь цей час наші бійці мужньо обороняли позиції і до останнього протистояли ворогу. Серед хоробрих захисників України був і житель Київщини – Козак Володимир Миколайович

Він народився 12 квітня 1968 року в селі Мала Антонівка Білоцерківського району. Там провів своє дитинство й у 1983 році закінчив загальноосвітню школу. У 1983-1986 роках навчався у Володарському середньому професійно-технічному училищі, після закінчення якого проходив службу в армії на Закарпатті в прикордонних військах. Після повернення Володимир працював водієм-машиністом у Білоцерківському ШЕУ, а також верстатником на меблевому виробництві.

28 серпня 2014 року чоловіка мобілізували. Старший солдат з позивним "Козак" проходив службу на посаді старшого водія 9-ої роти, 3-ого батальйону, 80-ої окремої десантно-штурмової бригади. У ніч проти 14 січня 2015-го року він з боєм прорвався в Донецький аеропорт на підмогу своїм товаришам. Йому вдалося пережити газову атаку. 16 січня під обстрілом терористів він сам утримував позицію майже добу до прибуття підмоги.

Дочка бійця Ольга Безносікова в інтерв’ю виданню «Gazeta.ua» розповідала: «У ніч із 13 на 14 січня разом з іншими хлопцями з боєм прорвалися в Донецький аеропорт. За кілька днів подзвонила батькові й кажу: "Слава Україні!". Не відповів на привітання, тільки говорить: "У нас все дуже погано". Розповів, що їх сильно обстрілюють, техніки не вистачає. На прощання сказав: "Не знаю, чи доживемо до ранку. Якщо подзвоню, значить – вистояли". Всю ніч із мамою молилися, а вранці пішли до церкви. Батько таки зателефонував. Майже тиждень після цього дзвонив двічі на день – уранці та ввечері. Просив, щоб новинам не вірили. "От сьогодні передали, що за ніч трьох наших хлопців убили, – розповідав. – Та зараз біля мене десятеро вбитих лежать". Говорив тихо через гази, якими їх труїли. Востаннє, вранці 20 січня, від нього почула: "Скоро має прийти підмога й нас вивезуть". Після цього зв'язок пропав. Увечері з новин дізналася, що аеропорт підірвали вдруге».

Володимир двічі був поранений в руку, та коли вивозили поранених, залишився в аеропорту. «На похороні дізналася, що в Пісках, перед від'їздом в аеропорт, батька поранило в руку. Нам про це нічого не казав. Мав їхати в госпіталь, але не зробив цього. В аеропорту його ще раз поранило в ту ж руку. Один хлопець розповів: "За кілька днів до вибуху звідти забирали поранених. Дав твоєму батькові потримати свій автомат і сказав: "Зараз загрузимо важкопоранених, а тоді й ви заскочите". Не встигли всіх погрузити, як почали обстрілювати. Машина поїхала, аби хоч когось врятувати. Батькові твоєму кричав, щоб заскакував. Та він з місця не рушив. Так і залишився стояти з моїм автоматом"», – поділилася дочка Героя.  

20 січня Володимир Козак загинув після другого вибуху у новому терміналі. Ідентифікація проводилася за експертизою ДНК. Воїна поховали 17 квітня в Малій Антонівці. 

Указом Президента України № 461/2015 від 31 липня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", Герой був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно), а також нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно). Окрім того, почесною медаллю 122 Окремого Аеромобільного батальйону, відзнакою командира 80 ОДШБр, медаллю за жертовність і любов до України.

Міською Радою чоловікові присвоєно звання — почесний громадянин Білоцерківського району. Спільним розпорядженням голови Білоцерківської районної державної адміністрації та Білоцерківської районної ради від 12.10.2015 року № 585/07-о для увічнення пам'яті мешканців району, які віддали життя за свободу, незалежність та територіальну цілісність України прийняте рішення про занесення імені Козака Володимира Миколайовича у Книгу почесних громадян Білоцерківського району "Золотий фонд району" (посмертно).

У пам'ять про загиблого встановлено меморіальні дошки у центрі міста Біла Церква, у військовій частині міста Львів, та в рідному селі АТОвця. 

 

Читайте також:

Новини

Фото з місця події

На Київщині затримали викрадача елітних авто (ВІДЕО)

18.08.2019, 17:00

Фото з мережі Інтернет

На Київщині СБУ викрила схему захоплення держмайна на 1,5 мільярда гривень (ВІДЕО)

18.08.2019, 15:34

Речові докази

Під Києвом викрили організатора нелегального казино із серверами у РФ (ФОТО)

18.08.2019, 14:00

Фото з місця події

У Білій Церкві встановили вісім відеокамер на найаварійнішому перехресті міста (ВІДЕО)

18.08.2019, 12:29

Фото з мережі Інтернет

Білорус хотів вилетіти з "Борисполя" за фальшивим українським паспортом

18.08.2019, 11:00

Фото з місця події

Бровари поступилися Ірпеню в четвертому турі Ліги ООС України з футболу

18.08.2019, 9:34

Фото з мережі Інтернет

Погода на Київщині та в столиці 18-го серпня

17.08.2019, 22:10

Фото з мережі Інтернет

У Білій Церкві жителі одного з будинків борються з забудовником (ВІДЕО)

17.08.2019, 19:43

 Амос Дов Сільвер

Правоохоронці спіймали наркобарона Амоса Дов Сільвера, який втік з "Борисполя" під час депортації

17.08.2019, 18:18

Фото з мережі Інтернет

У мережі розповіли про знущання над військовим у Василькові (ФОТО)

17.08.2019, 16:54

Аналiтика

Транспорт Київщини: чому чиновники «забили» на річкові перевезення

16.08.2019, 9:07

Фото з мережі Інтернет

Недореформована медицина: хто має право на отримання безкоштовних лікарських послуг

16.08.2019, 8:02

Сумна статистика: як зупинити зростання кількості ДТП на дорогах Київщини

15.08.2019, 8:00

"Слуга" Коломойського: як Ольга Василевська-Смаглюк посунула Москаленка

14.08.2019, 8:04

Тільки живи: як на Київщині прагнуть допомогти ветеранам АТО не перейти межу

13.08.2019, 8:04

Депутат від 95 округу: чим небезпечні забрендовані «слуги народу»

12.08.2019, 8:32

Вирубати Гайок: чому у знищенні дерев так і не знайшли винних

11.08.2019, 8:04

Анна Скороход

Перемога "слуг": як дружина біглого бізнесмена з Росії стала депутатом на окрузі Онищенка

09.08.2019, 17:36

"Мажори" і волиняки: хто очолює прокуратуру Київщини

09.08.2019, 8:03

Боротьба за Київський главк СБУ: як друзі Зеленського пересварилися через одне крісло

08.08.2019, 17:31

Блоги

Юрій Бутусов ( головний редактор "Цензор.Нет"): Про те, як наркобарон Амос Дов Сільвер з легкістю утік від співробітників Служби безпеки України

17.08.2019, 16:14

Володимир Бондаренко (політолог): Як відпочинок у аквапарку в Броварах обернувся розбитою головою мого сина

15.08.2019, 9:00

Ольга Туній (кандидат у депутати по 93 округу): Дякую за підтримку рідному Переяславу!

14.08.2019, 17:55

Костянтин Єфименко (екс-міністр транспорту в уряді Азарова): Про стратегію розвитку групи компаній Трібо і Біофарма

14.08.2019, 17:14

Остап Семерак (міністр екології та природних ресурсів України): На Київщині з`явиться унікальний національний природний парк

12.08.2019, 19:17

Ірина Федорів

Ірина Федорів (Коцюбинське, журналіст): Грьобаний Ірпінь!

12.08.2019, 18:20

Руслан Майструк (голова Тетіївської ОТГ): Про межі міста Тетієва

12.08.2019, 12:36

Єва Басіста (журналіст): Як "слуги народу" забули про пенсіонерів

09.08.2019, 19:00

Михайло Бно-Айріян (губернатор Київщини): Сьогодні – вже рівно місяць як кручу педалі на новому велосипеді. активно і безперервно

09.08.2019, 10:18

Ольга Пустовгар (Ставищенський район, поетеса): Про закриття телеканалу "ГРАНТ"

07.08.2019, 11:59