Добрі справи: як у Ворзелі благодійники відкривають центр для дітей з інвалідністю без допомоги місцевої влади

17.09.2019, 8:02

Про існування благодійного фонду "Моя Київщина" дізналася з мережі Facebook десь рік тому, але не приділила цьому значної уваги. Для нас зараз дуже звично зустрічати благодійні організації, які працюють задля політичної мети, і водночас важко усвідомити, що існують ті, кому справді не байдужі людські долі. Але у випадку з "Добрим ділом" все вийшло з точністю до навпаки…

"Добре діло" – саме таку назву має благодійна організація - про її діяльність та проекти хочеться розповісти у матеріалі. Як говорить засновник і директор фонду Сергій Урбан, за два роки роботи вдалося реалізувати понад тисячу добрих справ, від маленьких, які ми можемо вважати буденністю, до серйозних фестивалів. Але при цьому кожна справа є подарунком долі для того, хто її потребує.

У першу чергу, варто розповісти про Сергія, завдяки якому зародився благодійний фонд. Ще п’ять років тому він був звичайним чоловіком, який разом із дружиною виховував сина. Але одного дня у спортивній залі, як говорить сам Сергій, через "понти" і бажання показати, що чогось вартий, піднімав штангу з вагою 110 кг. Усе б нічого, але після цього хребці змістилися і серйозно травмували спинний мозок. Як наслідок – мієліт (запальний процес, який охоплює нервову тканину), повний параліч від грудей до кінчиків пальців. Реабілітація не приносила особливих результатів та й була занадто дорогою для родини, тому від неї довелося відмовитися…

Для раніше абсолютно здорового чоловіка стати прикутим до ліжка – неймовірне випробування, яке не кожному під силу. Сергій зізнався, що було неймовірно складно тоді, коли був "овочем". Дружина допомагала фізично, підтримувала морально, але в найскладніші моменти з’являлися думки про самогубство, навіть був чіткий план. Одного дня близькі Сергія поїхали в київський монастир просити допомоги. Напевно, це не можна вважати випадковістю, але саме того дня чоловік здійснив свою першу добру справу. На просторах соцмереж він наткнувся на публікацію, де одинока пенсіонерка просила подарувати їй холодильник. За чотири години у Facebook вдалося знайти і техніку, і кошти на її транспортування до Києва. Свого першого мецената Сергій пам’ятає й досі. Через день до нього звернулася жінка зі Львова, яка просила допомогти зібрати дочку до школи. І знову все вдалося завдяки користувачам мережі. Слова подяки, які він тоді отримав, дозволили знову відчути себе потрібним. Саме з того часу все закрутилося, а благодійність для нього стала повсякденною.

Сергій не приховує, що його задуми не вдалося б реалізувати без підтримки простих людей, яким не байдужа благодійність. "Добре діло" не спонсорує жоден з місцевих політиків чи бізнесменів, а гроші на розвиток дають партнери та користувачі мережі, яким не потрібен піар. Окремо варто згадати місцеву владу Ворзеля, Бучі, Ірпеня та Гостомеля, яка ще жодного разу не допомагала фонду, хоча з їхньої сторони спроби налагодити контакт були. Організація залишається аполітичною, що дуже не подобається місцевим чиновникам.

"Весь фонд, вся група, все зав’язано на мотивації. Я хочу всім показати, що коли людина говорить "я не можу", то це лише великі букви, за якими вона ховається. Ти можеш все, а твій потенціал необмежений. Вставай і роби, підніми свої сідниці й займися справою", - говорить засновник БФ "Добре діло" Сергій Урбан.

У Сергія немає чіткого плану, що потрібно зробити до кінця року, адже проблеми потрібно вирішувати по мірі їх поступлення. Іноді з’являються ідеї, які тільки завдяки злагодженій роботі стають реальністю. Але при цьому є мрія – мати бюджет, який би зміг звільнити "кістяк" команди від основної роботи, що дало б можливість повноцінно займатися благодійністю. За місяць на банківську карту приходить від 120 до 170 тис грн, яких все рівно не вистачає для реалізації всього задуманого. І при цьому суми надходжень абсолютно різні – від 6 до 15 200 грн. Дуже часто на своїй сторінці чоловік публікує дописи з оголошенням про збір коштів для людей, які терміново потребують допомоги. Але при цьому кожного місяця публікується детальний звіт про надходження і використання коштів, чого не побачиш у більшості інших фондів.

Попри те, що реалізовано добрих справ було дуже багато, але є такі, які залишаються в пам’яті назавжди. Один з таких випадків відбувся на масовому заході, який було організовано для дітей з інвалідністю. Тоді для них організували катання на конях, що дуже добре допомагає в реабілітації. Одна дівчинка підійшла до Сергія, який сидів у візку і спостерігав за святом, віддала йому свій плед і гарячий чай. Цей прояв дитячої турботи розчулив чоловіка до сліз…

Ще один випадок відбувся зовсім нещодавно. Один підліток віддав Сергію для купівлі автомобіля свої 300 доларів, які він збирав на новий ноутбук. Не прийняти їх від 11-річного хлопця, який свідомо хотів допомогти фонду, Сергій не міг, але й залишити його без мрії також. Тому майже відразу вдалося втілити її у життя – йому подарували новий ноутбук і ще багато різних аксесуарів. А таких історій дуже багато…

Найближчим часом у Ворзелі команда "Добре діло" відкриє центр, який будуть відвідувати дітки з особливими потребами. Як пояснює Сергій, більшість матерів, які виховують дитину з інвалідністю, є одиначками, адже вони повністю віддаються своєму чаду і перестають за собою слідкувати. Фактично жінка є заручницею ситуації, адже вимушена постійно перебувати поряд з дитиною, не має можливості працювати і вимушена жити на мізерну пенсію від держави.

"За моїм особистим спостереженням, чоловіки не витримують такого шаленого ритму і покидають сім’ї. Жінка стає не цікавою, бо перестає слідкувати за собою, адже це важко зробити на 1 450 грн допомоги від держави. Фактично жінка загнана в куток, адже не може собі нічого дозволити", - переконує Серій.

Ідея центру дуже проста – організувати 20 жінок, які виховують дитину з інвалідністю, аби трохи їх розвантажити. Кожного дня п’ять з них будуть залишатися у центрі й доглядати за всіма відвідувачами, а інші тим часом матимуть змогу займатися своїми справами. Також на постійній основі там будуть знаходитися психолог та медична сестра. Для маленьких вихованців уже облаштовуються ігрова кімната, комп’ютерний клас, учбовий клас та кабінет психолога. Вихованцям будуть проводити майстер-класи, вчити грі на музичних інструментах, роботі з комп’ютером та багато іншого. Окрім того, перебування дітлахів у закладі дозволить їм соціалізуватися та знайти друзів. У період між чергуваннями жінки матимуть змогу ходити на роботу, або ж просто підзаробити.

Усі меблі, іграшки, столи, полиці, розетки, лампочки та багато іншого було привезено благодійниками, адже приміщення приймалося абсолютно пустим, навіть плитку довелося відновлювати. Волонтери власними силами, у вільний від основної роботи час, роблять усе, аби якнайшвидше відкрити центр. Також Сергій розповів, що приміщення фонд отримав від Ірпінської міськради, але з великими труднощами, бо довелося не один місяць "побігати" за чиновниками. Оренду хоч і оформили, але поки на рік. За приміщення треба платити у 600 грн на місяць, але взимку ціна на комунальні послуги буде "кусатися". Проте чоловік тішиться, що його команді вдасться запустити і утримувати центр без жодної копійки коштів місцевих політиків та бізнесменів. Згодом адміністрування закладу переймуть самі матері, а команда благодійного фонду буде тільки підтримувати його функціонування й займатися іншими проектами.

Водночас не зовсім зрозуміло, навіщо облаштовувати такий заклад, адже по всій країні відкриваються центри інклюзивної освіти – класи для дітей з обмеженими фізичними можливостями. Сергій переконаний, що це лише фікція, адже вони не виконують свою функцію.

"Це все фіктивно, адже навіть не в кожну школу можна заїхати на візку. Інклюзія ніби є на папері, а насправді її немає, адже для цього потрібен окремий педагог, транспорт. Не менш серйозна буде й психологічна травма, бо діти зараз дуже жорстокі. Інклюзія була свого роду рекламою для Марини Порошенко. Вона приїздила до нас у третю школу. Тоді виносили різні предмети для дітей, а після її від’їзду – пакували назад у коробки, щоб його не поламали. Обладнання дороге, а діти різні, а вона через півроку може знову приїхати, тому його треба зберегти. Да, це дуже круто…", - з нотками іронії говорить Сергій.

Окрім того чоловік поділився ще одним реалізованим задумом – "машина-помагайка". Для роботи фонду є дуже важливою логістика, адже постійно жителі Приірпіння пропонують забрати якісь речі, тому транспорт неймовірно потрібний. З’явилася ідея взяти в оренду автомобіль, який би вранці працював як таксі, аби заробляти кошти на оренду, а вдень виконував роботу для фонду. Декілька днів тому вдалося завершити оформлення всіх документів, тому "Добре діло" уже має свої чотири колеса.

Також на постійній основі функціонує "Банк одягу", який централізовано приймає одяг і віддає його безкоштовно всім бажаючим. Хоча працює він тільки в суботу з 9 до 13 години, але користується популярністю серед місцевих. Частину речей фонд відправляє у віддалені села Житомирської області, де люди живуть за межею бідності, тому потребують підтримки.

Насправді, команда "Добре діло" не просто реалізує неймовірно потрібні проекти, вона розбиває закоренілий стереотип, що благодійність є прикриттям політичного піару або збором коштів для неіснуючих хворих. Їм це вдається дуже просто – постійні публічні звіти про отримані й витрачені кошти дають можливість кожному пересвідчитися: гроші йдуть на реальні добрі справи. Фонд абсолютно відкритий і запрошує кожного стати його частиною, адже має амбітні плани вийти на міжнародний рівень.

Анатолій Тихий, "Моя Київщина"

Читайте також:

Фото з місця події
Колаж інформаційного порталу "Моя Київщина"
Афіша заходу
Фото з мережі Інтернет
Віктор Медведчук

1 2

Новини

Фото з мережі Інтернет

З’явилося відео моторошного вбивства підприємця на Яготинщині (ВІДЕО)

07.04.2020, 8:52

Фото з місця події

Чорнобильській ліс третю добу палає вогнем (ВІДЕО)

07.04.2020, 8:32

Фото з мережі Інтернет

Прогноз погоди для жителів Київщини на 7-ме квітня

06.04.2020, 20:30

Фото з місця події

Одні з перших в Україні: сім'я Засух придбала апарати ШВЛ для білоцерківської лікарні (ФОТО)

06.04.2020, 19:50

Фото з місця події

У Білій Церкві невідомі вкрали з автомобіля магнітофон

06.04.2020, 19:30

Валентин Багнюк

Медичні працівники Броварської лікарні повністю укомплектовані захисним обмундируванням, - Багнюк

06.04.2020, 19:10

Фото з мережі Інтернет

Поліція знайшла чоловіка, який вчинив масштабну пожежу в Чорнобильській зоні

06.04.2020, 18:40

Фото з мережі Інтернет

У зоні відчуження хлопець з Білорусії шукав пригод (ФОТО)

06.04.2020, 18:20

Фото з місця події

На Бориспільщині під час вибуху у будівлі постраждав чоловік

06.04.2020, 17:50

Фото з мережі Інтернет

Під Києвом вандали викопують з лісу сосни (ФОТО)

06.04.2020, 17:30

Аналiтика

Гра на паузі: чим займається Київська обласна асоціація футболу

06.04.2020, 8:00

В очікуванні конкурсу в Білоцерківському театрі: що чекати від кандидатів

03.04.2020, 8:00

Андрій Павелко

Футбольна афера на Київщині: як Павелко з прихвоснями "нагрівся" на гарній справі

02.04.2020, 8:03

Земля розбрату: чому запуск ринку розколює суспільство

01.04.2020, 8:01

Суха трава: кому вона заважає і чому можна обійтися без зайвих пожеж

01.04.2020, 7:51

Фото з мережі Інтернет

Київщина виконувачів обов'язків: чому Зе-влада не спромоглася вирішити питання кадрів

31.03.2020, 8:00

Що почитати під час карантину: ТОП-30 книг сучасної світової літератури

30.03.2020, 8:00

Фото з мережі Інтернет

Держекоінспекція на Київщині: коли чекати на реальну роботу, а не на корупцію та бездіяльність

27.03.2020, 8:00

Що почитати під час карантину: ТОП-30 книг сучасних українських письменників

26.03.2020, 8:00

Яким було життя відомого українського журналіста та політика Івана Бокого

25.03.2020, 17:20

Блоги

Олександр Гулак

Олександр Гулак (голова Макарівської райради): Я звик до безглуздої критики та безпідставних звинувачень на свою адресу

07.04.2020, 8:40

Володимир Гайдамачук (активіст): Що пов’язує матраци, пісок і Михайла Бродського

06.04.2020, 17:55

Людмила Полях (журналіст): Поки підприємці купують обладнання для лікарні, місцева влада витрачає гроші на алейки

06.04.2020, 17:50

Андрій Нєбитов (начальник поліції Київщини): Мене дивує жадібність та безвідповідальність деяких представників великого бізнесу

05.04.2020, 13:04

Ярослав Добрянський (заступник голови Київоблради): Ми давно хворі жадібністю

04.04.2020, 12:24

Ігор Сапожко (міський голова Броварів): У жінки, яка працює фельдшером, виявили коронавірус

02.04.2020, 13:50

Євгеній Сорока (активіст): Волонтерство чи спонсорство?

02.04.2020, 13:40

Василь Володін (в.о. голови Київської ОДА): Мій обов'язок під час боротьби з COVID-19 не допустити занепаду інших напрямків

02.04.2020, 11:29

Анатолій Присяжнюк (ексголова Київської ОДА): Чи зможемо ми гарантувати безпеку тих, хто нас рятує?

01.04.2020, 16:30

Катерина Василенко (лікар з Фастова): Медиків не впускали на спецпотяг

01.04.2020, 14:26