100 днів Рубеля на Київщині: нова команда, спірні призначення і публічні звіти

Андрій Рубель

Від кадрових ротацій та сумнівних призначень до щотижневих звітів про атаки РФ, кримінальні провадження, корупційні схеми та превентивну роботу – «Моя Київщина» проаналізувала перші 100 днів Андрія Рубеля на посаді начальника поліції Київщини

Практично одразу після призначення на Київщину, в акурат до його дня народження Президент Зеленський своїм указом присвоїв Рубелю генеральське звання. Це показово, оскільки його попередники Ценов та Нєбитов роками працювали у званнях полковників.

До Київщини Рубель прийшов відомою фігурою у системі. Він має понад 20 років досвіду роботи в правоохоронних органах: очолював поліцію Харківщини, а з жовтня 2022 року керував Департаментом стратегічних розслідувань Нацполіції. Саме з ДСР до нього у столичний регіон прийшли окремі кадри. Про них нижче.

Ще до призначення на Київщину Рубель потрапляв у поле уваги журналістів-розслідувачів. У 2019 році він претендував на посаду керівника управління внутрішнього контролю ДБР, однак під час конкурсу правильно відповів лише на 42 зі 100 запитань тесту на знання законодавства – один із найгірших результатів серед кандидатів. Попри це, згодом він очолив Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції.

Читайте детальніше: Щадило – пішов, Рубель – прийшов: що відомо про нового шефа поліції Київщини

Також журналісти окремо досліджували активи його родини та походження коштів на придбання майна. Зокрема, Bihus.Info звертав увагу на квартиру площею 171 кв. м у Києві, придбану у 2018 році за 3,9 млн грн, а також на автомобілі, якими він користувався.

Кадри: Рубель залишив більшість команди попередника

Керівний склад команди поліції Київщини Рубель майже не змінював. Двоє його заступників – Олег Петренко та Максим Очеретяний – перейшли в нову каденцію ще від часів Анатолія Щадила. Залишився також і Сергій Болвінов, який отримав підвищення до першого заступника. Водночас кадрові зміни все ж відбулися: Рубель призначив своїм заступником Араіка Кочкадамяна – колишнього начальника Голосіївського управління поліції Києва.

Коли районну поліцію очолював Кочкадамян, а саме 18 квітня 2026 року, у Голосіївському районі сталася стрілянина, внаслідок якої загинули семеро людей. Після трагедії громадськість вимагала відставки Кочкадамяна, ставлячи питання, зокрема, про роботу правоохоронців під час інциденту. Утім, відповідальність за дії патрульних у цій ситуації фактично взяла на себе патрульна поліція, яка має окрему систему управління і не входить до структури Голосіївського управління. Уже невдовзі після трагедії Кочкадамян не вибув із системи, а, навпаки, отримав вищу посаду – став заступником начальника поліції Київської області. 

Як стверджують журналісти Bihus.Info, Кочкадамян має тривалий кар’єрний зв’язок із чиннимміністром внутрішніх справ Іваном Вигівським. Коли Вигівський працював на керівних посадах у поліції Миколаївської області, Кочкадамян також служив там. Після переходу Вигівського на Полтавщину Кочкадамян очолив один із підрозділів у Кременчуці, а коли Вигівський очолив столичну поліцію – отримав керівну посаду в Голосіївському управлінні. Тепер ця кар’єрна траєкторія продовжилася вже на Київщині. За кілька тижнів після призначення Рубеля до його команди увійшов керівник, чия попередня кар’єра була тісно пов’язана з вертикаллю Вигівського. 

Щодо районних управлінь, то замість радикальних кадрових чисток Рубель провів точкові ротації. Із семи РУПів області зміни відбулися лише в трьох підрозділах. Решту чотири очолюють старі кадри: Бориспільське РУП залишилося за Тарасом Кравчуком, Броварське – за Дмитром Шульгіним, Обухівське – за Максимом Дьоміним, а Вишгородське продовжує контролювати Роман Бежук. Натомість у Бучі, Білій Церкві та Фастові з'явилися нові обличчя. 

Під час офіційних представлень нових ставлеників Рубель акцентував на забезпеченні публічної безпеки, посиленні превенції, документуванні воєнних злочинів та ефективній взаємодії з місцевими громадами. Проте бекграунд новопризначенців викликає чимало запитань.

Найбільш резонансним та контраверсійним кадровим рішенням Рубеля стало липневе призначення на посаду начальника Фастівського РУП Олександра Беззубенка, який змінив Олександра Гарбара. Беззубенко має специфічний кар'єрний трек: він починав у структурах СБУ, а згодом пересів у крісло заступника начальника Святошинського управління поліції Києва. За час роботи в столиці його ім'я неодноразово фігурувало в антикорупційних розслідуваннях. Журналісти прямо звинувачували Беззубенка в організації тіньових схем та систематичному зборі грошової «данини» з точок нелегальної торгівлі, стихійних ринків, гральних закладів та МАФів у Святошинському районі столиці, а також у тиску на бізнес. Незважаючи на такий бекграунд, офіційних підозр від ДБР чи НАЗК Беззубенко на момент призначення не мав. Це дозволило йому успішно пройти внутрішню кадрову перевірку та отримати під свій контроль цілий район на Київщині.

Керівником Білоцерківського РУП – найбільшого за чисельністю підрозділу області – Рубель призначив колишнього колегу по Департаменту стратегічних розслідувань Руслана Сайипова. Свого часу він працював у ГУНП Харківської області, згодом очолював Управління стратегічних розслідувань у Сумській області. За даними джерел, поява Сайипова в Білій Церкві супроводжувалася внутрішнім поліцейським саботажем. Тоді ж була зафіксувана аномальна хвиля раптових лікарняних серед білоцерківського правоохоронного істеблішменту одразу після представлення нового боса. Це пов'язують із супротивом старої гвардії приходу «варяга» з команди Рубеля.

З’явився новий очільник і в Бучанському РУП. В одному з найбільш медійно чутливих та постраждалих від окупації районів Андрія Ткача змінив на посаді Олександр Васильченко. У відкритих джерелах майже немає інформації про нього. Васильченка колеги називають системним та тихим виконавцем, який не привертатиме зайвої уваги журналістів до специфіки району.

Зміни у роботі

Після приходу Рубеля комунікація поліції Київщини змінилася: ГУНП почало регулярно публікувати персоналізовані щотижневі підсумки роботи, де повідомляли про ключові кримінальні провадження, наслідки атак РФ та інші події за тиждень.

Російські удари стали однією з головних тем публічної звітності Рубеля. Упродовж перших 100 днів його команда регулярно повідомляла про роботу поліції після масованих атак: правоохоронці прибували на місця влучань і падіння уламків, допомагали постраждалим, забезпечували охорону територій, фіксували руйнування та збирали докази воєнних злочинів. До роботи залучалися патрульні, слідчо-оперативні групи, криміналісти та вибухотехніки.

Поліція повідомляла, що 6 липня на Київщині загинули семеро людей, ще 29 постраждали, а кількість пошкоджених приватних будинків перевищила 200. У Бучанському районі до ліквідації наслідків залучили понад 400 правоохоронців. Інші удари ворога також мали значні наслідки. 1 серпня поліція повідомила про одного загиблого та дев’ятьох постраждалих. А вже на початку серпня після чергової масованої атаки, за даними ГУНП, загинули 19 людей, серед них трирічна дитина, ще 45 громадян постраждали. 

Окрім роботи з наслідками ворожих атак, правоохоронці Київщини звітували про боротьбу з кримінальною злочинністю. Поліція повідомляла про розкриття умисних убивств, тяжких тілесних ушкоджень, розбоїв, викрадень автомобілів і смертельних ДТП. Серед найбільш резонансних епізодів – вбивство на Бучанщині, де під час конфлікту чоловік завдав знайомому смертельних ножових поранень, та справа на Обухівщині, де чоловіка запідозрили у завданні товаришеві тяжких тілесних ушкоджень, від яких той помер. Обидва випадки поліція винесла до підсумкового звіту за тиждень 15 серпня. Того ж тижня правоохоронці повідомляли і про розкриття викрадення електромобіля у Василькові: автомобіль вдалося розшукати та повернути власникам. 

Окремий напрям – наркозлочинність та організовані групи. У звітах Рубеля фігурували як окремі затримання за збут психотропів, так і масштабніші провадження. Зокрема, поліція повідомляла про викриття міжнародного каналу постачання психотропних речовин, у межах якого затримали організатора, лаборанта та його спільників. Іншим прикладом стала справа мешканки Броварів, яку підозрюють у придбанні та зберіганні психотропних речовин з метою збуту.

Правоохоронці Київщини також звітували про протидію схемам, пов'язаним із військовим обліком, мобілізацією та незаконним виїздом за кордон. Зокрема, поліція повідомляла про викриття незаконного переправлення чоловіків через кордон. У серпні одним із головних результатів тижня стала справа щодо оформлення чоловіків призовного віку вчителями за гроші: правоохоронці провели понад 50 обшуків у Києві та області та затримали п'ятьох фігурантів.

Ще один напрям – корупційні та службові злочини. Серед найбільш масштабних справ – схема заволодіння 129 млн грн коштів державних і комунальних підприємств під час тендерів та робіт в енергетичній сфері. Також правоохоронці повідомляли про викриття посадовців на неправомірній вигоді та розслідування можливої службової недбалості. 

У звітах Рубель регулярно згадував про роботу з дітьми та превенцію: профілактичні заходи під час канікул, безпеку дітей на дорогах, роботу з родинами у складних життєвих обставинах. Окремий блок роботи стосувався захисту дітей. Поліція повідомляла про розслідування насильства щодо неповнолітніх, зокрема про справу 20-річного чоловіка, якому повідомили про підозру у вчиненні розпусних дій щодо 9-річної дівчинки через соціальну мережу TikTok. На Фастівщині діти танцювали на Алеї Слави під російську музику. Ювенальні поліцейські встановили обох учасниць та притягнули до відповідальності їхніх батьків.

Допомагали правоохоронці й розшукувати людей. В одному з липневих епізодів спільними зусиллями вдалося знайти 82-річну жінку, яка дві доби перебувала в лісі. 

Також Рубель включив до щотижневих підсумків роботу поліцейських як служби підтримки – донорство крові для поранених військових і цивільних, допомогу родинам, зустрічі з громадянами, роботу кінологів, вибухотехніків та інших спеціалізованих підрозділів. 

Перші 100 днів показали, що Рубель не став перебудовувати систему поліції Київщини з нуля. Частину керівників він залишив на посадах, частину замінив своїми колишніми колегами, а основним публічним продуктом нової каденції стали регулярні звіти про роботу поліції. Водночас окремі кадрові рішення вже викликали питання – зокрема призначення Кочкадамяна та Беззубенка. Наскільки ці рішення вплинуть на роботу поліції області, стане зрозуміло не зі щотижневих звітів, а за результатами наступних місяців.