Бізнес на карантині: як вижити під час епідемії

Фото з мережі Інтернет

Пандемія коронавірусу не лише поставила під загрозу життя кожного, а й завдала нищівного удару світовій економіці. Особливо ефект карантину на собі відчуває малий та середній бізнес. Він, без перебільшень, знаходиться на межі виживання. Компанії втрачають доходи та змушені закриватися, що, у свою чергу, призводить до масового скорочення робочих місць. Які втрати вже понесли підприємці та як рятуються від банкрутства, з’ясовувала "Моя Київщина"

До сьогодні малий та середній бізнес забезпечував значну частку доходу місцевих бюджетів столичного регіону. Зокрема, ще в лютому ГУ ДПС у Київській області хизувалося тим, що показники сплати податків підприємцями-спрощенцями значно зростають. Проте так було до розпалу епідемії коронавірусу – наразі ж більшість бізнесменів практично втратили дохід. І хоч рівень занепаду глобальної економіки через пандемію досі спрогнозувати важко, вже очевидно, що для бізнесу настали не найкращі часи. Пов’язано ж це із введенням протиепідеміологічних заходів – як відомо, із початком карантину було заборонено роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів. Дозволили працювати лише магазинам із товарами першої необхідності та продуктовим, аптекам, хімчимсткам, АЗС, поштовим відділенням, банкам і службам онлайн-замовлень. Окрім того, підприємствам порадили, за можливості, перевести працівників на дистанційний режим роботи.

Невтішна статистика

У зв’язку з цим підприємці зіштовхнулися із низкою проблем та вже підрахували втрати. За результатами експрес-опитування Європейської Бізнес Асоціації (проводилося з 24 до 30 березня 2020 року, взяло участь 155 представників малого та середнього бізнесу), 18% респондентів (а це кожен п’ятий) розглядають варіант закриття власної справи, а 78% понесуть втрату до 75% від доходів. Окрім того, через падіння активності підприємцям доведеться змінювати розмір штату та зарплату персоналу у бік зменшення. Зокрема, 41% планують адаптувати заробітну плату найманців, 33% ще не визначилися, а 26% власників збережуть виплати. Зменшити ж кількість працівників збирається 31% підприємств, тоді як 21% ще вирішують. Підтверджує невтішну статистику й опитування дослідницького підрозділу Advanter Group (проводилося з 28 березня по 2 квітня 2020 року, взяло участь 458 підприємств). Майже половина з опитуваних підтвердила, що в разі продовження карантину до кінця травня, вони втратять більше 60% доходів або взагалі закриються. Проблема полягає і в невизначеності – наразі ніхто не може сказати, коли точно завершиться карантин, тому й будувати якісь стратегії розвитку бізнесу неможливо. А в той час, як доходи компаній зменшуються, витрати залишаються незмінними (оренда, комунальні послуги, зарплати). До того ж у деяких населених пунктах організаціям, які не перевели штат на дистанційну форму роботи, додалися ще й турботи щодо перевезення співробітників.

Державна підтримка

Не дивно, що в умовах такої економічної турбулентності підприємництво може опинитися на межі банкрутства, а тому без допомоги держави йому не обійтися. ВРУ вже ухвалила декілька законів, якими передбачені тимчасові послаблення для малого та середнього бізнесу.

Приміром, уперше з 2014 року збільшили ліміти річного доходу для ФОПів. Зокрема, для першої групи його підвищили з 0,3 млн грн до 1 млн грн, для другої з 1,5 млн грн до 5 млн грн, для третьої – з 5 млн грн до 7 млн грн.

Окрім того, до 19 липня відтермінували обов’язкове впровадження реєстраторів розрахункових операцій для спрощенців та вимогу застосування РРО до 1 січня 2021 року для тих, хто продає лікарські засоби, та до 1 квітня 2021 року для ФОПів у галузі інтернет-торгівлі, закладів громадського харчування тощо.

Створюють програми для розширення можливостей кредитування, зокрема й у межах державної програми доступних кредитів «5-7-9». За ідеєю, вони мають допомогти підприємствам зберегти фонд оплати праці та кількість співробітників.

Також до 1 липня 2020 року підприємців звільнили від пені у разі несвоєчасної сплати за комунальні послуги та дозволили не платити за оренду комерційної нерухомості, яку тимчасово не використовують у господарській діяльності. Щоправда, остання норма має свої нюанси. Справа у тому, що формулювання «звільняється», урядовці замінили на «може бути звільнений». Таким чином, остаточне рішення щодо скасування орендної плати все ж залишається за власниками чи управителями нерухомості. Вони ж, у свою чергу, йти на зустріч орендарям не поспішають.

Окрім того, запровадили так звані «кредитні канікули». Зокрема, у період карантину діє заборона щодо нарахування неустойки за прострочення платежів за кредитами. Також не дозволено підвищувати процентну ставку за кредитним договором.

Надали допомогу й працівникам сфери малого та середнього бізнесу, які тимчасово припинили свою діяльність для запобігання поширенню епідемії. Право на виплати по «частковому безробіттю» мають усі застраховані особи, з якими роботодавець оформив трудові відносини.

Із 1 березня до 30 квітня фізичних осіб-підприємців звільнили й від сплати єдиного соціального внеску. Однак і тут є свої «але». Ця норма стосується лише самих ФОПів та не поширюється на найманих ними працівників. Відповідно, за них власник підприємства ЄСВ має платити щомісяця, навіть попри відсутність доходу.

Також законодавці відтермінували декларування – сплатити суму податкового зобов’язання тепер можна не до 1 липня, а до 1 жовтня. Та ввели податкові канікули – із 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована за цей період, але не сплачена, підлягає списанню.

Запровадили й мораторій на проведення податкових перевірок. Він діятиме до 31 травня. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня та не були завершені, тимчасово зупиняються до цього ж часу. Також до 30 червня заборонили проводити планові заходи зі здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності. Однак це не стосується тих, що відносяться до суб’єктів господарювання з високим рівнем ризику, та сфери дотримання вимог щодо формування державних регульованих цін та сфери санітарного та епідемічного благополуччя.

Підприємницькі механізми виживання

Звісно, найоптимальнішим варіантом для бізнесу стало переведення роботи в режим «онлайн». Щоправда, не всі організації мають таку можливість. Та й заробіток від цього все ж не той. Тому винахідливі підприємці придумують різні лайфхаки, що допомагають їм частково вберегти власну справу від банкрутства. Наприклад, звільняють співробітників, аби не платити заробітну плату, однак з умовою повернення після карантину. Ті ж, у свою чергу, швиденько стають на біржу праці і отримують стабільні виплати там. Аби ж уникнути витрат на оренду, деякі наймачі користуються пунктом договору про форс-мажор – ВРУ карантин офіційно ним визнала. Тобто, якщо в угоді зазначено, що на період дії обставин форс-мажору орендар повністю звільняється від внесення орендної плати, підприємці легко можуть трактувати це на свою користь та не боятися штрафних санкцій.

Зрештою, можна просто домовитися, як із персоналом, так і з орендодавцем. Зокрема, попросити працівників піти в неоплачувану відпустку, а власника нерухомості – зробити хоча б мінімальну знижку на період карантину. Адже зараз ми, як ніколи, маємо підтримувати один одного.