Центр, регіони та громади: хто ж стане провайдером реформ та ключовим гравцем у розподілі ресурсів?

Схоже, пошук зручної для себе моделі співвідношень між Києвом, областями та місцевими громадами стає провідною темою на початку роботи нової влади, як законодавчої, так і виконавчої. І ключовою подією тут можуть стати місцеві вибори, а особливо - дата їхнього проведення

Нагадаємо, що відразу по завершенню президентської кампанії, напередодні проведення позачергових парламентських виборів на зустрічі Володимира Зеленського зі своїми однодумцями з партії "Слуга народу", новообраний президент говорив про бажання прискорити також й дату проведення місцевих виборів.

Згодом, на тлі кадрових призначень, як у центрі, так і нам місцях,  ця тема перестала фігурувати на шпальтах газет, сторінках інтернет-ресурсів і навіть на телевізійних ток шоу, але днями вона стала знову актуальною, особливо після звернення Володимира Зеленського до парламенту з вимогою розпустити Центральну виборчу комісію…

Утім, декілька загальних спостережень щодо монополізації влади моноблоком правлячої партії та турбостилю роботи нового законодавчого органу влади.

Чи спрацює опція "захист від дурня", коли влада працює, як божевільний принтер,  прагнучи узурпації держуправління?

"Между первой и второй - перерывчик небольшой!" - ця нехитра застільна приказка найбільш адекватно характеризує перші півмісяця роботи Верховної Ради дев’ятого скликання: наприкінці серпня новообрані депутати зібралися на свою першу установчу сесію, а буквально через кілька днів відкрили другу, яка триватиме до січня наступного року.

На першій організаційній зустрічі депутати, окрім іншого, розподіляли місця у профільних комітетах.

Темпи прийняття документів  дійсно рекордні, але процедура їхнього прийняття переважно надмірно спрощена. Як засвідчила практика двох тижнів роботи Верховної Ради, монофракція правлячої партії не гребує законодавчим плагіатом і замість того, щоб, скориставшись принципом безперервності державного управління, розглядати законопроекти парламенту попереднього скликання, бере їхні напрацювання, робить невеличку стилістичну правку, підлаштовує під нові історичні обставини та  реєструє під новим номером…

Бажання розпочати державотворення ніби з чистого аркушу- психологічно зрозуміле.Усією своєю поведінкою та риторикою  молоді політики  прагнуть довести виборцю, що ми - не стара, корумпована номенклатура. Але демонстрація новацій, всупереч змісту  іноді призводить до парадоксів.

Те ж бажання суцільної гаджетізації  державного управління, а принагідно й всього нашого життя - цілком схвальне, але небезпечне роковими помилками:  функціонал може зависнути, віруси стати епідемією,  хакерські атаки- регулярними…

В умовах же гібридної інформаційної війни будь-який анонс (та ще від ворога) слід перевіряти на фейковість, щоб не сталося, як з нашими можновладцями, які за тиждень до реального обміну метнулися до Жулян, щоб попіаритися на тлі наших бранців…І це при тому, що новий міністр закордонних справ - Вадим Пристайко - досвідчений дипломат, як і віце-прем’єр із закордонних справ Дмитро Кулеба, не кажучи вже про керівника профільного комітету з числа київських мажоритарників "Слуги народу" Богдана Яременка. А це свідчить про відсутність комунікацій у середині однієї команди.

Між іншим, в рамках майбутньої зустрічі у Нормандському форматі,  хтось з експертів висловив слушну думку: Петру Порошенку легше було опиратися тиску Кремля та наших європейських м’якотілих партнерів тезою: я б пішов на компроміс, але мене не підтримає парламент. У Володимира Зеленського такої "відмазки"не буде…

Але повернемося до внутрішнього життя. І парламент і новий уряд дійсно зробили для країни за короткий термін кілька важливих кроків, це стосується, насамперед, специфічних законів щодо роботи на будівництві та  у фінансовій сфері, проте у сенсі інституціональних новацій відчувається прагнення до ще більшої концентрації влади, до побудови вертикально інтегрованої корпоративної моделі, попри розмови про продовження децентралізації. Публічне чаювання з Коломойським в офісі Президента - тому пряме підтвердження.

Враховуючі подібні тренди політичного розвитку в Європі та в Україні, зокрема, Віталій Портников із сумом констатував, що у Східній Європі, Україна та Румунія були останніми демократичними країнами, з реальною конкуренцією в політичній сфері і тепер український бастіон фактично впав. За його прогнозами, якщо Путін- це сучасний аналог каудіаліо Франко, то у Зеленського є перспектива стати схожим на сусіда іспанського генералісимуса- португальського авторитарника й популіста Салазара.

Прагнення очистити ЦВК – вірна ознака дострокових місцевих виборів

Після певної паузи щодо дати місцевих виборів, яка тривала на тлі позиційних боїв між столичним мером Віталієм Кличком та керівником президентського Офісу Андрієм Богданом, тематика місцевих виборів знову повернулася на порядок денних експертних дискусій.

Причому, запитань тут виникає більше, ніж відповідей на них: де саме будуть вибори- тільки у мегаполісах чи скрізь, як бути з новими ОТГ, які утворилися нещодавно, чи варто проводити вибори обласних та районних рад, з оглядом на те, що попереду - адміністративно-територіальна реформа, нарешті,  за яким виборчим законодавством їх проводити, якщо Виборчій кодекс ще не підписаний Президентом?!.

Директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк не виключає імовірності, що місцеві вибори відбудуться вже у листопаді, дехто вважає, що вони пройдуть у грудні, інші, що у лютому вже наступного року.

Володимир Фесенко з аналітичного центру «Пента»  зауважив, що підставою для проведення дострокових місцевих виборів може бути тільки зміна законодавства. І від цього залежить дата проведення.

"Юридично коректно провести дострокові місцеві вибори можливо, тільки змінивши законодавство – ввівши нові норми повноважень органів місцевого самоврядування. На цій підставі змінити терміни проведення кампанії. Не в окремих містах або районах, а по всій Україні", - зазначив він у спілкуванні з журналістами.

І ось на початку тижня Володимир Зеленський ініціював звільнення всіх членів Центральної виборчої комісії.

І проблема мабуть не тільки в тому, що Голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук- у цивільному шлюбі з бізнесовим партнером Петра Порошенка Олександром Грановським. Тут розрахунок  в переможців останніх електоральних баталій простий: чому не підпорядкувати собі ще одну державну інституцію – ЦВК, тим паче, що контроль над ним може гарантувати політичне електоральне довголіття однодумцям Зеленського?!.

Кореспондент "Моєї Київщини" побував на засіданні профільного комітету з питань організації державної влади, регіонального розвитку та місцевого самоврядування, де окрім вивчення іноземного досвіду функціонування місцевих громад, цієї середи розглядали й відповідне президентське подання, причому  документ цей представив депутатам безпосередньо віце-спікер Руслан Стефанчук, який за сумісництвом є ще й представником Президента в українському парламенті.  

На засідання запросили весь склад ЦВК, де її ще на той момент очільниця Тетяна Сліпачук всупереч президентським зауваженням намагалась довести тезу, насправді, що комісія (яка була обрана парламентом лише рік тому і має повноваження аж на шість років)  працювала належним чином, а можливий розпуск Центрвиборчкому ставить під сумнів легітимність виборчих процесів, проведених нинішнім складом комісії.

"ЦВК була абсолютно незалежною, рівновіддаленою від усіх політичних сил. Саме це стало запорукою успішного результату проведених виборчих кампаній", —  наголосила Сліпачук.

Голова ЦВК також нагадала, що поточний склад комісії провів дві виборчі кампанії в об'єднаних територіальних громадах, двоетапні президентські вибори та парламентські і  зазначила, що міжнародні спостерігачі констатували, що багато проблем, з якими стикнулася комісія, є проблемами виборчого законодавства і свавілля в судовій практиці.

Натомість, члени профільного комітету більшістю голосів  прийняли відповідну постанову, якою рекомендували винести це питання на порядок денний сесії. Проте, у четвер воно так і не потрапило на розгляд законодавців. Адже для розпуску ЦВК потрібно конституційна більшість голосів. Проте 300 чоловік  фракції "Слуга народу" на підтримку ідеї перевантаження ЦВК під себе поки що немає. Подейкують, що зараз тривають інтенсивні консультації з фракціями "Батьківщина" та "Голос"…

Зазначимо, що правлячій фракції стало не вистачати навіть простої більшості  у 226 голосів для продуктивного голосування. У четвер,  після  першої перерви,  "Слуга народу" не зумів продовити аж два власних законопроекти, оскільки інші фракції дали їм нульову підтримку. Однак, після обіду дисципліна відвідування у залі була відновлена…

Хто з мажоритарників Київщини  в якому профільному комітеті

У контексті дискусій навколо місцевих виборів та  ідей поділити столичний  регіон на шість районів - виникає інтерес, власне,до наших мажоритарників. Тому "Моя Київщина" вирішила поцікавитися, хто із депутатів регіону в якій профільний комітет потрапив?

Відповідно до проекту постанови №1077 від 29 серпня, зясувалося, що єдиний мажоритарник, що не йшов у колоді "Слуги народу" Микола Бабенко з 90-го білоцерківського округу став секретарем комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Олександр Дубінський з 94-го округу став заступником голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Також до цього комітету увійшла  його колега по журналістиці Ольга  Василевська-Смаглюк з 96-го  виборчого округу.

Анна Скороход з 95-го округу та її соратник по пропрезидентській фракції "Слуга народу" Олександр Горобець , обраний по 96-му округу,  увійшли до профільного комітету з питань енергетики та житлово-комунального господарства.

Олег Дунда з фастівського округу № 91 увійшов до складу комітету з питань організації державної влади, регіонального розвитку та місцевого самоврядування.

Валерій Колюх з округу №92 став членом парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій.

Екс-правоохоронець Микола Галушко з Броварського округу № 97 цілком закономірно увійшов до складу комітету з питань правоохоронної діяльності.

Його сусід по бориспільському виборчому округу №98, екс-депутат Облради  Сергій Бунін увійшов до профільного комітету з аграрних та земельних питань.

Сюди ж увійшов і списочник з "Батьківщини", тісно пов'язаний з Київщиною, Вадим Івченко. А ось екс-колега Буніна по Облраді Олександр Качний (він висувався за списком Опозиційної палатформи «За життя!»)  увійшов до складу комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

За першими днями роботи нового парламенту найбільш публічну позицію (виступи з трибуни, коментарі для журналістів в кулуарах парламенту, активність в соцмережах) серед наших земляків-депутатів проявили Олександр Дубінський, Олег Дунда та Олександр Качний.

Олександр Воронін, "Моя Київщина"