Декриміналізація гріхів: яким боком депутати з Київщини до зняття заборони на порно
Комітет ВР з питань правоохоронної діяльності дав добро скандальному законопроекту. Про деякі його цікаві подробиці читайте у тексті «Моєї Київщини»
Його повна назва «Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення його окремих положень про кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності». Документ зареєстрований 11 листопада цього року, хоча розмови про нього тривають достатньо давно. Запропонована версія законопроєкту, як висловився його головний співавтор Ярослав Железняк із фракції «Голос», більш консервативна. Серед авторського колективу й депутати з Київщини Андрій Мотовиловець та Андрій Клочко, а членом профільного комітету з питань правоохоронної діяльності, котрий погодився внести в сесійну залу цей «злободенний» під час війни витвір законодавців, ще й Микола Галушко.
Спочатку процитуємо ключового промоутера законодавчих змін Ярослава Железняка. Він наголошує: йдеться не про легалізацію порно, воно у нас і так легалізоване, а про декриміналізацію цього роду занять. «Ми змінюємо статтю 301 КК так, щоб дорослих людей за зйомку та поширення відео інтимного характеру не кидали у в’язницю на 3-5 років. Це не «легалізація порно» – воно легалізоване, і ми вже пару років як збираємо мільйони податків з того ж самого OnlyFans», - уточнив нардеп. Дійсно, в Україні не заблоковані порнографічні ресурси, на них у мережі може зайти будь-хто, в тому числі діти. Переважна більшість таких платформ не перевантажують себе хоча б мінімальним контролем доступу. Та й контент переважно не обмежують.
Але в законопроєкті мовиться не про порносайти, а про регулювання економічної діяльності українців, які заробляють на порно. У світі порушення заборон породило індустрію з багатомільярдними оборотами, тому багато країн легалізували будинки розпусти, легкі наркотики, окремі держави створили центри для ігроманів, як от місто казино і розваг Лас-Вегас у США, куди стікаються мисливці за швидкими грошима. Такі заходи не покращують моральний образ людей, а виводять фінансові надходження з тіні. Тобто, на гріхах заробляють не ділки, а держава. Мабуть всім відомий крилатий вислів «гроші не пахнуть», авторство якого приписують римському імператору Веспасіану. Він увів оплату за користування громадськими вбиральнями. То ж і у випадку із згаданим законопроєктом, наша держава хоче заробляти на любителях «полунички». При цьому слід розуміти: ніхто не знімає кримінальної відповідальності за поширення дитячої порнографії, контенту, який містить сцени насилля, знущання над особою, різного роду збочень на кшталт зоофілії і тому подібних девіантних сексуальних потягів. Депутати вирішили захистити співгромадян від «збоченців», уповноважених державою.
Нагадаємо, згідно із судовим рішенням Бюро економічної безпеки отримує дані про всіх користувачів платформи OnlyFans, які отримують там доходи. Наприклад, за трансляцію через веб-камери. У чинній редакції статті 301 ККУ кримінальна відповідальність передбачена навіть за зберігання порнографічних творів/предметів/зображень з метою розповсюдження повнолітнім особам. А депутати хочуть, щоб кримінальна відповідальність була за ввезення, виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення порнографії з метою збуту чи розповсюдження неповнолітнім. Іншими словами, дорослі матимуть право розповсюджувати сексуальні сцени за гроші, але сплачуватимуть за це податок як з будь-якого іншого прибутку.
Зараз ситуація на цьому ринку наступна: якщо у телефоні українця або українки знайдуть порнографію, можна загриміти до в’язниці мінімум років на три. Бо правоохоронці витлумачать такий контент як потенційний заробіток. Хто його знає, може людина тримає фото для розповсюдження. Довести, що ти просто отримуєш насолоду від тримання у власному телефоні порнографічних фото чи відео – практично неможливо. Чим і користуються правоохоронці. Більш того, вони зайняті в усіх відношеннях цікавою справою – переглядають сексуальний контент, встановлюють осіб, які його поширюють, затримують таких людей і тягнуть до буцегарні. Випадків, коли служителі Феміди відправляли українців у тюрму за так звані «нюдси» - доволі багато. А ще більше не доходить до суду, бо для такого роду контенту проводиться експертиза, вона встановлює порно це чи еротика, і ось тут для експертів широке поле для «лівого» заробітку.
Виходить, Железняк, Мотовиловець, Клочко та інші роблять добро, декриміналізуючи статтю про порнографію? Тут відповідь не може бути однозначною. Якщо поглянути на це з точки зору суспільної моралі, створення та поширення порнографічної продукції немає нічого спільного з мораллю. Але таке явище є, на ньому люди непогано заробляють, а на цих людях заробляють державні структури. То ж пропоновані зміни до Кримінального кодексу в ідеалі ліквідують корупційну складову. І це – гарна новина. Втім є і погана: в Україні існує досвід декриміналізації певних сфер діяльності, що у підсумку призвело до гучних скандалів.
Першим на пам’ять приходить ігорний бізнес. У липні 2020 року парламент ухвалив закон про державне регулювання грального бізнесу. Тих, хто декларував його ведення легально, зі сплатою податків, держава допустила на ринок. У вересні 2020-го Кабмін своєю постановою створив регулятор під назвою Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ). З роботою цього органу пов’язана сила-силенна скандалів. У тому числі відомі історії про програш нашими військовими грошей в онлайн-казино. Зрештою влада вирішила до квітня наступного року КРАІЛ ліквідувати та посилити контроль за ігорним бізнесом. А керівника комісії Івана Рудого нещодавно затримали за підозрою у пособництві країні-агресорці. Така от фініта ля комедія. Немає жодної гарантії, що наші браві правоохоронці не знайдуть лазівки, щоб і далі струшувати гроші з любителів поширювати інтимні частини власного тіла та сексуальні сцени. Лайфхак: за бажання можна відстежувати, хто це споживатиме. То ж наступного разу депутатам доведеться ухвалювати ще один закон про декриміналізацію споживання порнографічного контенту.
Читати "Моя Київщина" у Facebook
