Депутат Ірпінської міськради Олександр Пащинський: У нас складна ситуація з інклюзивністю, але ми будемо її вирішувати

Олександр Пащинський

«Моя Київщина» поспілкувалася з депутатом Ірпінської міської ради Олександром Пащинським про відбудову міста, створення інклюзивної інфраструктури та спорт в Ірпені

- Насамперед розкажіть про відбудову Ірпеня. Що вже зроблено, чого не вдалося зробити та чому?

- На жаль, наше місто дуже постраждало після вторгнення російської армії. Багато було зруйновано як комунальних підприємств, так і інфраструктурних об’єктів, що обслуговували населення міста. Це  дитячі садочки, школи, а також приватного сектора й багатоповерхових будинків. Що стосується відбудови, звичайно, це дуже складний період для міста. Спочатку дуже насичено до нас їздили різні міжнародні благодійні фонди, делегації, які обіцяли багато чого відновити. Водночас стрімко почався процес документації, обговорення проблем, з’являлися якісь донори, деякі країни брали на себе відновлення окремих дошкільних закладів, лікувальних корпусів.

Паралельно запрацювала наша державна програма по відбудові приватного сектору, зокрема за рахунок компенсацій, а також по відбудові багатоповерхових будинків. Але, з часом це все призупинилося і саме зараз це дуже помітно, бо мешканці незадоволені процесом відбудови, тому що нічого не ремонтується та не відбудовується. Для містян стан досить складний. Щодо дошкільних і навчальних закладів, то вони більш-менш відновлені, тобто, зроблено ремонти, у деяких випадках добудовані поверхи, тож принаймні діти та учні можуть відвідувати ці заклади.

- Зведення модульних містечок зараз також на паузі?

- Дві черги такого житла вже діють, - Польща та Фінляндія надали нам ці модульні містечка у 2022 році. Частина мешканців, які втратили житло, та тимчасово проживали чи у родичів, чи у знайомих, чи закордоном, були забезпечені такими будинками. Третя черга модульного містечка нині на паузі, процес поки що спинився, бо, на жаль, немає фінансування на ці проєкти. Прикро, адже від цього страждають люди, черга потребуючих складає понад тисячу осіб. Це, зокрема, мешканці, які проживають у нашому місті, а є також понад 20 тисяч переселенців, що виїхали з місць активних бойових дій, а саме з Донецької, Луганської, Херсонської областей.

- Які ініціативи щодо вшанування героїв реалізують в Ірпені? Чи є проєкти нових меморіалів?

- Наша фракція неодноразово зверталася з поданнями про створення меморіальних місць вшанування пам’яті загиблих героїв. Наразі є один проєкт, ідея якого полягає в тому, щоб облаштувати меморіал на міському кладовищі, там, де вже похована частина загиблих захисників. Проєкт меморіалу наразі на стадії обговорення. Також є ще Алея героїв АТО, яка була побудована після 2014 року. Планували також збільшити її масштаб, розширити, щоб це місце також стало місцем вшанування пам’яті загиблих героїв.

- Як в Ірпені дбають про реінтеграцію ветеранів російсько-української війни до цивільного життя? Яка ситуація з безбарʼєрністю? Чи є якась ініціатива від влади, як зробити місто інклюзивним та доступним усім?

- Вважаю, що це питання актуальне по всій Україні. У місті працює Рада ветеранів, Рада родин загиблих воїнів, принаймні міський голова регулярно зустрічається з рідними загиблих воїнів. Створений та діє ветеранський Хаб, який надає послуги людям, що повернулися з фронту і мають різні проблеми. Вони можуть звернутися саме у Хаб, де, зокрема, працюють психологи та допоможуть вирішити питання соціального напрямку. А от ситуація з інклюзивністю погана. Я сподіваюсь, що з наступного року це питання буде вирішуватися. Це стосується наших доріг, пішохідних зон, пандусів для людей з особливими потребами. На мою думку, до вирішення цього питання треба підійти комплексно, а поки що ситуація досить складна.

- Ви зробили офіційне подання про затвердження штатного розпису та розміру заробітної плати посадовцям міської ради. Які пропозиції внесли та чому, на Вашу думку, їх не затверджує міський голова?

- У квітні  від мене особисто та від нашої фракції було внесено на розгляд міської ради і депутатського корпусу подання про те, щоб скоротити видатки, зменшити кількість працівників міської ради. За рахунок цього ми зможемо зекономити бюджет міста і частину коштів направити на допомогу ЗСУ, а також використати на інші актуальні потреби: медицину, освіту та інші. Подання було ще у квітні. На жаль, ще й досі його не внесли на розгляд депутатського корпусу, напевно тому, що для міського голови це не актуально. Але порядок такий, що кожне питання, яке вноситься більш ніж третиною голосів депутатів, обов’язково має бути розглянуте. Справа депутатів – керуватися законами, тому ми робимо все для того, щоб наші подання все таки були розглянуті. Очікування вже досить довге, трохи терпець урвався і дійсно хочеться, щоб депутатів – представників від народу чула місцева влада.

- Щодо яких питань до Вас як депутата найчастіше звертаються громадяни?

- Щочетверга я проводжу особистий прийом, громадяни звертаються з багатьма різними питаннями, особливо люди літнього віку. Переважна більшість проблем пов’язана з комунальними послугами, подачею тепла у будинки та інші. Багато людей звертається за матеріальною допомогою на оздоровлення та лікування, зокрема воїни, що повернулись із фронту. Ці та багато інших питань розглядаються на депутатських засіданнях, на сесіях міськради.

- Розкажіть про ситуацію з дитсадочками в Ірпені. Чи вистачає місць у державних закладах? Чи будують нові?

- Одним із актуальних у місті давно є питання – це державні дитячі садочки і школи, куди важко потрапити нашим дітям, бо черги дуже великі. Практично всі дитячі садочки, що зазнали руйнувань, відновлені та працюють, але місць все одно не вистачає, велика кількість дітей навчаються у приватних закладах, садочках та школах.

Наразі ще один дошкільний заклад відбудовуємо, маємо надію, що у наступному році він відкриється і це, можливо, трохи зніме напругу. Але це ніяк не вирішить глобальну проблему. Частина людей возять дітей у сусідні міста, частина дітей ходять у приватні садочки, яких багато у нашому місті, тому, однозначно нашому місту потрібні нові сучасні дитячі садочки.

- Як Ви допомагаєте Збройним силам України? Мається на увазі діяльність і як депутата, і особисту.

- На кожній сесії міськрада виділяє кошти, а це десь біля 5 млн грн на підтримку ЗСУ. На останній сесії на потреби ЗСУ було виділено близько 15 млн грн за поданням нашої політичної сили. Це кошти, яких вкрай потребують на передовій, тому було прийнято рішення більшістю голосів передати кошти, не затягуючи процес, не розбиваючи на транші, а однією сумою допомогти підрозділам. Особисто я з початку повномасштабного вторгнення кожного місяця допомагаю. До мене звертаються і хлопці, і цілі підрозділи. Організовуємо придбання та облаштування автомобілів, які передаємо на фронт, деякі потрібні підрозділам деталі для озброєння допомагаємо виготовляти і передаємо воїнам.

- Розкажіть про свої досягнення у спорті?

- Я – людина зі спорту, 20 років професійно займався мотоциклетним спортом, 18 разів ставав чемпіоном України, срібний і бронзовий призер чемпіонату Європи з мотокросу, майстер спорту з міжнародного класу. З 2022 року є генеральним секретарем федерації мотоциклетного спорту України. Зараз мене більше хвилює всеукраїнський рівень спорту, який налічує 13 напрямків мотоциклетного спорту. Практично у всіх регіонах України я намагаюся цей спорт не лише зберегти, а зробити так, щоб він міг рухатися далі, щоб хлопці могли займатися і захищати честь України у всіх міжнародних змаганнях.

- Як би Ви оцінили рівень розвитку мотоспорту в Україні зараз? Що потрібно, аби він розвивався? Яка ситуація в Ірпені?

- У цілому, мотоциклетний спорт дуже затратний. Це технічний вид спорту, що потребує обслуговування техніки, витрат на поїздки, тренування, для кожного спортсмена недешеве спеціальне екіпірування. Звісно, що у 2022 році не проводилися ніякі змагання. У 2023 році провели понад 20, а в цьому році вже було проведено понад 80 офіційних змагань. Похвально те, що все більше починають займатися діти цим видом спорту, і я надіюся, що в майбутньому ми будемо бачити досягнення не лише на рівні України, але й на європейському та світовому. У Ірпені є команда з мотоциклетного спорту, вона називається СТК «Сона». Я все життя неодноразово виступав і за Ірпінь, і за цю команду, тому це така сімейна справа, яку до мене вів мій батько. Тепер ми виховуємо нових молодих спортсменів, які захищають честь нашого міста Ірпінь на чемпіонатах Європи та світу. Ця команда є переможцем кубку України 2024 року.

- Як місто підтримує спортсменів, які досягли висот на Олімпіадах?

- Ірпінь дуже розвинений у плані спорту. Велику увагу в минулі роки приділяли облаштуванню спортивних зон, спортивних майданчиків для розвитку дітей і активної молоді. В Ірпені дуже багато людей, які займаються спортом та мають високі досягнення. Це і чемпіони Європи, і чемпіони світу. Наша особлива гордість –  срібна призерка Олімпійських ігор з боротьби Ірина Коляденко, яка з останньої олімпіади привезла срібну медаль. Міська рада відзначила її, видавши 500 тис грн., зокрема тренеру також видали 300 тис грн. Це така відзнака й підтримка від міста спортсменці, яка захищала спортивну честь нашої країни та проживає у нашому місті. Ірина Коляденко є також почесною громадянкою міста, неодноразовою чемпіонкою Європи. Ми надіялися, що вона з Олімпійських ігор здобуде медаль, і вона виборола це призове місце.

- Які Ваші подальші плани як депутата? Чи балотуватиметесь на майбутніх виборах?

- Виборів у мене багато, зокрема 14 грудня будуть спортивні вибори. Я все життя живу в Ірпені і бачив на власні очі його розвиток, і мені не все одно, як наше місто живе і розвивається. Зараз всі процеси у нашому місті на паузі, але я вважаю, що наші мешканці мають жити у комфортних умовах і завдання депутатів та влади створювати для громадян сучасні умови проживання. Тому я точно буду балотуватися на наступні вибори. Не хочу нічого говорити наперед, але як людина спорту звик йти вперед і добиватися потрібних результатів. Я готовий зробити для цього все необхідне.