Депутатка Київської облради Галина Єрко: Для мене культура, спорт і економіка – це пов’язані речі

Галина Єрко

"Моя Київщина" поспілкувалася з депутаткою Київської облради від "Європейської Солідарності" Галиною Єрко про її діяльність у головному представницькому органі столичного регіону, ситуацію в Бородянці та майбутні місцеві вибори

- Зараз, коли народні обранці звітують про пророблену роботу, хотілося би насамперед поговорити про здобутки. Що Вам вдалося зробити за п’ятирічну каденцію депутата Київської обласної ради для малої батьківщини - Бородянки?

- Я себе позиціоную не просто депутаткою обласної ради, тож не лише 5 років характеризують мою діяльність. Відтоді, як я живу в Бородянці, там запроваджувалися різні проєкти, починаючи з громадської організації, налагодження співпраці з місцевими бізнесменами та активістами. Разом нам вдалося реалізувати будівництво футбольного та баскетбольного майданчиків тощо.

Конкретно депутатство дало мені можливість реалізувати різні проєкти вже на більш високому рівні, адже було відповідне фінансування. Я їх поділяю за певними рівнями. Найперше - це інфраструктурні проєкти, а саме: будівництво доріг, реконструкція будівель шкіл і трьох корпусів лікарні. Сюди ж входять і проєкти, що пов'язані з енергоефективністю. Ще один напрямок роботи – спорт. Це і конкретна підтримки особистостей для можливості їхньої реалізації на міжнародних змаганнях, і будівництво спортивних комплексів та майданчиків, і облаштування вуличних тренажерів, і придбання інвентаря. Я завжди відкрита до молоді та підтримую реалізацію програм, спрямованих на розвиток молодого покоління. У соціальній роботі задіяні багато наших партнерів, підприємців і депутатів, які єднаються незалежно від політичних переконань. Зокрема, у нас постійно діє проєкт "Щире серце" для допомоги літнім одиноким людям. Завдяки створеним фондам виділяються кошти на лікування та реабілітацію наших жителів.

Щодо сфери культури та мистецтва, я завжди підтримую усі творчі колективи. До речі, Бородянщина щороку ставить рекорди України на фестивалі вареників. Також у нас проходить прекрасний етнофестиваль, де дітки часто встановлюють рекорди. Наприклад, цього року ми намалювали найбільший малюнок на асфальті, заплели найдовшу косу та організували наймасовішу ліпку вареників на Бородянщині. І це чудово, адже про нас знають у регіоні, що дає можливість інвесторам ознайомитися та зацікавитися нашим краєм. Тому для мене культура, спорт і економіка - це пов’язані речі.

Продовжуємо працювати в напрямку створення необхідної інфраструктури у віддалених населених пунктах.  Важливо й те, що нам вдалося повернули водоканал у власність Бородянської громади, адже раніше він належав Київській обласній раді. Я неодноразово піднімала на сесії питання проблемного менеджменту. І зрештою ми перемогли, тож сьогодні водоканал будує свою систему менеджменту по-іншому.

- Якщо говорити "виконано/не виконано" у відсотках?

- Те, що я обіцяла у свої передвиборчій програмі, я виконала. Через певні обставини не вдалося реалізувати деякі питання, про які розповім далі. Але можу сказати, що 80 % виконано, а 20% - ні. Хоча із задекларованого все ж таки більше було перевиконано, тобто ми розраховували на певні бюджети і фінансування, а вийшло в десятки разів більше. І це наша спільна перемога.

Я дійсно співпрацюю з громадою і реагую на всі її запити. У мене є приймальня, що постійно діє, тож є можливість в режимі нон-стоп та онлайн давати безкоштовні юридичні консультації, формувати запити, реагувати на звернення щодо абсолютно всіх питань. 

- Поговорімо про проблемні кейси, зокрема про те, чому не склалося із ЦНАПом ?

- Проєкти, які ми маємо реалізувати, повинні впливати на якість життя. Я це розумію, адже сама проживаю в цій громаді, тому, звісно, вболіваю за створення ЦНАПу. Але з цим є певні проблеми. Пов’язані вони з тим, що дійсно ми виграли грант, аби міжнародна організація надала нам устаткування, комп’ютери, техніку тощо на 2 млн гривень. Проте ремонтні роботи розпочали вчасно. Ми зараз йдемо іншим шляхом, тобто шукаємо можливості фінансування з інших джерел.

Болючим для мене, як і для кожного з батьків, є будівництво творчого корпусу дитячої музичної школи. Уже передано приміщення під реконструкцію для цієї будівлі, і депутати обласної ради нашої команди налаштовані спрямувати туди великі кошти. Наразі я чекаю ухвалення проєкту від депутатів місцевої ради, тож незабаром він почне реалізовуватися.

Третє важливе питання -  будівництво корпусу інтенсивної терапії. Я дуже вдячна своєму товаришу, який дійсно зумів розробити ескізний проєкт будівництва цієї лікарні. Далі проєктні роботи мають дофінансовуватися, тобто ми маємо знаходити можливості для того, щоб цей корпус добудували.  

Була в нас велика проблема з будівництвом водопроводу по вулиці Семашко в Бородянці. За отриманим мною проєктом від селищної ради цю мережу таки підключили до водопостачання. Однак даний проєкт не врахував, що в нас є новий масив. Відповідно, якщо воду буде підключено саме на цьому проміжку, то зникне тиск в іншій стороні. Зараз єдиний вихід - зробити кільце, на що потрібні невеликі кошти, тому ми зможемо швидко вирішити це питання.

- Які негативні фактори впливають на якість життя в громаді?

- Я проживаю в Бородянці, тому хочу, щоб у місті дбали про чистоту, був парк для прогулянок із дітьми, а в закладах і державних органах влади уможливлювалося швидке та якісне отримання послуг. Розраховую на те, що тарифи будуть адекватними, а послуги з водопостачання та енергопостачання - безперебійними.

Для того, щоб забезпечити надання усіх цих послуг, необхідно, аби кожна структура працювала та мала розумного керманича. Щоб до нас заходив бізнес, варто створити для цього всі умови. Я розумію, що інвестор ніколи не прийде, коли немає перспективного плану розвитку та грамотно створених проєктних пропозицій. Тому до цього треба підходити, починаючи з інвентаризації усього майна. Приміром, у нас зараз якраз є інвестор, який хоче зайти, але через те, що ділянка не оформлена належним чином, не відбулися переговори з громадськістю щодо того, як вона має використовуватися, він стикається з непорозумінням з боку громади та йде, адже боїться цього супротиву.

- Наскільки Бородянщина є привабливою для інвесторів?

- Бородянщина - найпривабливіший район, як на мене, оскільки ми географічно розташовані недалеко від Києва. У нас прекрасні землі для розміщення сільгосппідприємств, достатньо зон для розміщення промислових підприємств, відповідно Бородянка є привабливим логістичним і аграрним центром. Моя мета – створити проєкт "Бородянщина інвестиційна". Ми вже почали підбірку інвестиційно-привабливих майданчиків спільно з жителями Бородянки, які мають земельні ділянки.

- Поговорімо про болюче для багатьох питання - районування Київщини. Яка Ваша позиція?

- Це наші реалії. Процес децентралізації продовжується іншими командами та наповнюється різним змістом. Мені абсолютно незрозуміло, чому від однієї стратегії, що задавала темп цій децентралізації, зараз маємо багатовекторність вирішення питань. Тому що лобіюються інтереси особистостей із конкретних регіонів. Це все зараз перейшло на рівень політики, а не державності. Тож питання мене неабияк хвилює. 

Зараз Київщина отримає нові адміністративні межі, у яких буде своя система управління, а яким чином вона забезпечуватиметься, яким змістом наповнюватиметься, незрозуміло. Завдання просте та водночас і складне , тому що є інтереси конкретних особистостей, які будуть привілеювати. Я проти цього. Районування повинне відбуватися насамперед за показниками раціональності, доцільності та економічної вигоди, а також із урахуванням найголовнішого принципу – доступності для людей. 

- Наскільки обласна рада переймається питанням вирубки лісів. Чи актуальна ця проблема для вашого регіону?

- У нас на території Бородянського району є два лісгоспи. І вони є зразковими, адже реалізовують державну політику у цій сфері. Відтак, активно займаються відновленням лісів, зокрема зупинили їх варварську вирубку. 

Було страшно. Невідомі люди просто приїздили з пилками та різали дерева. Мені телефонували, ми виїздили на місця, викликали поліцію і таким чином зупиняли ту вирубку. Згодом усе вирішувалося в судовому порядку. Так, були питання стихійного заходу якихось груп, але зараз я не бачу цієї вирубки.

- Чи з’явилася молода гідна заміна старим управлінцям на місцевому рівні? 

- Коли я йшла в обласну раду, то була представницею громадської організації. Ми всі горіли піснею "змін прагнуть наші серця". Але коли звернулися до молодих людей, щоб йшли в політику, то отримали відмову. Сьогодні молодь не готова йти в політику та брати на себе публічну відповідальність. Молодь сьогодні більш готова до гуртування на реалізацію конкретних проєктів, які мають початок і кінець. Вони можуть долучитися до цього або якоїсь акції. І це суб’єктивно правильно, тому що депутат – це не оплачувана посада.

У нас багато молодих людей, які готові щось змінювати та приймати рішення. Проблема полягає в тому, що ці люди зростають у школі та йдуть на навчання до київських вишів. І цілих п’ять років вони взагалі відсутні у громаді. Для того, щоб вони повернулися назад із ошатної столиці, мають бути створені відповідні умови. Чи готові вони йти в політику? Запитую, запрошую і підтримати завжди готова.

- Які у Вас плани на наступні вибори?

- Я планую знову балотуватися до Київської обласної ради. Дійсно, є багато питань, які я не встигла вирішити, але вже знаю, як це зробити. Усе ж таки ці п’ять років проведеного часу на посаді депутата дали мені можливість зрозуміти, як необхідно працювати, як швидко можна реалізувати ту чи іншу програму. Щороку отримувати по 35 мільйонів інвестицій із обласного бюджету не вдавалося нікому. На рівні області ми створили агенцію регіонального розвитку і я працювала над її створенням. Загалом усе це вдалося лише завдяки великій підтримці громадськості, молоді, депутатського корпусу та команди "Європейська солідарність", яку я сьогодні представляю. Тому від цієї ж партії балотуватимуся знову та запрошую усіх до роботи й конструктиву.