Як себе почуває Київська облрада: про підсумки 2019 та надії на 2020 рік

Минулий рік став знаковим для депутатів Київської обласної ради 7 скликання: попри те, що за 2019 рік в системі виконавчої влади змінилося аж три голови Київської ОДА, після весняної ротації в керівництві облради та формування депутатським корпусом нової більшості представницькій владі вдалося відновити діалог з обласною держадміністрацією, що дозволило більш предметно взятися за реалізацію багатьох регіональних програм розвитку та вчасно затвердити обласний бюджет на 2020 рік. Уперше за останні роки. Чи зберігатиметься така позитивна тенденція, дізнавалася "Моя Київщина". 

Про те, як проходила груднева 32-а бюджетна сесія портал "Моя Київщина" досить докладно розповів своїм читачам. Сьогодні ж, уже на початку Нового року, ми хочемо познайомити вас також і з оцінкою ключовими та найактивнішими депутатами обласної ради.

Для цього в кулуарах останньої сесії ми взяли невеличкі інтерв’ю з ними

Анатолій Даниленко (Біла Церква, Радикальна партія Олега Ляшка, голова комісії з питань освіти, науки, культури, духовності та релігії):

- Анатолію Степановичу, як би Ви загалом оцінили роботу обласної ради в 2019-му році?

- Можна було б зробити значно більше в царині виконання галузевих регіональних програм розвитку як в культурі, так і в освіті, не кажучи вже про соціальний захист,

Адже багато питань гальмувалося, тому що довгий час у нас не було узгоджених дій між обласною радою та облдержадміністрацією.

Тож маю надію, що 2020-й рік стане для влади більш ефективним і дієвим, а значить - і кориснішим для людей.

- Парламент ухвалив новий закон про вищу освіту. Як Ви, керівник провідного аграрного вишу країни, оцінюєте запропоновані законодавцями зміни у сфері вищої освіти?

- Закон дійсно прийнято, тож хотілося, щоб у центрі була молода людина, яка прагне оволодіти новими знаннями та навичками, які їй допоможуть у дорослому самостійному житті.

Є, скажімо, ідея, проголосити 2020-й - роком математики. Я за те, щоб до 8-го класу в школі загалом не використовувати ані калькулятори, ані комп’ютери, бо для розвитку інтелекту, пам’яті та вміння швидко та самостійно мислити потрібно всі математичні дії здійснювати в умі, а не за допомогою електроніки. Мозок дитини має розвиватися, причому системно, а роль педагогів та батьків тут важко переоцінити.

Щодо вищої освіти? Наша держава має зробити все, аби підняти престиж вітчизняної освіти, аби у молоді не було спокуси - здобувати освіту виключно за кордоном, оскільки значна кількість наших студентів, яка там навчається, згодом на батьківщину так і не повертається…

Валерій Ксьонзенко (Бориспіль, "Опозиційний блок", голова комісії з питань бюджету та фінансів):

- Пане Валерію! Ви задоволені тим, що бюджет на наступний рік прийнято?

- Безумовно. Причому, уперше за моє депутатство вчасно. Раніше бувало, що обласний кошторис затверджували у травні-липні! Отже, входили у рік без затверджених програм розвитку регіону. А тепер уже із січня всі галузеві програми стають спроможними до їхньої реалізації.

- Нагадайте , будь ласка, нашим читачам, головні параметри обласного кошторису на 2020-й рік!

- Отже, бюджет Київської області на 2020-й рік складає 5 млд 200 млн грн. Зростання порівняно з поточним роком складає 14 відсотків. Але, будемо відвертим, зростання це відбулося не за рахунок інвестицій, а за рахунок збільшення мінімальної заробітної плати, а відтак, і податкових відрахувань у доходну частину бюджету.

Серед нових обласних програм намічено розвиток малого та середнього бізнесу, тут передбачається залучення банківського сектору до здешевлення кредитів. Передбачається, що 50% кредитів будуть погашатися за рахунок обласного бюджету.

- Що дає на перспективу затверджена на сесії стратегія розвитку регіону на 2021-2027 роки?

- Вона дозволить при реалізації перспективних проектів доповнити обласний бюджет і ресурсами з центрального рівня, а також залучити додаткове позабюджетне фінансування.

- Прокладання окружної дороги навколо столиці – входить до пріоритетних об’єктів цієї стратегії?

-Безумовно. Тим паче, вона давно була розроблена, але на заваді реалізації цього інфраструктурного об’єкту була політична нестабільність, яка постійно заважає нашому економічному зростанню.

Наталія Бігарі (Біла Церква, Політична партія "Об’єднання "Самопоміч", голова комісії з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства, соціального захисту населення та пенсіонерів):

- Пані Наталія! Яким був для Вас і Ваших колег 2019-й рік?

- Складним, але водночас й результативним. Візьмемо хоча б цю сесію. Вважаю, що для закладів охорони здоров’я цей день - історичний, оскільки рішенням ради сьогодні 19 закладів медицини комунальної власності Київської обласної ради перетворюються у комунальні неприбуткові підприємства. Таким чином, із початком 2020 року в регіоні розпочинається нова сторінка в розвитку медичної галузі. Я сподіваюся, що ці зміни згодом дадуть продуктивні, ефективні, а головне - якісні показники як для медиків, так і для населення області.

- Але Київщина – тут не унікальна, мабуть, у межах медичної реформи аналогічні заходи здійснюються і в інших регіонах?

- Так. Але коли ми розпочинали ці зміни, навіть не вірилося в успіх перетворень. Так багато потрібно було зробити! Пишаємося й тим, що 2019-го запрацювали й галузеві програми розвитку, зокрема й у сфері охорони здоров’я. Невдовзі – орієнтовно в лютому - у регіоні (в обласному онкологічному диспансері) запрацює новий лінійний прискорювач, потрібний для хворих.

- А де гарантія, що медична реформа - поки що не дуже популярна у людей - стане незворотною, а головне -  корисною для них?

- Такої гарантії немає, є лише сподівання, що всі зміни покращать рівень надання медичних послуг. Але необхідні закони прийняті, а їх реалізація стане чи не головним процесом у новому році. І тут багато що залежить від спроможності уряду та парламенту реалізовувати намічене.

Олексій Дорошенко (Бровари, Політична партія "Об’єднання "Самопоміч", секретар комісії з питань соціально-економічного розвитку, промисловості, підприємництва, торгівлі, регуляторної політики, та зовнішньоекономічних зв'язків, фінансового забезпечення розвитку області та інноваційно- інвестиційної політики):

- Олексію! Що вдалося зробити Вам і Вашим колегам у 2019-му?

- Ніколи не був задоволений на всі сто - ані власною, ані командною роботою. Вважаю, що ми спрацювали десь на 20% від своєї спроможності. Разом із тим, дещо корисне для жителів регіону ми все ж таки зуміли зробити.

- Діяльність регіональних еліт значною мірою залежить від змін, які пропонуються на центральному рівні. У 2019-му, після президентських та парламентських виборів, у виконавчій владі відбулося суттєве кадрове оновлення. Як би Ви як експерт в галузі фінансів та реальної економіки оцінили зусилля нового уряду?

- Попри деякі попередні побоювання, робота уряду Гончарука не є такою вже провальною, як вважають окремі політичні опоненти правлячої партії "Слуга народу". Разом із тим, вона лише розпочинається і для мене на майбутнє червоними лінями може стати олігархічний спосіб реалізації земельної реформи, початок якої намічений саме на 2020-й рік. Хотілося, аби влада все передбачила, щоб згодом українці не зіштовхувалися один із одним в реалізації своїх прав на землю.

-А як би Ви оцінили діяльність обласної влади?

- Обласна влада - це не тільки депутати, але й виконавча вертикаль. Погодьтеся, але це не дуже нормально, що за останні півтора роки в нас змінилося аж чотири очільника Київської облдержадміністрації. І це призвело до того, що за багатьма показниками соціально-економічного розвитку столичний регіон у загальноукраїнському заліку, як кажуть, пасе задніх. Але будемо сподіватися, що процес децентралізації буде також сприяти розвитку громад Київщини, а отже, і всьому регіону в цілому.

Руслан Кузьменко (президент БО "Благодійна організація "Фонд Руслан Кузьменка", Ржищів, Депутатська фракція "Солідарність", секретар комісії з питань бюджету та фінансів):

- Як Вам минулий рік? Що вдалося владі на центральному та на регіональному рівні?

- Гадаю, найбільш цінним є те, що нова влада не стала відмовлятися від реформ своїх попередників, насамперед у сфері децентралізації.

Я за те, щоб намічену децентралізацію завершити в 2020 році, а потім лише вдосконалювати зроблене на практиці.

Володимир Удовиченко (Керівник Офісу реформ Київської області, Політична партія "Наш край", голова комісії з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно-територіального устрою):

- Володимире Петровичу! Більшість Ваших колег схвально оцінюють процес децентралізації та утворення ОТГ на місцях. Разом із тим, не всі в захваті від президентського законопроєкту змін до Конституції щодо децентралізації. Як би Ви прокоментували подібне протиріччя?

- Є фундаментальні речі, але є й деталі. Існує загальне усвідомлення на всіх рівнях влади того факту, що головна реформа – це реформа територіальної організації влади на принципах її фінансової децентралізації. Процес утворення ОТГ завершується, попереду новий адміністративно-територіальний поділ регіонів за результатами завершення об’єднання територіальних громад, а потім планові місцеві вибори, які відбудуться восени 2020-го.

Щодо змін в Основному законі? Тут головне - закріплення принципів децентралізації всієї публічної влади. Нагадаю, що головною одиницею нового адміністративно-територіального устрою є громада, Далі йдуть округи, які складаються із кількох громад, хоча функцій у них практично не буде, плюс області. Це класична модель, але окремі політики вносять у неї поправки, які дещо нівелюють сам процес децентралізації. Переконаний, що у процесі дискусії, як в експертному середовищі, а потім і на законодавчому рівні, вдасться уникнути основних протиріч у підходах. І згодом, у лютому, узгоджений проєкт буде спрямований до Конституційного суду, щоб після його вердикту зміни до Основного закону щодо децентралізації були прийняті остаточно.

Іван Ступак (депутатська фракція "Солідарність", голова комісії з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції):

- Тризначна кількість пунктів у порядку денному сесії - це рекорд?

- Мабуть. Я пам’ятаю, раніше доходило до сімох-вісьмох десятків.

- Те, що сесія пройшла доволі спокійно Вас влаштовує?

- Безумовно, до переформатування керівництва обласної ради емоції тут зашкалювали, а під час - не менше ніж у Верховній Раді. Але що це давало пересічним мешканцям регіону?

- Чим обумовлене припинення діяльності фракції "Батьківщини" в обласній раді, яка донедавна тут складала основу коаліції?

- Формально попереднім демаршем більшості депутатів "Батьківщини", які вийшли з її лав. Вірними Юлії Тимошенко залишилися лише чотири депутати, проте цього не достатньо для збереження фракції. Але процес протиріччя між центральним керівництвом партії та її обласним активом визрівав давно. Депутатам не подобалося, що очільник обласного осередку "Батьківщини" Костянтин Бондарєв, як кажуть, постійно "тягнув ковдру на себе" і вони намагалися особистого рандеву з Юлією Тимошенко, але цього так і не сталося…

- Конституційний суд України днями виніс вердикт: якщо замість 450 - законодавців у Верховній Раді залишиться лише 300- це не буде суперечити духу Основного закону. А як Ви ставитесь до перспективи можливого скорочення кількості депутатів і на регіональному рівні?

- Думаю, якщо замість 84 їх буде, скажімо, 65, це було б непогано…

В'ячеслав Хмельницький (Всеукраїнське об’єднання "Свобода", член комісії з питань управління комунальною власністю, приватизації та житлово-комунального господарства та впровадження енергозберігаючих технологій):

- Пане В’ячеславе, у журналістів, особливо після проведення виборів, завжди є така спокуса: порівнювати ефективність роботи політичних партій у парламенті та їхніх фракцій на регіональному та місцевому рівні. Як бачимо, улітку до нового складу Верховної Ради не потрапили радикали Ляшка, представники "Самопомочі" Садового, так само, як і Ваша політична сила. А ось "Батьківщина" Юлії Тимошенко прохідний бар’єр подолала, натомість на останній сесії облради було оголошено, що у зв’язку з виходом значної кількості депутатів із "сердечної" фракції вона в "обласному парламенті" припиняє своє існування. Як би Ви прокоментували ось такі особливості регіонального партійного будівництва?

- Так, свого часу "Свобода" у Верховній Раді мала понад два десятки депутатів, у попередньому скликанні за "мажоритаркою" - трохи менше десяти, а нині до парламенту пройшла лише одна депутатка від ВО "Свободи" - Оксана Савчук, яка перемогла в одномандатному виборчому окрузі № 83 на Івано-Франківщині. Але я переконаний, що в наступному парламенті наша політична сила матиме більш вагоме представництво.

Натомість, попри досить скромні результати парламентських виборів, наша фракція в Київській обласній Раді не "посипалася", як кажуть, а залишається досить монолітною насамперед тому, що представники фракції ВО "Свободи" в облраді (кількістю у сім осіб) не змінюють своїм ідеологічним принципам та вподобанням на догоду політичній кон’юнктурі.

Олександр Воронін, "Моя Київщина"