Директор благодійного фонду Global Empowerment Mission (GEM) в Україні Андрій Негрич: наші волонтери йдуть до кінця

Андрій Негрич

Про діяльність на Київщині, а також інших регіонах нашої держави одного з найбільших міжнародних благодійних фондів «Моя Київщина» поговорила з Андрієм Негричем, директором представництва «Благодійний фонд «Global Empowerment Mission (GEM) в Україні

- Пане Андрію, насамперед розкажіть про місію «Благодійного фонду «Global Empowerment Mission (GEM) в Україні, зокрема на Київщині. Як давно команда долучилася до благодійних ініціатив з розбудови та відновлення?

- Наш фонд з перших днів війни діє для всієї країни, у всіх її регіонах. Найперші наші дії починалися саме на території республіки Польща і були направлені на підтримку людей, які емігрували з України,  втому числі, з Київщини. Згодом це вже була територія Київщини, зокрема Буча, Ірпінь. Навіть під час їх окупації ми здійснювали спроби доставки гуманітарних вантажів у Київську область. Пізніше ми сфокусувались і на доставці гуманітарної допомоги до прифронтових територій, куди зараз приділяється більша увага, але на Київщині ми реалізовуємо такі проекти відбудови як «Віконна програма», яка стала можливою завдяки партнерству з фондом Говарда Джі Баффета, та деякі інші, які активно реалізовуються.

Потужні масштабні трагедії, які сталися в обласному регіоні, спонукали нас діяти негайно і активно, і якомога більше допомогти у тих ситуаціях, що склалися. Під час окупації міст продукти та гуманітарні вантажі доставлялися скрізь, куди була можливість, через партнерські  організації. Зокрема, коли почався процес деокупації міст Київщини, а на той час центральний офіс Української місії базувався в Польщі, то наші вантажі були одними з перших на деокупованих територіях Київщини.

Пізніше ми прийняли рішення бути повністю присутніми в Україні і перенесли головний офіс Української місії до міста Києва. Звідси нам відкрилися більш хороші можливості взаємодії з Київською областю, з деокупованими територіями, зі всіма містами і населеними пунктами, які в тій чи іншій мірі постраждали від наслідків військових дій. Тобто, тепер ми спрямовуємо активно свою допомогу, будучи присутніми в регіоні. Зараз безпосередньо у місті Києві знаходиться вся команда, є наш склад, сортувальний центр, розподільчий центр, і вже звідси здійснюється місія.  

- Поговорімо про організацію, так би мовити, з середини. Яка структура фонду і його масштаби?

- Структура фонду проста, але масштабна. Якщо говорити про нашу лінію, то для місії в Україні було створено два підрозділи, це –  Global Empowerment Mission Україна і Global Empowerment Mission Європа, адже з перших днів повномасштабної війни було багато взаємодії саме на території ЄС. Наші вантажі йдуть через Європейський Союз і наразі це єдиний маршрут, який дозволяє безпечно їх доставляти. Щодо локації, то центральний Офіс GEM знаходиться у місті Майямі штат Флоріда у США. В Україні наш офіс знаходиться у місті Києві, і розташований він безпосередньо при складі, де сортується і пакується вся гуманітарна допомога. На цій базі у нас є великий особистий автопарк, тому ми самі собі логістичні оператори з дистрибюційними командами. Тобто, у нас один такий штаб у Києві і є мобільні дистрибюційні групи, які виїжджають в регіони і відпрацьовують програми. Звісно, ми оплачуємо нашим працівникам роботу, але насправді ці люди – волонтери, бо просто за зарплату людина не повезе допомогу туди, куди вони везуть. Це хлопці, які добровільно наражаються на небезпеку, хоча у статуті фонду існує правило: коли людина відчуває небезпеку для життя, то вона завжди може відмовитися. А наші волонтери йдуть до кінця, бо розуміють, що за цим всім стоїть допомога сотням тисяч людей. Ми стараємося фокусувати нашу увагу на важкодоступних місцях, де допомога дуже потрібна, тобто, ми здійснюємо дуже важкі місії.

- У чому конкретно полягає допомога української місії GEM мешканцям Київщини?

- Після деокупації регіону ми одні з перших змогли реалізовувати програми відновлення. За весь період нам вдалося відновити та відбудувати близько 200 об’єктів в Ірпені, Бучі, Макарові та інших населених пунктах, в основному, на півночі і заході області, там де були найбільші пошкодження внаслідок бойових дій. Міняли вікна, дахи у будинках, де зруйновані верхні поверхи, відновили покрівлю, повертали багато людей до свого звичного життя. В основному, можна виділити два напрямки діяльності: відбудова і матеріальна допомога. Але я дуже радий, що зараз у Київській області ми гуманітарну допомогу майже не надаємо, лише при особливих випадках, коли є чіткий сигнал і допомога є специфічною. Наразі можемо бачити, що в Київській області справи пішли краще, відновлюються робочі місця, люди повернулися до своїх домівок завдяки тим самим програмам відбудови наших і інших учасників програми. Відтак регіон ожив і починає повертатися до нормального стану.  

- Яка продукція використовується для формування гуманітарної допомоги, а саме продуктових наборів та речей першої необхідності?

- Безпосередньо на складі, про який я вже розповів, ми формуємо так званий Джембокс. Туди входять продукти харчування, речі першої потреби, яку ми дослідили. Сюди ми можемо додати засоби гігієни, зубну пасту, зубну щітку, елементи одягу. Є й зимовий тип боксу, куди ми додавали теплу ковдру та засоби розігріву. Щодо продуктів харчування, то всі вони досить якісні, виготовляються в Україні, де ми їх і купуємо. Вони виготовлені спеціально для нашої програми, тобто марковані та брендовані для гуманітарної допомоги, щоб в разі чого їх можна було виявити на ринку. У складі боксу є консерви, крупи, борошно, олія, печиво. Зрозуміло, те, що ми закуповуємо всі продукти саме в Україні, дуже потужно допомагає аграрному сектору. Всі вони вирощуються близько у 30-ти невеликих фермерських господарствах. І це є підтримка саме села, яке створює нові робочі місця, направляє податки в бюджет. Кількість таких боксів приблизно 120-150 тис штук на місяць, а вага одного близько 10 кг, тобто загальні об’єми досить великі. На наших сортувальних лініях працюють волонтери, і багато хто з них є ВП-особи, які проживають у місті Києві. Вся наша діяльність побудована таким чином, щоб внести максимально позитивний ефект на всіх рівнях нашої роботи.
- Якщо говорити про проекти в цілому та об’єкти, які відновлено на Київщині, яка конкретна сума була на це спрямована?
- Про це часто запитують і пробують виміряти об’єм допомоги в грошах, але це не завжди вимірюється саме в них. До речі, у нас діє показник на кількість населення і на кількість осіб, тобто, вплив допомоги і фінансовий об’єм на одиницю населення. Тому скажу, що у нас цей коефіцієнт дуже високий. Ми намагаємося допомогти якнайбільшій кількості людей за найкоротший період часу і за найоптимальнішу кількість фінансових ресурсів. В зв’язку з тим, що ми є приватним благодійним фондом, у нас побудована нова концепція діяльності, яка дозволяє діяти швидко, так як немає великої бюрократичної машини погоджень, яка розтягує процеси на місяці. Це дозволяє швидко розглядати, погоджувати, реалізувати різні проєкти.
- Чи налагоджена комунікація з усіма керівниками громад і населених пунктів? Яка взаємодія з Київською обласною військовою адміністрацією?
- Абсолютно повністю. Ми підписали спільний меморандум про співпрацю і взаємодію з головою Київської обласної військової адміністрації – Русланом Кравченком. Тобто є повна взаємодія і підтримка з боку обласної військової адміністрації, міських, селищних, районних рад, з боку всіх громад. Ці люди підтримують і стараються максимально сприяти нашій діяльності, бо вона  безперечно дає користь для регіону.
- А як на практиці відбувається погодження про допомогу тій чи іншій громаді і хто в пріоритеті?

- Ми як фонд спочатку аналізуємо ситуацію із засобів масової інформації, шляхом особистої присутності в регіоні, стараємося збирати інформацію про масштаби пошкоджень. Відповідно, у нас є власні бюджети. Звісно, масштаб руйнувань такий великий, що жодна організація самотужки не впорається з відбудовою того об’єму пошкоджень, який є в Україні. Ми розуміємо, що нашої сили стане лише на певний об’єм, і найважче для нас це якраз вибирати кому допомогти. Усім не можемо допомагати, і в той самий час доводиться зважувати кого обрати, тому часто це комплексний підхід. Паралельно ми б хотіли покривати такі цілі, як відновлення, адже ми були перші в Бучі, коли говорилося про загрози, про атаки з Білорусі, а ми вже активно реалізовували програму з відбудови для того, щоб подати приклад. Тож ми збираємо дані, які потім обговорюємо з владою, отримуємо багато пропозицій від військових адміністрацій. Якщо в перші дні влада була більш зосереджена на військових або першочергових діях одразу після деокупації, тому що формувалися діяльності адміністрацій, відновлювалося постачання електроенергії, води, робота соціальних інституцій в регіоні, то тепер в адміністрацій з’явилося більше часу приділити увагу саме відновлювальним процесам і зараз вони набагато активніше з нами комунікують.
- Наскільки є тісною співпраця представництва «Global Empowerment Mission в Україні з Міністерством розвитку громад і територій України?

- Ми з Міністерством розвитку громад і територій України також підписали один із перших меморандумів ще в минулому році. Мінрозвитку – це активна молода команда, і мені дуже імпонує спілкуватися й працювати з ними. Втім, враховуючи, що в них дуже великий рівень завантаженості, до них дещо важко достукатися. В цілому все добре і я думаю, що пізніше наша взаємодія буде розширюватися ще більше.

- Що собою являє Віконна програма GEM? Яка організація є підрядником в даному випадку?
- Розкажу на прикладі будинку в Софіївській Борщагівці. Там недавно було збиття дронів і осколки пошкодили понад десять будинків, де від вибуху повилітали шибки. Наступного дня ми отримали сигнал від голови Київської обласної військової адміністрації, який нас проінформував і направив туди. Ми, в свою чергу, з головою району виїхали на місце і буквально на наступний день зробили заміри вікон, щоб їх поміняти. Це робиться для того, щоб люди не забивали вікна дошками і фанерою, щоб їх не заливав дощ, і щоб атмосферні впливи не пошкодили будинки ще більше. В максимально короткий термін, за два-три дні це питання було закрите. Приблизно так діє наша віконна програма.  Приміром в Умані було влучання, внаслідок якого близько тисячі двісті вікон у навколишніх будинках взагалі вибило разом з рамами. По – перше, це незручно, температура падала і було холодно, дощі лили і людям було некомфортно. Це великий  психологічний стрес для людей, що перебувають в такому житлі, тому заміна вікон не лише рятує людей від погодних умов і покращує їхнє життя, вона ще психологічно підтримує людей. Люди не шукають додаткових укриттів, не переходять в статус біженців, вони залишаються у своїх домівках, де в них є звичні та комфортні умови для проживання.
Щодо підрядника, то ми провели внутрішній тендер, вибрали виробника вікон. Є підрядна організація, яка виготовляє вікна, є організація, яка їх встановлює. Ці два напрямки розділені, партнери здійснюють всю фізичну роботу, яка має бути зроблена.
- Як і чому відбулась колаборація фонду GEM з фондом Говарда Баффета, який також активно допомагає як Київщині так і Україні в цілому, реагує на найпріоритетніші гуманітарні потреби? 
- По-перше, це тому, що ми – американці. Фонд GEM як і фонд Говарда Баффета є американськими фондами, і вони обидва хочуть допомогти Україні. Так в ході діяльності по допомозі наші фонди і познайомилися. Пан Баффет має можливість фінансувати якісь програми, ми маємо можливість їх втілювати, у нас є ресурси, тому й утворилася така колаборація. До війни в Україні фонди не мали спільних програм. Основною підставою є те, що це американські організації, тому фонди подружилися і почали спільну діяльність. Наприклад, вищезгадана Віконна програма фінансується паном Баффетом, а ми її реалізовуємо. Також він підтримує нашу гуманітарну програму і ця взаємодія міцнішає і розростається з кожним днем. Нещодавно, до речі, Говард Баффет і засновник GEM Майкл Капоні були в Авдіївці і там особисто розповсюджували гуманітарну допомогу. І це такий символізм, бо співпраця наших двох організацій спрямована на допомогу Україні.
- Розкажіть, про місію на Херсонщині, де ви побували особисто і куди після трагедії фонд направив допомогу.
- Після вибуху на Каховській дамбі дуже лякають ці всі події своїм масштабом. Перший візит наш був на наступний день, в основному, для того, щоб вивчити ситуацію, налагодити зв’язки і взаємодію, та згідно потреб пере налаштувати нашу діяльність до проблем регіону. В Херсоні постійно працює наша дистрибюційна група, які, до речі, працюють по всі Україні. Виїхали ми в регіон взявши з собою човни і спецтранспорт. Взаємодіяли з головою Херсонської обласної військової адміністрації, зокрема вже на місці познайомилися з міністром паном Хоменком, який керував операцією з ліквідації наслідків вибуху на Каховській дамбі. Таким чином, перший візит був, як розвідка, тобто, ми вивчили потреби, познайомилися з відповідальними особами, наладили діалог, підсилили нашу команду, яка діє в регіоні, спецзасобами і технікою. А вже на основі зібраної інформації ми перегрупувалися в центральному офісі, на складі, прийняли ряд вказівок і направили в регіон додаткову допомогу. До речі, до нас одразу приїхав Майкл Капоні, який перервав свою поїздку в Сирію, де саме відбувалась місія для Туреччини та Сирії після землетрусу. Вчинив він так тому, що було чітке усвідомлення того, що масштаб катастрофи дуже великий. Зрозуміло, що однією з основних проблем є питна вода, тому ми й започаткували відповідну програму: задекларували, що надамо Херсонщині 800 000 літрів питної води. Зразу провели тендер, вивчили пропозиції на ринку і виробником цієї води стало підприємство в Гостомелі, яке було зруйноване під час окупації. Мова йде про завод з розливу бутильованої води, який самотужки відновився, а ми стали першим потужним його клієнтом. До того ж закуповуючи 800 000 літрів води, ми допомагаємо підприємству, бо будуть відновлені робочі місця та сплачуватимуться податки до місцевого бюджету. До речі, історію цього Гостомельського підприємства ми дізналися, коли почали досліджувати цінову політику на воду в регіоні. Вони дали нам найнижчу ціну, яку ми шукали.

Коли вода на Херсонщині почала спадати, з’явилися нові проблеми, на які ми також реагуємо. Мова йде про надання вантажів антисептичних засобів, протигрибкових, протибактеріальних засобів, генераторів тощо.

- За якими напрямками відбувається співпраця благодійного фонду з ООН?

- Ми є імплементним партнером ООН для деяких програм. Це набори з гігієни, які розраховані на три місяця на одну родину: засоби і для догляду, особистої гігієни, прання тощо. Ці бокси ми паралельно з ООН розповсюджуємо разом з нашими продуктовими наборами. Зараз ми рухаємося, тому що ООН це дуже масштабна, глобальна організація, в якій є багато різних напрямків. А у нас є декілька програм, якими об’єдналися з ООН і дивимося, де ми ще можемо бути ефективні. Також ми прийняли рішення об’єднати свої зусилля в програмі відбудови. Є проект по місту Ірпінь, який ми будемо реалізувати спільно з іншими організаціями, зокрема з Юнайтед24. Ми надамо вікна, ООН –  будматеріали. Тобто це буде спільний великий проект з відновлення багатьох житлових будинків, як багатоквартирних так і приватних.

- Чи має Київщина певну особливість перед з іншими регіонами?

- По-перше, Київщина була окупована, по-друге – пережила страшні трагедії, по-третє – Київ це серце країни, епіцентр, Центр прийняття рішень. Україна концентрується в Києві, на Київщині, тому вона зазнає наймасованіших ракетних атак вже декілька місяців. Київщина чи не найбільше страждала від блекауту, вона як символ боротьби, на який дивиться не лише вся Україна, а й увесь світ. Всі основні події насправді відбуваються в Києві і на Київщині, тим більше, близькість до кордонів, таке географічне положення не дозволяє розслаблятися. Білорусь, як виявилося, готова зрадити Україну в будь-яку секунду, що і продовжує робити весь час. Треба тримати стрій, діяти, боротися, битися за свою незалежність, за свій спокій, за життя наших дітей,  близьких, рідних. Київщина – це героїчний регіон, тому й перемога наша почалася з Київщини. Це був перший регіон, відбитий у ворога, і зараз ми його активно захищаємо і не здаємо.

- Звісно життя під час війни непередбачуване, але які ще програми плануєте втілити в життя найближчим часом «Global Empowerment Mission?
- В основному, це програми, налаштовані на відновлення, тобто, на повернення міст, населених пунктів, людей до нормального життя. Коли війна закінчиться, ми зрозуміємо, що надання гуманітарної підтримки, вантажів, інших засобів першої необхідності вже не буде критичним, відповідно, діяльність нашого фонду переключиться на відбудову, заміну вікон, ремонт покрівель, будинків, здійснення соціальних реабілітаційних програм. Ми ще не розглядаємо наперед, але однозначно це буде програма з відновлення країни. Наш фонд задекларував свою довгу присутність в Україні. Це програма на роки, яка стане марафоном нашої участі для підтримки України.