Тельбухи від “Схід Біо Груп” або Як отруїти ціле село

Ще у 2014 році мешканці села Пії, що в Миронівському районі на Київщині, скаржилися на погане самопочуття у зв’язку з діяльністю цього підприємства. Цікаво й те, що навіть зараз немає документів, які підтверджували б законність та безпеку діяльності товариства. Проте це абсолютно не заважає йому продовжувати працювати. Чому місцеві досі страждають від наслідків виробництва — читайте у матеріалі "Моєї Київщини".

“Схід Біо Груп” — це ТОВ, яке займається виготовленням кормів для тварин. Переробка відходів птиці у білок передбачає спалення органічних залишків, що призводить до підвищення концентрації отруйних речовин у повітрі. Місцеві розповідають, що з тих пір, як у Піях працює “Схід Біо Груп”, вони різко відчули погіршення самопочуття. Та це не єдина проблема місцевих жителів...

Згідно з інформацією бази даних підприємств Kompass, товариство було засноване ще у 2012 році, і ним одноосібно керував Володимир Мусієнко. До слова, раніше він був директором ТОВ “Курганський бройлер”, що у Харківській області, та працював помічником народного депутата Євгена Сігала (співзасновника одного з найбільших підприємств з виробництва курятини “Комплекс Агромарс”). Місцеві розповідають, що у “Схід Біо Груп” працюють мешканці Харківщини. Імовірно також, що відходи спочатку возили звідти ж.

Раніше на тій земельній ділянці була тракторна колгоспна майстерня. Після розформування колгоспу місцеві отримали паї на приміщення, але хто ними зараз володіє — невідомо. Фактично будівля пустувала, тож Володимир Мусієнко вирішив якось викупити будівлю, а ділянку орендувати.

Договір про оренду заключили з Валентиною Усик — представником районної держадміністрації, оскільки земельний участок належить Миронівському району. Оренду надали тимчасово (лише на близько року), щоб підприємство мало час підготувати усі необхідні документи для початку законного виготовлення білка. Проте ніхто нічого за цей час не зробив. ТОВ “Схід Біо Груп” просто заїхало в приміщення, облаштувало його для виробництва та спорудило великий бетонний паркан навколо нього. За територією паркану були чагарники, які слугували своєрідним сміттєзвалищем. Там робітники викопували ями, заливали їх бетоном та викидали туди відходи — пташине пір’я та тельбухи. Через це у Піях почав розповсюджуватись уїдливий сморід.

“Коли я переїхала з Києва сюди на постійне місце проживання, тут не було чим дихати. У старших людей піднімався тиск, діти падали в обморок під час навчання. Найважче було терпіти це влітку, бо у приміщенні спекотно, а вікна не відчиниш через той сморід на вулиці”, — розповідає місцева жителька Ольга Тимошенко.

Уперше місцеві жителі звернулися до прокуратури Київщини ще влітку 2014 року, коли наслідки виробництва стали вже нестерпними. Кримінальне провадження відкрили, та слідства не було, а підприємство продовжувало працювати. Потім справу передали у слідче відділення на Лук’янівці, де підтвердили, що слідство триває. Зокрема, слідчі викликали керівника слідчого відділу Миронівського району Павла Малішенка, який запевнив, що ТОВ “Схід Біо Груп” має усі необхідні дозвільні документи. Але єдине, на що спромоглися правоохоронні органи — направили керівника санепідемстанції Миронівки, який вирішив здійснити аналіз повітря у дворі приватного будинку поблизу (звідки надійшла скарга). Але як раз у той час підприємство припинило виробництво. Зрозуміло, що порушень норм не виявили. Це стало підставою закрити кримінальне провадження вже наступного року. До слова, представники санепідемстанції тоді так і не зайшли на територію  ТОВ “Схід Біо Груп”. Більше того, вони жодного разу не з’явилася на подвір’ї підприємства протягом чотирьох років.

Тож кримінальне провадження закрили у 2015. Будь-які дозвільні документи у ТОВ “Схід Біо Груп” так і не з’явились, а тимчасовий договір про оренду приміщення замість року затягнувся на три.

У травні 2015 року місцеві мешканці викликали журналістів телеканалу “ICTV”. Це стало поштовхом до створення спеціальної комісії Головою Миронівської райдержадміністрації Ігорем Черногодом. Коли члени комісії підняли питання дозвільної документації, виявилось, що насправді зовсім ніяких документів немає. Тоді було відкрито вже друге кримінальне провадження.

“Ми воювали з ТОВ “Схід Біо Груп” ціле літо: перекривали їм електроенергію і дороги. Мені навіть погрожували та запевняли не приїжджати у Пії”, — ділиться місцева мешканка Ольга Тимошенко.

До слова, цей процес неможливо здійснити без електричної напруги. Так, у Базі патентів України вказано, що для виготовлення 1 кг такої сировини необхідно 90 кВт електроенергії.

Окрім того, там вказано, як саме здійснюється процес видобутку білку з біологічних рештків:

Фактично, окрім уїдливого смороду місцеві жителі отримують у повітря токсичні речовини, важкі метали та радіонукліди. А підприємство працює всього за 50-60 м. від найближчої хати, за 150 м. від лікарні, та за 200-220 м. від школи.

Про проблему мешканців писали і ”Стопкор”. У матеріалі зазначили, що активісти порталу домоглися закриття небезпечного підприємства. Це було напередодні виборів, коли губернатором Київської області ще був Володимир Шандра. Проте місцеві стверджують, що воно працювало постійно. Виробництво частково припинялося тільки тоді, коли мала приїхати якась чергова перевірка чи хтось уповноважений.

Через 2 тижні після виборів підприємство успішно запустило роботу знову. Але тепер у відходи кидали якісь речовини для часткової утилізації запаху.

У 2016 році про проблему мешканців вже знала голова Київської облради Ганна Старікова, проте ніяких заходів проти незаконної діяльності ТОВ “Схід Біо Груп” ніхто не здійснив.

Пізніше місцеві звернулися до Кагарлицької місцевої прокуратури. Там поновили два кримінальних провадження, які відкривались раніше. Але на цьому будь-яка активність з боку правоохоронних органів закінчилась. Прокуратура нічого не могла вдіяти і радила мешканцям телефонувати в поліцію та подавати скаргу на підприємство до суду.

Тож поки правоохоронні органи бездіяльні, ТОВ “Схід Біо Груп” далі продовжує незаконне виробництво на ”тимчасово орендованій” земельній ділянці. А скільки ще терпіти місцевим мешканцям отруту в повітрі — невідомо...

Тетяна Оксенюк “Моя Київщина”