До дня журналіста або Хто знищив пресу на Київщині

За часів Януковича було знищено всю обласну пресу

Сьогодні, 6 червня, українські журналісти відзначають професійне свято. Утім, святкувати зараз, за великим рахунком, нічого. І справа не лише у війні, хоча і вона нанесла величезних втрат – на Київщині загинуло низка талановитих журналістів, зокрема відомий фотограф Макс Левін. У Козаровичах було викрадено журналіста УНІАН Дмитра Хилюка. Цього разу «Моя Київщина» розповість про те, як і хто знищував журналістику в столичному регіоні і до чого це призвело.

Людина, яка де-факто знищила всю систему ЗМІ на Київщині, зуміла досягти найвищих політичних висот – була головою обласної ради і навіть доросла до народного депутата. Утім, щастя їй це не принесло. Зараз цей персонаж перебуває за межами України, втікши одразу після нападу рашистів.

Йдеться про Олександра Качного – колишнього «регіонала», а потім і «опзжиста», відомого своїми проросійськими поглядами. А також належністю до групи «газовиків», які в Київській області традиційно зберігають великі ресурси.

Після розвалу СРСР обласна влада успішно знищувала всю медійну інфраструктуру та індустрію в столичному регіоні. В 90-х все це ще потроху «чалапало» на запасах «совка», але потім прийшли схемщики, які добили абсолютно все.

Як виглядало все на старті? В кожному райцентрі було декілька державних газет-багатотиражок, власне радіо, телебачення, друкарня, потім з’явились аналогічні приватні. Приватні жили по правилам ринку, але ринок ламали фінансовані з бюджету газети. Це призводило до того, що приватні потроху сходили з дистанції.

До того ж існували обласні «монстри» – телебачення, радіо, газети з потужними базами, на кшталт «Київської правди». Все це працювало на державному, обласному та районному бюджетах. Утім, роздержавлення почалося за президентства Ющенка. Група радників тодішнього голови ОДА Євгена Жовтяка переконували його зберегти обласні та районні видання шляхом акціонування та виставлення на продаж через аукціони. Але далі почався «розпил».

Особливо відзначився за часів Януковича голова облради Олександр Качний, який через комунальні підприємства просто списував «на пресу» десятки мільйонів гривень щороку. Сам він відпочивав на Сардинії, тоді як журналістика по райцентрах знищувалася, а видання, друкарні, радіо і телебачення або закривалися, або опинялися в руках місцевих феодалів.

Були ручні видання, які по програмам підтримки преси отримували копійки, а решту облрада (Качний) та ОДА (Присяжнюк) просто списували собі на вибори або просто крали.

Апофеозом цих процесів стало президентство Януковича, коли Київська облрада, яку очолював тоді Олександр Качний, фактично добила всі живі паростки, які були в обласній журналістиці.

Зокрема, у травні 2012 ро було створено Комунальне підприємство Київської обласної ради «Поліфаст» — редакція газети «Час Київщини». Вона не лише стала «бойовим листком» обласних «регіоналів». Як розповідали «Моїй Київщині» поінформовані люди, на цю газету (і по кишенях) йшли шалені гроші. І осідали вони як раз у керівництва облради, де засідав саме Качний. Власне, вся ця історія з «головною газетою області» (саме так вона себе позиціонувала) остаточно поставила крапку на обласній пресі – після цього область остаточно зупинила будь-які проєкти в цьому напрямку.

Що ж до Качного, то той, ставши нардепом від ОПЗЖ у 2019 році, відзначився низкою «прекрасних» ініціатив. Зокрема, реєстрував закони про цензуру, а також погрожував журналістам посадками і розправами за критику «руського міра».

Замість підсумків. Сьогодні на Київщині немає обласного радіо і телебачення, 99% друкарень продали на метал, 99% газет в районах закрились або, в кращому разі, пішли в онлайн.

Порятунком для ЗМІ виявився Інтернет та YouTube, але це вже зовсім інша історія, яка відбувалася всупереч діям влади. Викриваючи корупцію, зловживання, брехню та схематози влади нова незалежна преса має шанси остаточно знищити «совок» і ті підходи, які використовували Качний та його товариші.