Голова Білоцерківського товариства Червоного Хреста Галина Кожедуб: Одним ми допомагаємо, інших – заохочуємо допомогати

"Моя Київщина" поспілкувалася з Галиною Кожедуб - головою Білоцерківської міської організації Товариства Червоного Хреста України, яка розповіла про діяльність волонтерів та про те, яким чином здійснюється допомога, а також непросту ситуацію організації

- Галино Іванівно, розкажіть про себе, як давно Ви очолюєте міський осередок?

- На початку 2007 року я дізналася про вакантну посаду голови Білоцерківської міської організації Товариства Червоного Хреста України. На той час я працювала медичною сестрою в міській лікарні №2 та здобувала вищу освіту, тож вирішила спробувати і вже 11 років очолюю дану організацію.

- З чим чи ким пов’язана діяльність товариства Червоного Хреста? Яким верствам населення ви допомагаєте?

- Та певно йдеться про всі верстви населення: одним допомагаємо, а інших заохочуємо допомогти.

- За якими програмами нині працює організація?

- Сьогодні на території міста ми реалізуємо дві програми, спрямовані на підтримку хворих на туберкульоз - стійкої його форми, а також людей, у яких є ризик відриву від лікування. Також діє Програма Датського Червоного Хреста спрямована на психосоціальну підтримку людей, які постраждали внаслідок конфлікту на Сході України. Працюємо за проектом "Старший брат", за підтримки БО "Львівська освітня фундація", метою якого є надання підтримки та супроводу дітям, чиї батьки загинули під час війни на сході України, або якщо після повернення чоловіка в родину їхня сім’я потребує психосоціальної підтримки.

Також є інші короткотривалі проекти на основі грантів, які виборюють наші волонтери. Один з проектів подали до громадського бюджету.

- У чому полягає допомога тяжкохворим людям?

- Переважно ми займаємося збором цільових коштів для такої категорії людей.

- Як ви допомагаєте переміщеним особам зі Сходу?

- Спочатку ми організовували передачу ліків, продуктових ваучерів для переміщених осіб. Зараз акцент робиться на психосоціальній підтримці. Звичайно, стараємось надавати допомогу, але це виходить реалізувати нерегулярно.

- Наскільки відомо, при Вашій організації діє центр волонтеріату. Розкажіть про це детальніше?

- Центр волонтеріату – насправді не щось мега-інноваційне. Це притому, що у Європі та США – це таке ж звичне явище, як, наприклад, кінотеатр. Такі центри – це місце, де той, хто хоче бути волонтером, та той, хто потребує волонтерської допомоги, можуть знайти один одного. Тобто кожен, хто хотів би декілька годин на місяць зробити добрі справи, - знає куди звернутися. Той, кому зненацька або й постійно потрібна певна допомога – також знає куди звернутися.

Червоний Хрест без волонтерів – неможливий. І що краще буде організована з ними робота, тим кращих результатів буде досягати організація у втіленні своєї гуманітарної місії. Сьогодні Центр волонтеріату в Білій Церкві здійснює такі напрямки роботи: «Перша допомога та загін швидкого реагування», «Біозахист» (питання екології і тварин), «Благодійні ініціативи та популяризація волонтерства», «Робота з дітьми в дитбудинках», «Робота з людьми з особливими потребами», «Просвітницька діяльність», «Здоровий спосіб життя», «Психосоціальна підтримка». У кожного напрямку є координатор, який, власне, й організовує роботу в рамках напрямку та відповідає за результативність. Так – є простір для лідерства, самовдосконалення та ініціативи. Кожен волонтер за місяць має відпрацювати не менше 4 годин, що дає змогу на щось розраховувати та планувати роботу. Наприкінці місяця волонтерогодини фіксуються, а найактивніші отримують мотивуючі значки-відзнаки: за понад 50, 100, 150, 250 та 500 відпрацьованих годин. Той, хто має понад тисячу годин стає почесним волонтером Червоного Хреста.

Центр волонтеріату існує майже три роки. Ці роки пройшли не без певних складнощів, але вдалося створити структуру й систему, яка прижилася. Сьогодні вже ніхто й не уявляє, що можна працювати інакше. 

- Скільки волонтерів працюють у білоцерківському представництві?

- Волонтери для Червоного Хреста – це його кров, повітря, ноги, руки, розум та серце. Саме завдяки їхній праці ми щомісяця можемо похвалитися кількома десятками заходів, які покликані підтримати тих, хто цього потребує. Наразі у нас налічується близько 90 волонтерів. Це люди різного віку, професій. Переважна частина молодь, студенство. Вдячна кожному за допомогу. Якщо поіменно то відмітити варто координаторів напрямків: «Біозахист» - Анна Пахомава та активний заступник Таміла Бєлоусова, «Благодійні ініціативи та популяризація волонтерства», «Робота з дітьми в дитбудинках» - Вероніка Крижанівська, «Робота з людьми з особливими потребами» - Вероніка Котлинська, «Просвітницька діяльність» Артем Даценко, «Здоровий спосіб життя» - Марина Томченко. Напрямок «Психосоціальна підтримка» наразі координую я за активної допомоги Тетяни Джуган та Діани Бараєвої. Ну і звичайно варто виділити потужній напрямок «Перша допомога та загін швидкого реагування» - командир загону і координатор напрямку Володимир Мухін за активної допомоги Олександра Диби, Римми Харитоненко, Олени Романиці та інших.

До речі, наш волонтер Вероніка Котлинська є лідером комісії з питань волонтерства та молодіжної політики Червоного Хреста на національному рівні.  Що ж стосується надання медикосоціальних послуг, то на цьому напрямку працюють волонтери з медичною освітою (колишні патронажні сестри Червоного Хреста, наразі найманих працівників немає). Це - Віта Спорихіна, Тетяна Чабаненко, Тетяна Мороз, які після припинення фінансування патронажної служби Червоного Хреста зголосилися чергувати в кімнаті медико-соціальної допомоги на волонтерських засадах.

- Як і ким відбувається фінансування вашої установи і чи на достатньому воно рівні?

- Хто хоче працювати, той шукає можливості, а хто не хоче той шукає причини. Звичайно при більшому фінансуванні можна зробити більше. Є підтримка від місцевої влади - оренда приміщення та часткове покриття комунальних послуг здійснюється на рівні бюджетних установ. Решта - благодійні та членські внески, завдяки яким може здійснювати свою гуманітарну місію наша організація.

До слова, у 2018 році Товариство Червоного Хреста України – найпотужніша в країні гуманітарна організація – відзначає 100-річний ювілей своєї діяльності.

Спілкувалася Надія Савчук, «Моя Київщина»