Голова Бориспільської РВА Руслан Дяченко: Ми почали діяти відразу з 24 лютого, не чекаючи якихось особливих вказівок

Руслан Дяченко

Про роботу в умовах війни одного з найбільших пристоличних районів "Моя Київщина" поспілкувалася з головою Бориспільської районної військової адміністрації Русланом Дяченком

- Які виклики постали перед РДА після повномасштабного вторгнення?

- Після повномасштабного вторгнення в нас був єдиний виклик. Це оборона нашого району, Київської області та України. Так, у нас, згідно з указом Президента, була створена військова адміністрація. І ми з 24 лютого приступили до оборони. Почали будувати інженерні споруди, окопуватись, робити блокпости з метою недопущення входження ворога. Того ж дня мною було прийнято рішення зформувати пункт постійної дислокації батальйону в Переяславі, який переїхав до нас, де ми виділили для нього приміщення адміністрації.

У нас були черги чоловіків з вулиці аж до третього поверху де проводились прийоми. Далі прийнятих уже інструктували та відправляли на певні позиції. Враховуючи, що в нашому районі 11 ОТГ і протяжність району дуже велика, через наш район проходить міжнародна траса, ми мали певну специфіку щодо організації оборони. Також нам доводилось допомагати іншим районам в охороні їх територій. А завдання із забезпечення було одним із найскладніших.

Після реформування бюджет районної адміністрації значно скоротився, поповнення отримуємо лиш від діяльності невеликої кількості комунальних підприємств. На сьогодні, на жаль, це одне комерційне підприємство, прибуток від якого складає основну частину бюджету району - це декілька мільйонів на рік. А потреби в той час були значно більшими. На допомогу нам приходили ОТГ, які зі своїх бюджетів, відповідно до прийнятих програм, або через субвенцію, надавали кошти в районний бюджет на потреби із забезпечення, в тому числі і наш 137 батальйон. 

- Взимку під час відключення світла було непросто. Cкільки пунктів незламності було відкрито в Бориспільському районі та як вони забезпечені?

- У нас - 75 пунктів незламності. Є три пункти від ДСНС. Також є близько 10 пунктів від бізнесової ланки, які їх силами поставлені і є стаціонарними. До прикладу, власники надавали приміщення ресторану чи заправочної станції і самі його відповідно облаштували. Абсолютно всі пункти незламності максимально забезпечені, є в усіх генератори, необхідні речі та продукти харчування.

Хотілось би відмітити меценатів, представників бізнесу Бориспільщини. Ми почали діяти відразу з 24 лютого, не чекаючи якихось особливих вказівок. 137 батальон був забезепечений всім, необхідною технікою, блоками та іншими речами. Завдяки спільним зусиллям нам вдалось втримати ситуацію під контролем і зробити те все, що сьогодні для нас є досягненням. Межі нашого району були надійно укріплені, диверсійні групи і ворожі розвідники скрізь наштовхувались на перепони. І сьогодні військовою адміністрацією виготовлені і чекають вручення винагороди "За сприяння оборони Бориспільщини". Хоч наші волонтери і меценати просили не афішувати їх діяльність, але ж своїх героїв ми не забуваємо. 

- Розкажіть також про містечка незламності, які ви створили?

- У двох точках нашого району нам разом із партнерами вдалося зробити певну кількість "будиночків-палаток". Знаходяться вони в Борисполі та Переяславі. Для них відведена спеціальна територія, яка сьогодні огороджена. Вони вже побудовані і стоять там стаціонарно. І знову ж таки, ці пункти незламності абсолютно всім забезпечі та можуть вмістити в собі при необхідності, досить велику кількість людей. Серед них є також декілька будиночків, які ми забезпечили медикаментами та спеціально облаштували робочі місця для лікарів певного профілю. Вони зараз закриті та знаходяться під охороною. Але в разі потреби, тобто блекауту, вони відчиняться. Зараз їх достатньо, але ми можемо збільшити їх кількість.

- Щодо внутрішньо переміщених осіб, розкажіть, яка їх кількість, чи забезпечуєте їх житлом, продуктами харчування та робочими місцями?

- У нас близько 40 000 внутрішньо переміщених осіб. Всю волонтерську допомогу ми розділяємо між ОТГ, а ті в свою чергу вже забезпечують людей, які до них прибули. Що стосується робочих місць, то в більшості ОТГ поширений аграрний вид бізнесу і тому всім керівникам агарарного сектору доведена ця проблематика з проханням залучати до роботи внутрішньо переміщених, якщо в них є така необхідність, або бажання попрацювати. В свій час ми також провели збори всіх представників великого і малого бізнесу та попросили, щоб вони з розумінням і відповідальністю віднеслись до цього питання. Більше того в них є багато вільних робочих місць, бо велика кількість їх працівників пішли служити в Збройні сили України. Тому люди, які приїздили до нас та приїздять, активно долучаються своєю безпосередньою працею до розвитку нашої економіки.

- На Бориспільщині була проблема з енергопостачанням. Розкажіть як боролись із нею?

- Як і всі, ми зіштовхнулись з цією проблемою. Але ми вчасно прийняли необхідні міри, щоб мінімізувати ці складнощі. На наших об’єктах були пошкодження, але вони були незначними. Але саме через критичні ситуації, які були в сусідніх районах, ми також несли незручності, оскільки енергосистема в нас пов’язана. Тому доводилось певний час використовувати ліміт споживання енергії. Для цього, в першу чергу, ми визначили критичну інфраструктуру. Потім керівники ОТГ подали свої відповідні об’єкти, як критичні, а ДТЕК проаналізувавши, прийняв для того необхідні рішення. Об’єкти, які розділили на групи, отримували необхідну кількість електроенергії, а її залишок розподілявся на інших користувачів відповідно з графіками. На сьогодні такої проблеми вже не має і в цьому наша перемога.

- Чи існує на Бориспільщині проблема з роботою навчальних закладів, чи проблема в їх недостатній кількості? Яка сьогодні ситуація та, як вони функціонують?

- Так, дійсно є така проблема, над якою ми весь час працюємо. Це будівництво нових споруд, зараз маємо чималу кількість нових проєктів. Також проводимо реконструкцію вже діючих закладів. Головна задача на сьогодні це зробити скрізь укриття, в першу чергу там де проходить очне навчання. Та і загалом намагаємось збільшити кількість бомбосховищ, не тільки в навчальних закладах. В тих школах де, ще необлаштовані укриття, дітей возять тимчасово в інші школи, там навчання проходить у дві зміни.  Тобто загалом проблема знаходиться на єтапі її вирішення. 

- Яка, на Вашу думку, громада вашого району є найкращою?

- У нас в районі 11 громад і всі вони великі молодці  та, як один показали наскільки вони патріотичні. Кожна громада взяла для себе певну справу та приділяє увагу конкретному напрямку роботи на шляху до Перемоги нашої країни. Гарним прикладом сьогодні є співпраця з головою Гірської громади. Це та чудова, ініціативна людина, що не лише організовує волонтерську роботу, а й особисто нею займається. І, якщо ми маємо чогось надлишок то  надаємо йому, щоб він передав бійцям на передову. Що обов’язково, всіх захистників нашого району ми знаємо і всім надаємо допомогу, в тому числі тим частинам в яких вони служать. Хотілось би ще багато розповісти, але це сьогодні є небезпечно. Впевнено можу сказати, що кожна громада в своєму напрямку гарно працює і організовує волонтерську допомогу ефективно, тому виділити когось складно. І хочу всім сказати, що вони великі молодці. 

- На якому етапі знаходиться реалізація проєкту з реконструкції системи водовідведення?

- Так, ми мали досить дороговартісний проєкт, в якому ми мали змінити лише певні методи, тобто ми були на етапі його реалізації. Але умови війни ситуацію дуже ускладнили. Що стосується самого проєту, то завдяки йому, ми мали можливість вирішити проблему із відведенням нечистот,  а саме налагодити їх транспортування в м.Київ на Бортницьку станцію. В цьому процесі були залучені саме пристоличні громади.

Наразі ми плануємо повернутись до подальшої його реалізації і вже частково вирішили проблему в таких населених пунктах, як Рівне та Мартусівка. Але поки що маємо певні обмеження у зв’язку з постановою Кабінету Міністрів України, щодо порядку виконання повноважень казначейською службою, яка відносить такі розтрати до третьої черги необхідності. А відповідно найважливіше сьогодні це оборона і, як тільки з’явиться можливість активно включитись в реалізацію цього проєкту, відразу після підписання відповідних угод, ми почнемо працювати.

- Яка в цілому ситуація з медициною?

- У цілому в нашому районі гострих проблем в медицині в принципі не існує. Всім необхідним наші лікарні забезпечені. На перший погляд є певна проблема із стоматологією в місті. Але то лиш заміна керівного складу, а сам заклад, не зважаючи на розмови, є і буде залишатись комунальною власністю. Наразі, вже підписаний контракт з особою, яка буде керівником нашої стоматології, але за весь час вирішення цієї проблеми, стоматологічні послуги для населення надавались безперешкодно. Схоже вирішення проблеми було і в Переяславі, тобто загалом це є лише зміна форми власності і в цьому плані в нас все гаразд.

До речі, що показово, ми в місті маємо вже другий ангіограф. До його встановлення ми готувались цілий рік, потрібно було певним чином підлаштувати приміщення, забезпечувати розхідними матеріалами та інше. На сьогодні вже маємо договори з НСЗУ по пакетам послуг, де лікарняний заклад також зможе мати і певний дохід. Ще ми забезпечені хорошими апаратами УЗД. Ми максимально забезпечуємо всі лікарняні установи, для цього в нас якісно налаштована співпраця з іноземними партнерами.

- Як ви особисто допомагаєте військовим?

Про це не зручно говорити, але я дійсно допомагаю і роблю це зі своєю командою, друзями. Хоч і можливостей в мене не дуже багато, бо мій виїзд за межі області має бути погодженим, а це потребує деякого часу. Я займаюсь цією справою із задоволенням і досить успішно, нам навіть вдавалось передавати бійцям автомобілі та зброю.

Та хочу сказати, що наші бійці перебувають сьогодні в досить складних умовах, тому про них не слід забувати. Також не забувати, що в нашій країні йде війна і військовий стан ніхто не відміняв і, якщо лунають сирени тривог, значить є ризик життю. І про це всім слід пам’ятати.