#

Гроші є – результату немає: Чому були завалені обласні цільові програми на Київщині

31.01.2019 06:04
Гроші є – результату немає: Чому були завалені обласні цільові програми на Київщині

Народні депутати, які опікуються проблемами Київщини, а також розуміються на ситуації з бюджетотвореннями розповіли нашому виданню про те, чому гальмується система виконання цільових програм

Кілька тижнів тому «Моя Київщина» опублікувала публікацію «Програмний провал: що у 2018 році втратили жителі Київщини через протистояння Київської облради та ОДА», в якому серед іншого наводилась красномовна цифра від Державної казначейської служби: торік  на виконання обласних цільових програм було використано лише 982 млн грн бюджету області з передбачених на це понад 1,9 млрд грн. Себто не було використано більше половини коштів, які мали піти на розвиток громади.

В останні дні роботи минулої сесії Верховної Ради кореспонденти нашого порталу (в рамках традиційного журналістського прийому – «Повертаючись до надрукованого») у парламентських кулуарах вирішили поцікавитися  думкою народних обранців щодо зазначеної проблематики, тим паче чи не головним завданням нардепів є прийняття державного бюджету та контроль за його виконанням. Нас також цікавило майбутнє регіональних цільових програм у контексті проведення адміністративно-територіальної реформи та виборчих кампаній цього року.

Олександр Марченко, народний депутат від мажоритарного виборчого округу № 90 (Біла Церква) позафракційний, голова підкомітету з питань будівництва та архітектури профільного комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства:

На жаль, попередній очільник області Олександр Горган не зумів налагодити співпрацю з усіма структурними підрозділами регіону, тому й «маємо те, що маємо»: більшість програм по розвитку Київщини – автоматично блокувалися.

Наскільки мені відомо, гроші на виконання регіональних цільових програм мали поступати внаслідок надходжень з митного експерименту, що дещо ускладнювало попереднє планування. Але ті кошти, які були засвоєні – не завжди ефективно витрачалися.

Мене, як депутата від нашого регіону, хвилює і об’їзна дорога навколо Білої Церкви, і транспортні коридори навколо столиці, і ситуація з великим водогінним кільцем навколо Києва. Хоча кошти платників податків й були спрямовані  на підготовку ТЕО й відповідної технічної документації.

Оскільки я позафракційний депутат, і не вхожу у владну коаліцію, вимушений констатувати, що в контексті майбутніх виборів, у нас домінуючим у практиці державної та регіональної підтримки виборчих округів  ключовим стає партійно-політично приналежність діючих та потенційних майбутніх депутатів.

Мабуть від цього ми маємо ненормальну практику останніх років, коли шляхи й мости зводять іноземні кампанії, в той час, коли кожен каже про необхідність підтримувати вітчизняного виробничника.

Можна також констатувати, що в нашій парламентсько-президентській республіці наша Верховна Рада не виконує своїх контрольних функцій і стала додатком до політтехнологій, до того ж не завжди дбає про розвиток регіонів.

Хвича Мепаришвілі, народний депутат України за виборчим списком  «Народного фронту», член профільного-бюджетного комітету:

Усі законодавці, пов’язані з Київщиною, так чи інакше намагаються сприяти розвитку регіону. Чому команді колишнього губернатора не вдалося засвоїти мільярд гривень – мені не зрозуміло, тим паче, кошти – не повинні лежати мертвим вантажем на рахунках, а працювати…

Тим не менш процес децентралізації фінансування та створення ОТГ (де Київщина – не пасе задніх) – має суттєво покращити процедуру розробки регіональних та місцевих програм соціально-економічного розвитку. Держава потребує подібної оптимізації, хоча завжди можна знайти незадоволених, особливо з числа колишніх керівників, яким психологічно важко розставатися з владою.

Також подальшій децентралізації буде сприяти й два тематичних законопроекти, яким нам ще потрібно буде прийняти. Передбачається, що на Київщині буде лише чотири райони. Ще передбачено введення у законодавче поле поняття «Агломерація», що дозволить не тільки столиці, але й багатонаселеним містам регіону розвиватися за рахунок сусідніх територій.

Вадим Денисенко,  народний депутат України за виборчим списком  «Партії «Блок Петра Порошенко», який зараз живе у Ворзелі, член комітету з питань правової політики та правосуддя, представник Уряду в парламенті:

Серед досягнень владної коаліції за минулий рік я б відокремив перехід країни на трирічне бюджетне планування, яке стосується не тільки центрального, але й регіонального рівня. Тому, переконаний, що прикладів, які ви наводите буде менше, адже нова практика покращить планування та використання коштів, які будуть виділені для цільових державних та регіональних програм.

У проблематиці конфліктів між  гілками влади, на мій погляд, все залежить від персоналій, які ототожнюють владу. Тому нашому електорату варто не помилитися при виборах президента, депутатів та мерів.

Сергій Власенко, народний депутат України за виборчим списком «Батьківщини», голова профільного комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування:

Кошти на реалізацію цільових регіональних програм освоює обласна державна адміністрація, чиїх керівників призначає відомий бізнесмен Петро Порошенко. Тому усі запитання варто адресувати в Адміністрацію президента та в КОДА. Тим паче парадокс полягає в тому, що кошти на ці програми були виділені…

І таке становище, яке грає явно не на користь мешканців регіону, буде зберігатися, доки чинна влада буде й надалі використовувати важелів впливу – владні інструменти для політичної боротьби.

Олег Медуниця,  народний депутат України від «Народного фронту», член бюджетного комітету:

Тут слід більш предметно проаналізувати, насамперед джерела надходження  коштів на їхню реалізацію. Якщо це кошти від фіскальної служби, то вони й справді надійшли із суттєвим запізненням, а якщо проходять по статтям «соцеконома», то вони відносяться до перехідних ресурсів, які можуть використати, і в цьому та в інших роках, тим паче більшість цільових комплексних програм розраховані не на один рік.

Наталія Веселова, обрана за виборчим списком «Самопомочі», позафракційна, секретар Комітету, голова підкомітету з питань державних соціальних гарантій, забезпечення достатнього життєвого рівня комітету  з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення:

Можливо, врахувати інтереси регіонів із загальнодержавними у майбутньому допоможе двопалатність нашого парламенту, а на місцевому рівні, на мій погляд, варто продовжувати роботу з фінансовою децентралізацію та утворення об’єднаних територіальних громад. Оскільки  частина коштів ОТГ мала витрачатися не лише на благоустрій та ремонт доріг, але й на відкриття підприємств, що посилить  фінансово-економічну спроможність нових об’єднань.

Віталій Купрій, народний депутат України від мажоритарного виборчого округу №29,  що Дніпропетровщині, позафракційний (живе в Бучі),  заступник голови профільного комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, кандидат у Президенти України

Щодо існуючого конфлікту між державної органами державної влади та місцевим самоврядуванням на Київщині, хочу нагадати, що перша не має конституційних прав втручатися в діяльність другої.

Разом з тим, скасування в нинішніх умовах наглядової функції прокуратури, призвело, на мій погляд, до тотального невиконання владою своїх обов’язків, зокрема і в соціальній сфері. Інша річ, що в рамках реформи державного управління, функції загального нагляду мають виконувати президентські префекти, усі ж питання фінансового, майнового та земельного характеру  мають бути передані на рівень виконкомів територіальних громад. І тоді обласні й районні державні адміністрації можна сміливо ліквідовувати, як зайву інституцію.

Щодо невиконання цільових програм розвитку на рівні регіонів? Цілком можливо, що хтось із владних корупціонерів поклав їх на депозит. Тому я переконаний, що роль правоохоронних органів у контролі за діяльністю органів влади має лише посилюватися.

Андрій Ільєнко, народний депутат України від столичного виборчому округу №215 (партія «Свобода»), позафракційний, голова підкомітету з питань засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів профільного комітету з питань правової політики та правосуддя.

Оскільки я – київський мажоритарник, то проблематику стосунків між виконавчою й представницькою владою хотів би перевести на столичний рівень. Я переконаний, що у нас в Києві реально відсутнє місцеве самоврядування.

Погодьтесь, що це ненормально, коли в такому мегаполісі маємо лише 120  депутатів міськради, а на рівні районів міста відсутні представницькі органи вдали, проте є лише райдержадміністрації.

Натомість навантаження на одного депутата міськради виходить чимале. І у цьому сенсі столиця опинилася в більш гіршому становище, ніж села та ОТГ, де є відповідні представницькі органи.

Ліквідація районних рад у столиці відбулася за часів Януковича, але схоже на те, що нова міська рада також не зацікавлена у відновленні представницьких органів на рівні міських районів. Хоча в тому ж Дарницькому, Деснянському чи Дніпровському районах мешкає більше людей, ніж у середньому обласному центрі  країни. Мабуть влада зацікавлена у тому, щоб контроль за містом був зосереджений в одному місті.

І тут варто нагадати, що чиновники, як  міської так і районних державних адміністрацій – люди, яких призначають, і часто-густо вони не мають жодного зв’язку з виборцями…

Тому я виступаю за те, що в столиці мають бути відновлені районні ради, а замість райдержадміністрацій доцільно сформувати виконкоми, чиїх  керівників оберуть самі депутати зі своїх лав.

Олександр Воронін, «Моя Київщина»

Читати "Моя Київщина" у Facebook