Ігор Мещан: На Київщині відпрацьовано алгоритм допомоги людям після ворожих атак
Після масштабних ворожих обстрілів на Київщині за дорученням голови Киівської облдержадміністрації Миколи Калашника соціальні служби одними з перших включаються в ліквідацію наслідків, забезпечуючи постраждалих допомогою, дахом над головою та психологічною підтримкою. Про алгоритм екстреного гуманітарного реагування на прильоти, успішні кейси розгортання соціального житла в громадах області, роботу благодійних фондів та створення інноваційних реабілітаційних просторів для ветеранів і людей з інвалідністю — в інтерв'ю «Моєї Київщини» з директором Департаменту соціального захисту населення Київської ОВА Ігорем Мещаном.
Пане Ігорю, ваш Департамент активно займається організацією допомоги на місцях прильотів. Як саме на Київщині побудована система екстреного гуманітарного реагування, зокрема на прикладі нещодавньої масованої атаки на Вишневе?За декілька років у нас уже чітко розроблено та відпрацьовано покроковий алгоритм дій. Створено спеціальні оперативні групи, куди входять як українські, так і міжнародні благодійні організації та волонтери. Ми маємо скоординовану взаємодію з ДСНС та поліцією. Щойно стається надзвичайна подія, ми виїжджаємо на місце для формування бригад ліквідації. Після масованих ударів по Вишневому, внаслідок яких було пошкоджено й зруйновано десятки приватних та багатоквартирних будинків на багатьох вулицях міста. Прямо на території церкви «Спасіння» по вулиці Парковій, 3, запрацював цілодобовий гуманітарний штаб. Було організовано евакуаційні автобуси за трьома локаціями — у самому Вишневому та в селі Крюківщина. Понад 50 осіб звернулися за невідкладною медичною та психологічною допомогою через панічні атаки, тривожні стани й гостру стресову реакцію.
У перші ж дні працівники Центру надання соціальних послуг Вишневої міської ради забезпечили надання послуг 70 постраждалим, а фахівці Управління міського соцзахисту проконсультували вже понад 525 осіб. На базі штабу людей координували щодо реєстрації в державній програмі «єВідновлення», тимчасового розселення, видачі гарячого харчування та продуктів.
Для допомоги Вишневому були залучені робітники соціальних служб, органів освіти, охорони здоров’я всіх сусідніх тергромад. Дуже круто відпрацювала Борщагівська тергромада, відпрацювала Білогородська тергромада, Боярська ОТГ, які на свої потужності прийняли більше 600 людей – в школах, там де є укриття, було розгорнуто ліжка. Гаряче харчування організовано завдяки гуманітарній організації Food Train. Вони дуже виручають от вже більше року своїми потужностями, коли фура заходить, людям готують їжу. Відповідно, і психологи, і соціальні працівники в цих всіх громадах відразу почали працювати з людьми.
Які ще організації та фонди підставили плече у перші години після трагедії і як наразі вирішено питання розселення людей, що втратили домівки?Традиційно одними з перших на місце виїхав Загін швидкого реагування Київської області Товариства Червоного Хреста України. Спільно з рятувальниками ДСНС вони працювали в епіцентрі подій, витягуючи людей і надаючи першу допомогу. Для захисту будівель із пошкодженими покрівлями Червоний Хрест оперативно видав брезент для тимчасового накриття дахів.
Також важливою є допомога Управління Верховного комісара по ООН по справах біженців. Вони кожного разу визначають організацію-підрядника, цього разу ним став Благодійний фонд «Право на захист». Доєднався і благодійний фонд «Від села до міста»: вони приїхали на машинах, возили людей, куди треба, до родичів, організовували переїзд людей в Бузову, де знаходиться резервний модуль для розміщення переселенців.
Величезний обсяг будівельної допомоги надав БФ «Рокада». Це наш надійний партнер по переселенцям і по гуманітарному реагуванню на прильоти. «Рокада» спочатку дала психологів, соціальних працівників, а далі, на наступний день, вони завезли вантажівку з будівельними матеріалами - OSB-панелями, які дозволяють законсервувати зруйновані об'єкти. Червоний Хрест також цілу вантажівку привіз брезенту, щоби там де залишився хоча б остов без шиферу, можна було накрити дах, щоб вода не протікала. А громадська організація «Файт Фор Фрідом» забезпечила постраждалих фінансовими сертифікатами для придбання товарів першої необхідності в мережі «АТБ».
Благодійний фонд «Карітас» надав постраждалим безкоштовні соціальні та психологічні послуги, а також забезпечив мешканців продуктовими наборами та пакетами їжі швидкого приготування. Координаційний гуманітарний центр забезпечив евакуйованих постраждалих питною водою та необхідними засобами для водозабезпечення. Завдяки підтримці Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд “Фонд національного добробуту Криму”» надано 16 комплектів кухонної та побутової техніки, що дало можливість ввести в експлуатацію додатковий модуль місця тимчасового проживання на 22 кімнати.
Щодо фінансової підтримки: Управління соцзахисту оперативно узагальнило списки та передало БФ «Право на захист» дані 525 постраждалих осіб для виплати матеріальної допомоги у розмірі 12 300 грн на кожного члена сім'ї. Також юристи фонду вже надали 40 юридичних та 20 загальних консультацій. Навіть сервісні центри МВС підключилися, безкоштовно відновивши водійські документи першим постраждалим.
Питання тимчасового житла вирішувалося миттєво. До родичів у найближчі населені пункти (Київ, Буча, Ірпінь, Чайки) за сприяння транспорту громад виїхали 160 осіб. Було організовано евакуацію та розселення 65 осіб. Окремо хочу виділити благодійний фонд Дел Лоя Хансена. Ним було розселено 51 особу. Також у МТП «Бузова» Дмитрівської ТГ прийняло 5 осіб, благодійний фонд «До України з Любовʼю»: влаштував 4 особи похилого віку до пансіонату «Рідні Люди». Крім того, спільно з Київським обласним Центром соціальної допомоги ми вже налагодили роботу щодо надання постраждалим права безкоштовного проживання в закладах центру терміном до 6 місяців.
Київщина – одна з лідерів за кількістю внутрішньо переміщених осіб. Скільки їх і як організовано їхнє довгострокове розміщення та інтеграцію в життя Київщини?Станом на сьогодні в області зареєстровано понад 244 тисячі внутрішньо переміщених осіб. Ми розцінюємо переселенців як цінний людський та трудовий потенціал для економіки, адже понад 110 тисяч із них — це люди працездатного віку. Розподіл по області нерівномірний: абсолютним лідером є Бучанський район, зокрема міста Ірпінь та Буча. Водночас віддалені громади — Поліська, Іванківська, Таращанська — буквально запрошують ВПО до себе, пропонуючи їм роботу та житло.
На Київщині наразі розгорнуто 34 місця тимчасового проживання (МТП), де мешкає понад 5,7 тисячі осіб. Проте ми робимо стратегічний акцент на довгостроковому соціальному житлі. Наприклад, у Славутичі за підтримки Міжнародної фінансової корпорації та УКГБ ООН уже введено в експлуатацію соціальний будинок на 34 квартири, а восени запуститься ще один — на 50 квартир. У Томашівській громаді під житло для ВПО успішно переобладнали будівлю дитсадка. Аналогічні великі проєкти соціальних гуртожитків реалізуються в Ржищеві та Ставищі, де є величезний незадіяний промисловий та аграрний потенціал.
Ми прагнемо інтегрувати людей через формулу «робота + житло». Чудовим прикладом є агрохолдинг «Нива Переяславщини», який побудував уже два власні гуртожитки для переселенців, забезпечивши свої потужності кваліфікованими кадрами.
Окремим викликом є реабілітація та соціальний захист людей, які дістали інвалідність внаслідок бойових дій. Які кроки робить область у цьому напрямі?Первинний етап — відновлення документів та залучення до програм захисту — здійснює новостворене Управління ветеранів. Далі людей підхоплюють фахівці соціального супроводу в громадах, які допомагають організувати догляд удома, перенавчання через центри зайнятості та сприяють працевлаштуванню чи започаткуванню власного бізнесу. Завдяки держпрограмам ветерани безкоштовно забезпечуються всіма необхідними допоміжними засобами реабілітації — від спеціальних ліжок до сучасних спортивних протезів.
Також Київська облдержадміністрація активно розвиває мережу швидких реабілітаційних модулів у співпраці з благодійним фондом «Майнді». Такі повністю укомплектовані сучасним обладнанням простори вже відкрито у Василькові (за фінансування ПриватБанку), Обухові (за підтримки Ощадбанку), Богуславі та Славутичі (за підтримки японських партнерів).
Головним же піонерським проєктом Київщини є створення потужного реабілітаційного центру на базі обласної клінічної лікарні №2. Ця ініціатива патронується головою ОДА Миколою Калашником. Проєкт унікальний тим, що людину з ампутацією там будуть комплексно вести в одному місці: від виготовлення індивідуального протеза до повного навчання ходьбі та психосоціальної адаптації. Наше ключове завдання — зробити так, щоб мережа соціальних послуг у кожній громаді Київської області була максимально гнучкою та повністю відповідала реальним потребам людей.
Не можу не згадати про ще одну групу людей, які 40 років тому ліквідовували або серйозно постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Загальна кількість постраждалих у нашій області становить третину від усіх чорнобильців України. Станом на початок 2026 року на обліку в області перебуває 513 071 особа, постраждала внаслідок катастрофи. Серед них понад 26 тисяч ліквідаторів 1 та 2 категорій, а також більше 57 тисяч потерпілих дітей.
Наразі діють чотири профільні комісії, які координують розв'язання спірних питань, визначення статусів та верифікацію даних про заробітну плату. Більше того, у межах обласної цільової програми «Турбота» ми наразі створюємо ще одну комісію, яка займеться організацією виплат додаткової матеріальної допомоги у розмірі 1 000 гривень безпосередньо учасникам ліквідації наслідків аварії 1986 року. Попри те, скільки років минуло, подолання наслідків цієї трагедії та всебічна підтримка ліквідаторів залишаються непохитним пріоритетом нашої роботи.
Одним із пріоритетів державної соціальної політики є розвиток сімейних форм виховання дітей. Яка ситуація сьогодні на Київщині з дитячими будинками сімейного типу та прийомними сім'ями?Наразі на Київщині, за інформацією територіальних громад, успішно функціонує 56 дитячих будинків сімейного типу, в яких виховується 416 дітей. Крім того, діють 66 прийомних сімей, які стали рідними домівками для 122 дітей. Київська облдержадміністрація продовжує активно підтримувати та координувати розвиток сімейних форм виховання, оскільки кожна дитина має зростати в атмосфері любові та сімейного затишку.
