Із чим політичні партії заходять на місцеві вибори на Київщині: ВО "Свобода" в коматозі

"Моя Київщина" продовжує екскурс в минуле, теперішній стан та перспективи політичних проектів, які з 2015 року уособлюють собою владу на Київщині. На черзі – Всеукраїнське об’єднання "Свобода"

Попри те, що представники "Свободи" завжди позиціонували себе ярими націоналістами, жодні патріотичні гасла не допомогають об’єднанню зайняти лідерські позиції на політичному олімпі. Не в останню чергу ця недовіра була викликана діяльністю "свободівців" у виконавчій владі у 2014 році, коли Андрій Мохник та Ігор Швайка опинилися в першому постмайданному уряді, а Олег Махницький - очолив Генпрокуратуру. Завершилося це низкою скандалів з корупційним душком, і знищило загальноукраїнський рейтинг даної політсили. Уже на парламентських виборах 2019 року ВО "Свобода" отримала лише 2,15% голосів. Стабільне падіння рейтингів партії демонструє й те, що у 7 скликанні політсила у ВРУ мала більше 20 депутатів, у попередньому – менше десяти, а зараз - всього лише одну депутатку. Відповідно, тепер "Свободі" доведеться кинути всі сили на те, щоб зберегти політичне представництво в обласних радах, а місцеві вибори вже на носі. 

Київщина для тягнибоківців - один із найважливіших регіонів. Тут вони були при владі фактично протягом понад трьох років. У Київській облраді діяльність політсили можна умовно поділити на два періоди – до звільнення голови облради Ганни Старикової та після. Спочатку націоналісти тісно співпрацювали з "білосердечними" та підтримували всі ідеї, які проштовхувала Старикова та її патрон, одіозний керівник обласного осередку "Батьківщини" Костянтин Бондарєв. Саме представники цих двох партій на той період очолювали практично всі комісії в облраді та "замовляли музику". Однак все змінилося після того, як гегемонії "Батьківщини" в облраді прийшов кінець.

Більше того, відцентрові процеси в партії вже призвели до того, що низка її представників покинула дану політсилу. Зокрема, про вихід зі "Свободи" та розпуск фракції у Бучанській міськраді наприкінці лютого повідомив відомий місцевий активіст Іван Окоєв. "Після 10 років партійного життя я розумію необхідність серйозних структурованих кадрових змін, проте цього не відбувається. Ця обставина змусила мене прийняти таке рішення: я складаю депутатський мандат", - зазначив він. Перед цим у Києві відбулися масові заяви про вихід відомих "свободівців". Йдеться, зокрема, про колишнього нардепа Юрія Левченка. Із партії виходять мало не цілими районними осередками, що безумовно вкрай негативно позначиться на результатах "Свободи" на місцевих виборах. 

Наразі в обласній раді її представляють 7 депутатів. Серед них Максим Запаскін, який був обраний по виборчому округу №58 (м. Біла Церква). Його політичний шлях розпочався ще у 2010, коли він став помічником голови фракції ВО "Свобода" у Білоцерківській міській раді Олександра Марченка. Певний час Запаскін також співпрацював з Наталією Королевською та "Україною Вперед". Та, як писали ЗМІ, цю партію він тоді розглядав лише як стежку до виборчої комісії. Пізніше, у 2014 році, депутат став помічником чинного нардепа Сергія Рудика (тоді він ще був членом "Свободи"). Того ж року були в Запаскіна і спроби потрапити до ВРУ, однак безуспішні. Загалом репутацію свободівця можна було б вважати майже бездоганною, якби у 2017 році він її з необережності трохи не "підмочив". Мова про випадок, коли депутат опинився в центрі корупційного скандалу. Тоді прокуратура спільно з СБУ затримала його на хабарі в 10 тисяч доларів. Їх він нібито вимагав від директора одного з підприємств Київщини за те, що екологічна комісія Київоблради дасть йому необхідний дозвіл на користування надрами. Як писали ЗМІ, те підприємство нібито належало родині сквирського аграрного магната Суслова. Варто зазначити, що справа досі не закрита і, вочевидь, просто розвалиться, адже прокуратура не може надати незаперечних доказів винуватості Запаскіна. Зараз він є членом комісії з питань екології, яку до скандалу з хабарем очолював.

Уповноваженим представником фракції в КОР є Ігор Сабій, який входить до комісії з питань бюджету та фінансів. За свою політичну кар’єру він встиг побувати і головою Хмельницької обласної організації ВО «Свобода», і очільником управління з питань внутрішньої політики Хмельницької облдержадміністрації, і нардепом VII-го скликання. Він, як і кожен представник партії, відомий своїми демократичними закликами й боротьбою за закони про люстрацію та декомунізацію. Також Сабій яро виступає проти Київської агломерації. Та треба зазначити, що його "свободівські" пориви не завжди закінчувалися добре. Згадати хоча б 2015 рік, коли проти депутата було відкрито кримінальне провадження за участь в масових заворушеннях 31 серпня біля ВРУ. Тоді акції завершилися загибеллю 4 бійців Нацгвардії та сотнею постраждалих. Варто зазначити, що Сабій має дуже умовний зв'язок із Київщиною. Насправді, він живе у Хмельницьку, а столичний регіон йому віддали за рознарядкою.

Депутатом Київської обласної ради був обраний і Сергій Яременко. Він є членом комісії з питань управління комунальною власністю, приватизації та ЖКГ і головою Білоцерківської міської організації ВО "Свобода". У 2015 році "свободівець" отримав офіційну повістку та рік перебував на фронті. Наразі активно опікується проблемами учасників АТО та онкохворих. Також Яременко був одним із тих, хто активно підтримував зняття В’ячеслава Ускова з посади директора Київського обласного музичного-драматичного театру ім. Саксаганського і своєї особистої неприязні до нього не приховує.

Єдина представниця прекрасної статі від фракції "Свобода" в КОР – Наталія Музиченко – є заступницею голови комісії з питань соціально-економічного розвитку області. Попри те, що була обрана депутаткою від Білої Церкви, вона активно опікується питаннями Києво-Святошинського району, де за час своєї каденції купила квартиру дочці. Зокрема, Музиченко взяла під своє крило проблему комунального транспорту та навіть стала ініціатором петиції щодо створення підприємства пасажирських перевезень в даній місцевості.

Ще один представник фракції – Вячеслав Хмельницький. До того, як отримати мандат в облраді, "свободівець" намагався потрапити до ВРУ як самовисуванець, але це йому не вдалося. Наразі він входить до комісії з питань управління комунальною власністю, приватизації та житлово-комунального господарства, яку ще нещодавно очолював. Саме він у свій час виніс на голосування питання про звільнення з посади директора-художнього керівника театру ім. Саксаганського В’ячеслава Ускова і пояснив це численними порушеннями, які виявили аудитори. Неоднозначна реакція на роботу Хмельницького в багатьох була викликана й тому, що через його комісію нібито періодично протягували рішення, які були не зовсім в її компетенції. 

Захищав Батьківщину на фронті й ще один "свободівець" – Ігор Домбровський. За свою політичну кар’єру він побував помічником-консультантом депутата Київської облради 6-го скликання Богдана Бенюка і депутата ВРУ 8-го скликання Олександра Марченка. До Київської обласної ради пройшов по 95 округу й наразі є секретарем комісії з питань регламенту, депутатської діяльності, законності й правопорядку. Націоналіст проводить активну громадську діяльність у Києво-Святошинському районі та Приірпінні й очолює ІР ГО "Самозахист".

Євген Чубук входить до комісії з питань агропромислового комплексу. На земельних питаннях він розуміється, адже довгий час був членом фермерського господарства, яке заснував його батько. Спочатку цю комісію він очолював, проте пізніше його змінив депутат від БПП – Сергій Федорченко. Чубук особливо активно працює в рідному Згурівському районі, де раніше був головою райради, і разом з батьком веде аграрний бізнес.

Євгенія Любомирська, "Моя Київщина"