Друга Врадіївка: чому правоохоронці в Кагарлику почувають себе безкарними

Затримані Сергій Сулима та Микола Кузів

Резонансна подія сколихнула терени не тільки Київщини, а й усієї України – правоохоронці в райвідділі поліції побили і зґвалтували жінку, знущалися  ще  над одним чоловіком. "Моя Київщина" провела паралель із подіями у Врадіївці та розбиралася, які наслідки це може мати для цілої системи

Варто нагадати, що події у Врадіївці відбувалися в 2013 році, коли двоє працівників місцевої міліції разом із таксистом викрали 29-річну дівчину, яку зґвалтували у лісосмузі. Один зі злочинців виявився племінником прокурора Заводського району Миколаєва, а інший – хрещеним начальника УМВС в Миколаївській області, генерал-майора Валентина Парсенюка. Тоді справу почали "спускати на гальмах", що викликало масові заворушення зі штурмом райвідділу у Врадіїці, а також протести в інших містах України, зокрема, в Києві. Дехто вважає, що саме реакція громадськості на події у Врадіївці стала передумовою до Майдану, який почався буквально за кілька місяців.

Тоді всього цього можна було уникнути, адже працівники міліції могли не покривати злочинців, спілкуватися з громадою та намагатися усіляко сприяти слідству. Варто додати, що це був перший сигнал для влади Януковича, що люди готові в радикальний спосіб відстоювати власні права. Усі кроки, які були зроблені правоохоронцями в 2013 році, були невчасними: відсторонення особового складу, звільнення винних та взяття під варту. Саме це й призвело до масових протестів, що згодом сприяли притягненню винних до відповідальності. У випадку з Кагарликом ситуація - кардинально інша, хоч сюжет досить схожий. Співробітники поліції затримали "своїх" відразу після звернення потерпілих та передали їх працівникам ДБР. Наступного дня їм було запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тільки швидка реакція від поліції допомогла уникнути врадіївського сценарію в Кагарлику.

Щоправда, залишається декілька питань до правоохоронців: чи тільки двоє співробітників поліції знаходилися у відділку, коли відбувалося знущання над людьми, адже постріли та крики важко було не почути. На це могли б дати відповідь записи з камер спостереження, але про них поки - ні слова.

Чому ж відбулася така ганебна ситуація? Місцеві жителі Кагарлика нарікають, що за останні 5 років відбувається постійна ротація керівництва відділу поліції, що загалом могло нанести свій відбиток, але це точно не основна причина.

На думку ексголови Кагарлицької РДА Віктора Коляди, безкарність рядових поліціянтів породжена їх керівництвом, з якого вони беруть приклад.

Для закриття резонансної кримінальної справи по депутату чи держслужбовцю її достатньо скинути в Кагарлик, де призначали тимчасового керівника слідчого відділення, який це провадження "заминав", а поліцейського згодом переводили в інший відділок. Така ротація керівництва поліції у Кагарлику призвела до того, що нижні чини відчули вседозволеність і безкарність.

Також Коляда розповів, що на собі особисто відчув несправедливість місцевої правоохоронної системи, коли слідчі органи навіть не намагалися розслідувати справу щодо незаконного оголошення йому недовіри, як голові РДА, депутатами райради. За його інформацією, сума відкупних  для правоохоронців становила щонайменше 50 тисяч доларів.

Від жителів Кагарлика нам стало відомо, що правоохоронці там завжди не надто охочі до розслідування резонансних кримінальних справ, багато з яких було "поховано" за останні 5 років. Для створення видимості роботи вони подають інформацію про виявлення дрібних злодіїв, наркоманів та п’яниць за кермом, але не більше того. Провадження, на яких можна заробити, залишаються нерозкритими.

Окрім того, люди небезпідставно підозрюють, що виявлений факт є системним, а більшість жертв насилля з боку правоохоронців вирішили просто мовчати, адже не вірять у правосуддя. Корумповані полісмени готові захищати тих, від кого можуть отримати гроші: у Кагарлицькому районі це, переважно, аграрії, які вважають себе всесильними. Також є декілька осіб із кримінальним минулим, які зараз перебувають у статусі депутатів та всіляко намагаються впливати на правоохоронців, але сьогоднішня історія присвячена не їм.

Варто нагадати, що це не перша резонансна історія за участі співробітників поліції за останній час. У Переяславі минулого року було вбито 5-річного Кирила Тлявова: підозрюваних одразу четверо, один з яких перебував під особистим зобов’язанням. Але двоє учасників пригоди уже перебувають на волі, адже суд відпустив їх після внесення застави. Розгляд справи по суті відбудеться незабаром, але зброя, з якої було здійснено постріл, так і не знайдена, а фігуранти справи не визнали своєї провини та перешкоджали проведенню експертиз, що може зіграти визначну роль в їх звільненні.

У випадку з тим, що сталося в Кагарлику, то 29-річний оперуповноважений Сергій Сулима та 35-річний начальник сектору кримінальної поліції Микола Кузів, за логікою речей, повинні понести покарання. Але система настільки прогнила, що незабаром винною можуть визнати... й потерпілу. Інші співробітники райвідділу залишаються працювати, але мають пройти переатестацію. Щоправда, наразі не зовсім зрозуміло, як вона допоможе відсіяти негідників, які підривають і так не бездоганний авторитет Національної поліції.

Як зробити так, щоб ситуація більше не повторилася? Установити контроль за діями правоохоронців, створити справжні громадські ради, які будуть працювати на благо суспільства. Кожна кримінальна справа має бути передана в суд, де злочинець отримає реальне покарання. А якщо поліція буде й далі звітувати в Facebook величезними постами про дрібні звитяги, а на реальні злочини закриватимуть очі, у райвідділах продовжать знущатися над людьми. І нарешті - риба гниє з голови, а тому в системі МВС варто задуматися над кардинальними змінами в Києві...