Кандидат на голову Української ОТГ Олександр Туренко: найкраще, що може зробити місцева влада, це діяти так, щоб громада її не бачила

Олександр Туренко

«Моя Київщина» продовжує знайомити наших читачів з кандидатами на прийдешніх місцевих виборах. Сьогодні ми поговоримо з претендентом на крісло очільника Української міської громади Олександром Туренком.

- Ви за останні кілька років  очолювали дві РДА на Київщині. Розкажіть про свій досвід, які це були роки?

- На посаду голови Обухівської РДА мене призначили 29 квітня 2016 року. Це вже було в середині бюджетного року і тоді ситуація була складна, бо спостерігалися певні непорозуміння із радою. Мене призначали туди, як людину, яка має вирівнювати ситуацію. Вважаю, що із завданням я впорався нормально, рада у нас голосувала рівно до мого переводу на посаду голови Бориспільської РДА. У нас були запущені усі програми і показали доволі гарний зріст бюджетних надходжень. Запустили медичну, освітню та інші реформи. Фактично в травні я прийшов на цю посаду і бюджет тоді був мінусовий, на останній сесії було розділено його залишки.

Тобто район я взяв з нулем, а коли в липні 2017 переходив до Бориспільщини, то залишив Обухівщину з вільними залишками, а саме з сумою 52 млн грн.  За рік на посаді ми з командою показали, на мою думку, дуже гарний результат.

На посаду голови Бориспільської РДА я був призначений 3 липня 2017 року, а в серпні 2019 вже був звільнений у зв’язку з вимогами законодавства після обрання нового президента.

- Що вам вдалося зробити на посаді голови Обухівської та Бориспільської РДА?

- Перше, чому ми приділили увагу, а я вважаю це основне, адмініструванню та збору податків. Всі ми розуміємо, що можна собі малювати мрії, але якщо нема грошей, то нічого не буде реалізовуватися. Це буде до тих пір, поки не буде місцевого фінансування, бо державні програми походять по складних коридорах, і не завжди вдається їх втілити у реальність. Ми це розуміли і команда розраховувала тільки на власні сили. Перше завдання полягало у тому, щоб наповнити бюджет коштами, і тоді була вже розписана програма розвитку району, в рамках якої ми вже займалися фінансуванням медицини, освіти та іншого.

На Бориспільщині була аналогічна ситуація. Тобто я знову там був, як людина, яка мала все владнати. Там також були непорозуміння з радою та не вистачало бюджетних коштів. Прийшов я туди з командою, частина якої була саме з Обухівської РДА. Наша робота там була чудовою та продуктивною: збільшилась кількість найбільших платників податків, наповнили бюджет коштами та запустили значну кількість програм. За ці два роки було реалізовано дуже багато. Я впевнений, що якби пропрацював ще рік на Обухівщині, то було б так само. Адже варто розуміти, що динаміка  справ йде по певному нарощуванню, бо коли ви приходите, то маєте певну картинку й знаходите шляхи реалізації і кожного року робите все краще та краще.

Хочу зауважити, коли переходив до Бориспільщини у 2017 році, то говорив, що за мною ще рік будуть стрічки різати. Так воно і є. Бо ті проєкти, котрі були розробленні та поданні на реалізацію при мені, були виконані, але стрічку різала людина, яка не мала до цього відношення.  

- А які зміни відбулись в медицині?

- Обухівська районна лікарня поділена. Частина відділень знаходиться в місті Обухів, а друга частина в місті Українка. Приміром, в Обухові була повністю модернізована хірургія, а в Українці стоїть лабораторія, яка робить аналізи на рівні найкращих лабораторій  в країні. Зокрема, повністю модернізували рентген-кабінет. Ось тут дійсно дуже багато чого зроблено. Але проблема нашої медицини в тому, що лікарям треба забезпечити гідну заробітну плату, бо ми втратимо спеціалістів, які просто виїдуть за кордон. 

- Всі цього хочуть вже багато років, але нічого не відбувається… 

- Це можна зробити на місцевому рівні за рахунок створення комунальних закладів, які будуть дофінансовуватися. Запустіть країну, запустіть громади, зберіть податки та створіть умови для інвестора, який своєю чергою захоче збудувати завод, з якого будуть йти податки в бюджет. Якщо ми замикаємося в спальних місцях, таких як місто Українка, де всі люди зранку їдуть на роботу до Києва, то це велика проблема. А податки з фізичних осіб сплачуються за місцем розташування підприємства, де ця людина працює, хоча, на мою думку, він має сплачуватися за місцем проживання.
- Повернемося до Вашої персони. Розкажіть чим Ви займалися до того, як були призначені на керівні посади в державних органах влади?   

- Я займався бізнесом. Але, тоді всіх нас трохи розкидала війна. В 2014 році часу займатися бізнесом не було, бо ситуація в країні була складною. Тому я активно допомагав армії, і вже звідти пішов на ці посади, про які я розповів.

- Зараз Ви також як і раніше займаєтесь бізнесом?

- Так. Наразі я займаюсь бізнесом пов’язаним з будівництвом.

- Наскільки відомо, Ви не тільки допомагали армії, а й воювали на Сході України і навіть були в полоні? Розкажіть як це було.

- Так, воював і потрапив у полон в 2014 році під час бою під Червонопартизанськом, де знаходилися російські війська. У полоні я пробув десять днів. Там я отримав травму, а коли прийшов у форму, то знову поїхав на Схід.

- Отже, Ви балотуєтесь на голову Української ОТГ. Чому вирішили йти на вибори?   

- На відміну від інших кандидатів на цю посаду, я не хочу займатися брудом та критикувати діючу владу. Я завжди казав та буду повторювати, що кожна людина робить певну роботу, і робить вона її так, як вміє. Я вважаю, що я вмію робити краще, бо в мене є досвід управління групою населених пунктів. Бути головою ОТГ – це складна робота, бо треба збалансувати видатки між населеними пунктами, адже якісь населенні пункти дають більшу частину коштів у бюджет, а якісь – меншу.

Я впевнений, що можна вирівняти бюджетні надходження. І є дуже багато речей, які допомагають це зробити. В селах грошей не менше, аніж в місті, і дуже хочеться це всім довести та показати. Адже є багато розмов про те, що Українка на своїх плечах буде тримати села, бо там нема коштів, а в місті все є, зокрема ПДФО. Проте варто сказати, що ПДФО – це лише частка податків, бо основний податок населених пунктів це земельний. Якщо правильно адмініструвати земельний податок, вирівняти та зібрати , бо, на жаль, у нас багато людей не платять ці податки, то коштів буде вдосталь. Яскравий приклад тому Козинська селищна рада, яка не має ніяких великих підприємств та заводів, проте збирає 150 млн грн, а в Українці ця цифра становить 170 млн.

- Які кроки передбачає Ваша передвиборча програма? Ви все про податки говорите, але що передбачає Ваша програма?  

- На мою думку, найкраще, що може зробити місцева влада, це робити так, щоб громада її не бачила. Коли люди виходять та розмахують якимись прапорцями і приходять під міську раду та починають бунтувати, то це говорить про те, що влада не до кінця викладається у своїй роботі.

Приміром,  ідеально коли людина вийшла з під’їзду, а там чисто. Коли вона викинула сміття та навіть не побачила, хто його вивіз.

З цього приводу я вам скажу, що головне налаштувати роботу комунального господарства всіх населених пунктів, хоч це доволі складно, адже вони в нас дуже незручні з точки зору логістики. Щодо інших проблем, то не вистачає дитячих садочків, зон відпочинку, басейну, в деяких селах є проблема забезпечення питною водою тощо. Ці проблеми знають усі, і тому я так багато приділяю уваги податком, бо тільки їх збирання і наповнення бюджету можуть розв'язувати всі ці проблеми.

- Які ще проблеми треба вирішувати нагально?

- Є проблеми локальні, а є – глобальні. Перші - це водогони, те саме сміття, яке нам немає куди вивозити. У 2007 році коли я був депутатом районної ради, то привозив сюди інвестора з яким підписали договір, відповідно якого мав з’явитися завод по переробці сміття. Але, на жаль, нічого не вийшло. Зараз на тому місці, де він мав би бути, зробили сміттєзвалище, яке тепер нам приносить лише біди.

Проблеми глобальні – це й викиди Трипільської ТЕЦ. У нас є контакти з керівництвом цієї ТЕЦ та програми, які змогли б суттєво зменшити ці викиди, але тут треба державне фінансування, або ж інвестиції.

- До речі, поговорімо про таке важливе питання, як інвестиції…

- Вони є конче необхідними для Українки. Є дуже багато питань, які ми можемо перекрити на місцевому рівні за рахунок підприємців. Що це, інвестиції? Ось, наприклад, підприємство «Екмі» вже багато років має найвищу заробітну плату. Ці люди прийшли з інвестиціями та запустили цілий процес. Висока зарплата запускає бізнес, люди можуть більше купувати і виникає попит. Хочу акцентувати, що в мене є мрія створити технопарк, але під це треба земельну ділянку, забезпечити логістику, підвести усі комунікації, і запропонувати на конкурсних засадах. До всього треба підходити серйозно. 

- А з якою командою йдете на вибори, від якої політичної сили?

- На вибори я йду від партії «Європейська солідарність», і це логічно, бо я працював при Петру Порошенку в двох районах і вважаю, що був не найгіршим з усіх.