Київщина для інвесторів: про нововведення, пріоритети та стратегію розвитку

Фото "Моєї Київщини"

2025 року Київщина пропонує інвесторам низку привабливих можливостей для вкладень, зокрема завдяки статусу "Регіональної Інноваційної Долини", розвитку індустріальних парків, підтримці з боку Агенції регіонального розвитку Київської області тощо. Детальніше в матеріалі 

Статус "Регіональної Інноваційної Долини"

У грудні 2024 року Київська область отримала від Європейської комісії статус "Регіональної Інноваційної Долини", що ставить її в один ряд зі 151 регіоном Європи, які демонструють потенціал для втілення передових технологій та сучасних економічних моделей. Цей статус відкриває доступ до фінансування з європейських фондів для реалізації новітніх економічних підходів. Це сприяє зростанню інвестиційної привабливості регіону та перетворює його на центр залучення талантів і інноваційних ідей. Загальна сума проєкту становить 20,9 млн євро, із яких 2,96 млн євро виділено Київській області. Половина цієї суми – 1,48 млн євро – надходить у вигляді грантових коштів, решта – у форматі співфінансування. 

Новий статус дає можливість у Київській області розпочати п'ятирічний проєкт "RIVCircular", реалізований за програмою "Horizon Europe". Департамент економіки Київської ОДА увійшов до консорціуму, що працюватиме над втіленням ініціативи. У проєкті також беруть участь інші європейські регіони:

• Мадрид (Іспанія);
  
• Верхня Франція (Франція);
• Інландет (Норвегія);
• Бранденбург (Німеччина);
• Кошице (Словаччина).

Таке визнання доводить, що наша Київська область перспективна для втілення передових технологій та сучасних економічних моделей в унісон із ЄС. Проєкт спрямований на розвиток циркулярної економіки, що забезпечує ефективне використання ресурсів через повторне застосування та переробку. Ключові напрями проєкту:

• Перероблювання відходів будівництва та знесення.
• Використання відходів як ресурсів для відновлення енергії.
• Переробка акумуляторів електромобілів.
• Розвиток циркулярної економіки у текстильній промисловості.
• Цифровізація малих і середніх підприємств у сфері циркулярної економіки.

Статус "Регіональної Інноваційної Долини" дозволить Київській області розкритися на повну. Завдяки цьому інвестиційна привабливість регіону зростає. Регіон стає центром притягування талантів і інноваційних ідей.

Розвиток індустріальних парків

В області активно розвиваються індустріальні парки, що створюють сприятливі умови для бізнесу. Наразі триває процес створення нових парків у Вишгородському та Білоцерківському районах, що сприяє зростанню інвестиційної привабливості регіону. 

 
Підтримка з боку Агенції регіонального розвитку Київської області

Агенція надає всебічну підтримку інвесторам, бізнесу та місцевим громадам у розвитку економіки регіону. Серед послуг – реєстрація індустріальних парків, підготовка документації для отримання грантів, розробка стратегій проєктів для залучення інвестицій та планування маркетингових стратегій. 

Пріоритети розвитку на 2025 рік

Згідно з Програмою соціально-економічного та культурного розвитку Київської області на 2025 рік, основними пріоритетами є підтримка обороноздатності регіону, відновлення інфраструктури та розвиток економіки. Ці заходи сприяють створенню сприятливого інвестиційного клімату. 

 Таким чином, Київщина у 2025 році пропонує інвесторам сприятливі умови для розвитку бізнесу та реалізації інноваційних проєктів. 

Нововведення для власників землі та аграріїв Київщини

 2025 року для власників землі та аграріїв Київщини відбулися важливі зміни, зокрема оновлення мінімального податкового зобов'язання (МПЗ). Із 1 січня в Україні набули чинності оновлені параметри МПЗ для земель сільськогосподарського призначення:

• Підвищення коефіцієнта "К": Коефіцієнт "К" збільшено з 0,05 до 0,057.
• Встановлення мінімальної суми МПЗ: мінімальна сума МПЗ не може бути меншою за 700 грн на 1 гектар.

Ці зміни спрямовані на підвищення ефективності використання сільськогосподарських земель та забезпечення справедливого оподаткування. 

Продовження терміну оформлення невитребуваних земельних ділянок (паїв)

Власникам сертифікатів на земельні частки (паї) надано додатковий час для оформлення права власності: до 1 січня 2028 року. Якщо до цього часу право власності не буде оформлено, такі ділянки можуть бути визнані безхазяйними та передані в комунальну власність відповідних територіальних громад. Ці нововведення мають на меті стимулювати ефективне використання земельних ресурсів та забезпечити правову визначеність у сфері земельних відносин.

Також у 2025 році в Україні очікуються такі нововведення у сфері земельних відносин, як-от: відкриття ринку землі для українських юридичних осіб. Із 1 січня українські юридичні особи отримають право купувати сільськогосподарські землі. При цьому максимальна площа земель, що можуть перебувати у власності однієї юридичної особи, збільшена до 10 000 гектарів із урахуванням пов'язаних осіб. Це відкриває нові можливості для аграрного бізнесу та інвестицій у сільське господарство. 

Обов'язкове запровадження планів просторового розвитку (ППР)

Із 1 січня 2025 року громади зобов'язані мати затверджені плани просторового розвитку, що дозволяє планувати території за межами населених пунктів. Це сприятиме більш ефективному використанню земельних ресурсів та залученню інвестицій у регіони. 

 
Оновлення правил зміни цільового призначення земельних ділянок

2025 року очікують зміни до Земельного кодексу України, які спростять процедуру зміни цільового призначення земельних ділянок. Це дозволить власникам земель більш гнучко використовувати свої ділянки відповідно до потреб бізнесу та ринку. 

Ці нововведення спрямовані на вдосконалення земельних відносин в Україні, підвищення ефективності використання земельних ресурсів та захист прав власників земельних ділянок.

Варто зазначити, що Кабінет Міністрів України підтримав постанову №1407 "Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції". Тож фінансування державної програми з підтримки аграріїв, які обробляють до 120 га угідь або утримують до 100 корів, 500 кіз та/або овець продовжено. Для цього Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено понад 4,7 млрд грн.

Умови програми у 2025 році

Згідно з рішенням Уряду, фермерам, які не отримували допомогу 2024 року, забезпечено право на отримання підтримки у 2025 році. Також збільшено термін подання заявок до Державного аграрного реєстру, оскільки фінансування програми відповідно до Грантової угоди розраховано на два роки.

Фермери зможуть отримати таку допомогу:

• бюджетну субсидію у розмірі 4 000 грн на одиницю (1 га) для провадження сільськогосподарської діяльності; 
• спеціальну бюджетну дотацію у розмірі 7 000 грн за утримання корів усіх напрямів продуктивності;
• спеціальну бюджетну дотацію у розмірі 2 000 грн для утримання кіз та/або овець.

Також 15.11.2024 року Кабінет Міністрів України Розпорядженням №1163-р схвалив Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2025-2027 роках. Відповідні стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій України до 2030 року орієнтовані на сталий розвиток, ефективне використання ресурсів та покращення умов життя в сільській місцевості. 

Основні напрямки стратегії включають:

Розвиток конкурентоспроможного аграрного сектору:

• Інновації та технології: впровадження сучасних цифрових технологій, зокрема точного землеробства, автоматизації процесів, смарт-технологій.
• Підтримка експорту: розвиток переробної промисловості, сертифікація продукції за міжнародними стандартами, відкриття нових ринків збуту.
• Диверсифікація виробництва: підтримка малого та середнього бізнесу у нішевих галузях, таких як органічне землеробство, вирощування лікарських рослин, ягідництво. 

Забезпечення екологічної сталості:

• Захист ґрунтів: боротьба з деградацією, впровадження технологій раціонального використання та збереження родючості ґрунтів.
• Зелена енергетика: розвиток біоенергетики, сонячних електростанцій та вітроенергетики в аграрному секторі.
• Скорочення викидів: перехід до кліматично нейтрального сільського господарства, адаптація до змін клімату.

Розвиток сільських територій:

• Підтримка інфраструктури: покращення доріг, будівництво об'єктів соціальної інфраструктури (школи, лікарні, культурні центри).
• Програми зайнятості: створення робочих місць через розвиток сільськогосподарського підприємництва, ремесел, зеленої економіки.
• Туризм у селах: стимулювання розвитку сільського та екологічного туризму.

Інвестиції та фінансування:

• Державні субсидії: підтримка фермерів через програми субсидування, пільгове кредитування, компенсацію на купівлю техніки.
• Інвестиційні платформи: залучення приватних інвестицій через прозорі механізми та партнерство з міжнародними організаціями.
• Інноваційні фонди: стимулювання стартапів у сфері агротехнологій. 

Інтеграція в ЄС та міжнародну співпрацю:

• Гармонізація законодавства: адаптація до вимог Європейського Союзу щодо аграрної продукції.
• Спільні проєкти: участь у європейських програмах фінансування, наприклад, "Horizon Europe" та "Green Deal".
• Сертифікація продукції: вихід на міжнародні ринки через запровадження стандартів якості.

Соціальна підтримка та освіта:

• Освіта для фермерів: створення програм навчання для підвищення кваліфікації фермерів, використання сучасних технологій у землеробстві та тваринництві.
• Молодіжні програми: підтримка молодих підприємців у сільській місцевості через гранти, тренінги, менторські програми.
• Покращення умов життя: доступ до якісної медицини, освіти, сучасного житла для мешканців сіл.

Створення ефективної системи управління:

• Децентралізація: передача повноважень громадам, стимулювання самостійного планування розвитку.
• Моніторинг та оцінка: запровадження системи контролю виконання стратегічних завдань на регіональному та державному рівнях.
  
• Електронне управління: автоматизація процесів через електронні платформи (E-Agriculture).

Серед очікуваних результатів: зростання обсягів виробництва аграрної продукції, створення 500 тисяч робочих місць у сільській місцевості, підвищення рівня життя в селах, адаптація сільського господарства до кліматичних викликів. Ці заходи базуються на державній Стратегії сталого розвитку сільського господарства України до 2030 року та погоджуються з міжнародними ініціативами, такими як-от: Цілі сталого розвитку ООН.