Київщина історична: Обухівський район
«Моя Київщина» продовжує серію розповідей про історію створення районних центрів та міст області під назвою «Київщина історична». Бо хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. На черзі - Обухівський район
Територія Обухівського району, напевно, найбагатша знахідками археології в усій Київській області. Артефакти десятків археологічних культур, які пережила людська цивілізація, зберігаються в музеях та колекціях. Найбільш відома серед них - трипільська хліборобська культура, відкрита і досліджена вченим-археологом Вікентієм Хвойкою.
Крім того, Хвойка та його послідовники дослідили на теренах району також підгірцівську, зарубинецьку, черняхівську культури, пам'ятки яких - літописні городи -фортеці Витачів (найдревніше поселення району), Триполь, Халеп, Святополч (Новгород Святополків), Красне, Тумащ.
Цікава історія Змієвих валів, що збереглися до наших часів. Це оборонні споруди Володимирської доби заввишки 7-8 метрів, глибиною до 5 метрів, в ширину сягали 15 метрів. Залишки валів є біля Деремезни, Перегонівки, Степка, Малої Вільшанки, на полях біля Григорівки і Германівки. А хутір Шевченків донедавна так і називався — Підвалок. Згідно легенди ці вали завдячують появою богатиреві Кожум'яці, який, запрігши в плуга Змія, орав ним до тих пір, поки той зовсім пристав, почав проситися, напився води з річки, застогнав і здох. Річка, з якої Змій напився, дістала назву — Стугна.
Осередком удільного Трипільського князівства— східного форпосту на підступах до Києва за княжих часів у військовому, торговельному і політичному житті Київської держави було місто-фортеця Триполь.
Обухівщина важко пережила навалу монголо-татар. Були захоплені та зруйновані міста, городища та села.
Наприкінці 16 століття розгорнувся великий козацький рух. Півстоліття - аж до вересня 1651 року на території району відбувалися козацькі повстання, а найбільш драматичні й доленосні з них відбулися у вересні 1651 року. Після поразки козацького війська під Берестечком польська армія на чолі з гетьманами М. Потоцьким і М. Калиновським вторглася на Київщину і стала табором у Германівці. Тут з нею з'єдналося військо литовського гетьмана Януша Радзивілла, що прийшло з Києва. Хмельницький розташував свій табір неподалік Перегонівки. Навколо цих таборів розгорілися виснажливі тритижневі бої, що велися на копачівських, маловільшанських, германівських, перегонівських полях. Є відомості про жорстокий бій полку Антона Ждановича з жовнірами Мартина Калиновського біля Підгірців. Особливо відзначився в тих бойових діях Київський полк, до складу якого входили обухівська і трипільська сотні. Після цих боїв був укладений відомий Білоцерківський договір.
У 1659 році за гетьманування Івана Виговського в містечку Германівці було скликано козацьку раду, на яку прибули два ворогуючі табори — І.Виговського та І.Сірка з Юрієм Хмельницьким. На цій чорній раді Виговського було скинуто з гетьманства, що поклало початок тридцятирічній громадянській війні, відомій під назвою Руїна.
Широких масштабів у Київській губернії набув рух повстанських селянських загонів зелених, які очолював відомий трипілець, отаман Данило Зелений.
Обухівський район, з центром в Обухові, як і всі інші райони Київської округи, був утворений 7 березня 1923 року, а 27 лютого 1932 року увійшов до складу новоутвореної Київської області.
Голодомор, як репресивна політика, призвела до масових смертей, під час якого голод 1932—1933 років забрав життя близько 19 000 мешканців Обухівського району.
Від 1990-х років і до сьогодні жертвам голодомору на цвинтарях усіх сіл району встановлено поминальні хрести; в Обухові, Германівці, Щербанівці, Красній Слобідці, Великих Дмитровичах, Старих Безрадичах, Першому Травні, Малій Вільшанці, Трипіллі, Деремезні, Витачеві споруджено пам'ятники і пам'ятні знаки.
Репресії і розкуркулення 1937–1938 років, під які потрапило багато селянських сімей, завдали непоправної шкоди та лиха населенню району.
В липні 1941 року німецькі танки ввірвалися в Обухів. На Трипільському плацдармі бої точилися ще до 20 серпня — три тижні вдень і вночі. Трипілля обороняв 27-й мотострілецький полк 26-ї армії Південно-Західного фронту, яким командував М. Кирпонос. Виснажливі бої на Трипільському плацдармі змусили німців на деякий час припинити наступ на Київ.
Наприкінці червня 1943 року за непокору та партизанський спротив було розстріляно більш як півтисячі громадян Обухівщини, більшість з яких були особами єврейської національності: багато жінок, дітей, стариків. На місці масового розстрілу зараз стоїть пам'ятник-обеліск з меморіальною дошкою. Урочище Розкопану називають у народі «Обухівський Бабин Яр».
На фронтах війни загинуло 5870 жителів Обухівщини.
З грудня 1962 року територія району перейшла до Кагарлицького району.
8 грудня 1966 знову створений Обухівський район (центр — селище Обухів) у складі Обухівської селищної ради; Верем'яцької, Витачівської, Григорівської, Дерев'янської, Деремезнянської, Долинської, Жуківцівської, Красненської Першої, Красненської Другої, Краснослобідської, Перегонівської, Семенівської, Трипільської, Української, Халеп'янської, і Щербанівської сільрад Кагарлицького району; Великодмитровицької, Копачівської, Маловільшанської, Підгірцівської і Старобезрадичіської сільрад Васильківського району; Козинської селищної ради Києво-Святошинського району.
У повоєнний час район посилено відбудовувався. Значно вплинуло на індустріалізацію Обухівщини в 1970-х роках будівництво Трипільської ДРЕС і міста енергетиків Українки, а трохи згодом - будівництво Трипільського промислового вузла.
До реформи адміністративно-територіально район поділявся на 1 міську раду, 1 селищну раду та 21 сільську раду, які об'єднували 43 населені пункти. Адміністративним центром було місто Обухів, яке є містом обласного значення та не входить до складу району.
На Обухівщині функціонують три основних туристичних та екскурсійних маршрути:
1. Місцями відкриття і дослідження археологічних пам'яток: трипільська, підгірцівська, зарубинецька, черняхівська археологічні культури, пам'ятки часів Київської Русі. Маршрут пролягає населеними пунктами: Українка, Трипілля, Халеп'я, Витачів, Верем'я, Жуківці. Центр цього маршруту — Київський обласний археологічний музей с. Трипілля та приватний Історико-археологічний музей «Прадавня Аратта — Україна».
Самостійним центром екскурсійного маршруту є село Витачів — найдревніше літописне поселення району, що відоме з 957 року як великий порт на Дніпрі. В селі мальовнича гора Городище з дерев'яною каплицею, спорудженою за проектом Т. Г. Шевченка, млин, декорації кінозйомок у вигляді старих сільських хат, городище древнього міста Новгород-Святополчий (існував до 1223 року], рештки древньоруського дитинця, низка пам'ятних знаків і пам'ятних дощок, краєзнавчим музеєм. І все це на фоні неймовірно красивих краєвидів села.
2. Місцями знаходження пам'яток доби Київської Русі. Древньоруські городища — Старі Безрадичі, Трипілля, Халеп'я, Германівка, Копачів. Центр цього маршруту село Трипілля.
3.Місцями подій, пов'язаних з українським козацтвом: Трипілля, Германівка, Копачів, Обухів. Центр цього маршруту — Трипілля.
Екскурсійні об'єкти району:
Історико-археологічний музей «Прадавня Аратта — Україна» (с. Трипілля)
Київський обласний археологічний музей (с. Трипілля)
Богодільня (с. Германівка)
Городище (с. Витачів)
Двокласна церковно-приходська школа (м. Обухів)
Двокласне училище Міністерства народної освіти (с. Германівка)
Дзвіниця (с. Витачів)
Мануфактурна лавка (с. Германівка)
Музей-садиба А. С. Малишка (м. Обухів)
Музей-кімната ім. Григорія Косинки (м. Обухів)
Пам'ятне місце боїв 136 стрілецької дивізії (с. Германівка)
Пам'ятний хрест на місці поховання полковників Сулими та Верещака (с. Германівка)
Пам'ятник хрест-оберіг Германівки (с. Германівка)
Церква Михайлівська з дзвіницею, 1742 р. (с. Підгірці)
Церква Покровська з дзвіницею, 1761 р. (с. Креничі)
Церква Свято-Преобреженська, 1794 р. (с. Нещерів)
На Обухівщині народилися, жили та працювали: видатний поет Андрій Малишко; заслужений художник України Георгій Киянченко; видатний новеліст Григорій Косинка (Стрілець); відомий дитячий письменник Василь Чухліб, на честь яких споруджені пам’ятники та відкриті меморіальні дошки, а в музеях відкриті експозиції та зберігаються архівні документи про цих видатних людей.
Обухівщину облюбували сильні світу цього. На території району, як гриби після дощу, виростають маєтки та палаци сучасних магнатів. Завдяки наближеності до столиці та чудовому природному ландшафту густота населення тут висока.
Добре відомий Обухів і своєю специфічною продукцією, яку випускає Київський картонно-паперовий комбінат — одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції. Широкий асортимент паперових виробів: туалетний папір, паперові рушники, серветки виходять під торговими марками Обухів. Основною сировиною для виробництва є макулатура.
17 липня 2020 року район було укрупнено внаслідок адміністративно-територіальної реформи.
До складу Обухівського району (з адміністративним центром у місті Обухів) увійшли території Богуславської міської, Кагарлицької міської, Козинської селищної, Миронівської міської, Обухівської міської, Ржищівської міської, Української міської, Феодосіївської сільської територіальних громад.
