Київщина пам’ятає: Олексій Бакка віддав життя за Україну

Олексій Бакка

Солдат резерву Міністерства внутрішніх справ, активний учасник Революції Гідності, доброволець, стрілець взводу снайперів 2-го батальйону спеціального призначення Національної Гвардії України «Донбас» Олексій Бакка (Детройт) загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла

Народився Олексій Вікторович Бакка 9 вересня 1974 року у місті Майкоп, Адигея, РРФСР. В дошкільному віці разом з батьками переїхав жити до України в місто Обухів Київської області. Навчався в Обухівській середній школі №3, згодом отримав професію за спеціальністю «радіоприладобудування» у Київському технікумі електронних приладів. Працював у різних галузях народного господарства та деякий час – приватним підприємцем.

Був люблячим чоловіком та батьком двох доньок та сина. Друзі знали його, як мужню, справедливу, чесну та сміливу людину, яка ніколи не зраджувала своїм принципам життя, був вірним християнином.

Чоловік багато займався вивченням зброї, стрільби з неї та історії її розвитку, досвідчено розбирався у пристроях автомобілів, самостійно ремонтував їх. Добре знав історію, розбирався у хімії та фізиці, мав юридичні знання. Олексій брав активну участь у подіях Революції Гідності.

16 червня 2014 року одним із перших добровільно вступив до лав батальйону «Донбас», який знаходився у в/ч 3027 НГУ  у селищі Нові Петрівці. Там разом з іншими добровольцями склав військову присягу на вірність Україні. 12 липня 2014 року у складі 2-го батальйону «Донбас» був відправлений у зону АТО. Брав участь у звільненні таких міст як Артемівськ, Попасна, Лисичанськ та інших.

Вранці 29 серпня 2014 року, виходячи  так званим «зеленим коридором» з Іловайського котла, поблизу селища Червонопільське Олексій отримав смертельне поранення в груди та випав з машини, яка рухалася в складі автоколони батальйону «Донбас». Тривалий час захисник вважався безвісти зниклим. Як потім з’ясувалося, 16-го жовтня 2014 року він був тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі міста Дніпропетровська ( Дніпро) як невпізнаний герой. 19 лютого 2015 року був упізнаний за тестами ДНК та 28 лютого 2015 року перепохований на міському кладовищі «Польок» у місті Обухів Київської області.

Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Олексій Бакка нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно); медаллю БСП Донбас «За відвагу» (посмертно); «Іловайським Хрестом» (посмертно); відзнакою «За оборону рідної держави» (посмертно).

У Олексія залишилися дружина та троє дітей.

Дружина Ольга розповідає:

«У родині Олексія дуже любили собак породи такси, отож у дитинстві він багато часу проводив з собаками у лісі. Ліс дуже любив і на природі завжди отримував найбільше задоволення. Коли вже з'явилися у нас діти, то часто їздили до лісу, на море разом на відпочинок. Олексій захоплювався і добре розбирався у зброї, автомобілях. Це було його хобі, тому коли почалася війна у 2014 році, він пішов саме снайпером у батальйон «Донбас». Він був багатодітним батьком і мав трьох неповнолітніх дітей, його навіть не хотіли брати та відмовляв командир. Але він був впевнений, що без нього не зможуть обійтися, він мав досвід і знання, які дуже були потрібні нашій країні у той час, тому пішов добровольцем.

Хочу розповісти про його особисті риси характеру. Він був дуже порядною і вихованою людиною, не міг терпіти несправедливість, брехню, жадібність, зраду. Правду говорив у очі і за спиною не пліткував ніколи. Також був надзвичайно вірною, доброю і мудрою людиною. За статурою був високим і широкоплечим, завжди вселяв до себе повагу в інших. Також Олексій вірив у Бога і для нього це було дуже важливо.

Дуже любив своїх дітей і мене, його дружину. Сім'я завжди для Олексія була на першому місці.

Загинув під час виходу з Іловайського котла у селі Краснопільське, коли колона машин батальйону проривалась під кулями мінометного обстрілу. Олексій знаходився з іншими бійцями у кузові «Газелі», і коли осколок вдарив його у бронежилет, то він випав з машини, яка мчала на великій швидкості. Після того його вже ніхто не бачив…»

Олексій Бакка – почесний громадянин міста Обухова з 2015 року (посмертно).
23 серпня 2016 року в Обухові відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь вшанування пам'яті Олексія.

Його портрет розміщений на меморіальній «Стіні пам’яті полеглих за Україну» у Києві.

Вічна і вдячна пам’ять воїну Олексію! Щирі співчуття рідним, близьким та друзям.