Київщина пам'ятає: боєць 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади Олег Дьяченко

Мало б хто зміг пожертвувати своїм життям заради інших, тому недарма кажуть, що війна забирає найкращих. Сьогодні минає 2 річниця смерті справжнього Героя - Дьяченка Олега Миколайовича

Він народився 8 травня 1975 року в місті Васильків. У 1995 році закінчив Київський інститут Військово-Повітряних Сил за спеціальністю "Авіаційні засоби ураження". І з 1992 по 1997 рік служив у ПС ЗСУ, займав посаду інженера-механіка.

Після цього Олег був приватним підприємцем. А з травня 2012 року вступив до лав Всеукраїнського об'єднання "Свобода". За час свого членства у партії чоловік показав себе як активний громадянин, носій націоналістичної ідеї, борець за справедливість. На місцевих виборах 2015 року був кандидатом у депутати Васильківської міської ради.

16 липня 2015 року Олег був призваний до лав Збройних Сил. Старший лейтенант Дяченко проходив службу на посаді командира зенітно-артилерійського взводу  128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.

Він захищав Україну більше року, але 23 серпня військовий трагічно загинув. Це сталося під селом Красногорівка Ясинуватського району Донецької області на позиції "Черепаха", що знаходиться прямо на передовій. У ніч на 25-ту річницю Незалежності України відбувся мінометний обстріл, під час якого міна 120-го калібру потрапила прямо у центр бліндажу. Там знаходилися троє військовослужбовців, одним з яких був Олег. Він здійснив дійсно героїчний вчинок – під час розриву міни боєць закрив своїм тілом бойових побратимів, завдяки чому вони залишилися живими.

Герой був похований у рідному місті.

Указом Президента України № 421/2016 від 29 вересня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", боєць нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).