#

Київщина пам'ятає: боєць 81-ої окремої аеромобільної бригади Володимир Данілов

07.09.2018 05:32
Київщина пам'ятає: боєць 81-ої окремої аеромобільної бригади Володимир Данілов

Він мріяв чимшвидше завершити війну, і навіть не долікувавшись після поранення, поспішав на передову, але скільки б він не рятував свою країну, вона не змогла допомогти йому – сьогодні минає друга річниця смерті Володимира Георгійовича Данілова

Він народився 31 травня 1969 року в селі Хотів Києво-Святошинського району. Після школи закінчив курси за спеціальністю "тракторист-машиніст" і з 17 років працював трактористом в рідному селі. З 1987 по 1989 роки проходив строкову службу на посаді водія-механіка бронетранспортера. Демобілізувався зі строкової служби у званні сержанта.

Після цього працював за спеціальністю у Хотові, водієм маршрутки в Києві, охоронцем у приватній фірмі, водієм в Кабінеті Міністрів, охоронцем в Державній Службі Охорони, трактористом в ТОВ "Богуславка Агро" в селі Хохітва Богуславського району.

Жага до справедливості не дозволила йому залишатися осторонь подій на сході, і 29 жовтня 2014 року Володимир добровольцем відправився захищати Україну. Починав службу в 54-му окремому розвідувальному батальйоні, потім його рота була переведена до 81-ої окремої аеромобільної бригади, де старший сержант виконував обов'язки командира взводу розвідувальної роти.

Боєць Данілов був одним із тих легендарних кіборгів, які обороняли Донецький аеропорт у 2015 році. Зокрема солдат із позивним "Дикий" проводив розвідку, ніс службу на спостережних постах і опорних пунктах та забезпечував зв'язок між командно-спостережним пунктом та бойовими позиціями. Там він і був поранений, отримавши травму від вибухової хвилі.

Певний час чоловік знаходився в Харківському, потім в Чернігівському військових шпиталях, після чого був відправлений додому на реабілітацію. Але так і не закінчивши її, знову відправився на війну. Був на позиціях в Зайцево й Кодемі.

У 2016 році підрозділ, в якому проходив службу боєць, брав участь у бойових діях в районі промислової зони Авдіївка. Розвідник виконував завдання з відбиття противника від переднього краю оборони та зачистки дачного містечка промзони. За успішне виконання бойових завдань наказом Міністра оборони України № 32 від 14.01.2016 року старший сержант Володимир Георгійович Данілов був нагороджений відомчою заохочувальною відзнакою Міністерства оборони України – нагрудним знаком "Знак пошани" та нагрудним знаком командира 81-ої окремої аеромобільної бригади "За сумлінну службу".

Уночі 1 вересня Володимиру раптово стало зле. Його було негайно відправлено до реанімації лікарні Краматорська, де діагностували посттравматичну контузію лівої легені, розшаровуючу аневризму низхідної частини грудної аорти.

Чоловік був направлений гелікоптером з бригадою військових лікарів до Харківського військового шпиталю. В Харкові після обстеження було прийнято рішення про транспортування Володимира до Київського інституту Амосова, де йому мали провести операцію – потрібно було робити стентування аорти.

Стенти потрібно було замовляти в Європі, їх вартість складала більше  півмільйона гривень. Держава в особі Міністерства Оборони в фінансуванні відмовила, посилаючись на брак коштів. До збору грошей мали долучитися волонтерські організації, але не встигли. 7 вересня, у зв'язку з погіршенням стану хворого, лікарями було прийнято рішення про проведення відкритої операції, що була більш складною та ризикованою, але давала надію на життя. Її було заплановано на 10:30, однак о 9:50 при перевезенні пацієнта з реанімаційного відділення до операційної аневризма, що була на аорті, лопнула. Серце солдата зупинилося.

Герой був похований 9 вересня 2016 року в місті Богуслав. Після смерті Володимира його дружина пішла на військову службу в ту ж 81-шу аеромобільну бригаду, де пройшов свій бойовий шлях її чоловік.

Указом Президента України № 23/2017 від 3 лютого 2017 року, "за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку", нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

Читати "Моя Київщина" у Facebook