Київщина пам’ятає: боєць Центру спеціальних операцій "Альфа" СБУ Руслан Лужевський
Один із кращих стрільців України, справжній патріот та військовий за покликанням – заради Батьківщини він був готовий до самопожертви і став прикладом для побратимів та молодшого покоління. 5 травня Київщина схиляє голови перед світлою пам’яттю та неоціненним подвигом Лужевського Руслана Михайловича
Він народився 31 серпня 1975 року в селі Волошинівка Баришівського району. Навчався в місцевій середній школі. З юних років захоплювався спортом – займався боксом, потім рукопашним боєм і навіть організував у селі спортклуб. Уже в 17 років працював оператором Промислово-комерційного підприємства «Молнія» у смт Баришівка, потім слюсарем САТП. А у 18 – відправився проходити строкову службу в Повітряно-десантних військах Збройних сил України.
Руслан Лужевський закінчив Академію СБУ і з серпня 2000 року перебував на оперативних посадах у спецпідрозділах «Альфа» Служби безпеки України. Із січня 2013 року був консультантом-експертом 1 відділу 4 управління (Міжнародний центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів (ЦСО «Альфа») Служби безпеки України.
Чоловік входив до п’ятірки кращих стрільців України, був майстром спорту з кульової стрільби та рукопашного бою, багаторазовим учасником та призером міжнародних та всеукраїнських змагань. Займався парашутним спортом – здійснив понад 1300 стрибків. Окрім того, був інструктором з повітрянодесантної підготовки. Бойові побратими відгукуються про нього лише як про зразкового офіцера та талановитого наставника, який був прикладом для всіх. У травні 2014 року Руслан мав би представляти СБУ на міжнародних змаганнях у США…
14 років Герой присвятив службі в Центрі спеціальних операцій «А». За цей час він брав участь у миротворчих операціях в Іраку, спеціальній операції з визволення українських моряків із полону сомалійських піратів, неодноразово проводив затримання озброєних злочинців. А у квітні 2014 Руслан відправився на Схід України.
5 травня 2014 у складі моторизованої групи бійців він отримав завдання забезпечити «зелений коридор» для колони українських військових, що вирушала звільнити від терористів місто Слов’янськ. Та близько 14:00 в селі Семенівка група потрапила у засідку та опинилась у вогневому кільці противника. Бій тривав майже дві години і майор Лужевський був поранений двічі, але його це не зупинило. Руслан виніс пораненого товариша з-під вогню, надав йому медичну допомогу та повернувся до бою, щоб і надалі прикривати своїх побратимів.
Від поранень військовий загинув на місці бою. Похований у селі Волошинівка Баришівського району.
Указом Президента України № 839/2014 від 3 листопада 2014 року, "за виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", Руслану Лужевському присвоєно звання «Герой України» (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Указом Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). Також наказом Голови Служби Безпеки України від травня 2014 року, "за особисту відвагу й самовіддані дії під час захисту державного суверенітету України", нагороджений нагрудним знаком "За відвагу" (посмертно) та медаллю ВГО "Країна" "За визволення Слов'янська" (посмертно).
Ім’ям Лужевського названа одна з вулиць столиці та навчальний курс Національної академії Служби безпеки України. Окрім того, у серпні 2017 року до Дня народження Руслана у його рідному селі відновлено спортивний комплекс «Легенда», якому присвоєно ім'я Героя. У 2015 році Укрпошта випустила художній маркований конверт серії «Героям Слава!», присвячений Герою України, а в центрі села Волошинівка громада встановила пам'ятник своєму земляку.
