Київщина пам’ятає: молодший сержант 72-ої ОМБР ім. Чорних запорожців Дмитро Григоренко
Він став Героєм, заплативши за це своїм життям – чотири роки тому зовсім молодим відійшов у безсмертя один із кращих синів України, Дмитро Андрійович Григоренко
12 липня 2014 року у Донецькому аеропорту розпочався черговий бій. Під час обстрілу молодший сержант Григоренко прикрив своїм тілом сержанта Віталія Мурашка і від отриманих травм через п’ять днів помер в лікарні Донецька. Недаремно кажуть, що війна забирає найкращих.
Народився Дмитро 14 жовтня 1992 року в місті Фастів. Закінчивши Фастівську ЗОШ №3, вступив до Київського ВПУ будівництва та дизайну, а після цього відбував строкову службу у військах протиповітряної оборони.
Як тільки у квітні 2014-го року, під час першої хвилі мобілізації, Дмитру прийшла повістка, він вирішив, що захищати Батьківщину – його обов’язок, тому без вагань вирушив на службу. Боєць служив у 72-й окремій механізованій бригаді на посаді номера обслуги-далекомірника.
Ще до приходу в Донецький аеропорт "кіборгів", найпершими там тримали облогу 138 чоловік, серед яких зенітником-навідником був і молодший сержант Григоренко. На жаль, тоді волонтери не могли дістатися до бійців, тому постійно не вистачало ліків, харчів, та й зі зброї у військових було лише кілька БМП, зенітних установок та трохи стрілецької зброї. Але під час рідких розмов з батьками Дмитро ніколи не скаржився, лише намагався заспокоїти рідних та приховати звуки вибухів.
"Як повернусь – одразу одружусь! Тож, батьки, готуйтеся бавити внуків", – казав Дмитро.
Та цьому так і не судилося здійснитися…
Церемонія прощання з загиблим Героєм відбулася у Фастівському Палаці культури. Провести в останню путь бійця прийшло понад тисячу фастівчан, багато друзів, родичів, побратимів. Похоронили Григоренка Дмитра Андрійовича на Інтернаціональному кладовищі на Алеї Слави.
14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, Герой був нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).
Рішенням сесії Фастівської міської ради № 20-LVI-VІ від 07.08.2014 року Григоренку Дмитру Андрійовичу присвоєно звання "Почесний громадянин міста Фастова" (посмертно).
А також на честь бійця в місті Фастів перейменовано вулицю Луначарського (зараз – вулиця Дмитра Григоренка), відкрито пам’ятну дошку на ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 та названо сквер в мікрорайоні Заріччя.
