Тим, хто хоче навчитися літати: як розвивається комерційна авіація Білої Церкви

Повітряні мандрівки над Білою Церквою - давно не дивина, адже у місті є авіашкола, яка розташована на базі місцевого аеродрому.  Наразі легкомоторна авіація в Білій Церкві стає престижною та перспективною, особливо в туристичному напрямку. Що собою являє, які має перспективи та кому по кишені це, в буквальному сенсі, неземне задоволення, дізнавалась "Моя Київщина"

Отримання безцінного досвіду керуванням літаком, розвиток малої авіації та реалізація конструкторських ідей – це далеко не весь перелік надбань, які має Білоцерківський аероклуб "Пілот" імені Павла Поповича, що успішно діє на базі комунального підприємства "Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс". Вже протягом майже 20 років незмінним керівником "Пілоту" є фанат своєї справи Костянтин Бричка, котрий ще у 2000 році разом з товаришем-пілотом Андрієм Дрофою заснував аероклуб. 
"Я все життя в авіації, закінчив військове училище, служив в армії в Білій Церкві та Узині. Після звільнення так нічого іншого для себе і не обрав - зрозумів, що без  авіації нікуди. З товаришами майстрували власноруч літак, полетіли на ньому, нас помітили люди з грошима і так організували аероклуб. Парк почав збільшуватися і зараз є те що є…", - розповідає Костянтин Бричка.
Цікаво, що "Пілот" - один із найбільших аероклубів країни, який, зокрема, слугує тренувальною базою збірної України з вищого пілотажу. Щороку наша національна команда посідає перші призові місця в міжнародних змаганнях та турнірах, а 2019 року наші пілоти зайняли перше місце і стали абсолютними чемпіонами світу з вищого пілотажу.
Наразі у клубі базуються  близько 45 легкових повітряних суден: літаки: АН-2, ЯК-55, ЯК-52, Piper 28-140, Cessna 172, гвинтокрили тощо. Своїх залізних птахів їх власники прилаштовують тут, а клуб забезпечує зберігання, польоти і, якщо потрібно, навчання. Одразу варто зазначити, за ціновою політикою це не те саме, що придбати авто та поставити його на оплачувану стоянку.
Любителі легкої авіації закуповують літаки переважно в США та Німеччині. Щоправда, їх розмитнення також коштує немало - 25 відсотків від вартості. Про найдорожчі, помірні і найдешевші варіанти літаків розповів Костянтин Бричка:
"Приміром, АН-2 можна придбати за 12 тисяч доларів, але він не надто популярний через великі витрати палива (200 літрів на годину), тому на ньому літати дорого. Найдорожчий - це спортивний літак вартістю півмільйона доларів. Власне, на таких літаках наша збірна і виступає на змаганнях. За один політ він спалює пального у середньому на 200 доларів. Якщо говорити про більш-менш нормальний літак, то його середня вартість знаходиться в межах 50-70 тисяч доларів. Звичайний літак спалює за годину автомобільного пального на суму приблизно 500 гривень".
Це основні, але далеко не всі витрати, які несуть любителі малої авіації. На плечі ж "Пілоту" лягає оренда понад 7 га смуги, ангару, де виготовляють авіаційні прилади й легкомоторні літаки, а також об’єкту, з якого виконується управління польотами. Зокрема, за користування злітною смугою клуб сплачує понад 26 тисяч гривень у літній період і близько 15 тисяч гривень в зимовий. Так що задоволення не з дешевих. І оскільки у клубі діє авіашкола, одразу цікавимося, хто може собі дозволити в ній навчаться, скільки тривають заняття та яка їх вартість. Як відмічає Костянтин Бричка, послугами авіашколи користуються різні люди, але здебільшого це контингент із Києва, адже в Білій Церкві люди в порівнянні зі столицею заробляють менше. 

"Для багатьох учнів нашої школи це як хобі в своє задоволення, а деякі продовжують відкривати рейтинги, літають у великій авіації, возять туристів по світу. В нас багато випускників, які зараз літають на великих літаках. Зараз за бажання і фінансових можливостей можна реалізувати свою мрію. Якщо навчатися по щільному графіку, то можна за 4 місяці пройти курс на приватного пілота. Теорію викладають в Київській школі УТЦ "Авіатор", де сертифіковані викладачі читають лекції. А далі льотна підготовка в нас. Щодо цін: майбутній пілот має відлітати 48 годин. Одна льотна година вартуватиме близько 4400 гривень".

Після закінчення школи випускник отримує посвідчення приватного пілота, але перед льотною підготовкою обов’язково треба пройти медкомісію, бо інакше посвідчення ніхто не видасть. Для тих, хто ще не визначився, недооцінює або навпаки переоцінює свої можливості у бажанні навчатися літати є ознайомчі польоти.

"Людині, яка вирішила навчатися, найперше, що треба зробити - спопробувати, що це таке. Для цього в нас є ознайомчі польоти. Сідаєте з інструктором в літак і вперед. Буває до нас приходять люди, які хочуть полетіти кудись на відпочинок, але мають страх літати, тобто аерофобію. Вони пробують, і як правило, всі задоволені і щасливі. Тренувальний 20-хвилинний політ на трьох пасажирів вартуватиме 2500 гривень, за одного пасажира - 1800 гривень. До речі, ми зразу даємо попілотувати, якщо є бажання. Всі хто, приміром, літає зі мною - пілотують увесь політ. І у всіх виходить, головне, голову не забивати усілякими термінами", - розповідає Бричка.

Що ж до тих, хто вже давно підкорив небо та бере участь у змаганнях, то тут все набагато серйозніше. Пілотам для участі у чемпіонатах необхідно підтримувати форму круглий рік, а безпосередньо перед змаганнями вони готуються ґрунтовно: тренувальні польоти проходять декілька місяців поспіль з посиленою інтенсивністю. Більш того, для кожного учасника є обов’язковий внесок від 2 до 4 тисяч євро. В цю суму входить проживання, харчування та організаційні питання на змаганнях. Деколи витрати на підготовку до чемпіонату можуть сягати 15 тисяч євро. Сума - суттєва, і готуватися можна по різному, каже Костянтин Бричка, але там де є державна програма, там простіше, на відміну від України, де спортсмени розраховують тільки на власні сили:

"У нас держава не хоче допомагати авіаційному спорту. Чому їй це не цікаво, незрозуміло, тим паче, що в нас непогані результати. Вони пояснюють, мовляв, це не олімпійський вид спорту. Виділили на збірну в цьому році всього 18 тисяч гривень… Краще б взагалі нічого не виділяли, тому що хлопці самі купують літаки тощо. То добре, що є в нас такі заможні люди, яким цікавий цей вид спорту. Тому вони не розраховують на якусь підтримку, а лише на власні сили!", - зауважив Бричка.

Утім, і тут, як то кажуть, не безхмарно. Нещодавно БВАК, за вказівкою керівництва міста, заборонив спортивні тренувальні польоти над аеродромом. Виною всьому сумнозвісне котеджне містечко "Городок-Хуторок", яке знаходиться в безпосередній близькості до аеродрому і збудоване абсолютно незаконно. Зрозуміло, що гучні спортивні літаки мешканцям містечка не до вподоби, тому ймовірно "Пілоту" для тренувань доведеться шукати альтернативні варіанти.

"З місцевими жителями Хуторка це постійна проблема. Так, звичайні польоти їм не заважають, а от спортивний літак з таким потужним двигуном дійсно шумний. Спортсмени зараз перегнали свій літак на аеродром Київ-Південний, а ми поки що ведемо перемовини. Зустрічалися з забудовниками, депутатами, місцевими жителями і наразі в усній формі домовились, що не будемо заважати. Якщо ж перед змаганнями нам потрібно буде потренуватись, то будемо через мерію звертатися до людей, аби ті потерпіли 2 тижні поки будуть збори. Хтозна, може будемо тренуватися в іншому місці. А загалом ця проблема не тільки в нас, вона є в усьому світі. Наприклад, в Жулянах будинки знаходяться впритул до аеропорту і нічого страшного" ,- розповідає Бричка 

Ось так виглядає мала авіація Білої Церкви, що захищає честь усієї країни та представляє місто на міжнародній арені, при цьому активно популяризуючи авіаційний спорт серед молоді. І хоч держава поки що не поспішає дбати про авіаційну перспективу майбутнього, любителі літакового спорту готові надалі займатися улюбленою справою життя та залучати до нього однодумців, майбутніх пілотів та чемпіонів. 

Надія Савчук, "Моя Київщина"