Козинське рейдерство проти "Ветерана": хто кого

У Козині людей "відрізають" від ріки

Суцільні паркани, щільні забудови, намиті ділянки і вирубаний ліс вздовж дніпровських берегів, це - Козин, передмістя Києва. Селище, яке знаходиться поруч зі знаменитою Конча-Заспою, вже нагадує в'язницю для його пересічних мешканців та дачників, адже до водних просторів Дніпра та місцевої річки з кожним роком дістатися стає все важче. Про те, як під час війни рейдери нахабно захоплюють берег ріки, читайте в матеріалі «Моєї Київщини»

Однією з яскравих історій з нами поділились мешканці дачного товариства "Ветеран", що розташувалося на березі затоки Дніпра. Місцевим мешканцям, в основному літнім людям, довелося боротися буквально за невеликий клаптик біля води, де влітку минулого року відпочивають дачники з родинами – адже одна дачниця вирішила стати "рівнішою" за інших, попросивши допомоги у корумпованого керівництва селища та взявши в оренду чи не останню ділянку з відкритим доступом дачників до води.

Як пояснюють автору юристи, природно-захисна смуга на березі будь-якої водойми визначається усталеною забудовою в населеному пункті, у тому числі й у Козині. Згідно з Водним кодексом, у великої водойми природно-захисна смуга – 50м. Зухвала власниця прибережної дачі по суті намагається присвоїти клаптик землі, зроблений на захисній дамбі на березі річки, яка була зроблена на землях резерву у 1991 році. Пані Вікторія Бітаєва (саме так звуть дачницю) кілька років тому вирішила "закріпити досягнення", обгородивши клапоть землі, який їй буцімто дістався в оренду за сприяння козинського селищного голови Валерія Гартіка та землевпорядника (обоє знаходяться поза Україною, проти землевпорядника порушена кримінальна справа), капітальним парканом.

Голова СТ Іван Демидович звертає увагу, що паркан залишає вузеньку смужку землі понад самою водою, не даючи учасникам товариства вільного проходу до невеличкого пляжу, розташованого поряд із захопленою ділянкою берега. Але це ще не найбільша проблема, каже він. Через захоплення цих кількох соток на березі в разі пожежі службові автівки просто не зможуть проїхати до води, розвернутися тут і справитися з пожежею в садибах нашого товариства – проїзду для техніки, який був раніше, практично по водозахисній дамбі на березі річки, зараз нема.

В’ячеслав Львович Громашевський, член комісії з берегової зони, зауважує, що вузький прохід, який хоче залишити дачникам пані Бітаєва, періодично затоплюється – пройти вздовж річки неможливо, пожежники теж не зможуть проїхати для забору води в разі лиха.

"Влітку у "Ветеран" приїжджають діти, які обожнюють бавитись на маленькому пляжі, який знаходиться впритул до захопленої ділянки, за яку ми судимось. Були плани і зробити спортивний майданчик зі снарядами, і волейбольний. За Водним кодексом, 51 статтею – виділення землі в межах ПЗС в населеному пункті просто забороняється. Тим більше це не дозволяється в місцях загального водокористування, яким і є той клаптик землі. От і судимось з Козинською селищною радою та орендарем, який цю ділянку захопив фактично. Причому договір оренди ділянки вони приховують, надавши його суду не в повному вигляді – бо знають, що будуть відповідати за безчинство!", - каже він.

Справа у суді тягнеться вже кілька років, не в останню чергу завдяки експертизі, які сторона-відповідач організувала у певним чином знаменитому КНДІСЕ – столичному інституті судових експертиз, де за певного сприяння організовують "потрібні" висновки та чий директор Олександр Рувін – просто-таки легендарна особистість, про яку знають чи не всі українські антикорупціонери. Козинська рейдерка недарма вирішила звернутись саме до цієї установи – і, звісно, отримала "потрібний" висновок стосовно законності оренди ділянки. Читач, можливо, пам’ятає київську історію з боротьбою із забудовою на Микільскій Слобідці, де суд фактично урізав ПЗС Дніпра, зробивши його за документами "малою річкою". У козинському випадку, схоже, експерти вважають що ПЗС Дніпру взагалі не потрібна, а зони загального користування – просто "пережиток старих часів".

За нових же часів виділення землі у Козині контролюється селищним головою Козинської ради Валерієм Гартіком. До початку повномасштабного російського вторгнення він разом з депутатами штампував як гарячі пиріжки приймалось рішення про надання земельної ділянки та зміну цільового значення в елітному передмісті. Така "кооперація" у місцевій владі і призвела до того, що сьогодні тутешніх дачників позбавили мальовничих ландшафтних парків і виходу до річки. Зазвичай Гартік прикривався "дахом" високопоставлених чиновників і впливових осіб, що проживають в Козині або в його околицях. Проте ще в лютому 2022 року голова та землевпорядник "здиміли" з України, патріотично вирішивши любити її з безпечної відстані. Чим далі йде війна – тим більшим є запит на справедливість в країні, від низу догори. Чи дочекаються її від Обухівського суду літні дачники "Ветерана", що борються з багатою рейдеркою – час покаже.