Моніторинг публічності місцевого самоврядування: після обласних центрів черга дійде і до районних

Підбито підсумки чергового вимірювання індексу публічності інституцій місцевого самоврядування, з якими організатори цього дослідження з Громадянської мережі "ОПОРА" нещодавно ознайомили журналістів на прес-конференції в інформаційній агенції "УНІАН"

З’ясувалося, що попри те, що подібне рейтингування здійснюється після перемоги Революції Гідності щороку, поки що воно торкнулося мегаполісів.

"Методологію вивчення публічності органів місцевого самоврядування в містах обласного підпорядкування та в районних центрах варто буде застосовувати після завершення в регіонах процесу децентралізації, коли після фінансово-бюджетних новацій та утворення ОТГ настане етап ще й адміністративно-територіальної реформи, з неминучою процедурою укрупнення районів", - сказав координатор всеукраїнської кампанії "Вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування" Олександр Неберикут, відповідаючи на запитання кореспондента порталу "Моя Київщина"  про подібний брак вимірювання відкритості влади на низовому рівні.

На пресс-конференції його організатори представили рейтинг публічності 24 муніципалітетів, а також окремих суб’єктів дослідження – міських голів, виконавчих органів та депутатів міських рад. Дослідження здійснювалося впродовж червня-серпня 2019 року в усіх обласних центрах України, а також у містах Краматорськ і Сєвєродонецьк, замість неконтрольованих центром Донецька та Луганська.

Окрема увага під час презентації підсумків дослідження була приділена столиці. Докладно про цю складову роботи соціологів журналістам розповів координатор вимірювання індексу публічності у Києві Андрій Савчук.

Інтерес до столиці країни викликаний не тільки скандальним конфліктом між мером Віталієм Кличком та керівником президентського Офісу Андрієм Богданом, а ще й тим, що нещодавно в парламенті зареєстрована нова редакція відповідного законопроєкту, а в грудні заплановано проведення дострокових виборів не тільки мера та депутатів міської ради, але й їхніх колег з районів, оскільки, за часів президентства Януковича на території міста діяли лише районні державні адміністрації, натомість, представницькі органи влади були ліквідовані.

А загалом не буде перебільшенням сказати, що індекс  публічності влади для молодих демократій – не менш важливіше, ніж індекс Доу-Джонса для усталених, оскільки економічне процвітання не можливе в умовах замкнутості, кулуарності у прийнятті рішень, відсутності громадського контролю, прозорості розподілення бюджетних коштів, не кажучи вже про корупцію.

У центрі найсвіжішого дослідження був аналіз стану виконання міськими головами, виконавчими органами та депутатами повноважень у сфері прозорості, відкритості та підзвітності протягом попереднього 2018 року.

У ході дослідження аналізувались відповіді на інформаційні запити, контент офіційних сайтів та друкованих видань муніципалітетів, відбувались моніторингові візити та безпосереднє спостереження за роботою органів та посадових осіб місцевого самоврядування, опрацювання місцевих нормативно-правових актів.

З’ясувалося, що Київ посідає у рейтингу  лише четверте місце, вперше з 2013 року не потрапивши до трійки лідерів.  Натомість муніципалітет Івано-Франківська з показником індексу 86,8% став беззаперечним лідером у сфері політики публічності  країни у 2018 році.

До трійки лідерів увійшли також муніципалітети Луцька та Львова з індексами публічності 78,1% та 75,4% відповідно.

Решта муніціпалитетів обласних центрів у рейтингу розташувалися таким чином:

5. Тернопіль-74%

6. Житомир-73%

7. Чернівці-73%

8. Краматорськ-73%

9. Вінниця-71%

10. Хмельницький-71%

11. Суми-69%

12. Херсон-69%

13. Чернігів-67%

14. Рівне-64%

15. Сєвєродонецьк-64%

16. Кропивницький-64%

17. Дніпро-63%

18. Ужгород-62%

19. Харків-62%

20. Миколаїв-61%

21. Запоріжжя-60%

22. Одеса-60%

23. Черкаси-57 %

24. Полтава -52%

До переліку аутсайдерів належать чотири міста: Полтава, Черкаси, Одеса і Запоріжжя. В Полтаві, муніципалітет якої в "турнірній таблиці" обласних центрів опинився на останньому місці в рейтингу (51,7%), проблеми з належним управлінням були частково спричинені невиконанням протягом частини року своїх обов’язків міським головою Олександром Мамаєм, якого рада відправила у відставку у вересні 2018 року. 

Однак, як зауважили дослідники, - на низький рівень публічності в Полтаві більшою мірою вплинуло недотримання усіма суб’єктами владних повноважень практик звітування, ніж політичний контекст.

Проблеми з публічним звітуванням, а також оприлюдненням суспільно-корисної інформації були зафіксовані соціологами і в муніципалітетах Запоріжжя та Одеси. Теж саме стосується Черкас, де окрім неналежного звітування, відсутня політика роботи з відкритими даними та потребує кардинального оновлення веб-сайт.

І все ж – "не все так погано в нашому домі", - як кажуть. Дослідники констатують, що навіть міста, які зайняли останні позиції в рейтингу, демонструють значний прогрес порівняно з попередніми роками (зокрема, Одеса додала 9,7%, а Запоріжжя – 7%), однак програють конкуренцію іншим муніципалітетам, які змінюються значно швидше.

Зауважимо, що загальний індекс публічності місцевого самоврядування ґрунтувався на сумі індексів ще й діяльності місцевих депутатських корпусів, їхніх виконавчих органів та персонального індексу публічності  кожного міського голови.

Дослідники констатують, що ключовими проблемами в аспекті публічності муніципалітетів залишаються практики звітування посадовців і депутатів на відкритих зустрічах перед мешканцями; доступ до засідань виконавчих комітетів; впровадження політики відкритих даних; документування та врахування результатів громадських слухань; оприлюднення інформації щодо комунального майна власності та земельних ресурсів муніципалітетів; використання системи “PROZORRO. Продажі” для реалізації чи оренди комунального майна. Натомість найкращою є ситуація із функціонуванням Центрів надання адміністративних послуг, забезпеченням доступу до публічної інформації, прийняттям Статутів територіальних громад, модернізацією веб-сайтів муніципалітетів, впровадження інструменту електронних петицій і громадського бюджету.

А загалом дійсно, трохи дивно, що Біла Церква, яка за чисельністю населення майже вдвічі більша за той же Ужгород, опинилася поза увагою соціологів "Опори". Те ж саме можна сказати про майже мільйонне місце Кривий Ріг, який також не є обласним центром.

Тож будемо сподіватися, що невдовзі, по завершенню реформи місцевого самоврядування, руки соціологів дійдуть і до регіонального аналізу і тоді кожен мешканець Київщини буде знати - наскільки публічно діє їхня муніципальна влада і при переобранні місцевих депутатів та міських голів буде орієнтуватися не тільки на PR найнятих на період виборчих кампаній політтехнологів, але й на більш-менш об’єктивні заміри практичної роботи влади, який певним чином уособлює в собі індекс їхньої публічності.

Тим паче, що організатори подібних досліджень переконані, що Індекс публічності серед іншого виконує профілактичну функцію щодо запобігання корупційним зловживанням та порушенню прав мешканців на свободу інформації. Більш того, він покликаний популяризувати та просувати культуру відкритості серед органів та посадових осіб місцевого самоврядування і підвищувати обізнаність громадян щодо їхніх прав та можливостей.

Вимірювання Індексу публічності також слугує платформою для мобілізації зацікавленої громадськості та координації зусиль неурядових організацій в справі підвищення публічності діяльності державних та муніципальних інституцій. Нарешті, дані, отримані в ході вимірювання Індексу публічності,  можуть бути  використані в якості доказової бази для вироблення рекомендацій щодо удосконалення практики врядування на місцевому рівні.

Олександр Воронін, "Моя Київщина"