Мозоль Ігор – Кому війна, а кому рідня

Колаж інформаційного порталу "Моя Київщина"

Щойно Київщину зачистили від окупантів, а весь регіон почав працювати над її відновленням, прокинулися і газовики-мародери, та явно не з добрих намірів. З’явилися схеми здирництва з населення, а такі поняття, як газовий шантаж та побори, на жаль, стали уже звичним явищем для жителів післявоєнної області

В той час як реальні герої, рядові співробітники підприємства, працювали буквально під кулями, їх вище керівництво роздавало вказівки з безпечних місць, а деякі навіть з-за кордону. Та щойно бойові дії в області закінчилися – активізувалися вже «кабінетні-герої» і взялися за свої «темні» справи.

Чому так відбувається? Забігаючи наперед відповімо: причини дві. Перша – звістка про націоналізацію облгазів, друга – місцеві ділки, такі як Ігор Мозоль та його «команда» дорвалися до влади в «Київоблгаз» і підтягують своїх «близьких».

На офіційній сторінці підприємства прослідковується цікава тенденція – голова Служби економічної безпеки, який не зареєстрований у жодних соціальних мережах, раптово став «публічним» та почав активно брати участь у корпоративному житті компанії. Пазл склався після того, як наше джерело всередині підприємства повідомило, що ці самі «новопризначенці» раніше працювали у Службі економічної безпеки, яку очолює здогадайтесь хто. Тобто, Мозоль протягує своїх людей на «хлібні» посади, щоб безкарно та безперешкодно  «кошмарити» область.

Щоправда пристрасть у посадовця не лише до грошей. Подейкують, що він любитель припасти до чарки у робочий час. Можливо, саме під впливом чогось хмільного Ігорю і приходять в голову ті самі, на його думку, ідеальні стратегії здирництва та набивання кишень. Та «кошмарить» він не тільки область. Під гарячу руку горе-керівника часто потрапляють і самі ж працівники «Київоблгазу». Тож, не дивно, що у компанії, як нам повідомили, вже давно назріває бунт.

Як уже стало зрозуміло, чесно жити та заробляти керівництво компанії не збиралось. Почали стягувати «данину» з жителів області. Потенційних «платників» після звільнення Київщини налічувалось майже 150 тисяч, стільки домогосподарств залишилися в області без газу внаслідок бойових дій.

Деруть гроші за все: від безоплатного пуску газу і до того, що відновленням існуючих або прокладанням нових газових мереж займаються «кишенькові» компанії̈, яких дуже наполегливо рекомендують. Якщо хтось відмовляється платити данину, «спеціальні групи» у формі працівників підприємства, застосовують суто «мозолівський» метод – «газовий шантаж». Простіше кажучи, залякують населення, мовляв, не заплатите - визнаємо будинок аварійним внаслідок бойових дій, і взагалі не пустимо газ. Звісно, таким беззаконням невдоволені і очільники місцевого самоврядування та група депутатів , щоб покласти край газовому терору - готують звернення до керівництва області.

Найбільш цинічним є те, що, як правило, «клієнтів» на свої корупційні послуги  ділки знаходять в таких населених пунктах, як Ірпінь, Буча, Гостомель, Бородянка, Макарів, куди війна принесла найбільші руйнації і, відповідно, де найбільш зруйнована газова мережа. Як наслідок злочинної діяльності – ті родини, у яких війна забрала усе і вони не можуть платити таксу, а таких сотні, залишаються напризволяще долі. Можемо тільки уявити, яка буде реакція чоловіків після повернення з фронту на газове свавілля. Навряд чи, це залишиться безкарним.

Дістається не тільки побутовим користувачам. За схожою методикою ділки «кошмарять» і бізнес в Київській області, який і без того сильно постраждав внаслідок бойових дій та тільки почав запускатися (щоправда, там суми дещо інші).

Особливо цинічними та нахабними методи роботи стали після поширення новини, що облгази передали в управління «Нафтогазу». Тобто, фактично це означає, що держава зробила перший крок у бік націоналізації газових господарств. Але й на цьому ділки знайшли спосіб як заробити. Діють за наступною схемою: дозволяють недобросовісним підприємцям красти газ, з половини від  використаного об'єму. Далі вкрадений газ спишуть на ВТВ (виробничо-технологічні витрати). Таким чином, після націоналізації підприємства, борги автоматично ляжуть на плечі держави. Розуміючи, що «газовому свавіллю» прийшов кінець, ділки з усіх сил намагаються встигнути набити кишені, а потім вийти сухими з води чи навіть залишитися на посадах вже у державному облгазі. Відтак стає зрозумілим, що керівництво компанії боягузливе, безпорадне, думає тільки про себе.

Жага до «легких» грошей у Ігоря Мозоля прокинулася ще під час роботи в органах правопорядку. Свого часу він був співробітником Управління боротьби з організованою злочинністю Києва та області, очолював відділ протидії̈ злочинам у бюджетній сфері Управління захисту економіки у місті Києві. Як то кажуть, проти чого боровся, на те і напоровся. Та чи боровся? Наші джерела у правоохоронних органах повідомили, що його в 2015 році «поперли» з органів за корупцію. Скандал роздувати не стали, звільнили по-тихому.

Відтоді у житі горе-правоохоронця почався новий етап – «Київоблгаз». Але життя його нічому так і не навчило, методи роботи залишилися ті самі. За іронією долі вийшло, що той, хто мав би боротися з корупцією на підприємстві – очолив її. До того ж, за нашою інформацією, «кришує» оборудки такий собі Сава - так товариші з минулого називають Андрія Савченка, який має громадянство, в тому числі Румунії та Росії. До речі, останній факт в біографії псевдопатріота, як нам стало відомо, викликав у правоохоронців неабиякий інтерес. В наступному матеріалі ми розповімо про нього багато цікавого більш детально. 

Ми не ставимо у даній історії крапку, адже це повинна зробити держава. Але, вочевидь, справедливе завершення цієї справи не за горами. За інформацією нашого джерела у правоохоронних органах, оперативна робота завершена, а слідчі дії близькі до кінця.