Мозоль Ігор: Кому війна, а кому рідня

Колаж інформаційного порталу "Моя Київщина"

Щойно Київщину зачистили від окупантів, а весь регіон почав працювати над її відновленням, прокинулися й газовики-мародери, та явно не з добрих намірів. З’явилися схеми здирництва з населення, а такі поняття як газовий шантаж та побори, на жаль, стали уже звичним явищем для жителів післявоєнної області

У той час як реальні герої, рядові співробітники підприємства, працювали буквально під кулями, їх вище керівництво роздавало вказівки з безпечних місць, а деякі навіть з-за кордону. Та щойно бойові дії в області закінчилися, активізувалися вже "кабінетні герої" і взялися за свої "темні" справи.

Чому так відбувається? Забігаючи наперед відповімо: причини дві. Перша – звістка про націоналізацію облгазів, друга – місцеві ділки, такі як Ігор Мозоль та його "команда" дорвалися до влади в "Київоблгаз" і підтягують своїх "близьких".

На офіційній сторінці підприємства прослідковується цікава тенденція – голова Служби економічної безпеки, який не зареєстрований у жодних соціальних мережах, раптово став "публічним" та почав активно брати участь у корпоративному житті компанії. Пазл склався після того, як наше джерело всередині підприємства повідомило, що ці самі "новопризначенці" раніше працювали у Службі економічної безпеки, яку очолює здогадайтесь хто. Тобто Мозоль протягує своїх людей на "хлібні" посади, щоб безкарно та безперешкодно "кошмарити" область.

Щоправда, пристрасть у посадовця не лише до грошей. Подейкують, що він любитель припасти до чарки у робочий час. Можливо, саме під впливом чогось хмільного Ігорю і приходять в голову ті самі, на його думку, ідеальні стратегії здирництва та набивання кишень. Та "кошмарить" він не тільки область. Під гарячу руку горе-керівника часто потрапляють і самі ж працівники "Київоблгазу". Тож не дивно, що в компанії, як нам повідомили, давно назріває бунт.

Як уже стало зрозуміло, чесно жити та заробляти керівництво компанії не збиралося. Почали стягувати "данину" із жителів області. Потенційних "платників" після звільнення Київщини налічувалося майже 150 тисяч, стільки домогосподарств залишилися в області без газу внаслідок бойових дій.

Деруть гроші за все: від безоплатного пуску газу й до того, що відновленням існуючих або прокладанням нових газових мереж займаються "кишенькові" компанії̈, яких дуже наполегливо рекомендують. Якщо хтось відмовляється платити данину, "спеціальні групи" у формі працівників підприємства, застосовують суто "мозолівський" метод – "газовий шантаж". Простіше кажучи, залякують населення, мовляв, не заплатите – визнаємо будинок аварійним внаслідок бойових дій, і взагалі не пустимо газ. Звісно, таким беззаконням невдоволені і очільники місцевого самоврядування та група депутатів, які, щоб покласти край газовому терору, готують відповідне звернення до керівництва області.

Найбільш цинічним є те, що, як правило, "клієнтів" на свої корупційні послуги ділки знаходять у таких населених пунктах як Ірпінь, Буча, Гостомель, Бородянка, Макарів, куди війна принесла найбільші руйнації і де відповідно найбільше зруйнована газова мережа. Як наслідок злочинної діяльності – ті родини, у яких війна забрала все і вони не можуть платити таксу (а таких сотні!), залишаються напризволяще долі. Можемо тільки уявити, яка буде реакція чоловіків після повернення з фронту на газове свавілля. Навряд чи це залишиться безкарним.

Дістається не тільки побутовим користувачам. За схожою методикою ділки "кошмарять" і бізнес у Київській області, який і без того сильно постраждав унаслідок бойових дій та тільки почав запускатися (щоправда, там суми дещо інші).

Особливо цинічними та нахабними методи роботи стали після поширення новини, що облгази передали в управління "Нафтогазу". Тобто фактично це означає, що держава зробила перший крок у бік націоналізації газових господарств. Але й на цьому ділки знайшли спосіб як заробити. Діють за наступною схемою: дозволяють недобросовісним підприємцям красти газ, із половини від використаного об'єму. Далі вкрадений газ спишуть на ВТВ (виробничо-технологічні витрати). Таким чином, після націоналізації підприємства, борги автоматично ляжуть на плечі держави. Розуміючи, що "газовому свавіллю" прийшов кінець, ділки з усіх сил намагаються встигнути набити кишені, а потім вийти сухими з води чи навіть залишитися на посадах уже в державному облгазі. Відтак стає зрозумілим, що керівництво компанії боягузливе, безпорадне, думає тільки про себе.

Жага до "легких" грошей у Ігоря Мозоля прокинулася ще під час роботи в органах правопорядку. Свого часу він був співробітником Управління боротьби з організованою злочинністю Києва та області, очолював відділ протидії̈ злочинам у бюджетній сфері Управління захисту економіки у місті Києві. Як кажуть, проти чого боровся, на те і напоровся. Та чи боровся? Наші джерела у правоохоронних органах повідомили, що його в 2015 році "поперли" із органів за корупцію. Скандал роздувати не стали, звільнили по-тихому.

Відтоді в житі горе-правоохоронця почався новий етап – "Київоблгаз". Але життя його нічому так і не навчило, методи роботи залишилися ті самі. За іронією долі вийшло, що той, хто мав би боротися з корупцією на підприємстві, очолив її. До того ж, за нашою інформацією, "кришує" оборудки такий собі Сава – так товариші з минулого називають Андрія Савченка, який також має громадянство Румунії та росії. До речі, останній факт у біографії псевдопатріота, як нам стало відомо, викликав у правоохоронців неабиякий інтерес. У наступному матеріалі ми розповімо про нього багато цікавого більш детально. 

Ми не ставимо в цій історії крапку, адже це повинна зробити держава. Але, вочевидь, справедливе завершення цієї справи не за горами. За інформацією нашого джерела у правоохоронних органах, оперативна робота завершена, а слідчі дії близькі до кінця.