На Київщині зникають пологові будинки: як плани НСЗУ зродили попит на бабок-повитух

Пологові будинки закрили по всій Київщині

Читачі "Моєї Київщини" скаржаться на критичну ситуацію з пологовими будинками. Причина – рішення НСЗУ, яке камуфлюють намірами покращити сервіс

Біда із закриттям пологових будинків в Україні має тривалу історію. Почалася вона задовго до повномасштабного вторгнення. Робилося все під соусом буцімто поліпшення обслуговування населення, а насправді в одних райцентрах пологові зачиняли і залишали в інших. Переважно це було пов’язано з політичною корупцією. Схема проста: впливовий діяч пробивав через Міністерство охорони здоров’я переведення найважливіших для громади медичних послуг у те місто чи містечко, яке було базовим для його виборчого округу. Іншим же залишалися амбулаторії та, якщо поталанить, стоматологічні кабінети.

Мешканці населених пунктів, позбавлених нормального медичного обслуговування, протестували, але марно. Коли ж розпочався процес децентралізації, схему скорочення медзакладів узаконили: хочете утримувати кілька лікарень у громаді – утримуйте, але власним коштом. Тобто ситуація дуже схожа зі школами. Однак якщо заможні громади ще змогли організувати підвезення школяриків автобусами, то породіллям доводилося їхати в пологові відділення власними силами. 2022 року планували скоротити аж 70 пологових відділень. Під ніж мали потрапити заклади, де народжується менше 150 малюків на рік.

Але повномасштабне вторгнення внесло в плани чиновників серйозні корективи. Станом на зараз ворог знищив понад 200 медичних закладів, дуже багато пошкодив. Статистика не дає точних даних, скільки серед них місць, де народжуються маленькі українці. Але точно не один десяток. Здавалося би, поки триває війна, закриття пологових відділень треба поставити на паузу, щоб наші громадяни могли в ці страшні часи відчути радість материнства і батьківства. Натомість бачимо активізацію війни чиновників із пологовими відділеннями. Які в них аргументи тепер? Знову наміри проголошуються гарні: підвищити якість медичної допомоги під час пологів та забезпечити безпеку матерів і новонароджених. Є випадки, коли медичні заклади приймають пологи без укладання угод із НСЗУ або ж там понад 25% кесаревих розтинів. Це викликає підозри в непрофесійності акушерів. А найбільше претензій у чиновників – до районних відділень.

У НСЗУ з наступного року планують ввести селективне контрактування, тобто держава не оплачуватиме послугу з пологів тим медзакладам, де виявили багато порушень. При цьому чиновники кажуть: їхнім пріоритетом є регіоналізація перинатальної допомоги та доступність у межах 60 км до медзакладів 2 і 3 рівня (2 рівень забезпечує 800 і більше пологів у рік, 3 рівень – перинатальні центри). Та насправді це працює не так.

Через рішення Національної служби здоров’я скрутне становище з можливістю народжувати дітей склалося і на Київщині. Наші читачі скаржаться, що вагітних фактично змушують їхати до Києва і ті правдами-неправдами намагаються потрапити до столичних пологових будинків. Удома їм банально немає де народжувати, а в столиці до приїжджих ставляться як до додаткового навантаження. Або ж як до "понаїхавших", яких можна "подоїти" на гроші. На жаль, і таких випадків вистачає.

Подейкують, деякі столичні пологові отримали значну як для низької народжуваності в країні кількість замовлень на послугу з пологів. Там акушери мають гарну репутацію? Варіант. Проте більш імовірний – туди разом із пацієнтками стікаються фінансові потоки. Схема нескладна: чим більше пологів приймає медзаклад, тим більше отримує від НСЗУ. Та є нюанс: чиновники, які сидять на розпилі бюджету, часто зацікавлені в наповненні власних кишень за рахунок відкатів. Не будемо стверджувати без суду і слідства, що тут діє схема, але антикорупційним органам варто уважніше придивитися до цієї ситуації. Адже дивно, що людям із Київської області настійливо рекомендують народжувати саме в Києві і в якомусь конкретному закладі. До якого, наприклад, причетний хтось із депутатів.

Отже, у підсумку маємо правду, гірку і багатогранну. Перша грань: дійсно, існує проблема якості послуг в окремих медичних закладах області. У НСЗУ реагують на виклик незграбно: замість стимулювати медиків до підвищення кваліфікації преміями вирішили відмовити таким закладам у фінансуванні послуг пологів. Друга грань: доступність якісних пологових відділень – недостатня, тому люди змушені приймати рекомендації їхати народжувати до столиці. Третя грань: якщо громади хочуть залишити в себе пологове відділення, держава робить вигляд, що вона не проти, але тільки за кошти громад. А у них коштів немає. Тому першими під ліквідацію потрапляють школи та лікарні.

Четверта грань: чиновники, коли в них прокидається совість, зізнаються – головна причина закриття пологових відділень у демографічній кризі. У держави немає грошей на утримання закладів, де народжується мало дітей. А закиди акушерам у не фаховості – для більшої переконливості. Мовляв, краще народжувати у великих лікарнях, аніж у дрібних. І в Європі буцімто так. Але в Європі у вагітних стовідсотково немає таких проблем, як у наших. Поки доїдеш по українських дорогах до модного пологового будинку, отримаєш і стрес, і струс. То ж із таким підходом НСЗУ доживемося до підпільних пологів, які прийматимуть бабки-повитухи. І до страшних часів, які пророкують демографи, коли в Україні в кращому випадку залишиться 25 мільйонів людей.