Олександр Куліковський: останнє інтерв’ю воїна, який віддав життя за Україну
3 липня 2024 року на Донеччині загинув молодший сержант Олександр Куліковський із позивним «Куля». Раніше воїн 241-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ розповів про свій шлях до війська, службу в ДФТГ, оборону Києва та те, що, на його думку, має робити кожен українець заради перемоги
З чого почалась ваша служба в ДФТГ і коли?Служба в ДФТГ почалась з широкомасштабного вторгнення тобто з моменту створення ДФТГ Теремки Т2 з 8 березня 2022 року. В Голосіївському районі організували роздачу їжі людям. Далі почали шукати куди вступити до збройних формувань – бо мали ставати до зброї і захисту України. Пішли до військкомату, а там черга і "якщо не готові підписувати контракт на 5 років ідіть шукайте ТРО і т.д. Спочатку пішли ми в Солом'янський район бо там були друзі, але черги ми не достояли. Потім на Іподром пішли, там роздавали зброю: черга на десятки днів вперед. Потім через знайомого мене подали в цей вже сформований ДФТГ Голосіївського району. Воно було сформовано 8-го, а я контракт підписав 9-го, тобто буквально на наступний день.
Почалась служба на блок постах. В перші дні охороняли, організовували відео нагляд, оскільки у нас були спеціалісти: абсолютно всю окружну по відеокамерам бачили і пів Житомирської і Одеської траси, пересування військ біля Макарова ми теж бачили і передавали збройним силам які за цією інформацією робили відповідні удари.
Яким був ваш досвід служби саме в територіальних громадах?Це було тоді, коли ворожі війська були біля Києва. За крайній рік, який був в ДФТГ, я був старшим мобільно-вогневої групи і ми працювали по повітряних цілях (шахедах) – це був рік чергувань. Були моменти, коли ми збивали дрони і прикривали Київ.
Як служба в ДФТГ допомогла вам адаптуватись до виконання завдань вже в якості військовослужбовця 241 бригади Сил ТрО ЗСУ?Я вже знайомий з військовою службою – до цього служив в армії і в принципі за той рік в ДФТГ було розуміння як потрібно служити, був вмотивований я і мої колеги. Ми виконали задачі поставлені перед ДФТГ – спільними зусиллями відігнали ворога від рідного міста. Тож було дуже просто піти в бригаду служити – у нас були ті ж самі обов'язки: спочатку була "учебка", далі служба в ППО в тих самих мобільно вогневих групах, а отже морально і психологічно це не було складно.
Який цивільний досвід та компетенції ви використовуєте в ЗСУ?У мене великий досвід управління в цивільному житті: я директор компанії і мав власний бізнес тому це звісно дається в знаки, бо ти командир і ти маєш спілкуватись і керувати людьми. До речі, в ЗСУ дуже багато досвідчених, впливових людей, які змогли реалізувати свій потенціал в цивільному житті: найважливіше завдання зараз – розібратись з ворогом.
Що нам всім потрібно робити для перемоги?Розуміння того, що не може бути "хтось один служить, а інші ні". Країна має стояти на військових рейках, навіть якщо ти в цивільному житті не можеш по якимось критеріям служити чи воювати: можеш донатити – все робити для перемоги. Не можна спокійно лежати на дивані в той момент, коли гинуть хлопці. Допомога може бути не тільки моральна і фінансова, а будь яка. Україна має стати єдиним цілим.
Відомо, що церемонія прощання з Олександром Куліковським відбудеться 27 серпня о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. Після цього захисника поховають на Алеї Героїв Рогозівського кладовища у Борисполі. Громаду закликають долучитися до прощання та провести воїна в останню путь із належною шаною.
