Переможці місцевих виборів: голова Славутицької громади Юрій Фомічев

30 жовтня Славутицька міська ТВК оприлюднила результати місцевих виборів, згідно з якими міським головою обрано Юрія Фомічева, який із 2015 очолює місто Славутич. Нагадаємо, серед восьми кандидатів за крісло мера майбутньої ОТГ змагалась верхівка міської влади – а саме мер, його заступник та секретар міськради. Конкуренцію їм склали депутати, бізнесмени і адвокати.

Отже, діючий міський голова Фомічев, який балотувався від «Слуги народу» набрав найбільшу кількість голосів виборців – 1764, що складає 27,75%. Цікаво, що інший кандидат, а саме Володимир Борисов – секретар міської ради, який балотувався від проросійської «Опозиційної платформи – За життя», відстав від переможця на дещицю – він набрав 1747 голосів виборців (27.48%). Тобто, як і на виборах міського голови у 2015 році Борисов поступився Фомічеву та зайняв 2 місце. До речі, різниця у 17 голосів для останнього стала приводом вимагати перерахунку голосів та позиватися до суду про визнання недійсними та скасування результатів виборів на деяких ДВК. Втім, суд відмовив у задоволенні даного позову, а згодом і відхилив подану Борисовим апеляцію.

Отже, наймолодше місто України, або як його ще називають – місто-супутник Прип’яті – має старого-нового очільника, який працюватиме вже другу каденцію поспіль.

Тож варто нагадати, що ексрегіонал Юрій Фомічев офіційно очолив місто Славутич у жовтні 2015 року. Втім ще з травня того ж року, після відставки попереднього керівника Володимира Удовиченка, він був в.о голови міської ради. Фомічев фактично всі ці роки залишається креатурою свого попередника, і виїжджає за його рахунок.

Політична кар’єра мера Славутича розпочалася в 2006 році після обрання його депутатом міської ради, де він свого часу очолював комісію з муніципальної реформи, реформування ЖКГ, комунальної власності й тарифної політики. Вже у 2010 році Фомічев знову потрапив до міськради як член Партії регіонів, а в 2015 році балотувався в мери вже як самовисуванець.

Враження у містян про Фомічева не завжди однозначне. Його називають фахівцем, який працює на розвиток міста, зокрема для того, аби у Славутичі запанували європейські стандарти.  Приміром, у місті реалізовано Грантовий проєкт ЄС «План місцевого економічного розвитку та відкрито офіс підтримки громадських ініціатив». Місцеві жителі задоволені реконструкцією об’єктів інфраструктури, зміною підходу до обслуговування доріг, утепленням навчальних закладів, будівництвом спортивних майданчиків, зведенням одного з найкращих ЦНАПів в Україні та майже повною реконструкцією очисних споруд. Варто зазначити, що Славутич визнано кращою громадою 2019 року в Україні.

Проте, тягнеться за мером і шлейф скандалів. Пов’язані вони більшою мірою з будівельними компаніями, які раніше належали меру і про які він не згадав у своїй біографії та декларації. Частина з них знаходиться у власності дружини мера – Майї Фомічевої. Тому особливого подиву у містян не викликає, що всі ці компанії регулярно виграють тендери та  отримують підряди на значні суми від міської ради Славутича. Як пише преса, деякі з цих фірм є фігурантами кримінальних проваджень щодо розтрати майна, зокрема субвенцій, які були виділені з держбюджету на соціально-економічний розвиток Славутича. ЗМІ неодноразово писали і про те, що поки жителі міста обурені величезною кількістю недобудов і непрозорим розподілом тендерів, на рахунки власних будівельних компаній мера з бюджету продовжують капати чималі гроші. Закидали Фомічеву і те, що він є одним із дорого вартісних мерів на Київщині через непристойно високу зарплатню.  Мова йде про суму у понад 630 тисяч гривень на рік.

Як би там не було, але результати волевиявлення дають міському голові певну оцінку і другий шанс на виконання усіх своїх передвиборчих обіцянок. До слова, останні тижні мали напружену динаміку розвитку подій навколо результатів виборів міського голови Славутича. Адже, як відомо, ОПЗЖ відмовлялась погоджуватися з результатами виборів на декількох ДВК намагаючись їх скасувати в судах. Але Іванківський районний суд рішенням від 06 листопада 2020 року встановив, що жодних порушень, які б вплинули на результати виборів в Славутичі не було, і в задоволені позову відмовив. Опоненти ж не розгубилися і подали апеляційну скаргу, яку вже Шостий апеляційний адміністративний суд залишив  без задоволення. Вочевидь, перемога Фомічеву далася не надто легко в емоційному плані, тим паче, що обраний мер під час виборчих баталій захворів на COVID. Є прогнози, що з високою мірою вірогідності Фомічев таки отримає більшість в міській раді попри те, що ОПЗЖ робило все, аби отримати і власного мера, і власну більшість в міськраді.

Що ж до складу нової ради, то за підрахунком ТВК, у єдиному багатомандатному виборчому окрузі від місцевих організацій політичних партій найбільшу кількість депутатських мандатів отримала партія «Опозиційна платформа - За життя». У трійку лідерів також увійшли «Слуга народу» і «Рідний дім». В цифрах це виглядає наступним чином:

“Опозиційна платформа – за життя” – 26,3%, “Слуга народу” – 14%, “Рідний дім” – 10,5%.  “Європейська солідарність” - 10,5%, “Голос” – 8,6%, “За майбутнє” – 6,3%, ВО “Батькивщина” – 6,3%, Славутицька міська організація партії ветеранов Афганистану – 5,1%.

Не подолали 5% бар»єр партія “Наш край” – 4,7%, “Сила і честь” – 2,7%, Славутицька міська організація Соціал-демократичної партії України – 1,9%, «Україна Славетна» - 1,1%, «Пропозиція» - 0,9% та «Перемога Пальчевського» - 0,6%.

Загалом понад 300 кандидатів боролися за крісло депутата в ОТГ, а перемогу з них отримали 26. Тож інтереси громади в раді представлятимуть:

«ОПЗЖ» - Володимир Борисов, Дмитро Нестеренко, Наталія Мясникова, Олена Соколова, Сергій Олійник, Олена Радченко, Юрій Корнійчик;

«Слуга народу» - Олександр Тітарчук, Наталія Гантімурова, Ярослав Вольський, Лариса Салій;

ПП «Європейська солідарність» – Сергій Чесноков, Дмитро Стельмах, Майя Руденко;

«Голос» - Дмитро Баглаєв, Юрій Юрченко, Валерій Семенов;

«Рідний дім» - Михайло Шинкаренко, В’ячеслав Почеп, Сергій Шершень;

«За майбутнє» - Володимир Волков, Валентина Дранопих;

ВО «Батьківщина» – Владислав Ареф’єв, Костянтин Джалалян;

Партія ветеранів Афганістану – Віктор Кривопиша, Віктор Єрохов.