Рокіровка у Броварах: чого чекати від перевиборів

До перевиборів у Броварах дійшли не всі кандидати. Якщо ще восени їх було 12, то наразі – 9. Незмінним залишається лише те, що боротьба буде не менш запеклою, а її результати можуть виявитися зовсім неочікуваними, адже до перегонів доєдналися і нові висуванці. 

Вічним кандидатом, звісно ж ,залишається Ігор Сапожко. Показово, що саме він перемагав на виборах 25 жовтня – за нього віддали голоси 45% виборців. Проте для абсолютної перемоги йому цього б все одно не вистачило.

До речі, чинний мер був одним із тих кандидатів, які звернулися до суду з клопотанням визнати вибори такими, що не відбулися. Про те, що таємниця голосування була порушена, заявили й Андрій Саук від партії «Голос», й Юрій Маслак, який балотувався як самовисуванець.

Щодо Ігоря Сапожка, то він перебуває на посаді міського голови вже понад 10 років. Виконувати обов’язки мера почав ще у 2008 році. Подейкували, що тоді цьому посприяв його родич та тодішній депутат Київоблради від «Батьківщини» Олег Колєсніков. Після цього Сапожко двічі перемагав на виборах, спершу від «Партії регіонів», вдруге – як самовисуванець. Цього разу він балотується від партії «Команда Ігоря Сапожка – «Єдність», яка була створена спеціально під вибори і до цього нічим особливим не відзначалася. На повторних виборах його також зголосилася підтримати партія Віталія Кличка «Удар», яка, за результатами осінніх виборчих перегонів, отримала лише пару очільників ОТГ. Також за нього - «Батьківщина», адже він зумів просунути свою дружину - Марину Сапожко - спочатку в список біло-сердешних, а потім і в президію облради.

Скандалів у досьє висуванця вистачає. Його звинувачували і в розтраті місцевого бюджету, і в земельному дерибані, і в лобіюванні різних комерційних структур. Зокрема, ще в буремних 90-х він нібито був підозрюваним у кримінальній справі про вбивство і нанесенні тілесних ушкоджень. Уже на посаді мера йому закидали участь в корупційних оборудках, через які Бровари втратили 120 гектарів землі. Пізніше звинувачували в тому, що міський голова, користуючись службовим становищем, під виглядом витрат бюджету проводив різні фінансові операції, спрямовані на привласнення місцевих грошей на суму понад 100 млн грн. У 2018 році НАЗК направило в суд 14 адмінпротоколів, складених проти Ігора Сапожка, який сам собі встановлював премії. Але Броварський міськрайонний суд закрив справи у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, тому відповідальності чиновнику знову вдалося уникнути.

Але, як писали ЗМІ, мер і сам не приховує своїх «недопрацювань». Нещодавно він чесно зізнався в тому, що проти нього відкрито три провадження через порушення декларування майна. До цього переліку можна додати й ще одну історію, яка сколихнула соцмережі в серпні минулого року. Йдеться про допис, в якому авторка закидає міському голові причетність до торгівлі дітьми, за якою стоїть «пастор» Володимир Мунтян. Жінка зазначила, що навіть якщо Сапожко й не бере в цьому безпосередньої участі, то безсумнівно про ситуацію знає. 

Також нещодавно кандидат знову опинився в епіцентрі скандалу, цього разу в якості жертви. До його будинку зі зброєю вдерлося п’ятеро невідомих в масках. Нападники зв’язали дружину та сина Ігора Сапожка, його самого також побили. Зрештою, вкрали 10 тис доларів та ювелірні вироби. Пізніше мер на своїй сторінці у Facebook назвав це «наслідком «демократичних і прозорих» виборчих перегонів у Броварах» та анонсував пресконференцію, на якій обіцяв розповісти деталі нападу. Щоправда, сам на неї він так і не з’явився, а його команда ще раз наголосила на тому, що ця історія має політичне підґрунтя. 

Другим, за попередніми результатами «виборів, що не відбулися», був Дмитро Ратніков – він отримав 14% голосів виборців. Кандидат балотується від «Слуги народу». Ще до 2010 року Ратніков встиг двічі побувати депутатом Броварської міської ради, а після – отримав мандат Київської обласної ради – висувався від «Європейської партії України», однак більшість сесій не відвідував взагалі і навіть був кандидатом на відкликання. За інформацією ЗМІ, ексдепутат входив до фракції «Партії регонів», хоча сам він це активно заперечує. 

У 2012 році Ратніков брав участь у парламентських виборах по 97 округу, але здобув лише 4 місце. Після цього про нього на Броварщині нічого не чули. За цей час кандидат встиг попрацювати у Міністерстві закордонних справ України. Зокрема, був послом з особливих доручень та радником-посланником Посольства України в Росії, а також представником нашої держави в комісії з економічних питань при Економічній раді Співдружності Незалежних Держав. До слова, працює у Міністерстві Ратніков і дотепер, тому його бажання повернутися до регіональної влади видається досить неоднозначним. 

Олег Іваненко – чинний депутат Київської обласної ради, входить до фракції політичної партії «Європейська солідарність». Від цієї політсили балотується і в мери. Хоча попереднього разу в мери балотувався його батько - Валерій Іваненко. Утім, 1 грудня минулого року він помер від коронавірусу.  Його син вирішив продовжити справу.

Раніше він пробував свої сили і на позачергових парламентських виборах по 97 округу, центр якого місто Бровари, але місцеві надали перевагу представнику «Слуги народу» Миколі Галушці. Та попри це, Іваненко-молодший здобув друге місце, адже підтримку серед броварчан має чималу. Саме це й забезпечує йому хороші шанси на місцевих виборах. У минулому році депутат увійшов до 50 найсильніших кандидатів на місцевих виборах 2020 року, за рейтингом громадського руху «Чесно». Наразі він працює приватним нотаріусом і має серйозні шанси не лише потрапити у другий тур, але й перемогти.

Наступний кандидат – Сергій Боголюбов. Ще в жовтні від йшов на вибори як самовисуванець, однак зараз вирішив заручитися підтримкою «Нашого краю».  Також ще декілька місяців тому він був членом «Опозиційної платформи – За життя», але з партії вийшов. Декілька років до цього кандидат очолював Київську обласну організацію ОПЗЖ і навіть балотувався від цієї політсили в народні депутати. Безуспішно.   

Раніше Боголюбов був помічником одіозного нардепа від «Радикальної партії Олега Ляшка» 8-ого скликання Сергія Мельничука. Останній відомий також як засновник та перший командир батальйону «Айдар». У 2015 році «за дії, які дискредитують звання народного депутата України та порушення присяги народного депутата» його виключили з лав фракції.

Наразі кандидат – керуючий партнер Міжнародної юридичної компанії BNP Investments, London; президент Міжнародного благодійного фонду «За життя», голова правління Міжнародної ГО «Українська молодіжна Асамблея» та ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Боголюбов і партнери».

Також в голови ОТГ балотується Вікторія Коваленко. Те, що кандидатка зможе оперативно вирішувати місцеві проблеми, поки під сумнівом. Адже, як показує досвід, їй складно дався навіть вибір політсили, ідеї якої вона збирається підтримувати. Наразі Коваленко є депутаткою міської ради від «Радикальної партії Олега Ляшка», проте на осінні виборчі перегони висувалася від «Перемоги Пальчевського». Після того ж, як політсила «пролетіла» на виборах у всіх містах України, депутатка вирішила не залишатися вірною своїм попереднім переконанням і тепер йде в мери від нібито власного політичного проєкту «Рідний дім». Насправді ж, «Рідний дім» – це перейменована «Капіталістична партія України», яка була створена у 2015 році міським головою Чернігова Владиславом Атрошенком. 

Зараз кандидатка керує ТОВ «Брук-Бетон Сервіс» (займається виготовленням виробів із бетону для будівництва) та є засновницею ГО «Рідне місто Бровари».

Знову балотується на голову Броварської ОТГ і Юрій Маслак. До недавнього часу він планував йти на вибори як самовисуванець, однак, як і значна частина кандидатів, на перевиборах напрям змінив. Наразі висувається від партії «За майбутнє», яка на осінніх перегонах показала досить непогані результати. 

Раніше Маслак був радником Міністра молоді та спорту, керівником Департаменту Східно-Західного партнерства, речником Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерства юстиції, помічником заступника Міністра юстиції України та голови КМДА з питань транспортної інфраструктури. Також працював на телеканалі «Київ», а зараз є експертом із питань кримінально-виконавчої системи на «Інтері». Окрім того, займає посаду директора з економіки в ТОВ «Кошик та партнери».

Уже згаданий вище Андрій Саук, який активно домагався призначення перевиборів, є депутатом міської ради від партії «ДемАльянс». Як відомо, її броварський осередок доєднався до «Голосу», саме тому кандидат балотується від цієї політсили. Саук відомий як учасник «Нових лідерів». Там він просував ідею впровадження онлайн-школи ОСББ. Також однією з ініціатив депутата є проєкт «Громадський автобус». Кандидат зареєстрований як фізична особа-підприємець (консультування з питань комерційної діяльності й керування).

Наступні висуванці є новачками у виборчих перегонах. Балотуватися в очільники Броварської ОТГ вони чомусь вирішили лише після призначення перевиборів. Серед них Сергій Мартіян – він йде від «України славетної». До цього з 1998 року тричі намагався потрапити до Верховної Ради України, але невдало – щоразу кандидат набирав менше 1% голосів. Він очолює ТОВ «Сільськогосподарське товариство «Княжичі». І Тетяна Немчина, яка єдина з усіх кандидатів балотується як самовисуванка. Вона працює керівницею підприємства об’єднання громадян «Соціально-інвестиційна група», також очолює ГО «Комітет громадського самоврядування Київської області» та Броварський благодійний фонд людей із вадами зору «Турбота». Як і попередній кандидат, Немчина раніше балотувалася до парламенту, але не пройшла. Висувалася від «Соціалістичної партії», членкинею якої тоді була.

Під час повторних виборів очікується жорстка заруба: є одразу 3-4 кандидати, які розраховуватимуть на вихід у другий тур. До того ж ключовим питанням є склад майбутньої міськради. Від того, який буде розклад там, залежатиме доля майбутнього мера, якому, можливо, доведеться опинитися в опозиції до головного представницького органу громади.