#

Перевибори в Борисполі: хто балотується і має шанси на перемогу

08.01.2021 08:20
Перевибори в Борисполі: хто балотується і має шанси на перемогу
Фото з мережі Інтернет

Неочікувана смерть багаторічного мера Борисполя Анатолія Федорчука, який переміг на виборах 25 жовтня 2020 року, стала причиною повторного голосування, що відбудеться 17 січня. Про тих, хто висунув свої кандидатури та чим запам’ятався для жителів Бориспільщини, читайте в матеріалі порталу "Моя Київщина"

На повторних виборах за посаду міського голови будуть змагатися відразу 17 кандидатів, що говорить про серйозний інтерес зі сторони політичних еліт, які раніше не проявляли себе, адже фактично не мали шансів у боротьбі з нині покійним Анатолієм Федорчуком. Розгляд претендентів на посаду мера Борисполя проведемо в алфавітному порядку, відповідно до сайту ЦВК.

1. Владислав Байчас

Владислав Байчас на минулих виборах балотувався від партії "Слуга народу", отримавши трохи менше 10% голосів і посівши третє місце, але цього разу йде самовисуванцем. Імовірно, це пов’язано з тим, що в міськраді була сформована коаліція з партій "Батьківщина", "ОПЗЖ", "Слуга народу" та "Наш край", яка підтримала секретаря ради Байчаса як єдиного кандидата на пост мера міста.

Загалом, Байчас є дуже відомим та колоритним персонажем в Борисполі, який здебільшого завжди супроводжував постать Сергія Міщенка – екснардепа, що поступово втрачає позиції в 98 окрузі, де неодноразово обирався до Верховної Ради. Варто додати, що Міщенко та Байчас залишаються друзями, кумами та бізнес-партнерами. 

Починаючи з 2007 року Байчас числився помічником Міщенка, коли останній був членом фракції БЮТ, але після приходу до влади Януковича обоє оперативно перефарбувалися. У 2010 році Байчас уперше став депутатом Бориспільської районної ради, яку тоді очолив. Тоді ж Байчас увійшов до лав "Партії регіонів", мотивуючи це тим, що влада має бути монолітною. У 2014 році через революційні події на Майдані він подав у відставку. Цікаво, що на місцевих виборах 2015 року провідником Байчаса до влади стала партія "БПП "Солідарність", а його знову було обрано головою районної ради.

Прізвище Байчаса стало широко відомим через скандальну ДТП 2010 року за участю його 18-річного сина Дмитра, на той час студента юридичного факультету КНУ ім. Шевченка. Унаслідок ДТП постраждала жінка, водійка другої машини. Наразі син Байчаса працює у столичній прокуратурі.

Окрім політики, Байчас активно займався бізнесом. Із 1992 року він працював у напрямку продажу пального. У своєму інтерв’ю Байчас говорив, що образ бандита з 90-х йому сформували опоненти нардепа Міщенка, бо не змогли знайти пробілів у біографії останнього. Проте Байчас зазначав, що неодноразово доводилося захищати свій бізнес, адже траплялися випадки вимагання та крадіжок пального. При цьому він як колишній боксер самостійно врегульовував усі проблеми.

 У 1995 році Байчас очолює ТОВ "Найс", яке займається поставками бензину. Цю компанію також називали монополістом з постачання палива для потреб аеропорту. Зараз, згідно з інформацією з держреєстрів, співвласником компанії числиться батько голови райради – Михайло Байчас, дружина – Наталія Байчас, а також Ольга Сєрая (теща народного депутата Міщенка), якій належить 50% компанії.

У біографії кандидата фігурувала ще одна цікава компанія – ВАТ "Євронафтопродукт", якій належить нафтова база в Борисполі. Зараз із прізвищем Байчасом пов’язують цілу мережу заправок Бориспільського району. Є й інші компанії, до яких має стосунок Байчас – ФГ "Кальне", ПП "Дніпро" тощо.

ЗМІ неодноразово писали, що екснардеп Міщенко та його соратник Байчас мають неабиякий інтерес в аеропорту "Бориспіль". Повідомлялося, що найближчі парковки до терміналів летовища обслуговує компанія "Аеропорт паркінг", засновниками якої є друзі Міщенка. Фірма була створена в лютому 2014 року і без конкурсу перебрала на себе права іншої бориспільської фірми – "ТМД Сервіс". Утім, екснардеп усі звинувачення спростовував.

Окрім паливного бізнесу, родині Байчаса належить компанія, що займається нерухомістю (ТОВ "Найс-Тауер"), а також величезний земельний фонд на березі Дніпра (загальна площа земель родини Байчасів становить майже 70 гектарів). До того ж Байчасу належать і мисливські угіддя ТОВ "Ржищівське мисливське господарство", які оформлені на батька секретаря міськради.

Байчас зберігає контакти із керівниками низки підприємств, що регулярно виграють тендери на виконання робіт у районі. Серйозні зв’язки в правоохоронних органах дозволяють "відмазувати" місцевих чиновників від кримінальних проваджень.

2. Володимир Борисенко

Кандидат на посаду голови Бориспільської міськради Володимир Боресенко, як і на жовтневих виборах, балотується від партії "Європейська солідарність". Зауважимо, що минулого разу він фінішував другим із результатом у 14%, або 2998 голосів.

Борисенко не вперше бере участь у виборах: у 2010 році він був обраний депутатом Бориспільської міської ради від партії "Фронт змін", яка отримала найбільшу кількість мандатів. Цікаво, що в 2014 році він безуспішно балотувався до парламенту по 98 виборчому окрузі від партії "Фронт змін", але перед самими виборами на нього було скоєно замах: на приватне подвір’я політика кинули гранату РГД-5, а в самого кандидата стріляли. Як зазначав Борисенко, він у цей час був у бронежилеті, який почав носити після погроз. Щоправда, тодішній голова СБУ Валентин Наливайченко говорив, що це був передвиборчий піар Борисенка, який він сам підлаштував…

На парламентських виборах 2019 року Борисенко балотувався по 98 округу як самовисуванець, але достатньої підтримки не отримав. У минулому скликанні був помічником нардепа Андрія Іванчука, який відзначився прогульництвом, гречкосійством і численними випадками кнопкодавства. Зауважимо, що Борисенко є засновником ПП "Боріко", що працює у сфері будівництва, а також значився комерційним директором ТОВ "БФ Груп", яке займається організацією роботи магазинів безмитної торгівлі в аеропорту "Бориспіль", а простіше – Duty Free.

"БФ Груп" пов’язують зі згаданим нардепом Іванчуком, адже директор компанії Юрій Грищенко вже два скликання поспіль працює помічником депутата. Цікаво, що свого часу родич прем’єр-міністра Арсенія Яценюка працював у цій же фірмі. Свого часу злочинна змова прем’єра Яценюка з міністром інфраструктури Максимом Бурбаком призвела до того, що компанія їхнього однопартійця "БФ Груп" стала єдиною, що має можливість займатися торгівлею в "Борисполі".

3.  Олег Верес

Представник партії "Свобода" Олег Верес уже не вперше балотується. На виборах 2015 року намагався потрапити до Київоблради, але зазнав фіаско. Натомість вдалося стати депутатом Бориспільської міськради. Зауважимо, що на виборах-2020 ВО "Свобода" до Бориспільської міськради не пройшла, але за кандидата Вереса проголосувало трохи більше 1500 виборців (7,16%).

Верес, як і п’ять років тому, працює старшим інженером-енергетиком у Київській міській філії ПАТ "Укртелеком".

4. Олег Волошин

На попередніх виборах голови громади Борисполя чоловік участі не брав. Відомо, що він родом із Кагарлика, де проживає по даний час.

За даними видань, Волошин із 2002 по 2012 рік був керівником гуртка в Кагарлицькому районному центрі дитячої та юнацької творчості. Із вересня 2012 року по вересень 2017 року – педагог-організатор Кагарлицького районного центру дитячої та юнацької творчості.

У вересні 2017 року був призначений заступником голови Кагарлицької районної ради 7-го скликання. У 2019 році балотувався до Верховної Ради від "Радикальної партії Олега Ляшка". Від цієї ж політсили балотувався на голову Кагарлицької громади на місцевих виборах-2020.

Зважаючи на те, що чоловік не має жодного стосунку до Борисполя, він може бути технічним кандидатом когось із лідерів виборчих перегонів.

5. Володимир Галаган

Самовисуванець Володимир Галаган на виборах мера Борисполя 25 жовтня участі не брав. Він є жителем села Слобода Обухівського району. Імовірно, також може бути технічним кандидатом.

6. Ярослав Годунок

Секретар Бориспільської міськради минулого скликання Ярослав Годунок, який позиціонував себе єдиним у місті борцем за справедливість, продався… шефам Борисенка, що балотується від "Європейської Солідарності". На минулих виборах він ішов від Радикальної партії Олега Ляшка, набравши трохи більше 6% голосів, а зараз вирішив як самовисуванець.

Останні роки він не втрачав жодної можливості, щоб нагадати містянам про "заслуги" заступника-корупціонера міського голови Миколи Корнійчука від "Солідарності", систематично понижуючи рейтинг партії Порошенка. Щоправда, Корнійчука затримали за хабарництво прямо в кабінеті, тому звинувачення частково були виправданими.

Варто додати, що свій доволі непоганий рейтинг Годунок здобував на систематичних скандалах. Отримав "грізне" прізвисько "розбійник" після того, як президент Володимир Зеленський вигнав його з наради в 2019 році. Цікаво, що проти Годунка було порушено кримінальну справу за бійку з переселенцем Ігорем Пєтровскісом у приміщенні міської ради.

До речі, це не єдиний кримінальний слід Годунка. Згідно з даними у відкритому доступі, нинішня "зірка" місцевої політики починав зі служби в спецпідрозділі "Беркут", але звідти його вигнали в 2000 році. За підозрою у збуті наркотиків Годунок і кілька міліцейських "побратимів" провели "облаву" на квартиру жительки Києва. Насправді це був розбійний напад із пограбуванням, за який Годунку дали п'ять років позбавлення волі, проте вони перетворилися на три роки умовно.

У 2008 році знову проявилася любов до наркотиків – правоохоронці знайшли в нього вдома амфетамін і кокаїн. Прокуратурою було порушено кримінальну справу за фактом зберігання та розповсюдження наркотичних речовин, але Годунок вийшов під заставу в розмірі 13,5 тисяч гривень і справа "заглохла".

Незважаючи на такий неоднозначний біографічний шлейф, Годунок двічі примудрився стати депутатом Бориспільської міськради, а в 2017 році його обрали секретарем міської ради.

Також Годунок має чималий досвід безуспішного балотування до Верховної Ради: у 2019 році був кандидатом від "Батьківщини", у 2014 – від "Радикальної партії Ляшка", а у 2006 – від громадянського блоку  "Пора – ПРП" (тоді ЦВК скасувала його реєстрацію).

7. Олександр Денисов

Олександр Денисов веде індивідуальну адвокатську діяльність, є дійсним членом Ради адвокатів Київської області. Чоловік значиться директором ТОВ "Денмарк Інвест" і КП "Міські інвестиції". Зауважимо, що Денисов раніше працював начальником юридичного відділу виконавчого комітету Бориспільської міськради. У 2014 році балотувався до Верховної Ради від партії "Народний фронт".

Із 2016 до 2018 року Денисов робив дрібні фінансові внески на підтримку партії "Сила людей", а також надавав в оренду приміщення, про що свідчать відрахування на його ім’я. Проте з 2018 року Денисов почав фінансово підтримувати партію "Батьківщина".

8. Дмитро Іванов

Уродженець російського міста Сочі, а нині житель Києва, Дмитро Іванов також адвокат. Балотується як самовисуванець. Він працює юристом Шевченківської районної спілки ветеранів Афганістану. Також чоловік значиться членом Ради адвокатів міста Києва, директором ТОВ "Адвокатська компанія "Шевченко і партнери", співзасновником ТОВ "Захист-Гранд".

9. Володимир Кондратенко

Володимир Кондратенко балотується від партії "УДАР", районний осередок якої очолює вже багато років. Зауважимо, що він уже обирався від політсили депутатом Бориспільської райради у 2010 та 2015 роках, але до Київради у 2014 році не пройшов.

Зауважимо, що чоловік є власником ТОВ "УМК", що станом на січень 2021 року має податкову заборгованість на суму майже 2,5 млн грн. У пресі була інформація, що будівельна компанія Кондратенка "УМК" споруджувала в Києві житловий комплекс, де співробітники Головного управління розвідки Міністерства оборони України недоотримали 15% квартир. Цікаво, що після цього чоловік разом із експрем'єр-міністром Олексієм Гончаруком працював в Асоціації допомоги постраждалим інвесторам.

На Кондратенка оформлено більше десятка різних компаній, що займаються будівництвом, геологією, здачею в оренду майна, торгівлею зерном, прісноводним рибництвом, добуванням нафти тощо.

10. Ірина Ніколаєва

Самовисуванка Ірина Ніколаєва проживає в Борисполі та тимчасово не працює. До липня 2020 року була приватним підприємцем, зокрема надавала послуги консультування з питань комерційної діяльності й керування. На попередніх виборах участі не брала.

11. Ігор Пєтровскіс

Кандидат Пєтровскіс є тим самим переселенцем, якого в холі Бориспільської міськради побив Ярослав Годунок у 2019 році. Останній називав Пєтровскіса сепаратистом, а той у відповідь Годунка – хабарником. Зауважимо, що кандидат Пєтровскіс займав керівні посади на Луганщині, Зеленський навіть призначив його головою Кремінської РДА.

Цікаво, що на сторінці Пєтровскіса в соцмережі "Однокласники" вдалося знайти цікаві записи за 2014-2015 роки, де він підтримує РФ у війні з Україною, називає Путіна своїм президентом, закликає військових іти на Київ.

 

Пєтровскіс працював директором ТОВ "ДВК", дистриб’ютором пивної компанії "Carlsberg Ukraine, HoReCa", комерційним директором КЗН "Росинка". На виборах 25 жовтня за нього проголосувало 122 людини (0,56%).

12. Анна Скороход

Народна депутатка України, яка обиралася від "Слуги народу", зараз безпартійна і перебуває у фракції "За майбутнє" у Верховній Раді. Причиною виключення Скороход із партії Зеленського, за словами голови фракції Давида Арахамії, стало регулярне пропонування хабарів нардепам. До цього Скороход звинуватила владу в політичних репресіях щодо її цивільного чоловіка Олексія Алякіна та назвала це помстою Офісу Президента за її відмову голосувати разом із фракцією.

Чоловік депутатки – відомий російський банкір, якого підозрюють у виведенні 600 млн рублів із банку "Пушкіно". Коли Алякіна оголосили в міжнародний розшук, він опинився в Україні. У 2013 році банкір отримав українське громадянство, проте в липні 2018 року міграційна служба його анулювала. Цікаво, що українська сторона відмовилися передавати Алякіна на запит правоохоронців РФ. За останньою інформацією, Алякін у міжнародному розшуку не перебуває, виграв суд та отримав статус біженця в Україні. Зараз він розвиває бізнес у Борисполі, зокрема є власником ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес", що займається будівництвом житлових і нежитлових будівель.

Депутатка була авторкою документа, що заблокував підписання президентом законопроєкту про зниження "зелених" тарифів. Скороход виступала проти адміністративного поділу Київщини, заявивши про необхідність створення Переяславського району.

13. Богдан Тищенко

Ще один самовисуванець, який балотується в мери Борисполя. На виборах 25 жовтня чоловік отримав найменший результат – 79 голосів, або 0,29% підтримки (що навіть менше, аніж "клони" покійного мера Федорчука). Найімовірніше, він є технічним кандидатом.

14. Андрій Хілько

Житель Києва Андрій Хілько минулого року балотувався в народні депутати по 219 округу як самовисуванець, але безуспішно. Відомий тим, що позивався до суду з вимогою анулювати реєстрацію Володимира Зеленського кандидатом на пост президента, а згодом привітав його з обранням на посаду.

Цікаво, що Хілько є міноритарним акціонером цілого ряду банків, зокрема володіє акціями "Кредобанку", "Юникредитбанку", "Райффайзенбанку – Аваль" та інших.

Його прізвище фігурує у справі про вбивство правозахисниці Ірини Ноздровської. Слідчі перевіряли причетність Хілька до цього вбивства. Він нібито був одним із тих, хто останнім бачив Ноздровську живою незадовго до її смерті. За словами Хілька, правозахисниця звернулася до нього з проханням допомогти їй у двох справах, які розвалювалися через корумповану систему влади.

Також чоловік очолює благодійний фонд "Хілько", що, за інформацією фонду на сторінці в Facebook, бореться за поліпшення парку "Юність" на столичній Борщагівці. На виборах міського голови Борисполя у 2020 році не балотувався.

15. Віктор Ціздин

Самовисуванець Віктор Ціздин наразі безробітний, проживає у Борисполі. Його дружина працювала головним спеціалістом розрахункового відділу Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради. У виборах 25 жовтня участі не брав.

16. Вікторія Шевц

Жінка балотується у мери як самовисуванка, хоча обралася депутаткою міськради від партії "Слуга народу". Голова християнської молодіжної громадської організації "Труба".

У 2015 році балотувалася до Київської обласної ради 7-го скликання від партії "Сила людей". Працювала директоркою креативної агенції "Прінт-студія" та агенції з організації заходів "Творча кузня".

17. Ярослав Шевченко

Про кандидата відомо, що він народився в місті Черкаси, зараз проживає в Києві. Йому 29 років, за даними ЦВК – адвокат. Про попередні балотування нічого не відомо, тому припускаємо, що він один із технічних кандидатів. 

Читати "Моя Київщина" у Telegram
Анатолій Тихий
журналіст