Побиття жінок, грабіж і втеча: чи вдасться васильківському криміналітету Алояну знову уникнути покарання

Фото "Моєї Київщини"

Артак Алоян, відомий на Київщині бізнесмен та кримінальний авторитет, неодноразово фігурував у скандалах. Знаний він і за здатність "зам’яти" справи на свою користь. Резонанс отримала історія з побиттям жінок-держслужбовиць. 4 липня 2024 року ГУ Нацполіції України у Київській області повідомило, що Алоян переховується від правоохоронних органів. Його оголосили в розшук. За пів року він знайшовся сам. Що було далі, читайте в матеріалі "Моєї Київщини"

Кримінальна слава Артака Алояна крокувала попереду нього. Один із останніх інцидентів трапився 14 червня 2024 року. Тоді бізнесмен побив жінок на автозаправці у Василькові. Усе це знято на камери відеоспостереження. Алоян бив жінок кулаками, одну з них тримав за шию, а згодом навіть повернувся з лопатою, якою грозився вдарити. Як з’ясувалося, потерпілими були співробітниці Васильківської міської ради, одна з яких працює з питаннями допомоги сім'ям загиблих воїнів ЗСУ. Після побиття Алоян викрав телефон у однієї з жінок і втік.

ГУ Нацполіції України у Київській області в коментарі "Моїй Київщині" повідомило, що Обухівське районне управління поліції Київщини відкрило кримінальне провадження за ч.4 ст. 186 та ч.3 ст. 296 Кримінального кодексу України. 

Довідково:

Частина 4 статті 186 ККУ – грабіж, вчинений у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану. Карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

Частина 3 статті 296 ККУ – дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті (хуліганство), якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії. Караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Актуально: Покарання буде? Поліція оголосила в розшук криміналітета з Василькова Артака Алояна, який побив жінок-держслужбовиць
 

Алояна оголосили в розшук. Поліція повідомила, що він пересувався на автомобілі "Mercedes-Benz" і часто змінював місце перебування. Власне, його вміння залишатися непоміченим та ухилятися від відповідальності для багатьох стало своєрідною "легендою" у регіоні. За словами очевидців, Алоян завжди знаходить спосіб уникнути покарання. І цього разу невловимий "Джо" Алоян "розсікав" по району на своєму мерсі як "недоторканий". Подейкують, що товариш із Фастівського СБУ прогарантував. 

Та через майже пів року успішного "переховування" від правоохоронців Алоян сам з'явився до суду для обрання запобіжного заходу. Згідно з чинним законодавством, після того, як особа добровільно здається, суд не має права на негайний арешт. Це означає, що поки не буде винесено вирок, йому можуть призначити лише домашній арешт.

Здається, що це спроба "знайти вихід" із складної ситуації. До того ж у соціальних мережах Алоян скаржиться на тяжкий фізичний стан, а також акцентує увагу на тому, що все, що сталося, є лише результатом "провокацій" і "маніпуляцій" із боку його опонентів, зокрема, колишніх соратників. Та на записах із камер спостереження чітко видно, хто і з якою жорстокістю б’є жінок. До того ж, варто зазначити, що 40 секунд відео, де Алоян гамселить жінку, загадковим чином зникли з камер на автозаправці.

Ситуація з побиттям – це всього-на-всього камінчик у морі злодіянь Алояна. Він уже фігурував у низці кримінальних справ, серед яких перешкоджання журналістській діяльності та стрілянина. До того ж Алояна звинувачували в масштабному розкраданні землі на Київщині, зокрема оформленні ділянок на підставних осіб.

Історія з Алояном – це ще один тест для української правоохоронної системи. Якщо йому вдасться уникнути відповідальності навіть за таку резонансну справу, це може призвести до нових сумнівів серед громадян щодо справедливості і безпеки в країні. Важливо, щоб українці, зокрема на Київщині, почали ставити питання: якщо людина, яка неодноразово порушує закон, може залишатися непокараною, то як тоді громадяни можуть довіряти владі та правосуддю? 

Ховатися під носом у правоохоронців, потім прийти до суду здатися, ще й почати тяжко хворіти... Історія затягується. А віра в справедливість, на жаль, небезпідставно згасає...