Подвійні стандарти BlaBlaCar: як сервіс душить приватних водіїв, заробляє на автобусах та ховає російське коріння

Популярний сервіс BlaBlaCar давно перестав бути просто платформою для екологічного та дружнього карпулінгу

Популярний сервіс BlaBlaCar давно перестав бути просто платформою для екологічного та дружнього карпулінгу. Сьогодні за ширмою «турботи про спільноту» розгортається системне витіснення та дискредитація приватних перевізників. Поки компанія жорстко закручує гайки простим автовласникам, паралельно вона збирає надприбутки на рейсових автобусах через власну комерційну систему, побудовану за участі російського капіталу. Подробиці – у нашому матеріалі.

Останнім часом до нашої редакції часто почали звертатися водії, які на приватному авто користуються сервісом BlaBlaCar. За їх словами, відбувається дивний перекіс у ціноутворенні під час поїздок: приватні авто обмежують в цінах та кількості пасажирів, при цьому самі вони дозволяють через свій застосунок возити людей рейсовими автобусами по комерційних цінах.

Ми вирішили розібратися. І виявилося, що цей разючий контраст помітний безпосередньо в додатку. Вбудований калькулятор сервісу штучно обмежує ціну для приватних автівок, вираховуючи вартість поїздки для одного-двох пасажирів більш ніж удвічі дешевше, ніж квиток на рейсовий автобус за тим самим маршрутом. В умовах, коли пальне за останні роки подорожчало вдвічі, водій легківки чи мінібусу часто не здатен навіть покрити базові витрати на пальне. До того ж приватному водію категорично заборонено брати більше чотирьох пасажирів, тоді як через інтегрований сервіс Busfor компанія-перевізник без жодних лімітів продає квитки на комерційні автобуси за повним ринковим прайсом, формуючи власний надприбуток коштом знецінення праці приватників.

Ситуацію поглиблює повна презумпція винуватості водіїв. Приватні перевізники масово стикаються з миттєвими блокуваннями облікових записів за найменшими скаргами — чи то за перевезення п'ятого пасажира у просторому мікроавтобусі, чи то за символічну доплату за адресну доставку «під парадне». Пасажири дедалі частіше вимагають від звичайного карпулінгу сервісу рівня таксі бізнес-класу з посадкою біля під'їзду. Але за копійчаними тарифами. Будь-яка відмова водія працювати собі в збиток миттєво обертається скаргою та баном, а сам BlaBlaCar продовжує справно стягувати свої комісії.

Є й інший неприємний момент, який чомусь всі обходять увагою. За лаштунками автобусного бізнесу BlaBlaCar в Україні простежується технологічний та бізнесовий російський слід. Автобусний агрегатор Busfor розпочинав роботу у 2012 році під назвою GillBus. Його співзасновниками стали двоє українців — Сергій Гіль (Кремено) та Олена Химиченко — і громадянин РФ Ілля Сергійович Єкушевський, чию частку авторитетні бізнес-видання свого часу оцінювали у понад 17 млн доларів. Ця ж трійця досі фігурує в компанії «ЮКРЕЙНІАН ТРЕВЕЛ ХАУС», яка наразі перебуває в стані припинення.

Згодом до капіталу Busfor увійшли великі фонди з російським та міжнародним бекграундом — Baring Vostok, Elbrus Capital, InVenture Partners, Vostok New Ventures, FinSight Ventures, Intel Capital, а також Chernovetskyi Investment Group родини одіозного ексмера Києва Леоніда Черновецького. Восени 2019 року французька холдингова компанія Comuto S.A. (власник BlaBlaCar). Сам Єкушевський публічно наголошував, що саме розробки його команди ляжуть в основу автобусного сервісу BlaBlaCar. Нині в Україні і карпулінг BlaBlaCar, і продаж квитків Busfor.ua юридично адмініструються однією структурою — ТОВ «І-ТРЕВЕЛС» з кіпріотською адресою і незрозумілими кінцевими бенефіціарами.

Як би там не було, але виходить, що ключовий комерційний важіль міжнародного гіганта спирається на платформу, створену російським бізнесменом, який, ймовірно, досі має безпосередній вплив на цей продукт.

Особливо цинічно й безправно становище українських водіїв виглядає на транскордонних маршрутах, наприклад, під час рейсів через Польщу до Німеччини. Алгоритми платформи приховують детальні профілі тих, хто бронює місця. Через це водій дізнається про наявність серед попутників громадян РФ чи Білорусі вже безпосередньо на місці посадки. Відмовити пасажиру з паспортом держави-агресора українець практично не має права, адже це розцінюється сервісом як порушення правил і веде до довічного бану.

До того ж навіть після успішної поїздки громадяни Росії нерідко спеціально залишають негативні відгуки чи наклепи, блокуючи водіям доступ до платформи. При цьому система повністю ігнорує реалії воєнного стану: багатогодинні черги на пунктах пропуску та режим комендантської години в Україні. Іноземні пасажири систематично скаржаться на затримки та агресивно вимагають рухатися вночі, а законослухняні водії, які дбають про безпеку та дотримуються закону, отримують штрафні санкції та блокування за вигадане «порушення правил спільноти».

Таким чином, BlaBlaCar в умовах війни вибудував в Україні вкрай цинічну бізнес-модель. І регулятори, на жаль, не розуміють специфіки цієї брудної схеми. З одного боку у 2024 році АМКУ оголосив рекомендації щодо припинення дій з ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції. З іншого – це стосувалося розміру сервісного збору. Тут же йдеться про питання дискримінації приватних водіїв та нахабну схему, яка перетворила їх на безправних рабів. І на це жодні компетентні органи чомусь не звертають увагу.