Політичний провокатор з партії президента: чому нардепа Дунду мають вигнати з Ради

Олег Дунда

Депутат із Київщини не вважає наших біженців політичними українцями

Ті, хто понад пів року перебуває за кордоном, не можуть політично вважатися українцями. Таку думку висловив народний депутат із фракції «Слуга народу» Олег Дунда. За його словами, люди, які виїхали під час повномасштабної війни й не повернулися, найближчим часом втратять право бути обраними в Україні. Крім того, пояснив депутат, якщо українець протягом трьох років знаходиться за кордоном, він починає «випадати» з українського інформаційного поля, йому важко розуміти, чим, якими проблемами живе Україна. «В розумінні українця, який виїхав у 2022 році і не повернувся, Україна лишилася тією, яка була в 2022 році. Ті, хто тут, щодня змінюють країну, роблять великі кроки вперед. Цей розрив між нами щороку буде збільшуватися і збільшуватися», - пояснив своє бачення психології українців пан Дунда.

Свого колегу по фракції різко розкритикував Данило Гетманцев (теж відомий контраверсійними заявами, але...). Його аргументи наступні. Перший – помилкова інтерпретація Дундою законів. «Жоден закон, - вказує він, - не позбавляє громадянства чи права обирати через виїзд за кордон. Право бути обраним мають усі громадяни, які прожили в Україні останні п'ять років (для депутатів) або 10 років (для президента). Жодних інших критерії не існує, не потрібно їх вигадувати і на цьому спекулювати». Другий аргумент – Дунда сіє зерна розділення тоді, як потрібно консолідувати суспільство. Гетманцев наголошує: розподіляти громадян на правильних і не правильних – «найгірше, що може зробити будь-хто, тим більше політик».

Третій аргумент: мільйони людей, які вимушено знаходяться поза межами держави – не зрадники і не манкурти. «Вони змушені були рятуватись від війни. Завтра – мільйони з них повернуться. Інші – можуть стати нашою діаспорою, нашими лобістами у відстоюванні українських інтересів», - наголошує Гетманцев.

З усіма його аргументами можна погодитися. Окрім, хіба, першого. Для того, щоб балотуватися на високі державні посади, кандидати мають постійно проживати в Україні протягом 5 і 10 років відповідно до того, на які посади вони претендують. Але у сказаному Гетманцевим відчувається відсутність четвертого і головного аргументу: заклику покарати колегу по фракції, щоб іншим не хотілося ділити українців на тутешніх та вимушених мігрантів без права голосу. Тим більше, майже слово в слово він повторив свою березневу заяву. Тоді казав іще жорсткіше: «Хтось вирішив пересидіти, але якщо ти за три роки не повернувся в Україну, ти вже політично не українець. З моєї точки зору, етично, не законодавчо, етично ти втратив можливість називати себе українцем».

Дунда відомий своїми цікавими ініціативами та провокативними заявами. Приміром, у жовтні минулого року він висловив думку, що крім військових дій на території Брянської та Курської області путінської федерації, необхідно перенести війну також і в Білорусь. А в одному із недавніх інтерв’ю він розумував стосовно політики Дональда Трампа. Як наче зробив усю депутатську роботу на своєму мажоритарному окрузі і тепер лишилося роздумувати про велику геополітику.

Згадаємо трохи про Дунду-законодавця. 15 грудня 2021 року він зареєстрував законопроєкт «Про Державний інформаційний концерн телебачення та радіомовлення України". Українські журналісти різко негативно оцінили цей документ, назвавши його спробою ліквідувати незалежне мовлення в Україні. Були у нього й піарні та популістські законодавчі ініціативи, як от про звернення до ООН щодо визнання російських ФСБ і генштабу терористичними організаціями. Воно пропонувалося ще 7 вересня 2021 року. Тоді критики зауважували, що перед тим, як апелювати до ООН, визнати ФСБ терористами мав би наш парламент. Тобто, Дунда звернувся не за адресою.

Також цей нардеп довго носився із законопроєктом про подвійне громадянство. Він критикував президентську ініціативу щодо множинного громадянства (не останню, яку депутати ухвали 18 червня цього року, а ще до повномасштабного вторгнення) і відстоював власну. Серед іншого, нею передбачалося полегшення набуття громадянства України етнічними українцями за кордоном (окрім країни-агресорки), а також активна участь української діаспори в політичному житті України з урахуванням збереження ними свого іноземного громадянства. Тобто, аргентинські українці, які ніколи не були на землі пращурів, можуть адекватно оцінювати ситуацію в Україні, а наші біженці, які живуть в Європі три роки – не можуть? Дивний підхід.

Про множинне громадянство ми згадали недарма. Заява Дунди фактично підриває довіру до закону, яким пишається Президент Зеленський. У серпні глава держави наголошував, що на виконання закону про множинне громадянство буде визначено перелік держав, із якими Україна першочергово реалізовуватиме можливість такого громадянства. Також в низці країн реалізуються проєкти зі створення Центрів єдності. Вони надаватимуть культурну, освітню, соціальну та адміністративну підтримку українській громаді. Простіше кажучи, держава бачить своє завдання в тому, щоб єднати політичне українство, а не у відштовхуванні від України людей, які вимушено її покинули.