#

Про логіку та логістику: як поставити крапку в історії з горезвісним 44-м кілометром траси Київ-Чоп

02.12.2019 06:00
Про логіку та логістику: як поставити крапку в історії з горезвісним 44-м кілометром траси Київ-Чоп

Портал "Моя Київщина" регулярно торкається у своїх публікаціях проблематики безпеки дорожнього руху. За статистикою загибель людей на автошляхах є головною причиною передчасного відходу наших земляків з життя. Одним з найбільш резонансних ДТП останнього часу стало зіткнення в умовах поганої видимості легкової автівки з фурою у Макарівському районі, біля бази торгівельної мережі АТБ. Ми вирішили знову підняти дану проблему, і подивитися, як на неї відреагують винуватці трагедії

Нагадаємо, до складів АТБ в селі Копилів щодня приїжджають десятки вантажівок. Здебільшого вночі всі фури стоять прямо на трасі – в обох напрямках. Бува, що одночасно назбирується більше 50 машин. Ще й співробітники продскладу влаштували там стихійну стоянку для своїх автівок, що перетворило трасу на одну суцільну нелегальну парковку. Ввечері на трасі, а ще й під час туману, їх банально не видно. Усе це призводить до страшних наслідків, особливо взимку, коли трасу майже неможливо почистити та посипати піском.

Нагадаємо, що внаслідок цієї автопригоди на ділянці траси М06. Київ-Чоп, а саме за 44 кілометри від Києва, поблизу села Копилів (де, власне, й  розташовані  гуртові склади мережі супермаркетів АТБ, власником якого є Геннадій Буткевич, і близьким до якого називають міністра внутрішніх справ Арсена Авакова)  загинув  пасажир  автівки, а водій отримав важкі травми грудної клітини, живота, множинні забої тіла та черепно-мозкову травму. Постраждала і його  15-річна донька, також отримавши тілесні ушкодження у вигляді травми живота, перелому ключиці і травми голови. Обидва травмовані родичі були доставлені для надання екстреної медичної допомоги у Макарівську Центральну районну лікарню.

З`ясувалося, що водій легкового автомобіля елементарно не впорався з керуванням та в'їхав у вантажівку, яка була припаркована на узбіччі. За гарячими слідами цієї трагедії на своїй сторінці у Facebook оперативно відреагувала перший заступник голови Київської облради Тетяна Семенова, яка донедавна очолювала місцеву райдержадміністрацію:

"На цьому місці аварії вже стали звичною справою. Адже щодня, біля складів, по обидва боки траси збирається численна кількість фур та легковиків співробітників. Через погану видимість ДТП стаються постійно. Попри безліч вжитих заходів і навіть встановлені знаки про заборону стоянки (які кудись швидко увесь час зникають), проблема залишається. А попереду зима… А, значить, знову ДТП, знову постраждалі, знову загиблі", - із розпачем констатувала  вона у своєму пості в соцмережі.

Після публікації аналітичних роздумів нашого автора щодо цієї "Дороги смерті", (вірніше однієї конкретної ділянки траси М06. Київ-Чоп, а саме за 44 кілометри від Києва, де розташовані продовольчі склади мережі супермаркетів АТБ) представник останньої зателефонував до нашої редакції, намагаючись довести, що провини його підприємства в постійних аваріях біля їхнього складу немає, "оскільки власний транспорт мережі, який розвозить продовольчий товар по конкретних супермаркетах, має чіткий графік завантаження товару. Існує графік розвантаження і для оптових постачальників та їхнього транспорту і не провина АТБ, що водії цих фур не додержуються його" .

В рамках традиційної журналістського прийому - "Повертаючись до надрукованого", ми вирішили взяти додаткові телефонні коментарі у зацікавлених осіб, аби з’ясувати: як саме можна зменшити рівень травматизму (а, тим паче, загибелі людей) на цій ділянці автомагістралі?

Ірина Багінська, в.о. голови Макарівської райдержадміністрації.

- Ірино Анатолієвно, як на вашу думку, можна вирішити цю проблему?

- У нас район має чи не найбільшу протяжність в регіоні і ми маємо 38 сільських і селишних рад, і автотраса "Київ-Чоп" поділяє район на дві частини. І те, що в районі села Копилова постійно відбуваються ДТП - нас не може не хвилювати. Почнемо з того, що наші рятувальники періодично залучаються до робіт по демонтажу автівок після аварій для евакуації постраждалих людей з них, але ж в цей час десь може трапитися пожежа…

Ми неодноразово зустрічалися з керівництвом даного підприємства та з представниками Патрульної поліції. Мова йшла про попереджувальні або обмежувальні дорожні знаки. Вони згодом дійсно були тут вставлені, але за досить короткий термін невідомі особи їх демонтували  і вони просто зникли з місця, а вантажівки, як паркувалися, так і паркуються. Звичайно, місцеві автомобілісти знають про ці так би мовити позаштатні дорожні затори і, вже наближаючи до них, стають уважнішими і знижують швидкість руху. А звідки  людина, скажімо, з Вінницької області може здогадуватися, що десь на автотрасі "Київ –Чоп" просто неба припарковані вантажівки?

На сьогодні, вважаю, оптимальним виходом є пропозиція, яку в коментарях для телебачення на "Плюсах" та на "Суспільному" озвучив Копиловський сільський голова Володимир Васильович Крижевський. Це придбання корпорацією "АТБ" земельної ділянки для здійснення паркування цих автомобілів у стороні від траси. І така ділянка в межах Копилові є, і влада села не раз пропонувала її придбати або взяти в оренду.

Зазначу, що на цій "перевалочній" базі "АТБ" працює десь 700-800 людей, та її наявність тут ми б лише вітали, адже це - й робочі місця і відрахування до бюджету, якби не ця проблема з безпекою руху.

Особливо актуальною ця проблематика стає взимку, коли рано темніє, чистити дорогу через постійне скупчення вантажівок - неможливо і все це підвищує рівень аварійної небезпеки на цій дільниці, а жахлива статистика загибелі й травмування людей лише збільшуються.

- Якщо корпорація все ж піде на зустріч потребам учасників дорожнього руху і дійсно придбає у села відповідну ділянку, за який період можна зняти тут проблему цих вантажних пробок, причому, по обидві сторони автошляху?

- Право власності передбачає певну юридичну процедуру і час для оформлення документів, але чим раніше її розпочнуть, тим усім буде краще, бо це буде реальний крок для зменшення кількості ДТП  на цій ділянці автостради.

Володимир Крижевський, Копилівський сільський голова:

- Володимире Васильовичу! Розкажіть трохи про історію виникнення цієї небезпечної ділянки?

- Довгий час ці склади належали відомій косметичній фірмі "Оріфлейм", товарообіг якої був значно нижчим ніж у корпорації "АТБ", яка згодом за 2 мільйони доларів придбала цю базу, що нині є найбільшою в Україні у цій корпорації. Раніше автівки не створювали заторів на автотрасі, бо інтенсивність руху вантажних фур була значно нижчою і вони безпосередньо заїжджали на територію бази, тепер ж, коли суттєво змінилася логістика автоперевезень, фурм "кучкуються" вздовж двох боків траси, створюючи справжній аварійний фон для всіх учасників дорожнього руху.

Ми не раз загострювали цю проблему на зустрічах з керівництвом цих складів та проводячи круглі столи з громадськістю.

Як вихід із ситуації ми пропонували придбати земельну ділянку площею у три гектари. Ми знайшли господаря цієї землі, готові посприяти в оформленні документів при процедурі продажу чи оренди цієї ділянки, аби влаштувати тут повноцінну парковку.

Як представники місцевого самоврядування, ми зверталися і до самої корпорації, і до Нацполіції, і до Київської обласної державної адміністрації, бо маємо патову ситуацію, яку поки що не в змозі вирішити ані органи районної влади, ані місцевого самоврядування. Поліція встановила знаки про заборону зупинки, але ці наочні попередження невдовзі зникли. Оскільки контроль над трасою здійснює обласна поліція, а не районна,- ми не в змозі зобов’язати її тут постійно чергувати та розблоковувати ці черги…

Попередні губернатори - Горган і Терещук знали про цю проблему, яку, на мій погляд, можна вирішити тільки в один спосіб - якимось чином спонукати їх до влаштування автопарковки. Якось незрозумілим є той факт, чому кампанія такого масштабу не здатна придбати землю під паркову за якихось 50 тисяч доларів! Ми б, враховуючи суспільну значимість безпеки руху, через рішення сесії допомогли б оперативно змінити цільове призначення цього клаптика землі, але адміністративного впливу за законом на приватні структури не маємо.

- Навіть якщо АТБ навадиться на таке рішення - воно займе певний час. А хоча б тимчасово - щось зробити можливо?

- Можливо. Річ в тім, що поряд зі складами корпорації знаходяться колишні приміщення компанії "Руккі Україна", і поряд з нею – парківка, але вони не можуть знайти спільної мови між собою.

Гадаю, що "розрулити" ситуацію могла б і дорожня служба…

- Але ж контроль за безпекою руху лежить переважно на Нацполіції...

- Контролерам руху легше за два кілометри звідси перехоплювати водіїв за перевершення руху, ніж чергувати в цьому небезпечному місці. А якби вони місяць-другий тут побули, пробки могли б й "розсосатися", але їм мабуть це – невигідно, як і керівництву АТБ- придати власну паркову, або орендувати її у компанії "Руккі Україна".

-Ви, як очільник села, або ваша сільська рада, маєте щось від розташування тут хабу від АТБ?

- Район має - щороку по 14 мільйонів і це добре. Для села непогано те, що майже всі працівники там - з нашого села і одержують офіційно непогану зарплатню. Але якщо б зменшити аварійність на цій ділянці - було б взагалі чудово. Адже кількість ДТП тут збільшилася у п’ять разів після того, як склади відійшли від "Оріфлейму" до АТБ.

Володимир Козак, керівник служби автошляхів Київської області.

- Володимире Романовичу! Яким чином може вплинути ваша служба на статистику ДТП, адже Україна за кількістю загиблих на дорогах займає сумне шосте місце на планеті?

- Звичайно, безпека дорожнього руху залежить і від якості дорожнього покриття. У міру фінансування ми намагаємось  (особливо, в останні три роки) зробити наші автошляхи більш комфортними для водіїв та безпечнішим для усіх учасників дорожнього руху. Зазначу, що зупинка багатотонних фур на автотрасах в зимову пору року збільшує аварійність, а в літню, коли асфальт плавиться, ми маємо факти погіршення доріг через тиск на дорожнє покриття, що завдає нашій службі додатковій клопіт.

Щодо конкретних аварій на згаданому вже 44-му кілометрі, то тут Нацполіція повинна працювати більш ефективно, оскільки функція регулювання дорожнього руху - це виключно їхня прерогатива, ми можемо лише прийти на допомогу в разі виникнення надзвичайних ситуацій та спільно узгоджуємо дії в разі потреби при встановленні дорожніх знаків.

З іншого боку, я переконаний, що в міру розширення в країні діяльності потужних торговельних мереж та встановлення ними неподалік від автомобільних трас власних логістичних об’єктів,  вони б мали із самого початку враховувати значно збільшений наплив автотранспорту і, щоб не створювати незручності для усіх учасників дорожнього руху, мали б передбачити влаштування збоку від магістралей майданчиків для відстою транспорту та пильніше слідкувати за графіком завантаження та розвантаження власного автотранспорту та експедиторів з інших кампаній, аби через погану логістику не було таких логічно незрозумілих черг вантажівок безпосередньо на дорогах…

Сергій Демченко, начальник управління корпоративних комунікацій корпорації "АТБ".

- Пане Сергію! Ви попередньо казали, що у вас є якість претензії щодо наших публікації про ті  аварій, які регулярно трапляються неподалік ваших гуртових складів у Макарівському районі?

- Так, нам здається, що на вашому порталі були висловлена однобока, суб’єктивна, переважно негативна оцінка по відношенню до нашої корпорації та факт непредставлення у матеріалі нашої позиції.

- Інформування читачів – не поодинока акція, а процес. Будь ласка, висловіть її зараз. Отже маємо константу: біля ваших складів на автотрасі весь час виникають дорожні затори автофур, які не просто заважать дорожньому руху, але (хай і опосередковано)  призводять і до загибелі людей, а місцева влада пропонувала вам влаштувати власну автопарківку для зменшення цієї трагічної статистики…

- Насамперед, зазначу, що на складі вже достатньо довгий час діє затверджений регламент розгрузки вантажних фур, які приїжджають до складу. І всі водії цих вантажівок мають діяти у суровій відповідності до цього регламенту, а саме - вантажні фури мають знаходитесь на спеціально облаштованих майданчиках у 30-ти хвилинах під’їзду до нашого складу, диспетчер якого періодично зв’язується з водіями цих вантажівок і призначає їм час для розвантаження. І той, хто утворює пробки на автошляху – просто не виконує цей регламент. І якщо б наші постачальники додержувалися цього алгоритму дій, цієї інструкції та передбаченого графіку розвантаження - жодного скупчення фур на автотрасі не було б. Я не розумію, з якої мотивації водії під’їжджають безпосередньо до наших складів і у в очікуванні команди диспетчера чекають заїзду на трасі, а не на майданчих, облаштованих за її межами. До речі, на цій автотрасі страждають не тільки водії автівок. Нещодавно тут був збитий й пішохід - представник нашої кампанії.

- Зрозуміло, що затори на трасі створює не ваш транспорт, а вантажівки ваших постачальників. Інструкція інструкцією, але мабуть не досягли ви потрібної комунікації з вашими торгівельними партнерами?

- Ми певні санкції застосовуємо до порушників затвердженого регламенту, але відмовитися від привезеного товару теж не в змозі, бо є постійний бізнес-процес: не буде розвантаження - не стане і навантаження на наш транспорт і товар не дійде до магазинів. До того ж, автотраса – не є нашої власністю, це загальна дорога, якою рухається транспорт і не наша це функція - займатися регулюванням руху на ньому.

-А як вам пропозиція представників місцевого самоврядування щодо готовності продати вам неподалік ваших складів земельної ділянки для влаштування там вашої парковки?

- Думаю, що якщо така пропозиція надійде до нас офіційно,- кампанія буде рухатися у напрямку по мінімізації тих проблем, які накопичилися на цій небезпечній ділянці автомагістралі.

Олександр Воронін, "Моя Київщина"

Читати "Моя Київщина" у Telegram