Реставрація "руского міра"? Для кого на Київщині збирають дані політичні маргінали

Активізувалася дуже дивна партія

До редакції «Моєї Київщини» звертається багато людей. Хтось, щоб повідомити про корупцію влади в їхній громаді, хтось навпаки – хоче розповісти про якусь позитивну історію. Але такого звернення, як редакція отримала днями, у неї ще не було

Якісь диваки, м’яко кажучи, попрохали за певну суму підготувати детальну інформацію про суспільно-політичну ситуацію в столичному регіоні. І слідом прислали «опитувальник». Російською мовою. Цей факт обурив і став поштовхом для розслідування, хто ж ці реставратори «русского міра», які під час війни під виглядом підготовки до виборів займаються політичною розвідкою з метою отримання інформації про владу, політиків, підприємців, журналістів. Подібна робота роками велась ворогами в Криму та на Донбасі для підготовки до захоплення влади.

Неозброєним оком видно, що стиль написання завдання - для збирачів інформації. Тобто, такого роду прохання міг отримати будь-хто. Це дуже нагадує вербування ворогом любителів легкого заробітку, які палять авто військових чи здійснюють диверсії. То ж першим ділом редакція звернулася до правоохоронців. Там повідомили, що подібні методички зафіксували в багатьох регіонах країни. І пообіцяли жорстко відреагувати на незаконну спробу збирати дані. Поки СБУ та інші реагуватимуть, «Моя Київщина» трохи дізналася про майбутніх клієнтів відомства Василя Малюка.

Отже, прохачем про послугу виявилася маловідома партія з помпезною назвою «Сила нації». У неї є сайт, голова, генеральна рада, кілька регіональних осередків, у тому числі в Київській області, та офіс у квартирі житлового будинку на Микільській Борщагівці. Очолює «Силу нації» Андрій Пелюховський. Хоча партію заснували ще у серпні 2014 року, понад 10 років вона існувала хіба в реєстрі Мінюсту. І от 16 січня цього року Пелюховський скликав пресконференцію в державному агентстві «Укрінформ», на якій заявив, що його партія виступає категорично проти Майданів та «інших форм, які ведуть до анархії і отаманщини», за необхідність програми захисту України не лише від імперських зазіхань з боку росії, а й від поглинання нашого економічного простору західними транснаціональними компаніями. Відразу згадалася довоєнна антимайданна риторика «ватників» та їхні «плачі Ярославни» про «зовнішнє управління».

Пелюховський в одному з інтерв’ю казав: «Влада після війни відповість за воєнні злочини, які кояться й зараз». А вже в лютому разом із соратниками провів ще одну пресконференцію, на якій з-проміж іншого звинувачував президента Володимира Зеленського у намірах передати американцям родовища рідкоземельних металів, що є брехнею. Полюховський закликав до вирішення подібних питань виключно на референдумі. Тема референдумів – давня балалайка проросійських сил. Раніше з нею носився кум путіна Медведчук.

Сам Пелюховський – підприємець, має у послужному списку роботу на керівних посадах у портах. У відкритих джерелах є інформація, що він – директор ТОВ «Інфініт груп» (сфера діяльності – торгівля паливом), де всі керівники – родичі директора, та ГО «Захист і допомога». Сумнівно, що підприємець, якому, м’яко кажучи, далеко до статусу олігарха, вирішив власним коштом фінансувати політичний проєкт. Тому можна припустити, що за «Силою нації» стоять тіньові фігури на кшталт біглих олігархів. Або хтось із аграріїв, які вирішили погратися у велику політику. Принаймні на це натякає членство у керівництві партії Анатолія Куценка, голови правління ГО «Об’єднання аграріїв». Утім, шукати, хто таємно фінансує українських політиків і чи є там «рука москви», то справа СБУ.

Окрім партійного вожака в «Силі нації» є генеральна рада, до складу якої входять цікаві особи. Наприклад, білоцерківець Геннадій Прищепчук, голова ГО «Асоціація учасників російсько-української війни». Він очолював Київську обласну організацію «Громадсько-політичної платформи Надії Савченко». У травні 2023 року його побили у Білій Церкві. Замовником нападу на себе Прищепчук звинуватив Дмитра Киришуна. Тобто, людина активна, проте ніяк не може прибитися до якогось міцного політичного берега.

Ще один цікавий персонаж у керівництві «Сили нації» журналіст і політолог Олександр Кондратенко. Він титрується також як боєць спецпідрозділу «Хорт» та волонтер. Але цікавий пан Кондратенко в цій історії своїм висловлюванням під час згаданої січневої пресконференції керівництва «Сили нації». Процитуємо: «Без мови і культури ми втратимо самих себе, адже тільки сильна у своїй ідентичності нація може стати гідним прикладом для світу». Гарно сказав, але ще б доніс свою думку до тих осіб у партії, які написали та розсилають російськомовний «опитувальник».

На перший погляд ідеться про маргінальну політсилу, яка вирішила стартувати про всяк випадок, бува вибори цього року будуть і десь вдасться проскочити в депутати завдяки черговим новим обличчям. Голова ЦВК Олег Діденко каже: вибори 26 жовтня (тобто, місцеві) можливі, але якщо скінчиться війна і скасують воєнний стан. Але йому вірять не всі і тому потроху починають готуватися до кампанії. У великих партій, які мають реальний актив, паспорти областей і населених пунктів є, потрібно тільки відкоригувати з новим даними, а у дрібних партій – немає. Тому й збирають інформацію.

Проте в «опитувальнику» є пункти, які укріплюють в думці, що збір даних може мати іншу мету. Наприклад, авторів цікавляться соціальні протестні настрої, рівень політичної заангажованості місцевих ЗМІ та їхня готовність до співробітництва, вплив релігійних організацій на суспільні настрої, ключові громадські діячі та лідери думок, волонтерські об’єднання та їхній рівень взаємодії із ЗСУ і багато іншого. Та ще й інформацію пропонують вносити мовою окупанта. Щоб у ФСБ не напружувалися з перекладом?