Рокіровки на кадровій лавці: Старенька – назад у Білу Церкву, Сиваненко – в Обухів

На Київщину очікують кадрові зміни

За джерелами «Моєї Київщини», найближчим часом Ірина Старенька повернеться на посаду голови Білоцерківщини, а нинішній голова Геннадій Сиваненко перейде в Обухів, де склалася непроста ситуація у місцевій владі. Примітно, що на своїх нинішніх посадах Старенька і Сиваненко пропрацювали лише півроку, - обох призначали наприкінці жовтня 2024-го. Розберемося, що означають ці кадрові перетасовки

Стареньку призначали заступницею вже колишнього керівника Київщини Руслана Кравченка. Ця посада стала етапом її кар’єрного зростання: у 2016 році вона очолила Богуславську райдержадміністрацію, після реформи децентралізації, 2021 року, працювала заступницею керівника Обухівської РДА, з початку серпня 2023-го до жовтня 2024-го очолювала найбільший район Київщини – Білоцерківський. Тут змогла налагодити співпрацю з головами територіальних громад, під її керівництвом провели аудит енергетичної інфраструктури, запровадили альтернативні методи опалення в соціально важливих закладах, налагодили співпрацю з обласною владою та міжнародними партнерами для швидкого відновлення пошкоджених енергетичних об'єктів.

У КОВА досвідчену чиновницю спрямували для підсилення окремих напрямків, передовсім соціального. На посаді вона зосередилася на розширенні адресної допомоги для багатодітних родин і пенсіонерів, на участі у проєктах із реабілітації ветеранів війни, а також підтримувала освітні установи шляхом залучення додаткового фінансування на модернізацію шкільної інфраструктури. Нарікань на її роботу в обласній владі не було, то ж єдиною причиною її ймовірного повернення назад до Білої Церкви може бути банальне бажання нового керівництва посадити в крісло Старенької свою людину. Не виключено, знову з дарницької «кузні кадрів». А оскільки Ірина Абрамівна вже має досвід керівництва Білоцерківщиною, то вона виглядає ідеальною заміною Сиваненку.

А от з цим чиновником ситуація цікавіша. Обухівський район «безголовий» із кінця листопада 2024-го. Попередній керівник Микола Кравчук пересів у крісло першого заступника голови Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства. Обухівщину Кравчук очолював із травня 2023 року. В цьому районі зосередилися інтереси кількох груп впливу, а в самому районному центрі значну вагу має одіозна власниця елітної нерухомості, секретарка міської ради Лариса Ільєнко. «Моя Київщина» багато уваги приділяє проблемам Обухівщини, діяльності місцевої влади і може констатувати, що для Сиваненка цей фронт робіт буде дуже складний.

У Білу Церкву він перебрався працювати із Фастова. Наша редакція попереджала, що найскладнішим випробуванням для нього стане дотримання рівновіддаленості від усіх груп впливу в громаді, які «приручали» багатьох керівників Білоцерківського району. Сиваненко випробування витримав: за півроку на посаді на нього не впали підозри в корупції або у грі на боці якоїсь із груп. Варто зазначити, що йому непоганий соціально-економічний спадок залишила Старенька. На Обухівщині так не буде. А враховуючи, що новопризначений керівник РДА займатиметься виборами, коли б вони не відбулися, йому доведеться вступити в клінч і місцевими елітами.

Згадані рокіровки знову оголили давню проблему влади – відсутність кадрової лавки запасних. Тому чиновникам, які проявили свої управлінські якості, влаштовують ліфти, які не завжди їздять догори. Якщо Старенька повернеться до Білої Церкви, то це пониження в кар’єрі після підвищення. А кадровий ліфт Сиваненка взагалі їздить… убік: із Фастова на Білоцерківщину – кар’єрний підйом, вище згодом мала бути обласна адміністрація чи навіть якась урядова посада, але переведення на ту ж посаду в інший район, та ще й з купою проблем у ньому, точно не назвеш ліфтом, який везе вверх. 

Запитання щодо кадрів для державного управління виникали до центральної влади завжди, проте вона роками вдавала з себе глуху. То у високому кріслі нізвідки з’являвся «кіндер-сюрприз» без досвіду роботи, але з потрібними зв’язками, і починав розставляти на посади лояльних до себе людей. То якісних кадрів, яких насправді небагато, просто перекидають з місця на місце, затикаючи ними дірки.

Далеко за прикладами ходити не треба. За президенства Володимира Зеленського змінилося вже сім голів ОДА. Це не рахуючи ще двох т.в.о. Всеукраїнський антирекорд. Можливо, в столичному регіоні гартують справді успішних державних управлінців і хтось із них із часом очолить уряд чи навіть замахнеться на президентське крісло. Але більше поки що це нагадує аеродром для чиновників-«літунів»: сьогодні тут, завтра – там.