СБУ vs УПЦ МП: коли Київщина вижене ворогів України в рясах

Фото з мережі Інтернет

Раніше на рівні влади функціонування такого потужного осередку російського "скрепу", як Українська православна церква, яка ще донедавна перебувала в безпосередньому адміністративному зв’язку з московським патріархатом, залишалося майже поза увагою. Аж на дев’ятому місяці війни риторика керівництва держави щодо релігійного питання суттєво змінилася, а до єпархій УПЦ по всій країні завітала СБУ. До цього рішення про заборону діяльності Української православної церкви приймалися лише на регіональному рівні, утім, Київщина й досі залишається тут аутсайдером. Коли нарешті столичний регіон вижене ворогів України у рясах, розбиралася "Моя Київщина"

У перші місяці після повномасштабного вторгнення Президент України закликав не піднімати тему мови та церкви. Мовляв, не треба сіяти ворожнечу між собою у такий складний час. Утім, зараз голова держави змінив свою думку. Так, Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо заборони діяльності в Україні афілійованих із центрами впливу в росії релігійних організацій.

Так, президент доручив Державній службі з етнополітики та свободи совісті забезпечити проведення релігієзнавчої експертизи Статуту про управління УПЦ на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом.

Відомо, що Українська православна церква (МП) роками виступала, як мінімум, пропагандистським рупором та не рідко прихистком для колаборантів і диверсантів. Якщо до осені 2022 року тема співпраці представників УПЦ на окупованих територіях з російськими військами не особливо озвучувалась українськими силовиками (хоча на Донбасі таких випадків було чимало), то в жовтні ситуація радикально змінилась. По всій території України почала проводити обшуки у церквах МП, які показали, чим насправді живуть філії РПЦ в українській державі. Так, було виявлено документи, які підтверджують наявність російського громадянства у керівництва єпархіальних структур, викрито листування керівників деяких єпархій зі своїми московськими кураторами, в яких вони отримують "методички" щодо "особливостей" проведення церковних літургій після повномасштабного вторгнення, знайдено оптові партії пропагандистської літератури, де заперечується існування України, як держави, шеврони "великого войска Донского" та інші факти, які зайвий раз підтверджують цілковиту залежність Української православної церкви від москви.

Виникає логічне питання, чому держава не втрутилася раніше й не приймала жодних заходів для викорінення цього осередку російського впливу в Україні, адже тривожні дзвіночки були навіть задовго до повномасштабного вторгнення. Тези про невтручання державою у релігійне життя країни зайві, адже якщо на проповідях колаборанти в рясах заявляють про те, що України немає, а в Києво-Печерській Лаврі кричать про "звон, який пливьот над расією", то це вже не церковна історія, а питання національної безпеки.

Можемо припустити, що крига навколо питання функціонування УПЦ скресла через серйозні кадрові зміни в оточені Володимира Зеленського. Нещодавно Президент заявив, що в релігійних питаннях він радиться із доктором філософських наук Віктором Єленським, який неодноразово чітко артикулював, що УПЦ (МП) є ніщо інше, як представництво Кремля в Україні і виступає духовними диверсантами в нашій державі.

Окрім цього, у середині літа почали з'являтися все більше свідчень того, що в керівництві СБУ у лютому виявилось забагато російських агентів та зрадників. І вони були не чужі до голови служби Івана Баканова. Володимир Зеленський врешті звільнив свого друга дитинства зі спецслужби, а на його місце поставив тимчасовим головою кадрового спецслужбіста Василя Малюка, який відкрито називає УПЦ МП "ідеальним полем для функціонування ворожої резидентури".

Діяти проти "моспархату" почали також на регіональному рівні. Так, нещодавно депутати Львівської міської ради ухвалили рішення заборонити діяльність УПЦ на території міста. До цього діяльність цієї церкви заборонили в Конотопі, Броварах, Переяславі, Кагарлику, Борисполі, Дрогобичі, Городку та деяких інших містах України.

Варто наголосити, що де-факто такі рішення мають суто декларативний характер, адже подібних повноважень у місцевої влади просто немає. Припинення діяльності релігійної організації, відповідно до ст. 16 профільного Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", відбувається виключно у судовому порядку. Тобто ні місцева, ні навіть центральна державна влада не мають повноважень закрити церкву чи заборонити московський патріархат в Україні. Утім, слід сказати, що навіть такі показові рішення яскраво демонструють реальне ставлення до УПЦ московського патріархату, який й далі продовжує оспівувати й боготворити матушку расію.

Попри те, що на Київщині до Православної Церкви України вже приєдналося 105 парафій, викорінювати "русскій мір" доведеться ще довго. Відомо, що в області досі моляться у храмах, які присвячені ідолу російської пропаганди Олександру Невському, у церковних лавках продають пропагандистську літературу, а під час окупації московські попи співпрацювали із рашистами (у Бородянці настоятель храму допомагав загарбникам примусово вивозити людей).

Натомість, рішення про заборону діяльності церков московського патріархату Київська обласна рада прийняти не спромоглася. Чи не тому, що у кріслах КОР розсілося забагато лобістів УПЦ (МП)?

Парадоксально, що вже майже рік ерефія намагається знищити Україну як державу, а українців як етнос, а Київщина продовжує давати УПЦ (МП) працювати проти нас.

Зараз на теренах Київщини дві єпархії УПЦ (МП). Одну - власне Київську - очолює ніхто інший як митрополіт Онуфрій. Бориспільську, створену у 2013 році, очолює Антоній. Серед очільників єпархії можна виділити митрополіта Вишгородського та Чернобильського Павла (Лебідя), відомого в народі як "Паша Мерседес", який досі окучує Києво-Печерську лавру.

Очевидно, що вирішити питання настільки вкоріненого релігійного плацдарму "русского міра", як УПЦ МП, швидко й безболісно не вийде, утім, перші кроки вже зроблено. Коли Київщина позбудеться ворогів держави в рясах? Як мінімум, тоді, коли депутатський корпус в місцевих радах позбудиться її прибічників...