Смерть дитини у Броварах: у міськраді провели засідання Тимчасової слідчої комісії ВРУ

...

Помістила тіло померлого сина в коробку та сховала у шафі: за наслідками гучного злочину у Броварах у міській раді відбулося засідання Тимчасової слідчої комісії за участі народних депутатів Павла Сушка, Ірини Борзової, Максима Дирдіна і Анастасії Ляшенко

Засідання ТСК відбулося за участі профільних чиновників Броварської міської ради, чиновників обласної та районної рад, ювенальної поліції та міського голови. Всі присутні відповідали на запитання головуючого на засіданні ТСК Павла Сушка. 

Це перший в історії Броварів випадок проведення засідання ТСК ВРУ безпосередньо у будівлі міської ради.

Нагадаємо випадок, який сколихнув не лише Бровари. Київська обласна прокуратура повідомила, що 23 квітня у квартирі, де 38-річна безробітна жінка мешкала із синами віком 11 та 2 роки, молодшому сину стало зле. Мати не лише не викликала швидку, але й не надала допомогу дитині, внаслідок чого дитина вскоре померла на ліжку у матері. Після чого жінка поклала тіло сина у коробку та поставила її у шафу. А коли бабусі почали питати за онука та шукати його, тіло дитини знайшли правохоронці. Жінці висунуто підозру у залишинні у небезпеці, що спричинило смерть дитини, її взято під варту. Батько хлопчика наразі несе службу у ЗСУ. Старшого сина передали під опіку рідним. 

ТСК розпочалося з того, що нібито у Броварах випадки жорстокого поводження з дітьми мають непоодинокий характер. Проте, коли почали розбиратися детально, то з'ясувалося, то ці випадки мали місце не у Броварах, а у громадах Броварського району. Далі розбирали конкретно цей випадок у деталях: хто куди звертався, якою була реакція чиновників, поліції, тощо - усього засідання ТСК тривало понад 2 години. 

Переказати зміст 2-годинної розмови важко та й не потрібно, перейдемо до висновків. 

1. Випадки жорстокого поводження з дітьми, на жаль, не виняток. Проте, у Броварах служба у справах дітей - у тісній співпраці із Центром соціальних служб та патронатними родинами - працює дуже оперативно та адекватно. Про це написано чимало журналістських матеріалів - та й в принципі, позачергові засідання виконкому щодо негайного відібрання дітей теж не є чимось унікальним: виконком з питань негайного відібрання дитини збирається кілька разів на рік - інколи навіть у вихідні. 

2. У Броварах під соціальним супроводом перебувають близько 680 родин  зі статусом як такі, що "перебувають у складних життєвих обставинах". НЕ всі ці родини потребують щоденної уваги, але оцінка їх потреб та супровід здійснюється регулярно. 

3. У Броварах кілька разів на рік відбуваються інформаційні кампанії "Стоп насиллю", під час яких мешканців громади інформують, як і куди звертатися у разі виявлення домашнього насилля, наприклад, у родинах сусідів, тощо. 

4. Заклади освіти зобов'язані повідомляти Службу у справах дітей, якщо дитина у старшій дошкільній та у середній освітній ланці не відвідує школу - і такі повідомлення насправді надходять регулярно. 

Чи означає це, що цих заходів достатньо, щоб виявити та запобігти нещасному випадку, який стався із загибеллю дитини у Броварах? 

Щодо своєчасного вилучення дітей, варто розуміти, що це завжди СУТО ІНДИВІДУАЛЬНА історія, яка у кожному конкретному випадку вирішується з урахуванням багатьох обставин. Сімейна форма виховання важається найкращою, тому вилучати дітей у всіх родин у СЖО, вважається неправильним. Зазвичай, родину супроводжують - і дають не один шанс на вирішення життєвої ситуації. 

Щодо конкретно цієї родини, то вони переїхали до Броварів у 2023 році, старший хлопчик регулярно відвідував школу та не мав скарг. Молодший пішов до садочку у 2,2 роки, але відвідував його не регулярно (що для діитини такого віку є звичайною справою). Скарг до поліції ані за адресою проживання, ані за ПІБ батька чи матері дитини до поліції не надходило. Сусіди та вихователі молодшого сина бачили Мати у стані алкогольного сп'яніння (але без скарг до поліції). Мати приймала антидепресанти - але наразі це масова історія... 

Отже, насправді, передбачити, що і коли "заклинить" у конкнетної людини, неможливо. Само по собі рішення сховати тело мертвої дитини у шафу на кілька днів (!) свідчить, що людина перебувала у неадекватному стані. Проте ані свекруха цієї жінки, ані її мати не підтверджували, що в неї є психічні розлади (був факт короткотермінового лікування у стаціонарі, але кілька років тому). Тому, на жаль, ефективно запобігти таким випадкам важко чи просто нерально.

Тому тут багато залежить від кожного з нас: якщо ви стали свідками жорстокого або неадекватного поводження із дитиною, не відкладайте дзвінок до поліції чи Служби у справах дітей. Можливо, саме ваша участь може врятувати долю дитини.