#

Суха трава: кому вона заважає і чому можна обійтися без зайвих пожеж

01.04.2020 04:51
Суха трава: кому вона заважає і чому можна обійтися без зайвих пожеж

За вікном - весна. Ця пора для українців у більшості випадків асоціюється з початком аграрних робот. А також з масовим випалювання трави та чагарників. Тому інформаційний портал "Моя Київщина" вирішив пояснити людям, чому не варто підпалювати поля з сухою травою та до чого це може призвести

З початку березня то до середини квітня вся Україна, зокрема Київщина, знаходиться під димовою завісою: горять поля та очерети на річках. Така ситуація спостерігається уже дуже багато років на територій країн колишнього СРСР. У європейських країнах ніколи не були практики випалювання рослин після зими. То ж чому люди в нашій країні займаються цим? Розглянемо найпоширеніші причини.

"Звичка. Не знаю чому, але усі так роблять", - цю фразу говорять ті, хто бездумно влаштовують пожежі. У таких випадках люди все багато років займаються такими справами вважають це нормальним явищем. Вони вважають, що краще спалити усе.

Хуліганство і в окремих випадках - піроманія. Деякі роблять це заради задоволення та для того, щоб нашкодити. В першу чергу це стосується підлітків, які погано розуміють, що робити такого категорично не можна. У такому випадку для них це гра. Щодо піроманії, то це розлад імпульсивної поведінки, що виражається у нестримному хворобливому потязі до підпалів, а також у сильному захопленні споглядання вогню та горіння. В таких ситуаціях людина повинна лікуватися та не мати доступ до запальничок та сірників. Також жагою по підпалів можуть страждати нетверезі люди.

"Контроль за пожежами". Деякі люди свідомо підпалюють траву чи очерет, заспокоюючи себе думкою: "все рівно підпалять, а так це зроблю я, і нічого поганого не станеться". На жаль, із невідомих причин більшість не розуміє, що вогонь це не іграшка, якою легко керувати, адже простий недопалок може призвести до масової пожежі.

Мабуть, найвідоміша на найпоширеніша причина серед усіх: "агротехнічний прийом". Недбалі землероби вважають це чудовим методом, адже вогонь швидко знищить бур’яни та непотрібну траву, а попіл після них стане добривом. Окрім того агрономи-палії вважають, що в такий спосіб вони прогрівають грунт, і як внаслідок чого, на випалених ділянках трава нібито з’являється швидше і буде рости краще. Це одною оригінальною причиною нібито є захист від кліщів.

Отже, такими є найпопулярніші причини підпалу трави. У більшості випадків, така дія робиться свідомо та з "гарними" помислами, але ніхто ніколи на задумуються, що таке необережне поводження з вогнем може призвести до трагічних наслідків.

Якщо спалювання трави обійшлося без "пригод", це не означає, що все чудово. Вогонь призводить руйнації грунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть грунтоутворюючі мікроорганізми. На таких ділянках вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує дерева та кущі, які після такого "температурного шоку" можуть сповільнити свій ріст, або зовсім всохнути. Окрім того, під час пожежі гине молода рослинність, що ховалася під сухою, яка у свою чергу виступала своєрідною "ковдрою" від радіаційних потраплянь у грунт, а також адвективних заморозків, що часто спостерігаються у приземному шарі атмосфери весною. Також при підпалі трави гине уся корисна мікрофлора грунту, у тому числі й та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам.

Під час пожежі гинуть усі живі істоти – сонечка, дощові черв’яки й інші, що винищують різних шкідників саду і городу, й ті, що беруть участь в процесі утворення грунту. Варто розуміти, що суха торішня трава – не сміття, а "будинок" для цих живих організмів. Якщо взяти дощових червів, то для них трава це їжа, вони її швидко переробляють та перетворюють в поживні речовини. Природа створила розумну систему, де нема нічого лишнього, що треба палити.

У вогні можуть загинути і постраждати новонароджені зайчата, їжачата, жаби та інші. Також випалювання сухого травостою викликає загибель кладок і місць гніздових птахів таких як кряква, чирок-тріскунок, чайка, кропив’янка, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий, лісовий і чубатий жайворонки, луговий коник. Важливо знати, що гніздовий період цих птахів припадає на кінець березня та початок травня.  Це є одних з найтрагічніших наслідків, адже тільки людина, яка не знає, що таке жаль, буде спокійно дивитися, як в муках помирають зайченята від опіків, як птахи кружляють та кричать над своїми гніздами, де лежать їх яйця…

Людина кинула сірник та пішла, проте вона не знає, що за два кілометри знаходиться торфовище, яке дуже легко підпалюється та дуже важко гаситься. Також підпал трави може спричинити лісову пожежу, а в деяких випадках вогонь може досягнути будинків чи підприємств, а потім вже почнуть гинути люди. Наприклад, минулого року в у селі Переяславське Переяслав-Хмельницького району живцем згорів пенсіонер. Також, якщо дим і вогонь являються напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ЛЕП, що несе за собою руйнівні наслідки для низки населених пунктів та промисловості.

Їдкий дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог, який є шкідливий, адже попадаючи в легені людині він може призвести в деяких випадках до смерті. Також при цьому погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення ДТП.

Отже, не потрібно мати великий багаж знань, щоб зрозуміти таку елементарну річ. Треба думати про наслідки та цінувати роботу пожежників, які зараз ледь не по десять разів на день виїжають на виклики та гасять пожежі такого характеру. Можливо, в цей час, людині потрібна негайна допомога чи десь сталася катастрофа, а більшість рятувальників зайняті ліквідацією пожежі, яку свідомо створили агрономи-палії чи інші. Лише за два дні пожежники Києво-Святошинсього, Білоцерківського, Кагарлицького, Таращанського, Баришівського, Сквирського, Володарського, Бородянського, Обухіського та Миронівського районів ліквідували 101 пожежу трав’яного настилу на площі 81,622 га. Це страшні цифри, величезні гроші, які витрачаються на а ще гірші наслідки…

Ми маємо берегти природу, адже ми робимо гірше лише собі. Ми гості на цій планеті, тому варто поводитися відповідно.

Єва Басіста , "Моя Київщина"

 

Читати "Моя Київщина" у Facebook