Татусь йде: чи настане кінець кадровим проблемам в білоцерківській 72 ОМБР

Більше тисячі військовослужбовців пішли з 72-ї ОМБр через непорозуміння з комбригом Русланом Татусем. З такими темпами одна з найкращих бригад в Україні скоро розсиплеться. Про причини цієї історії розбирався журналіст «Моєї Київщини»

Як відомо майже рік тому, а саме 17 листопада минулого року новим командиром 72-ї окремої механізованої бригади ЗСУ ім. Чорних запорожців став полковник Руслан Татусь – колишній начальник штабу 128-ї Закарпатської гірськопіхотної бригади. Та вже за перші кілька місяців його командування з бригади пішло понад 1000 військовослужбовців.  Багато з них публічно заявили, що не можуть знайти спільної мови з новим командиром, зокрема через його совкові порядки.

Дійсно, кадрова політика в нашій сухопутці наразі є дуже складною. Про це в ЗМІ неодноразово писали і волонтери і самі військовослужбовці. Не так давно про це, на своїй сторінці в Facebook написала відомий волонтер і координатор проекту "Медійна ініціатива за права людини" Ольга Решетилова, яка розповіла про кадрову політику в ЗСУ саме на прикладі 72-ої бригади. Як зазначає Ольга, досліджуючи цю тему, вона мала розмову з одним із генералів ЗСУ. Мова йшла про кадрові рішення, зокрема про Руслана Татуся. Але відповідь генерала просто ошелешила волонтерку. «Він запевнив мене, що йому відомо про те що відбувається в бригаді, але як висловився «було вирішено Татусю дати можливість зайти з бригадою в АТО, можливо він там себе знайде». Тобто ми ризикуватимемо сотнями життів для того аби один лише полковник «себе зайшов?». Генерал також додав,  що  «нині складно знайти нормальних  командирів». Тож постає питання, а як же десятки хороших бойових офіцерів, які хотіли служити і воювати, алегримнувши дверима  пішли "на гражданку", так і не дочекавшись підвищення чи призначення на іншу посаду, переведення чи вирішення якихось службових питань» - розповідає Ольга.   

Та  Ольга Решетилова є далеко не єдиним волонтером який розповідає про ситуацію в 72-ій бригаді. Волонтер Юрій Мисягін також писав про нового командувача 72-ої та про кричущі факти, які відбуваються в бригаді.  «З самого початку  Руслан Татусь не був ані лідером, ані авторитетом та не мав поваги як у багатьох офіцерів, так і військовослужбовців». Мисягін відверто розповів про масові звільнення військовослужбовців із лав ЗСУ та  про «переваги» служби під керівництвом полковника Татуся. 

З непоодиноких розповідей військовослужбовців бригади, новий комбриг відмінно володіє знаннями «совдепівських» замашок, коли на перше місце виходить не бойова підготовка і умови проживання бійців в зоні ООС, а вміння побілити-пофарбувати, і зробити побут не для зручності, а для показухи вищому керівництву.

А чого тільки варті дзвінки комбрига на передову з погрозами про порушення кримінальних справ за відкриття вогню у відповідь по противнику. Від так поступово з  бригади почали йти бойові офіцери, особливо цьому сприяла одна із  неприпустимих ситуацій, яка і стала точкою кипіння. «До бригади приїздила народний депутат, яка фактично "ногою двері" відкривала, і в ультимативній формі почала вказувати, кого куди призначити і перевести, якому медику де перебувати, кому передати автомобіль, кому заправити автомобіль, кого куди послати, кому виділити водія і таке інше. Дії, хоч і нардепа, але все ж таки цивільної людини це одне, а от дії комбрига при цій ситуації, зовсім інше.   Особовий склад здивувала поведінка свого «лідера», який замість того, щоб поставити слугу народу на місце, відсторонився та переклав вирішення цієї проблеми на плечі інших офіцерів.  А мав би пояснити «візитеру» що там де йде війна і гинуть люди, а рішення приймає  тільки він, як командир бригади, а не сторонні цивільні особи», - розповідають в бригаді.

Варто сказати що обурення військовослужбовців не мало меж.  Адже такі візити-одноденки «еліти» з-під куполу, солдати, які щодня ризикують життям, давно сприймають як цирк. Особливо перед майбутніми  виборами, коли зненацька на передову подадуться політики і активісти, щоб попіаритися на армії і заробити політичні відсотки. Та, зрештою це вже інше питання. Чому після призначення нового комбрига з бригади йшли люди, зокрема офіцери і військовослужбовці батальйону, особливо ті, яких тренували наші західні партнери? Журналісти «Моя Київщина» поцікавилася як у діючих так і вже в колишніх військовослужбовців, а також волонтерів, яка насправді зараз ситуація в бригаді. З етичних міркувань імена наших респондентів змінено.

За словами одного з волонтерів, Михайла, який з самого початку тісно співпрацює з 72 бригадою,  наразі масових звільнень як таких немає, але разом з тим написано багато заяв на звільнення, які не підписуються. І вся справа в тому що існує норма, коли бійця неможливо звільнити, поки бригада знаходиться в зоні бойових дій, тому багато заяв знаходиться в підвішеному стані. Разом з тим нам стає відомо не тільки про звільнення військовослужбовців. «Наразі в нас є напівсекретна інформація про те, що командира, по закінченні перебування в зоні бойових дій  мають звільнити. Його б вже замінили, але саме за тих обставин що він знаходиться в зоні ООС, цього не можна робити (є таке положення). Справа в тому що 72 бригада це є певний кар’єрний трамплін. Тобто якщо людину готують до якогось призначення вище, то її ставлять або замом або комбригом в 72-гу бригаду.  Тому я думаю що Татуся також поставили саме для такого стрибка з цього трампліну.  Він ніколи не воював, був начальником штабу хоч і воюючої бригади, але оперативне командування бригадою - це зовсім інше, ніж начальник штабу, який займається папірцями» - каже волонтер. 

Із розмови стає зрозуміло що насправді багато хто з Татусем не вживається, і здебільшого через одні й ті ж причини.   «Дійсно, бригаду дуже сильно лихоманить. Татусь є людиною, яка до цього ніколи не воювала, а керувати найбільшою бригадою в країні дуже складно. По перше, це найстаріша бригада в Україні, і на сьогодні , це, я не скажу що найгірший комбриг, але саме він найменше має поваги серед бійців з усіх комбригів, які були в 72 бригаді. А якщо повага командира серед військовослужбовців особового складу бригади знаходиться на такому рівні, то було б чесніше все таки піти з посади або  перевестися» - розповідає Михайло.

В тому що волонтер не голослівний, немає сумніву, адже позиція та розповідь одного з бійців бригади цілком підтверджує та навіть доповнює картину.  Олександр,сержант 72 бригади, який ніс службу з 2014 по 2017, та за цей час встиг побувати у гарячих точках, також став одним із тих, хто поповнив ряди розчарованих у службі під командуванням Руслана Татуся.  «Татусь не підписує звільнення військовослужбовців, адже не хоче втрачати людей.  Скоро, в листопаді, бригада повернеться на місце своєї постійної дислокації , і як мені відомо, переважна більшість планує написати заяви на звільнення. Це дуже страшно, адже спеціалістів вже не буде, а якщо набрати нових молодих вояк, то спочатку їх треба всьому навчити. Тому за моїми прогнозами більша половина просто піде.  В 2014-2016 роках, в бойовій зоні ми стріляли, а зараз як будівельники - знайшли покинуту будівлю, відбудували трохи і живемо.  Комбриг приїздить подивитися, чи в нас наведені порядки. Будиночок побудувати, прибрати, заборчик зробити, ось які накази він віддає. Навіщо тримати артилерію, якщо він не дозволяє стріляти? Хлопців вбивають, підтримки немає, а ми не стріляємо.  Дуже багато бойових офіцерів вже пішло з лав. Хто звільняється мирно, а хтось спеціально напивається аби командир завіз на «задувку» після чого звільняють по статті (що означає без відновлення в ЗСУ).  Варто сказати, що він авторитет свій одразу втратив, адже ставить безглузді завдання. Коли він керував 128 бригадою, її також погубив, а після приходу туди нового командиру стало все набагато простіше» - розповідає Олександр.

Говорячи про нинішні  втрати бійців на фронті, чоловік робить порівняння із службою нинішнього комбрига Татуся і попереднього командира Соколова. І ці порівняння, як і очікувалось, на користь останнього.

«Так, втрати є завжди, але якщо брати втрати при Соколові наприклад, то їх було дещо менше.  72 бригада була самою сильно і бойовою, але наразі дещо втратила свої позиції. Таке враження що Татусь просто хоче її погубити. Із артилерії він взагалі зробив посміховисько, розігнав її майже всю, зосталося по три механіка. Скоро буде вихід із зони бойових дій, а техніку вивести немає кому. В основному втрати йдуть з боку піхоти через його заборону прикривати піхоту артилерією. Це не війна, коли ми сидимо закриті як собаки. Уявіть собі пса який звик воювати, а його помістили в клітку. Ось такі  асоціації викликає в нас ця ситуація».

В тому що для комбрига вже готова нова та більш значима посада, не сумніваються ні волонтери ні бійці. Принаймні ця інформація швидко поширилась як серед особового складу так і серед вже звільнених в запас. Один з них, боєць 72-ої Роман розповів нам про деякі кадрові рішення і не тільки.

«На верхах мабуть вже все вирішено, бо вже багатьом відомо, що з поверненням із зони бойових дій, комбриг піде з посади, і звісно ж кудись вище. Тому, можливо масових звільнень чи переведень таки вдасться уникнути.  При цьому можливі додаткові кадрові зміни, адже наскільки мені відомо, ставши командувачем, Татусь біля себе пристроїв  і усіх своїх людей, навіть у фінансову службу бригади.  До слова, натягнуті стосунки у комбрига  не тільки з особовим складом. Чомусь із багатьма волонтерами в нього також не склалось, він взагалі їх не любить і близько намагається не підпускати.  В той же час як людина, Руслан Татусь  дуже спокійний і виважений  та постійно себе контролює. Але це не змінює того, що він не на своєму місці» – розповідає Роман. 

А між тим, із досьє Руслана Татуся відомо, що він мав спірну репутацію. З одного боку, він дійсно служака, схильний до солдафонства і до показушних дій. З іншого боку, він характеризується як прихильник жорсткої дисципліни, що є не маловажливим у лавах ЗСУ. В рідній Закарпатській гірськопіхотній бригаді полковника Татуся неодноразово підозрювали в доносництві та вважали «засланцем», який намагався змістити з посади комбрига популярного полковника Христенко. Але з рештою Татусь отримав ще більш козирне призначення – в 72-у ОМБР.

Слід відмітити, що полковник Татусь за час своєї служби зажив слави армійського кар'єриста, який полюбляє вислужуватися перед  керівництвом. Поряд з цим, багато хто впевнений що комбриг має не аби які зв»язки «на верхах». В мережі неодноразово писали про те, що Татусь є далеким родичем голови адміністрації президента Порошенко Ігоря Райніна.