ТОП-100 найвпливовіших людей Київщини в 2021 році

У 2021 році вперше в історії незалежної України відбулася передача значної частини повноважень і податкових стягнень до місцевого самоврядування. Уже зараз можна впевнено констатувати: децентралізація суттєво змінила конструкцію владної вертикалі в Україні, але на Печерських пагорбах виявилися не готовими до того, що на місцях швидко зорієнтуються і відчують свою незалежність від центру. Минув перший рік децентралізації, і очільники громад здебільшого перестали їздити у столицю «на килим». А навіщо? Гроші є, на місці можна все розпланувати та самостійно реалізувати. Як результат – фінансові ресурси, що раніше йшли в центральний бюджет, тепер йдуть на газони, садочки та зупинки. І не треба бігати по міністерствах та адміністраціях і вибивати гроші під той чи інший проєкт.

У цілому керівництво громад можна зрозуміти – центр десь далеко. Та й не його обов'язок вирішувати питання на місцях. Попри те, що фінансова децентралізація таки відбулася, виникла інша проблема: відчутно ослабла система контролю з центру. Де-факто знищено систему РДА, утратили повноваження райради. У стані трансформації зараз перебувають і правоохоронні органи, зокрема поліція, прокуратура, Державне бюро розслідування, Бюро економічної безпеки тощо.

Уседозволеність, як відомо, породжує зловживання. Не дивно, що деяких очільників громад дуже швидко почало «заносити». І все це результат неякісної реалізації реформи з боку центральної влади. Проблема не лише у відсутності системного державного контролю над місцевими бюджетами. Часто представники громад ухвалюють одноосібні рішення, відмінні від позицій центральних органів влади, а це вже питання національної безпеки.

Коли мер найбільшого міста Київщини особисто відміняє постанову Кабміну про введення локдауну (як би хто до цього не ставився), це не адекватно. І веде до втрати контрольованості держави.

Погіршує ситуацію й те, що Банкова продовжує займатися тим, що плодить «смотрящих» людей, які абсолютно не орієнтуються у процесах, що відбуваються в регіонах. Єдиний критерій, за яким проводиться відбір таких кадрів, – їх «щеняча» лояльність до патронів, що сидять в Офісі Президента. Тут можна згадати вже колишнього голову Київського обласного осередку партії «Слуги народу» Артема Культенка, який орієнтувався на експершого заступника голови ОП Сергія Трофімова. Після того, як останній «злетів» із посади, зник і його «падаван» в області. Аналогічну ситуацію можна простежити з призначеним весною 2021 року на посаду очільника обласного осередку президентської партії Андрієм Мотовиловцем. Як ця людина пов'язана зі столичним регіоном? Скільки вона протримається без підтримки з боку Кирила Тимошенка, який є ключовою фігурою в Офісі Президента?

Що ми маємо на виході? На жаль, зараз відбувається імітація розбудови вертикалі в регіонах з боку центральної влади. Із одного боку, це нібито й працює: місцеві еліти погоджуються на «смотрящих» із Банкової, розуміючи, що репресивна система все ж таки, бодай точково, але працює. Усі ж розуміють, що це тимчасово. Тактика «політичних тубільців» у Київській області дуже проста: сидіти на березі ріки, «пиляти» разом зі «смотрящими» бюджети та чекати, поки чергові керівники держави послаблять позиції. Власне, це відбувається зараз із «зеленими», які через нездатність вирішити нагальні проблеми в державі з кожним днем невпинно втрачають підтримку суспільства.

Це зовсім не означає, що місцеві політичні ветерани сприймаються жителями Київщини як свої. Зростання цін на продукти, комунальні послуги, поїздки в транспорті. Жодну з цих проблем ані центральна, ані місцева влади вирішити не здатні.

Як результат – область живе абсолютно автономно від влади. І бізнес, і звичайні жителі знають, що треба виживати самостійно, бо ніхто їм не допоможе. Є реальне життя, яке для більшості людей ніяк не пов’язане з владою. Хіба що локдауни змушували щось робити. Українці були вимушені масово обдурювати владу, аби мати змогу далі працювати. Власне, із цим і пов’язаний той «феномен», чому ВВП в Україні після серії локдаунів впав, але не так сильно, як у країнах Заходу. Зіграло свою роль віковічне вміння українців викручуватися та не виконувати рішення влади.

А тим часом влада продовжує жити в ефемерному світі, не бажаючи зрозуміти, що спроби застосувати авторитарні методи не дадуть авторитетності, а позиції в рейтингах можна легко втратити без чіткої стратегії.

Насамкінець розповімо один «бородатий» анекдот. Стоять байкери біля своїх мотоциклів. Усі довговолосі. У чорних шкіряних куртках-косухах. П'ють пиво, слухають важкий рок. До них під'їжджає мотоцикл. Хлопець у яскравому спортивному екіпіруванні. Мотоцикл гарчить. Потужний. Спортивний. Він злазить із мотоцикла, підходить до байкерів і каже: «Хлопці, ось ми мотоциклісти такі ж, як і ви. Просто їздимо швидко. І мотоцикли в нас потужніші та швидші. Але ж ми всі байкери. Чому ми не дружимо, не спілкуємося? Давайте типу дружити». А байкери йому відповідають: «А що з вами дружити? Вас і запам'ятовувати немає сенсу. Ви ж кожного року нові…»

1. Андрій Єрмак

Голова Офісу Президента

Чимало експертів стверджує, що Андрій Єрмак поводиться як віцепрезидент, а Володимир Зеленський фактично виступає статистом у головного клерка свого Офісу. Упродовж 2021 року Єрмак остаточно став усемогутньою фігурою, яка підміняє собою цілі напрямки державного управління. Без його відома не ухвалюється жодне серйозне рішення в Міністерстві закордонних справ. Із внутрішніми політичними процесами аналогічна ситуація. Наприклад, де-факто він має майже повну монополію над силовиками.

Це ж стосується й виконавчої влади загалом. Із моменту призначення Зеленського на посаду Уряд практично став безвольним виконавцем бажань Банкової. Зараз прем’єр-міністр Денис Шмигаль «відповідає» перед Єрмаком.

Також у голови президентського Офісу є величезний вплив на регіональну політику. Це стало очевидним після того, як у листопаді 2020 року з посади першого заступника голови ОП було звільнено Сергія Трофімова, який опікувався цим напрямком. Власне, останнього називали одним із ключових опонентів Єрмака на Банковій. Але після непереконливих результатів «слуг» на місцевих виборів Єрмаку вдалося позбутися Трофімова, який до того ж відзначався проросійськими поглядами та неприхованою підтримкою діяльності російської церкви в Україні.

Відставка Трофімова позначилася на розкладах у столичному регіоні. Зокрема, «злетів» із посади очільника Київського обласного осередку партії «Слуга народу» Артем Культенко. Його місце зайняв нардеп із президентської фракції – Андрій Мотовиловець. Щоправда, він орієнтується на іншого заступника голови ОП – Кирила Тимошенка.

Утім, відкрито воювати з Єрмаком ніхто всередині Зе-команди зараз не ризикує. Максимум – кулуарні вкиди. Усі чекають, коли Єрмак оступиться.

Якщо говорити безпосередньо про Київщину, то тут Єрмак має величезний вплив завдяки тому, що неформальний урядовий куратор області, міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов наразі орієнтується саме на нього. Це ж стосується і очільників силових органів області, зокрема голови СБУ Києва та області Сергія Зайця, якого призначили у квітні 2021 року. Загалом будівельні та земельні питання у столичному регіоні врешті-решт замикаються саме на Єрмакові. Також у нього є інтереси у «Великому будівництві», хоча цей напрямок формально курує Кирило Тимошенко. Але ж відмовити своєму безпосередньому керівнику він не може.

Утім, варто розуміти, що концентрація влади в руках Єрмака – річ дуже ситуативна. І мінлива. Хоча варто погодитися з аналітиками, які зазначають, що жоден голова президентської канцелярії навіть на піку могутності не мав такої влади. Медведчук (за часів Кучми) і Льовочкін (за часів Януковича) навіть поруч із Єрмаком не стояли.

Але тут є зворотній бік медалі, адже саме Єрмак несе відповідальність за всі провали влади. Рано чи пізно його токсичність може призвести до відставки, а тоді він ризикує втратити все. Справа в тому, що Єрмак – «джокер», який перетвориться на «шістку», як тільки вилетить із посади.

А такий сценарій цілком вірогідний. Адже саме Єрмак виступає флагманом у боротьбі Банкової з Рінатом Ахметовим, найбагатшим олігархом в Україні. І тут варто пояснити різницю між двома опонентами. Коли в Ахметова в 2014 році на Донбасі забрали значну частину бізнесу, він серйозно постраждав, але зумів правдами-неправдами залишитися в топі. Якщо ж Єрмак позбудеться посади, то максимум, що йому світить, – це кабінетик на другому поверсі магазину «Санахант» на Печерську, де він зараз любить проводити закриті наради. 

2. Рінат Ахметов

Олігарх

Політична криза у країні наочно продемонструвала потужність найбагатшої людини України – Ріната Ахметова. Повноцінно воювати з ним не намагався жоден із президентів до Зеленського. Свого часу навіть Леоніду Кучмі доводилося виконувати його побажання: не лише перевести в Київ ставленика «донецьких» Віктора Януковича, а й зробити останнім своїм спадкоємцем. До чого це врешті-решт призвело, знають усі: Україна втратила частину території. Але Ахметов, який є одним із найбільших винуватців того, що відбулося, почуває себе в Україні більш ніж комфортно.

Нинішнє протистояння з Банковою – серйозний виклик для олігарха, який чомусь називає себе «інвестором». Могутність Ахметова підтверджується наявністю в нього низки монополій, за допомогою яких Рінат Леонідович може викручувати руки будь-кому, хто сидить на Печерських пагорбах. Ідеться не лише про металургійну імперію, де його заправляє «Метінвест», а й енергетичну, де орудує ДТЕК. До цього всього додається й медіагрупа, яку він при необхідності «підключає».

Окремо варто згадати й про те, що більшість представників української політеліти орієнтується на Ахметова. У цей «пул» входять і Юлія Тимошенко, і Петро Порошенко. Сателітами Ахметова є і ексспікер ВР Дмитро Разумков, і Арсеній Яценюк, і Володимир Гройсман, і Ігор Смешко, і Олег Ляшко. Це дає олігарху небезпідставно вважати, що він зможе тиснути на Зеленського та його оточення. Тим паче, що і на Банковій є симпатики Ахметова.   

Але повернемося до Київщини. Варто враховувати, що тут у Ахметова чималі інтереси. Хоча б тому, що він живе у столичному регіоні – у селі Плюти. За даними ЗМІ, вартість гігантського будинку олігарха становить близько 30 млн доларів. Також неподалік від резиденції Ахметова встановлена ​​антена, що заглушає GPS-сигнали та інші радіочастоти.

Головним активом Ахметова на Київщині є «ДТЕК Київські регіональні електромережі», який він купив у росіян із VS Energy (Бабаков, Воєводін, Гінер) у 2019 році. Щоправда, дехто вважає, що, попри офіційну купівлю, російський вплив на підприємство зберігається.

Слід зазначити, що з цим підприємством в Ахметова є чимало проблем. Протягом 2021 року жителі Київщини масово критикували обленерго через регулярні відключення світла. Проблеми виникають майже кожен день. Є дві точки зору: злі язики стверджують, що це шантаж і тиск на владу з боку Ахметова-бунтівника. Натомість обленерго звітує, що більшість відключень пов’язані з аваріями, до яких вони не мають жодного стосунку. Справа в тому, що на лінії електропередачі регулярно падають дерева. Склалася абсурдна ситуація, коли через мораторій на вирубку дерев в Україні (що не заважає рубати «у темну»), лісгоспи бояться проводити навіть санітарні роботи, від чого і страждають українці.

Тим часом Ахметов приглядається до інших енергетичних підприємств Київщини. Зокрема, він чекає на приватизацію двох ТЕЦ – Трипільської та Білоцерківської. Утім, є і політичний напрямок. Уже зараз в олігарха починають готуватися до парламентських виборів, які мають відбутися у 2023 році. Отже, зараз Разумков, Смішко, Гройсман та інші представники його політичної обслуги почнуть займатися партбудівництвом та освоюванням мільйонів Ахметова.

3. Ярослав Москаленко

Депутат Київської облради

Після досить тривалого перебування в опозиції Ярослав Москаленко знову на коні. Колишній «регіонал», а нині лідер «За майбутнє» у столичному регіоні зараз тихо керує більшістю в Київській облраді. Фактично всі кадрові та бюджетні рішення проходять через нього. Водночас це не заважає скандальному політику вести свою гру. До того ж часто абсолютно опозиційну щодо Офісу Президента.

Наприкінці квітня 2021 року Москаленку все ж таки вдалося домовитися про переформатування більшості в облраді. Ба більше, йому вдалося позбутися свого давнього політичного товариша, а нині одного з головних противників – нардепа від «Батьківщини», очільника осередку цієї партії на Київщині Костянтина Бондарєва. Варто зазначити, що останній у листопаді 2020 року кинув Москаленка, коли той дуже розраховував стати головою облради. Попри обіцянки про підтримку, Бондарєв обрав інших союзників.

Але Москаленко не опустив руки. Його робота з Офісом Президента призвела до того, що Банкова погодилася на переформатування, і зараз Москаленко разом зі «слугами» цілеспрямовано вибиває «Батьківщину» із усіх теплих місць в обласній владній вертикалі.

Попри входження «За майбутнє» (позаочі їх називають «майбахи») у більшість Москаленко й цього разу не опинився в президії. Посадою голови облради довелося поступитися «слузі» Наталії Гунько, а ставати заступником колишній нардеп, який став відомий на всю країну тим, що демонстративно, двома руками, голосував за «диктаторські закони» 16 січня, не забажав. Заступником від «майбахів» став Ярослав Добрянський.

Близькість до ключових гравців, які впливають на ухвалення рішень, дає змогу Москаленку успішно вести політичну гру. Де-факто він – політичний лудоман, який азартно бореться за те, щоб нарощувати тіньовий авторитет.

Часто Москаленко веде себе абсолютно цинічно, підставляючи союзників. Яскравий приклад – історія з протистоянням Офісу Президента з мером Києва Віталієм Кличком, у якій Москаленко підтримав останнього. Зокрема, він публічно протистояв створенню командою Зеленського Конгресу місцевих та регіональних рад – організації, що мала підмінити контрольовану Кличком Асоціацію міст України.

Чим пояснити таку любов Москаленка до Кличка? Подейкують, що чинний депутат Київської облради зацікавлений у тому, щоб мати можливість займатися в Києві будівництвом. Зокрема, називають і компанію-забудовника, із якою начебто пов'язаний екснардеп. Ідеться про «Saga Development», виконавчим директором якої є Олександр Горган-Лялька, колишній голова Київської ОДА часів президентства Петра Порошенка, який у політичному плані завжди орієнтувався на Москаленка.

Загалом київські теми цікавлять колишнього нардепа давно. Так, він ще з часів президентства Януковича просуває тему приєднання Коцюбинського до Києва. У цьому питанні Москаленко зіштовхнувся з інтересами угрупування Володимира Карплюка – колишнього мера Ірпеня, який зберігає контроль над містом-супутником і особливо не приховує бажання забудувати 4 тис га лісу, який знаходиться біля Коцюбинського. Крапку в цьому питанні мала поставити облрада, передавши Коцюбинське до столиці. Утім, в останній момент голосів за це рішення не вистачило. А отже, боротьба столичних та ірпінських забудовників за територію біля Києва триває.

4. Олексій Чернишов

Міністр розвитку громад та територій України

Командний гравець Олексій Чернишов є одним із кураторів найбільш чутливої для президента Зеленського теми. Це має як позитивні моменти – владу і вплив, так і серйозні ризики для його подальшої кар’єри. На фоні поступового падіння довіри до влади слабшають і позиції її представників.

Особливо гостро це стало відчутно, коли на Банковій вирішили поставити Чернишова на посаду голови КМДА. Тримає кулуарна боротьба, у Верховній Раді готуються спеціальні закони, які мають на меті остаточно розмежувати повноваження голови КМДА та міського голови. Наразі питання загальмувало, а Чернишов так і залишився міністром.

Другий можливий сценарій кар’єрного росту – призначення Чернишова прем’єр-міністром замість Дениса Шмигаля. Утім, схоже, останній настільки добре вислужується перед ОП, що його поки вирішено не чіпати. Примітно, що в разі переходу на роботу в Київ чи крісло очільника уряду Чернишов планує перемістити на міністерське крісло нинішнього голову КОДА Василя Володіна. 

Попри фіаско в Києві, Чернишов залишається одним із найбільш впливових міністрів. Куратор Київщини в уряді продовжує успішно контролювати діяльність не лише облдержадміністрації, але й усієї виконавчої вертикалі регіону. Це стосується передусім будівельної галузі.

Серед показових кейсів, які вплинули на бізнес області, стала ліквідація ДАБІ та створення замість неї Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ). Для Київщини, де зараз одночасно зводиться близько 700 житлових комплексів, це ключове питання. У міністерстві зазначають, що в основу роботи цього органу покладено принцип тотальної цифровізації будівельних послуг. Замість кабінетів буде запущено онлайн-систему без впливу чиновників, що має знизити рівень корупції в галузі по всіх регіонах. Саме таким чином у Чернишова тепер зможуть контролювати кожного забудовника в державі та в Київській області зокрема.

Також сформовано позицію міністерства у сфері регіонального інвестиційного клімату та створенні нових робочих місць. Ідеться про розбудову мережі індустріальних парків. Міністр робить ставку на розбудову мережі технопарків, центрів креативної економіки тощо.

Крім того, Чернишов опікується реалізацією низки проєктів у межах «Великого будівництва». Міністерство розвитку громад та територій відповідає за побудову об’єктів соціальної, освітньої та медичної інфраструктури в регіонах. У 2021 році в Україні відбулися реконструкції в низці спортивних об’єктів, шкіл, дитячих садків і лікарень.  

Також Чернишов вважає одним із пріоритетів своєї роботи впровадження ініціатив у сфері енергоефективності, розвиток напряму термомодернізації та проєктів, спрямованих на зменшення газової залежності країни. 

Чернишов залишається очільником ключового міністерства в уряді Шмигаля. Від результатів його діяльності, зокрема в питанні децентралізації, залежатиме, чи вдасться йому вирости далі. Утім, успіх Чернишова все ж таки залежить не від нього самого, а від позицій нинішньої влади, яка у будь-який момент може піти на дно та потягнути з собою всіх. 

5. Ігор Коломойский

Олігарх

Колишній власник «Приватбанку» Ігор Коломойський – знаний enfant terrible українського олігархату. Його коментарі та інтерв’ю часто мали ефект бомби. Дії Ігоря Валерійовича часто призводили до того, що цілі економічні галузі, а то й усю державу несамовито трясло. Утім, у 2021 році він був змушений залягти на дно. Це сталося після того, як 5 березня 2021 року Держдепартамент США запровадив проти Коломойського санкції через його причетність до корупції. Цьому передувало розслідування міжнародного журналістського об’єднання OCCRP, згідно з яким герой цього матеріалу ввійшов до четвірки найбільших корупціонерів світу через звинувачення у крадіжці 5 млрд доларів «Приватбанку» за допомогою низки офшорів.

Обмеження американців нібито вийшли досить умовними —  це заборона на в'їзд до США. Утім, фактично це означало, що Коломойський отримав від Вашингтону «чорну мітку». Рішення Штатів кардинально змінило поведінку олігарха та його оточення. Коломойський тепер не дає інтерв’ю. Збавив темпи і його головний спікер нардеп Олександр Дубінський, який також потрапив під дії американських санкцій.

Може здатися, що Коломойський більше вже нікого не кличе «на каву». Насправді це не так. Вплив олігарха не зник, просто йому довелося остаточно піти у тінь. А зустрічі й надалі відбуваються, зокрема й із представниками влади.

Щоправда, одіозний олігарх тепер змушений демонструвати цілковиту лояльність Офісу Президента та особисто Володимиру Зеленському, який зараз фактично виступає гарантом його безпеки. Медіаімперія Коломойського послідовно тиражує наративи ОП, зокрема бере участь у протистоянні з Рінатом Ахметовим на боці Банкової. Але робить це досить кволо, без вогнику. Проте  схоже, що цього достатньо для того, щоб українська прокуратура досі не пред'явила Коломойському жодних звинувачень. Немає і санкцій. І схоже, не буде.

На Київщині Коломойський зберігає серйозний вплив через депутатів-мажоритарників, які активно працюють у регіоні. Ідеться передусім про Юрія Дунду та Олександра Дубінського. Останній, попри виключення з президентської фракції у Верховній Раді, зберіг вплив на депутатів-«слуг» у Київській облраді, а отже, і на порядок денний головного представницького органу Київщини.

Земля та будівельна галузь – основні теми, які цікавлять команду Коломойського на Київщині. Експерти непублічно говорять про значний вплив на реформовану Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ) із боку головного компаньйона Коломойського Геннадія Боголюбова. Із групою «приват» на Київщині пов’язують низку зведених житлових комплексів. Наприклад, ЖК «Петрівський» уродженця Дніпра Олександра Тигова. 

Зауважимо, що в Коломойського нікуди не подівся інтерес до Трипільської ТЕС. За даними ЗМІ, щонайменше 1,5 млн тонн вугілля (більшість якого із Росії) перепродали державній компанії «Центренерго» фірми, пов’язані з олігархом. Зрештою менеджерів Коломойського з «Центренерго» звідти «попросили». Утім, Коломойський у разі приватизації державної ТЕЦ явно буде не проти поборотися за цей актив із Рінатом Ахметовим. 

6. Василь Володін

Голова Київської обласної державної адміністрації

Попри складнощі з переформатуванням діяльності влади на Київщині в контексті повноцінного запуску децентралізації, а також активізацію політичних противників на рівні обласної ради, Василю Володіну поки що вдається втримувати свої позиції. Головний успіх голови ОДА – відсутність будь-яких гучних скандалів, за які могли б причепитися його опоненти.

Демонстративна неконфліктність Володіна дозволила йому налагодити зв’язки з усіма громадами області. І це при тому, що він мав неодноразову можливість включити режим «диктатора». Наприклад, тоді, коли мер Білої Церкви Геннадій Дикий самовільно скасував у місті дію постанови про локдаун, але замість цього без шуму та пилу «розрулював» скандальні питання.

Можливості для дипломатичних підходів у Володіна є завдяки тому, що, на відміну від багатьох своїх попередників, він об’їжджає область, комунікує з очільниками громад і намагається сформувати команду на рівні укрупнених районів. Протягом 2021 року він завершив епопею з призначеннями нових керівників РДА. В основному всі вони – його люди. Єдина проблема – у них не надто значні повноваження.

Також важливою перевагою чинного губернатора є підтримка з боку міністра розвитку громад Олексія Чернишова, який уважно слідкує за Київщиною, де сам був головою ОДА, і,власне, за протекцію якого Володін і став очільником області.

Цікаво, що в Київській ОДА Володін демонструє досить жорстку руку. Зокрема, він проявив характер звільнивши заступницю Тетяну Щербак, яка почала вести самостійну гру та займатися самопіаром. Також губернатор змінив майже все керівництво управлінь та департаментів, таким чином, централізувавши владну вертикаль. Це ж стосується його заступників (за винятком «старого» Дмитра Назаренка), які без дозволу Володіна нічого не вирішують.

Порівняно з іншими очільниками області, чинний губернатор досить успішний. Епідемія коронавірусу серйозно вдарила по більшості регіонів, але за соціально-економічними напрямами Київщина таки виявилася кращою. До слова, за відсотком вакцинації населення столичний регіон займає друге місце після Києва.

Але це зовсім не означає, що Володін забетонував собі посаду. Його небажання спілкуватися з представниками облради автоматично ускладнили бюджетний процес на 2022 рік. До того ж в облраді є одразу кілька сил, які хотіли б максимально ослабити президентську вертикаль в області. По-перше, ідеться про Ярослава Москаленка, який давно хоче зробити Банковій пропозицію, від якої та не зможе відмовитися: віддати його людині посаду. По-друге, усередині «слуг» є своя контра у вигляді родини Гуньків. Зрештою багато чого залежить від майбутнього Чернишова. Якщо його переведуть на посаду голови Київської міської держадміністрації, то цілком імовірно, що Володіна чекатиме кар’єрний злет на місце свого патрона.

Але все це в теорії. Поки ж основне протистояння очікується на рівні обладміністрації та облради. Примітно, що воно може відбуватися фактично між представниками однієї й тієї ж владної команди.

7. Анатолій та Наталія Гуньки

Народний депутат України та голова Київської обласної ради

Пертурбації в облраді, які відбулися в квітні 2021 року, дали змогу родині Гуньків суттєво посилити свої позиції. Досі маловідомі персонажі несподівано опинилися у вищій політичній лізі Київщини, що стало можливим передусім завдяки «даху», що стоїть над Гуньками. Не є секретом, що Анатолій Гунько, який грає першу скрипку в родинному підряді, представляє інтереси Віктора Поліщука – украй одіозного олігарха, відомого низкою скандальних проєктів. Мабуть, один із найбільш відомих – збанкрутілий банк «Михайлівський». Ця фінансова установа надавала кредити компаніям Поліщука, які за допомогою шахрайських схем гасили свої кредитні зобов’язання. Після того, як «бульбашка луснула», були ошукані тисячі інвесторів.

Поліщук відомий у столиці будівництвом БЦ «Gulliver», а на Київщині – знищенням радіопередавального центру «Борей» у Броварах напередодні російської агресії. На місці унікального військового об’єкту, який мав змогу передавати сигнал на всю територію України (зокрема, і на окуповані Крим та Донбас), за сприяння міського керівництва Броварів побудували багатоповерхівки. У цьому контексті необхідно зауважити, що з Росією в олігарха Поліщука дуже близькі родинні зв’язки – його дружина є племінницею дружини експрезидента Росії Дмитра Медведєва.

Анатолій Гунько фігурував у кримінальних справах щодо знищення «Борея». Слідство розглядало його як організатора злочинної групи, що незаконно привласнила земельну ділянку площею 96 га, знищивши стратегічне обладнання, що розміщувалося на ній. На суді Гунька відпустили під заставу 1,762 млн грн і заарештували його майно. А потім справа розвалилася: 20 березня 2019 року кримінальне провадження було закрито «у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення їхньої вини в суді та вичерпанням можливості їх отримати».

Як результат – уже з «чистою совістю» Гунько в жовтні 2020 року, представляючи «Слугу народу», переміг на довиборах до Верховної Ради на 208 окрузі (Чернігівська область) і став народним депутатом. Цікаво, що за рік до того він намагатися потрапити в парламент по сусідньому 209 округу від «Батьківщини», але посів третє місце.

Інтереси на Київщині в родини Гуньків – давно. Анатолій Гунько у 2015 році невдало балотувався від партії «Наш край» до Київської облради. Його дружині – Наталії – поталанило більше. Вона стала депутаткою облради від «Радикальної партії Олега Ляшка». До слова, варто звернути увагу на абсолютну політичну «всеїдність» Гуньків.

Отримавши посаду голови облради, Наталія Гунько формально стала однією з ключових фігур області. Але де-факто всіма процесами там орудує її чоловік. Усі кулуарні домовленості з представниками більшості здійснює саме він. Задача пані Наталії полягає в тому, щоб працювати ширмою.

Якщо ж говорити про інтереси Гуньків (читай – Поліщука), то йдеться не лише про земельні та будівельні питання, хоча це, безумовно, ключовий напрямок. Є й суміжні теми, які вкрай хвилюють чинних очільників облради. Наприклад, бажання підім’яти під себе Київську ОДА. Поки що це не виходить, але подейкують, що саме група Поліщука готує інформаційні атаки проти Василя Володіна.

Також важливим для Гуньків є контроль над МВС – органу, який має величезний вплив на любителів побудувати щось незаконно, захопивши якийсь шмат землі. Тому одразу після призначення нового міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, до нього активно дзвонив нардеп-«слуга» Анатолій Гунько. Але досягти результату – узяти владу в Київській обласній поліції – йому не вдалося. Величезні амбіції та наявність ресурсного куратора, а також любов до інтриг, дають Гунькам непогані можливості по максимуму взяти владу в столичному регіоні.

8. Ярослав Добрянський

Перший заступник голови Київської обласної ради

Один із найбільш досвідчених чиновників-бюрократів Київщини – Ярослав Добрянський – після місцевих виборів-2019 розраховував отримати посаду голови облради, але цього не сталося, адже його фракція «За майбутнє» опинилася в опозиції. Наламав дров очільник ЗМ на Київщині Ярослав Москаленко, який, попри високу токсичність, хотів сам за будь-що отримати посаду голови облради. Хоча, якби облраду очолив Добрянський, істотних змін не було би. Але ж, як говориться, понти дорожче грошей…

Другий шанс Добрянський отримав вже у квітні 2021 року – після переформатування більшості та входження до неї фракції «За майбутнє!». Утім, Добрянський, попри сподівання, так і не став головою облради. Передусім тому, що очільникам області – Олексію Чернишову та Василю Володіну – у кріслі голови облради потрібна була людина зі «Слуги народу», бо ж на Банковій неправильно зрозуміють. Як результат – Добрянський отримав посаду першого заступника голови облради.

Але зараз він фактично взяв на себе виконання значної частки функцій голови облради. Пояснюється це не лише непрофесійністю родини Гуньків, але й досвідом і зв’язками самого Добрянського. Так, ще у 2007 році він був призначений головою Згурівської районної державної адміністрації, у 2008 –  Києво-Святошинської РДА, у 2010 – Макарівської РДА, а в 2011 – Бориспільської РДА. До цього також варто додати його постійне депутатство в облраді, яке триває без перерв із 2010 року (при чому це вже третій випадок за три каденції, коли він опиняється в президії), а також роботу першим заступником мера Бучі (2015-2016 роки).

Із огляду на чималий досвід Добрянський на Київщині має величезні зв’язки та вплив. Окрім кулуарних відносин із керівництвом облради, зокрема, із тим же Ярославом Москаленком, чиї бажання та плани Добрянський де-факто виконує, слід також враховувати і його регіональну діяльність. Так, протягом останніх років Добрянський сконцентрувався на процесі децентралізації на Київщині, що дало йому змогу постійно комунікувати з очільниками громад.

У цілому завдяки своєму бекграунду (щоправда, не завжди білосніжно-чистому) у регіонах він має ексклюзивні зв’язки. Наприклад, у Згурівці понад 10 років тому він починав роботу з чинним головою цієї громади Василем Цвиком. Також Добрянський підтримує близькі стосунки з одним із ключових аграріїв Київщини, Героєм України Олександром Мостіпаном – власником торгівельної марки «П'ятачок». Дружба з мером Бучі Анатолієм Федоруком також дає чималий політичний профіт.

Політична «гутаперчивість» Добрянського теж дає йому можливість комунікувати з представниками різних партій і політпроєктів. Справа в тому, що до «За майбутнє» він встиг побути в «Партії регіонів» і «Нашому краї». Водночас в нього теплі стосунки з очільником фракції «Євросолідарності» Георгієм Цагареішвілі, а також із чоловіком голови Київської облради, нардепом від «Слуги народу» Анатолієм Гуньком. 

Усе це дає підстави Добрянському розраховувати на подальше політичне зростання. Він демонструє високу активність у соцмережах. Можемо припустити, що разом із Москаленком вони будуть рухатися в бік Верховної Ради. Але поки їх задача виглядає більш утилітарною – ідеться про повне взяття під контроль обласної ради.

9. Андрій Нєбитов

Начальник Головного управління Національної поліції в Київській області

Попри кардинальні зміни в керівництві Міністерства внутрішніх справ і звільнення Арсена Авакова, яке відбулося влітку 2021 року, Київщина опинилася серед тих областей країни, де різких перестановок регіонального керівництва Нацполіції ніхто робити не став. Незважаючи на чутки та інформаційні «зливи» Андрій Нєбитов, який працює на посаді очільника Головного управління Нацполіції Київщини з липня 2019 року, зберіг свої позиції.

Новоспечений генерал спокійно пережив пертурбації в Києві завдяки високим показникам ефективності роботи, які демонструє поліція Київщини. Під орудою Нєбитова – кращий підрозділ кримінальної поліції в усій Україні.

Загалом йому є чим похвалитися. У 2021 році поліція досягла чимало позитивних результатів. Наприклад, оператори лінії «102» поліції Київщини опрацьовували рекордну кількість повідомлень громадян на добу – 675 тис повідомлень громадян.  У середньому – це 2004 дзвінків на добу та понад 10,5 викликів за годину на 1 оператора, що є найбільшим навантаженням в усій Україні.

Окрема тема – приїзд поліції на виклики громадян. За останні три роки завдяки оптимізації управління нарядами та покращенню матеріально-технічного оснащення збільшено кількість груп реагування патрульної поліції з 66 у 2018 році до 83 у 2021 році. Це сприяло зменшенню часу призначення нарядів на повідомлення з 10 хвилин 58 секунд до 2 хвилин, а час прибуття поліції на місце події скоротився з 35 хвилин до 15 хвилин.

Також у поліції говорять про покращення криміногенної обстановки в області: зменшення розбоїв (на 31,4%), грабежів (на 23,4%), хуліганств (на 21,7%). У 2021 році поліція викрила та скерувала до суду обвинувальні акти щодо найбільшої кількості ОЗГ в історії правоохоронців Київщини. Так, задокументовано злочинну діяльність 40 організованих груп та організацій.

Суттєво покращено ситуацію з поліцейською інфраструктурою на тлі децентралізації. У межах реалізації проєкту «Поліцейський офіцер громади» відкрито 54 поліцейські станції, які надають послуги громадянам, забезпечують правопорядок та вживають заходів щодо попередження злочинів на території області. Також відкрито два центри безпеки у Студениківській та Дмитрівській територіальних громадах. Нині в територіальних громадах уже працюють 87 поліцейських офіцерів. Усього ж до проєкту «Поліцейський офіцер громади» уже долучилися 56 з 69 територіальних громад Київщини. Ще 12 виявили бажання взяти участь в проєкті у 2022 році.

Також показово, що за рік майже на 20% оновлено поліцейський автопарк. Поліцейські Київщини отримали 122 нових автомобілів, 78 із яких надані Національною поліцією України, 11 авто отримано від Київської обласної держадміністрації, 33 виділені об’єднаними територіальними громадами.

Посилено й систему відеофіксації. Зокрема, до інформаційно-аналітичного комплексу «Безпечна Київщина» наразі підключено 896 камер відеоспостереження, 350 із яких мають функцію розпізнавання номерних знаків транспортних засобів. Із вказаних відеокамер 471 встановлено за кошти Київської обласної державної адміністрації, а 425 інтегровані в систему за сприяння органів місцевого самоврядування.

Не дивно, що Київська обласна Нацполіція стала повноцінною кузнею кадрів. Одного з заступників Нєбитова, який відповідав за кримінальну поліцію, – Олександра Шляховського – спочатку відправили керівником Нацполіції Закарпаття, а потім перевели на посаду очільника Львівської обласної поліції. Що ж до Нєбитова, то, схоже, попри різноманітні чутки про вихід на пенсію або переведення в інший регіон, поки що його позиції видаються вельми міцними.

10. Анатолій Федорук

Голова Бучанської громади 

Протягом 2021 року Федорук лише підтвердив позитивне реноме мера  однієї з найбагатших громад Київщини та успішного політика-пристосуванця в одному обличчі. Збереження і навіть посилення впливу передусім пов’язане із досвідом, набутим завдяки довгому перебуванню на посаді (із 1998 року) та обережній роботі без гучних скандалів. Також зарекомендував себе партійно неперебірливим: при всіх президентах Федорук був наближений до владних партій, а зараз представляє політсилу Зеленського «Слугу народу».

Окрім «багатовекторності», очільник Бучі відзначається вмінням використовувати конфлікти на свою користь. Знаючи, що існує боротьба за столицю між мером Києва Віталієм Кличком і вертикаллю Володимира Зеленського, голова обласного відділення Асоціації міст України Федорук став одним із хедлайнерів платформи-конкурента – Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові. Утім, такий конфлікт інтересів не хвилює мера Бучі, який вміє маневрувати поміж великими політичними гравцями, отримуючи зиск для себе.

Демонстрацією готовності співпрацювати з усіма стало й те, що Федорук часто з’являється на публічних заходах разом із колегою по партії, ексжурналісткою «1+1», народною обраницею від 96 виборчого округу Ольгою Василевською-Смаглюк, депутатську діяльність якої пов’язують із одіозним олігархом Ігорем Коломойським.

Реалізування Федорука як політика базується на абсолютній «всеїдності», завдяки якій до Бучанської територіальної громади залучаються значні ресурси. Як результат – із маленького селища на початку 2000-х Буча стала великим містом, а також центром новоствореного району (мав бути в Ірпені).

У Бучі запущено Пластовий вишкільний центр міжнародного значення, а також багатофункціональний спортивний комплекс «Академія спорту». Крім цього, для жителів Бучанської ОТГ запустили човникові електрички до Києва, збудували нові приміщення амбулаторій.

Протягом останніх років у громаді спостерігається позитивна тенденція до збільшення кількості закладів дошкільної освіти. У сільській місцевості забезпечено безкоштовне перевезення до місць навчання дітей дошкільного віку, учнів та педагогічних працівників. До слова, у 2021 році у Бучі відбувся перший із п’яти регіональних форумів «Реформа системи шкільного харчування» за участю першої леді Олени Зеленської.

Варто зазначити, що Міністерство економіки офіційно зареєструвало 48 проєктів індустріальних парків, серед яких є і технопарк «Мироцьке», розташований у громаді Федорука. Успіхом можна вважати й те, що в Монако Бучу визначили містом для проведення Чемпіонату світу з мотокросу.

Усі ці реальні та уявні здобутки дозволяють мерії міста під «шумок» дерибанити землі громади. У Федорука після створення ОТГ та збільшення територій в руках опинилися просто фантастичні ресурси, якими він може фактично самостійно розпоряджатися через міськраду. Остання повністю підконтрольна меру, попри те, що формально там існує опозиція. Але в цьому скликанні вона настільки беззуба та маргінальна, що Федорук може робити з нею все, що забажає.

За ресурсність та лояльність Федорука дуже люблять у високих кабінетах. Яскравим підтвердженням того, що його цінують на Банковій, стало те, що з нагоди 30-ї річниці незалежності України президент Зеленський нагородив міського голову Бучі орденом «За заслуги» ІІ ступеня.

11. Юрій Бойко

Народний депутат України, співголова фракції «Опозиційна платформа – За Життя»

Санкції РНБО проти Віктора Медведчука серйозно покращили позиції Юрія Бойка. Політики конкурували за лідерство в «ОПЗЖ», що дестабілізувало партію на місцях. У Київській області було чимало осіб, що орієнтувалися на Медведчука, але зараз вони підпорядковані Бойку.

Політик продовжує відкрито літати до Москви та поширювати проросійські ідеї серед електорату, що може свідчити про домовленість із «зеленою» командою. У власності Бойка перебуває важливе для обороноздатності країни підприємство – завод «Зоря» у Рубіжному, що виробляє вибухівку. Попри розголос у ЗМІ, незаконно привласнене підприємство не повертають у власність держави.

Основний вплив на Київщину Бойко здійснює через Олександра Качного, який готовий виконувати найбруднішу роботу заради прохідного місця у списку «ОПЗЖ» на наступних виборах. На Качному зав’язана партійна структура проросійської політсили у Київській області, але Бойко може змінити менеджера, якщо той втратить керованість.

Свою проросійськість Бойко демонструє не тільки в риториці, а й естетичних уподобаннях. У селі Вишеньки для політика побудували «тєрємок» у класичному кацапському стилі з дерев’яними різьбленнями і півниками. Ходять чутки, що в тому маєтку тривалий час жили трансгендери з Малазії, що задовольняли сексуальні бажання віп-гостей Бойка.

Як важковаговик газового ринку, Бойко впливає на стабільність роботи «Київоблгазу». Варто зауважити, що енергетичний ринок контролювали різні проросійські групи, які завжди конкурували між собою. Одну з таких груп представляв Бойко, який може ситуативно об’єднатися з Ахметовим у боротьбі з Офісом Президента.

12. Василь Хмельницький

Олігарх, засновник «K.Fund», народний депутат України ІІІ, IV, V, VI, VII скликань

Група наближених осіб до олігарха Василя Хмельницького не втрачає бажання взяти під контроль найбільше місто області. Хоч у 2020 році Микола Бабенко програв перегони чинному міському голові Геннадію Дикому, Хмельницький не списав його з рахунків. Незабаром нардеп знову активізується в Білій Церкві, адже в парламенті він не особливо ефективний.

Олігарх активно розвиває будівельний бізнес. Цього року він націлився на територію столичного заводу «Більшовик», який Фонд держмайна виставив на приватизацію. Завдяки кулуарним домовленостям компанія Хмельницького виграла аукціон, проте конкуренти олігарха нагадали, що він опосередковано володіє активами Іркутської нафтової компанії (Росія). За даними ЗМІ, купівля території заводу може не відбутися, адже голова ОП Андрій Єрмак пообіцяв, що столична земля відійде Аднану Кивану – одеському забудовнику сирійського походження.

Біла Церква необхідна Хмельницькому як опорне місто для ведення бізнесу. Там уже зосереджений його індустріальний парк, завод «Трібо» та «Біофарма». Варто розуміти, що оточення олігарха націлене на чималий бюджет міста, доступ до якого можна отримати лише за умови успішно проведеної виборчої кампанії.

Ширяться чутки про можливість придбання Хмельницьким Білоцерківської ТЕЦ та шинного заводу «Rosava», які належать структурам Костянтина Жеваго. Останнього прицільно знищує команда Зеленського, щоб відібрати гірничо-збагачувальні комбінати на Полтавщині. У Хмельницького ж поки «імунітет» – із президентом вони куми, тому олігарх обов’язково використає цей момент для розбудови власної бізнес-імперії.

13. Олександр Качний

Народний депутат України

Із закриттям на початку 2021 року каналів Віктора Медведчука знизилася і впливовість, і політична публічність Олександра Качного. Нардеп від ОПЗЖ залишається рупором проросійських наративів, за що його власне й цінують у політсилі. Попри токсичність Качного, останні місяці він часто з’являється на різних політичних шоу, де чітко відпрацьовує роль опозиційного депутата.

Хоч Качний і перемістився в парламент, він зберігає вплив на столичну область, зокрема через фракцію ОПЗЖ у Київоблраді. Проросійська політсила спочатку разом зі «Слугою народу» та «Батьківщиною» формувала коаліцію, але зараз опинилася за бортом. Щоправда, дуже формально, адже за вигідні рішення депутати голосують попри абсолютно різну партійну ідеологію. Багато ключових рішень приймаються в тіньовому офісі Качного, що знаходиться навпроти будівлі КОДА.

Інтереси Качного на Київщині представляють найближчі соратники – депутати облради Юрій Чередніченко та Валерій Ксьонзенко. Останній, хоч і втратив посаду заступника голови КОР, зберігає неформальний вплив на ситуацію в раді. Щодо Чередніченка, то він як раніше залишається «смотрящим» за ринком маршрутних перевезень області. Попри переформатування більшості в облраді, ставленик ОПЗЖ Ігор Григоренко залишається на посаді начальника управління пасажирських перевезень. Це ще одне підтвердження того, що переділ відбувся тільки у сфері інтересів Костянтина Бондарєва.

Одне з головних досягнень Качного за поточний рік – налагодження комунікації з родиною Гуньків, які керують облрадою під прапорами партії Зеленського. Попри абсолютно різну партійну приналежність, згаданих політиків називають «рукою Москви», тому нічого дивного в цьому союзі немає.

14. Андрій Засуха

Депутат Київської облради, голова Київського об’єднання Асоціації футболу

Протягом 2021 року родина Засух успішно просувалися одразу в чотирьох напрямках. Йдеться про бізнес, політику, спорт та благодійність. Колишній голова Київської ОДА Анатолій Засуха (з  1996 по 2005 рік) та його дружина Тетяна Засуха, яка тричі була народною депутаткою і має звання «Герой України» зараз не є дуже публічними особами, але зберігають вплив на значній території Київської області – в укрупнених Білоцерківському, Фастівському та Бучанському районах. Фронтменом родини виступає їх син – Андрій.

Так, з його ім’ям пов'язаний стрімкий розвиток футбольної команди «Колос» з рідного села Засух Ковалівки. У сезоні 2020-2021 року єдина сільська команда у Вищій Лізі Чемпіонату України з футболу зайняла четверте місце і грала в єврокубках.

Також якщо говорити про спорт, то Андрій Засуха зумів реалізувати надважливе рішення про об’єднання Київської міської та Київської обласної організацій у найбільшу в Україні регіональну асоціацію футболу, яку він і очолив. За його сприяння в рамках роботи Асоціації впродовж 2021 року побудовано низку спортивні об’єктів, зокрема, стадіони та спортивні майданчики у селах.

Окрім спорту сім’я продовжує займатися благодійністю. Так, протягом 2021 року на це було витрачено близько 30 млн грн.

Компанії родини Засух – зокрема, флагман бізнесу, агрокомпанія «Світанок» - за поточний рік сплатили податків на понад 172 млн грн. Не обійшлося й без надзвичайних ситуацій – у вересні сталась надзвичайна подія на цукровому заводі в селищі Саливінки, в результаті якої працівники отримали опіки, однак власники оперативно відреагували на подію, виплативши компенсації своїм робітникам та допомігши їм у лікуванні.

За активної участі Андрія Засухи як депутата обласної ради Васильківську лікарню вдалося зробити опорною, що дасть потужний поштовх розвитку медицини на Васильківщині. На Засух в облраді орієнтується низка депутатів з різних політсил. Ця група бере участь у розробках багатьох важливих обласних програм розвитку.

15. Леонід Глиняний

Депутат Київської облради, бізнесмен

Леонід Глиняний уже дві каденції поспіль є депутатом Київської обласної ради й офіційно вважається одним із найзаможніших та найвпливовіших народних обранців Київщини.

Основна частка його активів знаходиться у Білоцерківському районі, зокрема ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» і ТДВ «Шамраївський цукровий завод». Окрім того, депутат був главою та членом наглядової ради АТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль», яку пов’язують із одіозним мільярдером-втікачем Костянтином Жеваго. Саме через те, що Глиняний має вплив на низку депутатів облради, декілька років поспіль ТЕЦ, яка постійно перебуває в напівзбанкрутілому стані, отримувала щорічну безповоротну матеріальну допомогу на десятки млн грн фактично за кошти жителів Білої Церкви.

Леонід Глиняний має власний благодійний фонд та відомий як меценат, який підтримує проєкти в галузях освіти, охорони здоров’я та культури. Йому з легкістю вдається контролювати ситуацію в Сквирській та Білоцерківській міськрадах. Пророкують, що саме за його сприяння в керівництві останньої незабаром відбудуться зміни.

Наразі у Глиняного є всі шанси вдало балотуватися в депутати Верховної ради України, якщо йому вдасться забезпечити правильну розстановку кадрів у межах округу. Варто згадати, що до цього бізнесмен уже робив спроби отримати мандат народного обранця, однак перший раз безуспішно, а другий раз він знявся на користь свого опонента Віталія Гудзенка.

А приводів недовіряти депутату в жителів Київщини вистачає. У КОР Глиняний є членом комісії з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій і, схоже, цим успішно користується. Нещодавно у ЗМІ з’явилася інформація про те, що депутат зміг отримати в оренду на 49 років мисливське господарство у «Білоцерківському лісгоспі» на досить пільгових умовах – сплачуючи всього 1 грн за гектар. Через такі сумнівні угоди держбюджет недоотримує значні кошти.

16. Олександр Дубінський

Народний депутат України

Для Дубінського 2021-й – рік випробувань: Мінфін США запровадив санкції через звинувачення у втручанні в американські вибори, блокують YouTube-канал, виганяють із фракції «Слуги народу», позбавляють посади очільника обласного осередку політсили Президента, а також виключають із партії «зелених» за «порушення статуту та непокору керівним органам партії».

Де-юре Дубінський залишився на вулиці, але де-факто завдяки високій активності зумів зберегти позиції у столичному регіоні: ніхто навіть і не зрозумів, чи виганяли близького соратника Коломойського з політсили Зеленського.

У цьому плані Дубінський зарекомендував себе вельми непоганим політиком-кулуарником: під час місцевих виборів уміло домовився з усіма, кому зрештою продав франшизу, а також провів низку людей в облраду. Примітно, що він зберіг вплив на «своїх» навіть після нібито послаблення позицій.

До слова, нардеп постійно ходить на засідання облради разом із кумом, земельним схемником Олександром Горбачовим та контролює всі важливі голосування.

Щоправда, санкції з боку США призвели до того, що ексжурналіст «плюсів» Дубінський неабияк зменшив свою медіаактивність. Подейкують, що про це його буцімто попросив Коломойський. Власне, скандальні та гучні заяви депутата завдавали чимало шкоди Ігорю Валерійовичу. І в разі продовження медіавійн збитки для олігарха могли б бути вкрай серйозні.

Про політичні апетити Дубінського свідчить той факт, що вже зараз він постійно проводить зустрічі з виборцями округу поза його межами, а також установив велику кількість «жовто-чорних» рекламних палаток у найбільших містах столичної області: Вишневе, Боярка, Обухів, Васильків.

Очевидно, що в наступних виборах, де кандидатам потрібно буде набрати загальнообласні голоси, Дубінський спробує свої сили. Але станом на зараз він надзвичайно токсична персона, якому буде дуже складно знайти собі місце у прохідній партії.

17. Геннадій Дикий

Голова Білоцерківської громади

Поточний рік для мера Білої Церкви закінчується під знаменом постійних протистоянь на місцевому рівні. Головна проблема – відсутність більшості, а звідси й залежність від інших політичних гравців. Зараз Дикий не має впливу на левову частину депутатського корпусу, тому основні питання доводиться виконувати за вказівкою «згори». Наразі йому вдається уміло балансувати, але в будь-який момент голова може отримати недовіру, а тоді влада перейде до секретаря.

Говорять, що скороминущі проблеми зі здоров’ям час від часу вибивають мера з правильної дороги. Тоді управління містом переймає його дружина, яка й без того має неабиякий вплив на кадрову політику. Зараз основну частину поточної роботи виконує довірена особа мера Інна Новогребельська, що працює його заступницею. Варто зазначити, що на інших заступників міський голова не впливає, адже вони нав’язані політичними групами.

У листопаді Дикий отримав «кота в мішку» у вигляді Олексія Копишинського, якого протягнули на посаду начальника Управління з питань молоді та спорту. У кримінальних колах його називають «Льоша качок», а раніше він часто підпрацьовував «тітушкою» на різних акціях. Є велика ймовірність, що Копишинський очолить силове крило секретаря міськради Киришуна.

Через остаточну втрату Князєвим впливу на МВС, у Дикого може бути чимало проблем по кримінальних справах, що були порушені за всі роки перебування на посаді. Незакриті провадження посилюють політичну несамостійність Дикого та слугують беззаперечним аргументом у переговорних процесах не на його користь.

18. Олексій Хоменко

Керівник Київської обласної прокуратури

Після того, як у листопаді 2020 року замість Максима Киричука, близького до Ярослава Москаленка, посаду очільника обласної прокуратури отримав Олексій Хоменко, в столичному регіоні відбулися досить серйозні кадрові ротації. Хоча стався й один цікавий прецедент – попередник Хоменка Киричук формально залишився працювати в області вже на посаді першого заступника голови прокуратури, але він на роботі практично не буває.

Але в цілому варто говорити про серйозне перезавантаження. При цьому у специфіці нових призначень велику роль зіграв кар’єрний бекграунд Хоменка. До призначення на посаду керівника Київської обласної прокуратури він працював керівником Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону і є креатурою заступника генпрокурора Максима Якубовського, який завжди опікувався системою військових прокуратур, а зараз є заступником Генерального прокурора і очолює Головну військову прокуратуру України.

Олексій Хоменко підтягнув в область досвідчених високопоставлених військових прокурорів. Зокрема, після укрупнення органів прокуратури на голів міжрайонних органів Хоменко призначає дуже поважних осіб. Наприклад, Фастівську «міжрайонку» очолив колишній начальник прокуратури сил АТО Олег Сенюк – вкрай поважна фігура у військовій прокуратурі.

Серед результатів діяльності прокуратури варто виділити кілька моментів. За 2021 рік прокурорами до суду скеровано 244 кримінальних провадження про корупційні правопорушення, 81 – у бюджетній сфері, 38 – у земельній сфері. Ключове питання – повернення військових об’єктів та землі. Реально прокурорами повернуто у державну і комунальну власність та попереджено незаконне надання земельних ділянок загальною площею 1117 га.

Також у прокуратурі скерували 16 обвинувальних актів щодо голів та депутатів ОТГ. Найбільш резонансні – корупційні справи за участю голів Баришівської та Димерської громад.

Водночас Хоменко залишається непублічною особою, за понад рік на посаді так і не дав жодного інтерв’ю. Проблем у нього вистачає – спостерігається нехватка кадрів: на жаль, робота в прокуратурі Київщини не є престижною і більшість прокурорів воліють працювати в Києві. Є нюанси з суспільною комунікацією: на відміну від поліції, відсутність повноцінної обласної прес-служби та прес-секретарів районних прокуратур, не дає можливості прокуратурі публічно демонструвати свої успіхи та пояснювати недоліки.

19. Андрій Мотовиловець

Народний депутат України, очільник Київської обласної організації партії «Слуга народу», перший заступник голови фракції «Слуга народу»

Після того, як Дубінського «попросили» із партії Зеленського, його місце в обласному осередку зайняв Мотовиловець. Це один із ключових виконавців волі Банкової у Верховній Раді. Спочатку був членом комітету з питань свободи слова, а з червня 2020 року – комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

Варто зазначити, що до обрання депутатом Мотовиловець працював операційним директором та першим заступником директора ДП «Prozorro.Продажі», а також радником Міністра інфраструктури Володимира Омеляна (на громадських засадах).

Народний обранець неодноразово фігурував у скандалах. Передусім у так званих «плівках Халімона» (липень 2020 року), де нардеп Павло Халімон нібито вимагає хабар у розмірі 40 млн грн за сприяння у веденні аграрного бізнесу на Чернігівщині.

Тоді ж виник конфлікт між «слугами» та представниками «Європейської солідарності». Останні заявили, що Мотовиловець підняв руку на народну обраницю Марію Іонову. Сам же депутат це заперечив і навіть був готовий переказати 100 тис грн у благодійний фонд, якщо його провину доведуть. Через тиждень після інциденту Мотовиловець із парламентської трибуни вибачився перед депутаткою за те, що «торкнувся її руки».

У листопаді цього року Мотовиловець офіційно став першим заступником голови фракції (на цю посаду його «запросив» Давид Арахамія). Подейкують, що насправді депутат уже давно входить до керівництва президентської сили, формує порядок денний у парламенті та визначає пріоритетність законопроєктів. 

Як повідомили наші джерела, просував його на Київщину заступник голови Офісу Президента Кирило Тимошенко. Щоправда, із очільником ОП Андрієм Єрмаком у Мотовиловця теж «рівні» стосунки, що посилює політичний вплив нардепа.

20. Тетяна Семенова

Депутатка Київської обласної ради, перша заступниця голови КОР VIII скликання

Наприкінці 2021 року більшість в облраді знову опинилася в «підвішеному стані». Уже вдруге за рік. У квітні 2021 року відбулася зміна більшості, завдяки чому Семеновій вдалося повернутися у президію головного представницького органу столичного регіону. Варто зауважити, що це виглядало досить штучно, оскільки партія, яку представляє депутатка, – «Європейська солідарність» – знаходиться в жорсткій опозиції на загальнодержавному рівні. Як результат – політична шизофренія, наприклад, депутат політсили Порошенка Горковенко гостро критикує владу та «слуг», а сам же входить із ними в більшість. Щоправда, наприкінці року ЄС почали бойкотувати засідання облради, і все йде до того, що склад президії може змінитися.

Величезною перевагою Семенової є колосальний досвід у місцевому самоврядуванні та державній службі: із 2006 року двічі обиралася головою Ясногородської сільської ради, згодом очолювала Макарівську РДА, була депутаткою Київської облради та займала там посаду першого заступника, а з липня 2020 року до кінця каденції минулого скликання виконувала обов’язки очільника ради. До слова, до неї часто приходить радиться чинна голова Київоблради Наталія Гунько.

В обласній раді вона координує питання медицини, соціального захисту, культури, спорту, освіти. Семенова є членом Госпітальної ради та активно бере участь у розробці Плану розвитку госпітального округу Київської області на 2021-2023 рік. Варто зазначити, що цьогоріч було повністю оновлено парк екстреної медичної допомоги, а також створено Центр паліативної та хоспісної допомоги у Клавдієво та Лікарню ментального здоров’я у Ворзелі.

Депутатка активна не лише в облраді, але й на своєму окрузі, із керівництвом якого постійно підтримує зв'язок. Крім цього, опікується вихованцями Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей у селі Копилові Макарівського району.

Рівень упізнаваності Семенової, її значний досвід, а також велика підтримка жителів Макарівщини та сусідніх громад навіть у разі переформатування більшості в облраді дають політикині всі шанси поборотися за мандат депутата Верховної Ради.

21. Сергій Заяць

Начальник Головного управління СБУ в Києві та Київській області

Головний СБУшник Києва та області Сергій Заяць залишається одним із найменш медійних посадовців столичного регіону, не спілкується з пресою та не дає інтерв’ю. Відомо, що він має значний досвід роботи в силовій структурі та оперативний стаж. Маючи серйозний вплив на більшість процесів у Київській області, Заяць залишається рівновіддаленим від головних політичних гравців.

Відразу після призначення на посаду з’явилися чутки, що Заяць пов’язаний із головою Офісу Президента Андрієм Єрмаком. До переведення на Київщину він керував Івано-Франківським відділенням СБУ, а зміні місця роботи сприяв радник Єрмака Микола Беззубенко. Була інформація, що попередника Заяця Олега Головаша звільнили за підозрою в корупції, проте всі звинувачення виявилися безпідставними.

Головним завданням служби залишається захист суверенітету, територіальної цілісності та державних інтересів. Рядові співробітники служби у щоденному режимі протидіють агресії Росії та гібридній війні, захищають об’єкти критичної інфраструктури та здійснюють контррозвідувальну діяльність. Саме від ефективної роботи працівників спецслужби залежать державна безпека і внутрішня стабільність у країні.

При цьому співробітники служби намагаються слідкувати за територіальними громадами області, що отримали значні повноваження у зв’язку з децентралізацією. Відсутність належного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування призвела до перевищення повноважень їх керівниками, особливо в земельній сфері. Пресцентр СБУ регулярно звітує про затримання хабарників, серед яких трапляються голови ОТГ та їх близьке оточення, особливо в наближених до Києва громадах. 

22. Віталій Кличко

Мер Києва, голова Асоціації міст України

Сьогодні перед Кличком - два виклики: втриматися на посаді голови КМДА та розширити межі столиці. Наразі ведеться активна боротьба за Біличанський ліс навколо смт Коцюбинське, приєднання території якого до Києва дасть можливість інтенсивно забудовувати столицю й надалі.

Столичний регіон залишається ключовим для Кличка, а комунікація із обласною владою – це рятівне коло в ситуації з хаотичними забудовами Києва. Тим паче, що сміттєві полігони, водогін, каналізації тощо часто розташовані саме в області.

Варто зазначити, що завдяки бездарній політичній роботі Артура Палатного політсила УДАР фактично звела нанівець результат блискучої перемоги на місцевих виборах 2010 року, а також один із найкращих показників 2012 року. Цілком закономірно, що особистий рейтинг Кличка знизився, але при вмілому підході шанси перемогти є.

Чинний мер Києва очолює Асоціацію міст України, що є одним із елементів боротьби мерів за виживання. Це означає, що в разі адекватного переговорного процесу та співпраці він може розраховувати на мінімальний, але достатній для перемоги УДАРу адмінресурс мерів. 

Говорячи про перспективи подальшої діяльності Кличка, слід урахувати його серйозні зв’язки у США та Європі, особливо в Німеччині, що, безумовно, можуть вплинути на те, що він буде одним із потенційних кандидатів на посаду президента. Щоправда, розглядається і варіант залучення в політичну роботу його молодшого брата – Володимира. 

23. Володимир Карплюк

Ексмер Ірпеня, лідер партії «Нові Обличчя»

Попри відсутність офіційної посади в державній системі влади Карплюк продовжує намагатися посилити контроль над політичною ситуацією в Приірпінні. Його ціль цілком зрозуміла – спробувати розширити плацдарм за межі Ірпеня та околиць.

Власне, в Ірпені Карплюк владу успішно зацементував. Його партію «Нові Обличчя» тут представляє мер Ірпеня Олександр Маркушин, а в Ірпінській міськраді «Нові Обличчя» є основою більшості. Також партія Карплюка представлена фракціями у Бучанській районній раді, Бучі, Гостомелі, Вишневому, Бородянці та Коцюбинському.

На Карплюка політично орієнтовані мер Боярки Олександр Зарубін та Коцюбинський селищний голова Сергій Даніш. Останній виконує функцію «торпеди» у протистоянні за ліси навколо Коцюбинського. Задля взяття під контроль сотень гектарів зеленої зони Карплюк «зчепився» з Ярославом Москаленком та іншими обласними політичними гравцями, що орієнтуються на мера Києва Віталія Кличка.

Також Карплюк активно готується до парламентських виборів, зосередившись на Ірпені, Бучі, Вишневому, Макарові та Бородянці. Різні політичні партії пропонують свою франшизу. Подейкують, що завдяки дружбі з нардепом Сергієм Тарутою він може опинитися в «Батьківщині». Є й інший варіант – нова партія ексспікера Верховної Ради Дмитра Разумкова. Останній гарно комунікує з Карплюком.

Важливим кроком для Карплюка стало те, що він публічно зайшов у великий будівельний бізнес. Разом зі своїм партнером Володимиром Співаком заснував товариство «ВІДВАЖНИХ», яке здало в експлуатацію ЖК «CENTRAL HOUSE» та ЖК «Novator Irpin». У 2022 році товариство планує здати ЖК «BURGUNDIA» і оголосити про нові будівельні проєкти. Карплюк також став партнером інвестиційної групи «MOLODIST», що наразі споруджує ЖК «Молодість», ЖК «Олімп», ЖК «Фаворит Premium», ЖК «IRPIN City», ЖК «Chekhov Park» та ЖК «Атмосфера».

24. Георгій Цагареішвілі

Депутат Київської облради, бізнесмен

Георгій Цагареішвілі з 2015 року є депутатом Київської обласної ради, а з березня 2018 й головою найбільшої фракції КОР – «Європейська солідарність». На місцевих виборах 2020 він працював в команді народної депутатки від ЄС Вікторії Сюмар, яка координувала виборчу кампанію партії у Київському регіоні. Завдяки їхнім спільним зусиллям представники «Євросолідарності» очолили 10 територіальних громад області та отримали 25 мандатів у Київоблраді.

Також Цагареішвілі вже понад 10 років є генеральним директором «Інвест Капітал Девелопмент», що надає повний спектр послуг з девелопменту проєктів, власником будівельної компанії «Нове століття груп» та ще низки товариств. Активно співпрацює і зі своїм двоюрідним братом – київським забудовником та ексдепутатом Левом Парцхаладзе.

Окрім того, народний обранець займається волонтерською діяльністю. Він заснував «Міжнародний благодійний фонд «Надійний тил», що забезпечує бійців зони АТО\ООС гуманітарною допомогою. А з початком епідемії COVID-19 очолив Волонтерський штаб «Європейської Солідарності» в Київській області.

Георгій Цагареішвілі володіє великим потенціалом для того, аби стати регіональним лідером, однак веде занадто слабку публічну політику. У фракції, яку бізнесмен очолює, є депутати з іменами значно відомішими жителям Київщини, а тому великої підтримки серед народу він не має.

Вплив Цагареішвілі поширюється на кадрову ситуацію в області та рішення депутатів облради. Однак, як тільки найвпливовіші члени «Європейської Солідарності» – Петро Порошенко, Віталій Ярема, Ігор Кононенко та Вікторія Сюмар – відмовляться надавати підтримку своєму кулуарному ставленику, політична кар’єра Георгія Цагареішвілі може зазнати краху. Для того, аби вберегти свою владу, депутату варто більше комунікувати з жителями регіону, як незалежному політику, а не придатку певної політичної сили.

25. Олександр Мостіпан

Бізнесмен

Олександр Мостіпан – один із найвпливовіших та найуспішніших бізнесменів Київської області. Аграрним сектором він займається вже більше 20 років і з кожним днем збільшує та вдосконалює власне виробництво. За президентства Віктора Ющенка Мостіпан був удостоєний звання Герой України, а цьогоріч за особливий внесок в аграрний розвиток держави Міністерство агрополітики назвало його одним із 53 видатних аграріїв часів незалежності.   

Підприємцю належить група компаній «Нива Переяславщини», яка займається вирощуванням та зберіганням зернових, виробництвом комбікормів, відгодівлею свиней,  м'ясопереробкою та реалізацією продукції ТМ «П’ятачок» у власних магазинах та більшості великих торгових мереж. Компанія має 12 сучасних свинокомплексів, а її земельний банк складає близько 23 га. Цього року на 13 Міжнародному конгресі «Прибуткове свинарство» «Нива Переяславщини» отримала відзнаку «Лідер галузі – 2021».

Та на цьому Олександр Мостіпан не збирається зупинятися. У 2021 році за найновішими технологіями побудував завод рендерінгу. Наразі він будує новітній завод із виробництва м’ясо-кісткового борошна та нарощування елеваторних потужностей і вже оголосив про намір створити ще один м’ясокомбінат. У минулому році компанія Мостіпана також отримала відзнаку ДФС як сумлінний платник податків, сплативши до бюджетів усіх рівнів понад 200 млн грн, натомість цьогоріч ця сума зросла до 312.

Бізнесмена називають аграрієм європейських стандартів, адже група його компаній працює за датськими технологіями. Окрім того, він чи не перший в Україні почав широко використовувати вакуумне пакування для своєї продукції, чим спонукав вийти на новий рівень і конкурентів.

Олександр Мостіпан продовжує впливати на політичну ситуацію в усіх громадах, де розміщені його активи. А також піклується про те, щоб на цих територіях був забезпечений правопорядок. Саме він посприяв ефективній реалізації проєкту «Поліцейський офіцер громади» в Студениківській ОТГ.

26. Дмитро Назаренко

Перший заступник голови Київської ОДА

Попри цьогорічну зміну кадрів серед заступників голови Київської ОДА, Дмитро Назаренко залишився на своєму місці. Він входить у команду голови КОДА Василя Володіна та є незамінним кадром завдяки своїй неконфліктності та умінню чітко виконувати поставлені доручення.

За весь час перебування на Київщині Назаренко не потрапляв у гучні скандали, що дозволило спокійно працювати при двох президентах та п’ятьох губернаторах. При цьому він залишається найбільш помітним серед інших заступників. Зараз у КОДА Назаренко курує важливий напрямок – будівництво автомобільних доріг. На Київщині в рамах президентської програми «Велике будівництво» проводиться капітальний ремонт багатьох автошляхів, тому Назаренко залишається однією з ключових осіб у цій історії.

За інформацією різних джерел, сімейний бізнес Назаренків на Сумщині пов'язаний із газовиками з орбіти проросійського нардепа Андрія Деркача. Раніше були чутки, що Назаренка розглядали на посаду голови Сумської ОДА, проте він залишився працювати на Київщині. Чиновника проводить досить багато бюрократичної роботи, часто кулуарної, активно їздить по області, але в основному супроводжує голову ОДА.

Наразі впливовість Назаренка обмежується його зручністю для керівництва області. Проте досвіду та зв’язків Назаренка достатньо, щоб у разі можливої зміни голови КОДА зайняти його місце. При цьому зрозуміло, що Назаренко не може бути самостійною фігурою, зважаючи на «живучість» у стінах Київської ОДА. За ним стоять серйозні гравці, для яких молодий бюрократ вирішує численні питання у столичному регіоні. 

27. Олег Іваненко

Депутат Київської обласної ради, паралімпієць

Олег Іваненко вже другу каденцію поспіль є депутатом Київської обласної ради та вважається одним із найсильніших політиків у Київській області.  Також він відомий як приватний нотаріус. У 2018 році Нотаріальна палата України визнала його кращим у своїй справі. При цьому він надає безкоштовні консультації громадянам і депутатам Броварської міської ради та активно підтримує військових України, як в зоні АТО/ООС, так і під час їхньої реабілітації.

У 2019 році броварчанин балотувався до Верховної Ради, однак зайняв друге місце в окрузі. Декількох відсотків голосів йому не вистачило і на перевиборах міського голови Броварів 2021 року. Тоді перемогу вчергове здобув Ігор Сапожко. На думку Іваненка, причина його поразки – застосування брудних виборчих технологій опонентами.

Нині депутат продовжує вести роботу в громаді та відстоює інтереси соціально незахищених верств населення. Показово, що його активність поширюється не лише на Бровари, а й на весь район. Із 2005 Іваненко є головою ГО «Всеукраїнська громадська організація людей із інвалідністю «Прагнення». Спільно з «Центром реабілітації інвалідів» вони реалізували вже декілька десятків соціально важливих проєктів, зокрема «Безбар’єрна Україна», «Волейбол сидячи» тощо. Також він був членом Національної параолімпійської збірної з плавання, отримав нагороду «Гордість країни» у номінації «Особисті досягнення» та встановив низку рекордів України.

Перевагами Іваненка серед інших депутатів КОР є те, що він дійсно любить та вміє працювати з виборцями. Народний обранець особисто об’їжджає громаду, спілкується з її жителями та вирішує їхні нагальні проблеми. Тому незалежно від того, до якої політичної сили він буде належати завтра, його електорат залишиться з ним. Саме така публічність та присутність серед народу – запорука успіху Олега Іваненка.

28. Юрій Косюк

Олігарх, голова правління агрохолдингу «МХП», Герой України

Попри складну економічну ситуацію, поточний рік виявився вдалим для Косюка. Світовий тренд на недороге дієтичне харчування сприяв зросту попиту на курятину, найбільшим виробником якої в Україні є компанія «МХП». Статки олігарха зросли майже на третину, у порівнянні з минулим роком. Цікаво, чи не сприяли цьому гучні вечірки за участі членів партії Зеленського, колишніх та чинних міністрів?

Не обійшлося в Косюка і без провалів. У серпні 2021 року в «МХП» заявили, що відмовляються від бренду «Наша Ряба», а замість нього на ринку з’явилася «Та сама курочка». Проте вже за місяць на прилавки магазинів повернули «Нашу рябу» – маркетинговий хід не спрацював. Народ не сприйняв креатив Косюка і його піарників, в результаті чого продажі обвалилися. 

Косюк нещодавно заявив про плани «МХП» за 10-15 років перейти від виробництва сировини до виробництва їжі. Перші кроки в цьому напряму зроблені – по всій Україні відкриваються гастростудії «Секрети шефа», шаурменні «Doner Market» і магазини «М'ясомаркет».

Попри те, що Косюк усіляко співпрацює з центральними ЗМІ, аби мінімізувати негатив щодо свого бізнесу, він потрапив у вкрай неприємний скандал. Справа в тому, що перед Косюком постало серйозне питання, яким чином збільшувати земельний банк, але при цьому обійти наявні обмеження. У компанії вирішили купувати землю через своїх працівників, а потім оформляти з ними договори оренди. Журналісти зазначили, що ідея Косюка полягає в тому, що після того, як в Україні дозволять купувати землю юридичним особам, «МХП» викупатиме всі землі у своїх же підлеглих.

Основні активи «МХП» на Київщині зосереджені у Миронівці, де інтереси олігарха представляє Олександр Жукотанський. Син останнього став депутатом Київської облради від «Солідарності» у 2020 році. Косюк посилює свій контроль над Миронівською громадою: наприкінці листопада 2021 року заступником міського голови Миронівки стала людина з команди Косюка – Петро Сокирко. Цілком можливо, що його в майбутньому поставлять очільником ОТГ замість Віталія Савенка. 

29. Кирило Тимошенко

Перший заступник керівника Офісу Президента

Кирило Тимошенко - один із небагатьох представників першого «ешелону» призначень Володимира Зеленського, зроблених одразу після перемоги на виборах, що зберігає владу на Печерських пагорбах і донині.  Багатьох інших довірених осіб президента, зокрема Андрія Богдана, Сергія Трофімова, Олексія Гончарука, уже давно відправили у відставку. Натомість Тимошенко і досі є однією із важливих фігур, якому довірили курувати роботу найвідомішого, найрозпіаренішого та, на думку багатьох експертів, вельми корупційного політичного «дітища» Зеленського – «Велике будівництво».

Тут перетинаються інтереси Тимошенка та Олексія Чернишова. Для обох політиків робота в команді взаємовигідна: в Офісі Президента Тимошенко особисто займається «Великим будівництвом» та звітує про виконану роботу Володимиру Зеленському, а Чернишов натомість має можливість і далі курувати Київську область.

Окрім цього, Кирило Тимошенко впливає на призначення «потрібних» людей на рівні районних адміністрацій та департаментів, які займаються будівництвом та будуть реалізовувати проєкт.

У ЗМІ з його ім’ям пов’язаний гучний скандал із покупкою величезного особняка на Київщині, який він оформив на дружину. За різними оцінками, вартість будинку складає приблизно 10 млн грн. Згідно із декларацією, Тимошенко може дозволити собі такі витрати, адже тільки готівкою вони з дружиною зберігають 1,3 млн доларів, а ще 100 тис тримають на депозитах. Де перший заступник голови Офісу Президента, який прийшов у політику з невеликого бізнесу по відеопродакшену, взяв такі кошти, не дуже зрозуміло. Сам політик заявив, що будинок коштує близько 5 млн грн, а його дружина, яка займається бізнесом, може дозволити собі купувати таку нерухомість навіть кожного року. Тимошенко каже, що нічого не приховує від держави. Та беруть сумніви, що більшість українців повірили топ-чиновнику.

30. Олена Виноградова

Начальниця ГУ ДПС у Київській області

Посаду начальниці ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова обіймає з грудня 2020 року. Вона керує одним із ключових органів, від діяльності якого залежить фінансова безпека нашої країни. Пріоритетом служби залишається впровадження нових сервісів для максимального спрощення та прозорості оподаткування, а також забезпечення рівних прав для всіх платників.

Наразі триває реформування податкової служби, що покликане мінімізувати корупційні ризики, покращити якість та кількість надання послуг платникам податків, забезпечити повну відкритість та нівелювати дублюючі функції в податкових органах.

Керівництво податкової служби області регулярно проводить зустрічі з представниками громад, щоб інформувати про наявні резерви наповнення місцевих бюджетів. За допомогою медіа-ресурсів співробітники ДПС Київщини інформують мешканців області про новації податкового законодавства та отримують пропозиції, що сприяють спрощенню адміністрування податків, зменшенню податкового навантаження тощо.

Співробітниками податкової служби Київщини була розроблена програма, яка дозволяє відразу встановлювати номер розрахункового рахунку, куди має сплачуватися податок. Для цього достатньо обрати громаду, а потім податок, який потрібно сплатити.

ДПС Київщини реалізовує амбітний проєкт фінансової грамотності для дітей. Це курс відеоуроків, де самі діти пояснюють, що таке гроші, податки і загалом говорять про все, що стосується податкової системи, але доступною мовою. Таким чином працівники ДПС не тільки забезпечують наповнення державного бюджету, а й працюють із податковою свідомістю молоді.

31. Лариса та Вікторія Ільєнки

Депутатка Обухівської міської ради, підприємиця; депутатка Київської обласної ради

Лариса Ільєнко не приховує амбіцій щодо повного контролю Обухівської громади, а слабкі позиції чинного міського голови Олександра Левченка тільки підігрівають ситуацію. Минулого року Ільєнко програла виборчі перегони за крісло мера, проте з політичного процесу не випала, ставши депутаткою міськради. Завдяки впливу на обласний осередок партії «Батьківщина», Ільєнко зробила свою дочку депутаткою Київоблради.

Зараз Ільєнко активно об’їжджає сусідні громади, що може свідчити про одне – вона активно готується до участі в наступних парламентських виборах. Представники «Благодійного фонду Лариси Ільєнко «Київська Русь» у передвиборчий період активно працюють в межах 93 виборчого округу, який зараз фактично вакантний через пасивність депутатки Анни Скороход.

Говорять, що Ільєнко має хороші зв’язки в СБУ. Нібито її інтереси в «конторі» лобіює перший заступник начальника Департаменту захисту національної державності Роман Матковський. Цікаво, що на президентських виборах 2019 року Матковський працював у штабі Юлії Тимошенко, часто виступав у якості експерта на каналах Медведчука. 

Ільєнко називали «піщаною королевою», нібито, за організацію незаконного видобутку піску в Обухівському районі, а також організаторкою рейдерського захоплення київського заводу «АТЕК». Зауважимо, що будівельна фірма з орбіти голови СБУ Івана Баканова у 2019 році отримала 30 га землі під забудову на території заводу.

Враховуючи важкі переговорні процеси Юлії Тимошенко на центральному рівні, а також багато помилок, яких припускається голова обласного осередку нардеп Бондарєв, ресурси та зв’язки Ільєнко дозволяють вести гру за своїми правилами, хоча вона залишається в тіні.

32. Ігор та Марина Сапожки

Голова Броварської громади та депутатка Київської обласної ради

Спроба мера Броварів Ігоря Сапожка, який у 2008 році шляхом фактично рейдерського захоплення міської ради отримав керівну посаду, потрапити у «велику політику» столичного регіону закінчилася провалом, позаяк його дружині Марині не вдалося закріпитися у президії облради.

Минулого року Марина Сапожко очолила штаб ВО «Батьківщина» у Броварському районі, а на виборах її обрали депутаткою обласної ради. Партія увійшла в коаліцію, а дружина броварського мера отримала посаду першої заступниці ексголови ради Склярова. Проте «бенефіс» Марини Сапожко у КОР швидко закінчився, адже партія Тимошенко, а заразом і дружина мера, опинилися в опозиції. Однак, попри втрату посади, депутатка залишилася ключовою особою в сім’ї, яка може впливати на рішення чоловіка.

Таким чином, фокус уваги Сапожків змістився на Бровари – велике місто, з багатьма підприємствами та значним бюджетом, яким мер розпоряджається фактично одноосібно. У міській раді Ігор Сапожко вже тривалий час має монобільшість, що дозволяє йому обійти суттєві дискусії щодо, наприклад, тендерів. Так, відома ситуація коли мер Броварів дав «підзаробити» чверть мільярда мутній фірмі з Донецька. «Забанені» до 2023 року на тендерах ТОВ «Хозхімсервіс» та «Леман-Бетон», між якими Антимонопольний комітет встановив змову, отримали тендер на будівництво молодшої школи в Броварах на 238,28 млн грн.

Попри це Сапожко, якого підтримують містяни, залишається першорядною людиною і може на рівні району впливати на результати виборів, що і довів, коли його дружина стала депутаткою облради практично без боротьби.Цілком імовірно, що Марина Сапожко стане кандидаткою в депутати Верховної Ради, адже електоральні позиції подружжя цьому тільки сприяють.

33. Олександр і Галина Гереги

Власники мережі гіпермаркетів, аграрні підприємці

Олександр і Галина Гереги – одні з найвпливовіших інвесторів Київщини. Вони залишаються великими роботодавцями та вкладають значні кошти в агросектор, будівництво нових заводів та торгових центрів. Також Олександр – чинний депутат Верховної Ради України, де входить до депутатської групи партії «За майбутнє».

У Київській області підприємці відомі як власники найбільших в Україні мереж центрів із продажу будівельних матеріалів.  Компанія «Епіцентр К» займає позиції лідера українського ритейлу, входить у десятку найкрупніших холдингів України, а її земельний банк становить більше 150 тис га. Родина активно розвиває свій агробізнес у низці областей України, зокрема у Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській, Тернопільській та Київській. Лише в одному із сіл пристоличного регіону подружжя володіє 26 земельними ділянками. Окрім того, має нерухомість в Іспанії. Загалом статки Герег оцінюють у понад мільярд грн.

Цього року група компаній «Епіцентр К» побудувала у Васильківському районі новий завод із виробництва керамічної плитки та керамограніту Epicentr Ceramic Corporation. Це одне з найтехнологічніших виробництв в Європі. Та на цьому Гереги зупинятися не збираються – інвестиційний план їхньої компанії на найближчі два роки передбачає відкриття 50 нових торгових центрів різних форматів по всій Україні. «Епіцентр К» має намір інвестувати 706,5 млн дол на розвиток мережі ТЦ оптимального формату в невеликих містах.

Так впевнено нарощувати виробничі потужності останні роки бізнесменам вдається й тому, що вони повністю ігнорують карантин. Їхні мережі продовжували активно працювати попри введені обмеження на продаж непродовольчих товарів. У той же час Олександр та Галина Гереги активізували свою благодійну діяльність та неодноразово надавали гуманітарну допомогу медичним закладам регіону.

34. Костянтин Бондарєв

Народний депутат України, голова Київського обласного осередку ВО «Батьківщина»

Один із найбільш досвідчених політиків столичного регіону та багаторічний вірний соратник Юлії Тимошенко цьогоріч суттєво послабив свої позиції. Передусім це пов՚язано з тим, що у квітні поточного року «білосердечні» опинилися в опозиції. Крім того, із посади першого заступника Київоблради «злетіла» дружина скандального мера Броварів Ігоря Сапожка – Марина.

Також у Бондарєва забрали кураторство Київської обласної лікарні та Київської обласні клінічної лікарні, «вічних» очільників яких (Володимира Єлагіна та Миколу Анкіна відповідно) було звільнено.

Голова обласного осередку «Батьківщини» відзначився у «маханні кулаками» у сесійній залі. Так, Бондарєв нецензурно звинувачував депутата від «Європейської солідарності» Романа Титикала у викраденні з Київського обласного бюджету 15 млн грн та обіцяв таки посадити останнього за ґрати. Крім гарячих слів, застосовувалася й фізична сила. Титикало подав позов до суду про захист честі та гідності.

«Зачорнив» свою репутацію нардеп також і діями, спрямованими на дискредитацію підприємства «Автоспецпром». Компанія заявляє, що за розповсюдження фейків про її діяльність Бондарєву добряче «позолотили ручку», тож звернулася до НАБУ та НАЗК, аби перевірити цей факт.

Примітно, що Бондарєв, який працює у Верховній Раді та очолює обласну організацію парламентської політсили, знаходить час бігати в облраду та контролювати голосування, а також регулярно «ходити» по різних телеканалах і де-факто підпрацьовувати там політологом. До слова, депутат активно веде YouTube-канал.

Реальний контроль над фракцією в облраді Бондарєвим уже втрачений. Цілком імовірно, що найближчим часом політик залишиться й без столичного обласного осередку «Батьківщини». До того ж на посаді його вже давно «підсиджує» народний депутат України Вадим Івченко.

35. Володимир Борисенко

Голова Бориспільської громади

Володимир Борисенко, якого обрали очільником Борисполя на повторних виборах після смерті багаторічного мера Анатолія Федорчука, став першим міським головою, який очолює не лише місто, а й Бориспільську ОТГ.

За неповний рік діяльності на посаді Борисенко досягнув непоганих результатів: у двох селах громади почали будівництво нових медичних амбулаторій, у Борисполі добудовується дитячий садок, закладений початок капітального ремонту вулиці Київський Шлях, на реконструкцію якої роками не наважувалися.

Володимир Борисенко також займається благодійністю, підтримує молодь міста та спортсменів-початківців. За його ініціативи функціонував благодійний фонд «Місто мрії». Також Борисенко підтримував проведення заходів із питань освіти, культури, здорового способу життя та охорони здоров'я.

Однак, незважаючи на амбіційність молодого мера, значний бюджет та достатньо серйозні зв’язки на центральному та обласному рівнях, йому поки не вдалося досягти ефективності свого попередника, що можна пояснити недосвідченістю на керівних посадах.

До того ж ефективній роботі мера в міськраді заважає його протистояння (часто кулуарного характеру) з секретарем ради Владиславом Байчасом та місцевими забудовниками. Щоправда, сам Байчас наявність конфлікту заперечує. Та й на людях жодних ознак протистояння вони не демонструють. Говорять, що Володимир Борисенко в Борисполі представляє групу Іванчук-Гранц-Юрушев.

До того, як піти на вибори від партії «Європейська Солідарність», теперішній мер був депутатом Бориспільської міської ради, двічі балотувався до Верховної ради, був комерційним директором ТОВ «БФ Груп», що займається організацією роботи магазинів безмитної торгівлі в аеропорті «Бориспіль».

Подейкують, що можливість балотуватися в мери Борисполя від «ЄС» Володимир Борисенко отримав завдяки тісній співпраці з наближеним до експрезидента Порошенка Володимиром Горковенком. Останній зараз займає крісло депутата Київоблради, активний у Борисполі. 

36. Валерій Колюх

Народний депутат України

Представник 92 виборчого округу Валерій Колюх протягом 2021 року серйозно зміцнив свої позиції. Було чимало розмов, що він – буцімто випадкова людина у Верховній Раді, однак своїми діями доводить протилежне. У депутата на території укрупненого Білоцерківського району постійно діють 6 громадських приймалень, зокрема у Володарці, Сквирі, Ставищах, Таращі, Тетієві та Богуславі. Також він активно співпрацює з головами громад та депутатами, що працюють у межах його округу.

У 2021 році Колюх став автором та співавтором низки законопроєктів, що направлені на вдосконалення механізмів реформування мережі закладів середньої освіти; впровадження додаткових винагород для підтримки молодих вчених, вчителів та найкращих випускників шкіл.

Нардепу вдалося «вибити» на свій округ 30 млн грн субвенції на соціально-економічний розвиток протягом 2021 року. Окрім того, Колюх активно залучає благодійні фонди до співпраці з громадами: школи отримали оргтехніку, що була необхідна для налагодження процесу дистанційного навчання та впровадження новітніх технологій у навчальний процес.

Через можливість проведення позачергових виборів, на 92 окрузі вже проявилися політичні гравці. Цілком імовірно, що складе конкуренцію чинному нардепу Ірина Панченко – донька аграрного магната Сергія Панченка. До слова, «мажорка» уже могла би бути депутаткою Верховної Ради, але, через скандал із відвертою фотосесією, її виключили із прохідної частини списку «Слуг народу» у 2019 році. Зараз вона є депутаткою Київоблради від «Батьківщини», тому цілком може скласти конкуренцію «слузі», особливо за рахунок фінансової підтримки впливового батька.

І тут є проблема – те, що Колюх не є командним гравцем. Зокрема, під час епопеї з відставкою з посади голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, він не підтримав його, попри те, що саме він у 2019 році привів Колюха у списки президентської партії під вибори до парламенту.

37. Кирило Міненко

Начальник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

Поточний рік для Кирила Міненка видався абсолютно «рівним». Після отримання посади керівника відомства у грудні 2019 року він жодного разу не потрапляв у гучні скандали. Міненко керує Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, що надає послуги жителям Києва, Київської та Черкаської областей. На відміну від своїх колег, чиновник є медійно активним – дуже часто коментує різні нововведення від Мінюсту.

За останній рік міжрегіональним управлінням було зареєстровано майже тисячу змін до відомостей про громадські організації, зокрема кінцевих бенефіціарних власників Київщини. Також у регіоні проведено близько 100 державних реєстрацій створення структурних утворень політичних партій, натомість припинено діяльність 910 партійних осередків. Весь процес реєстрації громадських організацій займає не більше 20 хвилин.

Під керівництвом Міненка державна виконавча служба столиці та Київщини вийшла в лідери серед інших регіонів, зокрема, по стягненню аліментів та заборгованої заробітної плати. Міжрегіональним управлінням спільно з Урядовою уповноваженою з прав осіб з інвалідністю активно проводиться правова допомога для людей з обмеженими фізичними можливостями. У межах співпраці започатковано окремий проєкт щодо безбар’єрного простору для кожного.

Продовжує працювати започаткований Міненком чат-бот у Telegram, де кожен охочий може отримати швидку та компетентну відповідь від фахівця служби.Щодня у чаті відповідають на майже три сотні питань. Такі кроки роблять державні сервіси зручними та максимально доступними для громадян.

38. Богдан і Олег Балагури

Тетіївський міський голова та депутат Київської облради

Олег Балагура залишається одним із найбільших латифундистів півдня Київщини, понад 20 років очолюючи ДП «Дослідне господарство Шевченківське». Від партії «БПП «Солідарність» Балагура-старший двічі ставав депутатом Київської облради. Його характеризують як досвідченого та ефективного політика, який має серйозний вплив на Тетіївщину. 

Останнім часом родину латифундистів свідомо намагається дискредитувати колишній мер Тетієва Руслан Майструк, який програв вибори міського голови Богдану Балагурі. Ображений ексмер завдяки своїм зв’язкам із командою нардепа Олександра Дубінського ініціював переслідування старшого Балагури, що вилилося в систематичні обшуки та блокування роботи держпідприємства.

Зазначимо, що за рік роботи на посаді очільника громади Богдан Балагура припустився низки помилок, зокрема намагався через силовиків ініціювати переслідування Майструка, хоча розумніше було ігнорувати попередника. Нестабільною залишається ситуація в міськраді та виконкомі, що пов’язано з молодим віком мера та відсутністю управлінського досвіду. Опозиційно налаштовані депутати можуть сформувати нову більшість та позбавити Балагуру повноважень, якщо останній не почне вести конструктивний діалог.

Родина Балагур безперечно зберігає вплив та займає чільне місце на політичній мапі області. Проте неврахування специфіки регіону та самовпевненість можуть зіграти злий жарт з Балагурами. Окрім посилення бізнесових позицій родині потрібно зайнятися мінімізацією ризиків, що напряму чи опосередковано пов’язані з політичною діяльністю. 

39. Влада Литовченко

Директорка Вишгородського історико-культурного заповідника

Попри невдачі на політичній ниві, Влада Литовченко залишається однією з найвпливовіших представниць культури Київської області. Вона більше п’яти років очолює Вишгородський історико-культурний заповідник, куди прийшла працювати як кризова менеджерка. Литовченко вдалося покращити умови праці співробітників заповідника та вивести його на якісно новий рівень. 

У заповіднику проводять ґрунтовні дослідження історико-культурної спадщини Київщини, що допомагає зберегти давні національні традиції. Литовченко неодноразово наголошувала на катастрофічному недофінансуванні культури. Проте у складних умовах їй вдається запроваджувати сучасні технології у музеях та залучати грантові кошти на реалізацію культурологічних програм.

Вишгородський історико-культурний заповідник увійшов до переліку ключових річкових локацій національного проєкту «Водний маршрут Дніпром». У подальшому це стане поштовхом для створення мережі туристичних маршрутів у Київській області, залучення інвестицій для розбудови інфраструктури та покращення логістики. Для популяризації туристичного потенціалу було презентовано портал «Мандруй Київщиною» – онлайн-мапу з колекцією турів найцікавішими місцями столичної області.

Литовченко є засновницею благодійного фонду «Обдаровані діти – майбутнє України», який допомагає юним талантам із малозабезпечених сімей. Під патронатом фонду перебуває кілька київських шкіл-інтернатів, де особлива увага приділяється творчому розвитку дітей та молоді. Також Литовченко очолює Фонд культурного співробітництва, що сприяє іноземним посольствам у представленні культурних надбань своїх країн на теренах України.

40. Руслан Голуб

Депутат Тетіївської міськради, бізнесмен

Раніше Руслан Голуб був головою Тетіївської РДА та депутатом Київоблради. Після цього зробив п’ятирічну паузу і в минулому році вирішив повернутися на політичну арену Київщини – став депутатом Тетіївської міської ради від партії «Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна».

Як зазначав бізнесмен, депутатство не було його головною метою. Він хотів завести до міськради фракцію, на чолі якої виступив, після чого обіцяв скласти мандат. Та, схоже, свою думку змінив. Сьогодні Руслан Голуб залишається важливим тіньовим гравцем, який впливає на роботу місцевих депутатів та низки старост, продовжує посилювати свої позиції в Тетіївській ОТГ і в критичний момент може навіть її очолити. Для нього це стане потужним майданчиком для відновлення політичної активності на рівні області та старту роботи у парламенті. А помилки чинного голови Богдана Балагури та досить нестабільна ситуація в громаді лише стають для цього каталізатором.  

Депутат має свій бізнес – групу компаній «ТАК», що спеціалізується на обробітку земель сільськогосподарського призначення, вирощуванні та переробці зернових культур, а також експортно-імпортній торгівлі зерновими та насіннєвими продуктами, активно розвиває тваринництво. Нещодавно він активізував свою інвестаційну діяльність на Херсонщині – став власником СТОВ «Енограй» та ТОВ «Золотий мис», що спеціалізуються на вирощуванні та зберіганні фруктів. Окрім того, компанія розвиває свою діяльність у Вінницькій та Одеській областях.

Руслан Голуб залишається членом правління Всеукраїнської аграрної ради, що ініціює об’єднання сільськогосподарських виробників, здійснює законодавчу підтримку АПК та лобіює інтереси аграріїв. Та виступає співорганізатором щорічної найбільшої в Україні виставки-демонстрації в техніко-польових умовах «Битва агротитанів». Окрім того, депутат є спонсором і віцепрезидентом Федерації біатлону України, а також головою її Київського обласного осередку. Та має власний благодійний фонд, який реалізує проєкти, спрямовані на розвиток спорту, освіти, культури, медицини та підтримки малозабезпечених сімей.

41. Микола Бабенко

Народний депутат України

Після впевненої перемоги Геннадія Дикого на виборах голови Білої Церкви, його головний конкурент, представник місцевого політпроєкту «Біла Церква разом» – Бабенко (набрав 25,17% голосів) нібито втамував свої мерські амбіції. Але це не точно…

У поточному році нардеп активно критикує місцеву владу, розповідає про загальноукраїнські проблеми та можливі шляхи їх вирішення. Фактично зараз він поводить себе як людина, яка лише планує балотуватися. Примітно, що Бабенко гостро спекулює на боротьбі зі збільшенням тарифів, хоча сам будучи головою обласної ради після Революції виявився одним із тих, хто підвищив тарифи на перевезення в міжміському транспорті жителям Київщини.

У парламенті Бабенко почувається некомфортно: він не входить у монобільшість, коаліцію, а також не має своєї команди. Виборці 90 округу не бачать роботи свого депутата-мажоритарника у Верховній Раді. Відвідуваність і голосування Бабенка безпосередньо залежить від взаємовідносин його шефа – олігарха Василя Хмельницького – із владою. Слід додати, що підконтрольні останньому білоцерківські телеканал «Крокус» і газета «Копійка» надалі активно піарять нардепа.

За інформацією «Моєї Київщини», Бабенко потихеньку готується вкотре спробувати свої сили в боротьбі за посаду мера найбільшого міста столичного регіону. Ставши очільником Білої Церкви, він отримає можливість розпоряджатися багатомільярдними ресурсами та значно більший вплив, аніж у нього є зараз. 

42. Андрій та Ганна Страховські

Депутат Ірпінської міської ради та депутатака Бучанської міської ради, забудовники

Андрій та Ганна Страховські, які є крупними забудовниками столичного регіону та володіють будівельною компанією «Strakhovskyi Group», залишаються активними громадськими діячами та розвивають свою політичну кар’єру.

Так, на виборах у 2020 році Андрій Стаховський став депутатом Ірпінської міської ради від партії «Батьківщина», а до цього дві каденції поспіль балотувався від «Нових облич». Через «розбіжності у поглядах з ідейним лідером Володимиром Карплюком», зі скандалом вийшов із політсили. Його дружину Ганну обрали депутаткою Бучанської міської ради від партії «Слуга народу».

У ЗМІ є інформація, що навіть після припинення «співпраці» Карплюкова політсила вирішила пропіаритися на Страховському, у тому числі й щоб просунути нинішнього очільника Ірпеня у крісло мера. Так, у роздаткових матеріалах, які поширювались на території п’ятого округу, згадали про профінансовані особисто Андрієм Страховським елементи благоустрою, однак без жодного слова про нього. «Звіт» прикрашали лише два фото: Володимира Карплюка і Олександра Маркушина, який на той час лише заявляв про намір балотуватися в мери.

Окрім політики, сім’я забудовників активно займається громадською діяльністю. Так, Андрій Страховський є керівником Київської обласної федерації олімпійського тхеквондо, спонсорує спортклуб «Імператор» та різні спортивні школи.

Ганна Страховська продовжує реалізовувати соціальні проєкти. Цього року депутатка очолила центр підтримки підприємців «Дія. Бізнес» у Бучі, яких лише 11 в Україні. Варто зауважити, що на цей проєкт Міністерства цифрової трансформації державні кошти не виділяються, вони відкриваються завдяки бізнесменам. Так, відкриття «Дія. Бізнес» у Бучі стало можливим завдяки компанії Андрія та Ганни «Strakhovskyi Group».

Також Ганна бере участь у різних заходах та форумах, долучилася до ініціативи створення проєкту «Арт Інфо Центр» у Бучі, налагоджує комунікацію із закордонними інвесторами.

43. Олександр Горобець

Народний депутат України

Цьогоріч «слуга» Горобець укотре підтвердив своє реноме лобіста будівельної галузі, звідки він, власне, і потрапив до Верховної Ради. Свого часу був начальником управління містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури Київської ОДА, а також директором будівельної компанії ТОВ «Сфера житлобуд», яка будує ЖК «Софіївська сфера» під Києвом. До слова, під час передвиборчої гонки Горобця супроводжували скандальні забудовники Приірпіння: Олексій Зіневич та Віктор Крупій.

За даними ЗМІ, у Верховній Раді Горобець входить до фінансово-промислової групи Іллі Павлюка в партії «Слуга народу». Цікаво, що після частих візитів до останнього напередодні прийняття законопроєкту про бюджет 2021 року в родині нардепа Горобця стався справжній майновий бум.

Його мама-пенсіонерка купила автомобіль Mercedes Гелендваген, ціна якого від 150 до 300 тис доларів, а 22-річна донька стала власницею одразу кількох земельних ділянок під Києвом, загальна вартість яких майже 34 тис доларів. В останній декларації депутат зазначив, що користується автомобілями BMW 530E і Land Rover, оформленими на маму. Разом ці автівки коштують майже 32 тис доларів.

Класичний випадок, коли депутат абсолютно відірваний від людей. За кордоном він буває частіше, ніж в Україні, а проблеми середньостатистичних жителів його мало цікавлять. За час каденції в Горобця нема жодного виступу у Верховній Раді, а всі депутатські запити (загальна кількість 6) були надіслані ще в 2019 році. Примітно, що на бездіяльність Горобця жителі 96 округу скаржаться його колезі по партії Ользі Василевській-Смаглюк і навіть просять її вирішити їх проблеми.

Доки Горобець поступово втрачає контроль над політичними процесами в регіоні, їх суттєво посилює ще один нардеп-«слуга» Володимир Крейденко, який, окрім того, що часто з’являється на публічних заходах, вітає жителів Боярки з днем міста тощо, готується до відкриття своїх громадських приймалень у межах 95 округу.

44. Віталій Гудзенко

Бізнесмен

Після закінчення повноважень депутата Верховної Ради України Віталій Гудзенко залишається активним гравцем на політичній арені Київщини. За результатами місцевих виборів, його було обрано депутатом Київської обласної ради від партії «За Майбутнє!». Щоправда, зрештою наприкінці 2021 року він вирішив відмовитися від мандата і в облраді. Утім, це зовсім не означає, що Гудзенко взагалі піде з політики.

Гудзенка називають рекордсменом у зміні партій. Та це не заважає йому залишатися справжнім політичним «важковаговиком», що стало можливим саме завдяки його успішній багаторічній громадській діяльності. У найбільшому Білоцерківському районі його знають як мецената, який завжди готовий допомогти і підтримати різноманітні проєкти. 

До 30-річчя незалежності України Гудзенко отримав нагороду за волонтерську діяльність і допомогу Збройним силам України від Командувача Об’єднаних Сил ЗСУ.

Окрім практики в адміністративній та депутатській діяльності, Гудзенко має значний досвід і у веденні бізнесу та вважається великим роботодавцем. Він володіє готельним комплексом «Озеро Віта» в Закарпатській області, де, за запрошенням депутата, часто відпочивають активні громадські діячі Київщини. Також Гудзенко є головою правління компанії «АГРО-ЛІДЕР-УКРАЇНА». Щоправда, останнім часом ширяться чутки, що свій аграрний бізнес він збирається продавати. Утім, імовірно, йдеться про переформатування активів Гудзенком.

Це ж стосується і його відмови від депутатства в облраді. Фактично йдеться про те, що він віддав мандат на користь лідера «майбахів» Ярослава Москаленка, який не хоче бачити у своїй фракції надто самостійного Гудзенка. Враховуючи амбіції останнього, можна не сумніватися, що ми побачимо його кандидатом в народні депутати на майбутніх парламентських виборах. 

45. Вадим Геращенко

Депутат Київської обласної ради, бізнесмен, меценат

Успішний бізнесмен Вадим Геращенко вперше став депутатом Київської обласної ради в 2020 році. На місцевих виборах балотувався від партії «Слуга народу» по Бучанському району, де проживає вже багато років. Зауважимо, що він посів друге місце за кількістю голосів по області серед своїх однопартійців.

У політику Геращенко прийшов із бізнесу: він володіє косметичною компанією «Альянс краси», яка є одним із найбільших виробників косметики в Україні. Для багатьох наміри заможного підприємця, який має успішний системний бізнес та власний благодійний фонд «Альянс», грати на політичній арені Київщини здалися безглуздими. 

Вектор його роботи спрямований на розвиток прилеглих сіл, допомогу незахищеним верствам населення, реалізацію екологічних проєктів. Також Геращенко співпрацює з Товариством Червоного Хреста, підтримує необхідними гігієнічними засобами бійців у зоні АТО, забезпечує навчальні заклади району засобами індивідуального захисту, розвиває культурне та спортивне життя Бучанщини. Як депутат Геращенко велику увагу приділяє підприємництву та екологічним проєктам в окрузі.

Окрім бізнесу та політики, Вадим Геращенко займається творчістю: він є співавтором книги «Живі. Всупереч», яка посіла 2 місце на міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова». Також депутат має науковий ступінь доктора філософії.

У Київській обласній раді Вадим Геращенко очолює постійну комісію з питань соціально-економічного розвитку. Є членом робочої групи для здійснення контролю за розробкою схеми планування території області. Також знаходиться в складі робочої групи щодо вирішення проблемних питань діяльності суб’єктів малого підприємництва, у тому числі мікропідприємництва. Член Виконавчого комітету Бучанської міської ради.

Прикметно, що в 2020 році сина Вадима Геращенка Микиту обрали депутатом Бучанської міської ради, а в 2021 він очолив відділ міжнародних відносин у Київській облраді. Так, активність Геращенків дає їм можливість закріпитися на політичний арені Київщини.

46. Костянтин Жеваго

Олігарх, народний депутат України ІІІ, IV, V, VI, VII, VIIІ скликань

Постійне перебування у Лондоні позбавляє Жеваго можливості вирішувати проблеми, яких з’явилося чимало з приходом до влади команди Зеленського. Обертів набирає скандальна історія з державними позиками для банку «Фінанси та Кредит». НБУ повідомляє, що сума боргу становить 6,2 млрд грн. Проте чекати добровільного повернення коштів ніхто не збирається – в олігарха вже відсудили права на готель «Салют» у центрі Києва, виконавці почали стягнення всього майна Білоцерківскої ТЕЦ, яка була поручителем кредитів. 

У липні у ЗМІ циркулювала інформація про оголошення Жеваго в міжнародний розшук, але в олігарха все спростували. Фонд гарантування вкладів звернувся з позовом до Високого Суду Англії та Уельсу для розгляду справи про всесвітній арешт активів Жеваго, але отримав відмову, аргументуючи тим, що це питання має розглядати українська Феміда. Активізація тиску на Жеваго співпала з відставкою міністра МВС Арсена Авакова, яких об’єднували спільні бізнес-проєкти та телеканал «Еспрессо.TV», який критикує владу. Подейкують, що Жеваго все ж таки вдалося домовитися з Банковою і негатив до керівництва країни вщухає.  

Фінансово цей рік для Жеваго видався дуже вдалим: великий попит на залізну руду сприяв тому, що чистий прибуток групи компанії Ferrexpo за перше півріччя сягнув понад 600 млн доларів. З іншої сторони, олігарху доводиться активно займатися захистом активів Ferrexpo на Полтавщині, зокрема гірничо-збагачувальних комбінатів, адже ними дуже цікавиться Ігор Коломойський. 

А от на Київщині - зокрема, в Білій Церкві - позиції Жеваго залишаються хиткими: від олігарха поступово дистанціюється бізнес-партнер Леонід Глиняний. Зараз незрозуміла подальша доля заводів «Росава» та «КрАЗ», які штучно намагаються забанрутити для ухилення від сплати кредитних боргів. Також Жеваго активно скуповує державні спиртзаводи, один із яких знаходиться у селі Тхорівка Сквирського району.

47. Василь Фатхутдінов

Начальник головного управління ПФУ в Київській області

Василь Фатхутдінов – генерал-майор у відставці, який близько 30 років пропрацював в органах внутрішніх справ України. Вважається близьким соратником голови Київської обласної державної адміністрації часів Януковича Анатолія Присяжнюка. За часів керівництва останнього Фатхутдінов і очолив Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, керівником якого є вже більше 10 років. Серед його регалій також звання доктора юридичних наук, професора, Заслуженого юриста України та робота на посаді заступника міністра внутрішніх справ.

Пенсійний фонд має досить розгалужену систему та низку важелів впливу на громадян, тому посада очільника такого значимого органу відкриває перед Фатхутдіновим великі можливості. У розвинених країнах такі структури завжди є прибутковими бізнесовими корпораціями та одними з найбільших інвесторів, які легко вкладають кошти в цінні активи та впливають на розбудову держави. Однак на Київщині пенсійний фонд давно став жебраком з мільярдним боргом. І хоч у своїх звітах Василь Фатхутдінов пишається тим, що впроваджує сучасну єдину централізовану систему призначення та виплати пенсій, треба визнати, що для того, аби вивести цю структуру на новий рівень, потрібен абсолютно новий підхід. На жаль, чинний голова не має ніякого стосунку ні до реформ, ні до їхньої ефективності.

Фатхутдінов неодноразово потрапляв у скандали, зокрема й через перебування за кермом у нетверезому стані, однак це не завадило йому утриматися на посаді. Його, як «свою людину» з багаторічним досвідом, і досі тримають в кріслі голови, хоча очевидно, що питання його зняття вже давно назріло.

48. Ігор Шалімов

Депутат Бориспільської міськради, забудовник

Нинішній депутат Бориспільської міськради від «Слуги народу» Ігор Шалімов – представник третього покоління відомої в Україні будівельної династії, який є відомим виробничником у Борисполі та одним із найбільших забудовників Лівобережжя Київщини. Шалімов-молодший звільнився з СБУ, побудував успішний бізнес на базі збиткового підприємства, а зараз очолює дочірнє підприємство свого батька Володимира «Агробудмеханізація» – ПрАТ «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів».

Варто зауважити, що батько Шалімова Володимир – відомий політик з 15-річним досвідом, близький соратник покійного мера Федорчука, нинішній депутат міської ради від партії «Наш край». Прикметно, що Ігор Шалімов у минулому скликанні також представляв цю політсилу, але, на відміну від батька, на місцевих виборах у 2020 році «перефарбувався» та пішов на вибори від пропрезидентської партії «Слуга народу». Що цікаво, «зелені» радо прийняли Шалімова-молодшого у своїх лавах та навіть зробили його головою фракції у Бориспільській ОТГ, попри те, що на виборах президента він відкрито підтримав Петра Порошенка.

Так, Ігор Шалімов, який вчасно змінив політичний мандат та переформатував роботу, має свої бізнесові інтереси в Борисполі та залишається впливовим політиком, який зі своєю командою в міській раді працює на благо регіону. У місті його знають як мецената та забудовника, який залишається крупним роботодавцем, платником податків, підтримує проведення спортивних та культурних заходів. Його компанія на базі старого навчального закладу, який вже давно не задовольняє потреби мешканців, будує сучасну школу на 600 учнів та здійснює капітальний ремонт ДНЗ «Берізка» в селі Гора.

Окрім цього, триває будівництво двоповерхового дитячого садочка на 220 дітей у Великій Олександрівці. У закладі буде не тільки власна автономна котельня, а й ліфт. Також компанія Ігоря Шалімова вже завершила будівництво амбулаторії загальної практики сімейної медицини у Щасливому.

49. Віталій Шайда

Генеральний директор «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

На Київщині Віталій Шайда представляє інтереси олігарха Ріната Ахметова та вже другий рік перебуває на посаді гендиректора «ДТЕК Київські регіональні електромережі». Загалом у сфері енергетики він працює понад 25 років.

Шайда зберігає значний вплив в регіоні, адже очолює компанію, що гарантує добробут населенню Київщини та є одним із найбільших платників податків України. Окрім того, «ДТЕК Київські регіональні електромережі» забезпечує робочими місцями близько 3 тис жителів області.

Попри велику кількість критики, що лунає на адресу монополіста, розвиток будівельної галузі та економіки на Київщині спонукає компанію Ахметова інвестувати значні кошти в електроінфраструктуру регіону. Зокрема, у 2021 році ДТЕК розпочала програму «Велике оновлення мереж», в рамках якої модернізує електромережі та будує нові об’єкти в області. У порівнянні з минулим роком, інвестиційна програма компанії зросла на 112%.

Наразі в Бучанському та Обухівському районах запускають дві потужні підстанції – «Гостомель» та «Козин». Також розпочалося будівництво підстанції «Софіївська» для забезпечення електропостачанням мешканців Вишневого, Софіївської Борщагівки, Петропавлівської Борщагівки, Святопетрівського. Ще одним своїм досягненням 2021 року в ДТЕК вважають встановлення на лініях електропередач 160 реклоузерів (це інноваційні пристрої, що можуть відновлювати електропостачання в разі незначних аварій) та початок робіт із обстеження ліній електропередачі за допомогою дронів. Окрім того, Шайда активно підтримує зелений курс України на збереження екосередовища та розвиток діджитал-сервісів.

У той же час, інформполітика ДТЕК настільки централізована, що відомості про діяльність її регіонального підрозділу жителі Київщини практично не отримують. Якщо механізм швидкого донесення інформації так і не буде відпрацьований, імідж компанії та її гендиректора зокрема стрімко падатиме з кожним днем.

50. Віталій Ярема

Ексгенеральний прокурор України

Протягом останніх кількох років Віталій Ярема майже повністю зник з публічного простору. На жодні інтерв’ю та ефіри він не погоджується. Представники місцевих еліт погоджуються: колишній генеральний прокурор зберігає на Київщині – особливо на лівобережній її частині – чималий вплив.

Варто нагадати, що Віталій Ярема був генпрокурором України лише вісім місяців – з червня 2014 року до лютого 2015 року. І головним його «досягненням» на цій посаді чимало експертів вважають гальмування розслідувань щодо розстрілів на Майдані. Будучи абсолютно непублічним Ярема зберігає позиції у партії експрезидента Петра Порошенко «Євросолідарності». Він – заступник голови Київського обласного осередка цієї політсили.

Тривала мовчанка уродженця села Строкова що під Переяславом перервалася у листопаді 2021 року, коли він несподівано почав захищати ексміністра енергетики Володимира Демчишина після відкриття кримінального провадження щодо закупівлі вугілля на окупованих територіях Донбасу у 2014 році. На телеканалі «Прямий», який пов'язаний з Петром Порошенком Ярема застеріг співробітників правоохоронних органів від виконання незаконних вказівок вищого керівництва держави.

З чим пов’язана така реакція Яреми? Подейкують, що його дуже сильно попросив Петро Порошенко. Як би там не було, після цього медіа-активність знову звелася до нуля.

Утім, прізвище Яреми все рівно не зникає з уваги ЗМІ, навіть попри спроби ховатися. Чому? Бо сплив приклад непотизму, коли восени 2020 року стало відомо, що племінник колишнього генпрокурора Григорій Ярема 2002 року народження став депутатом. Фактично йдеться про те, що член родини вже став депутатом за не надто очевидні заслуги.

51. Олександр Левченко

Голова Обухівської громади

Олександр Левченко очолює Обухів уже третю каденцію поспіль і за цей час побував у лавах не однієї політичної сили. А до того, як податися у політику, близько 10 років пропрацював директором ТОВ «Обухівський вентиляційний завод».

За час своєї роботи міський голова фігурував не в одному гучному скандалі – не обійшлося навіть без кримінальних проваджень. Активному депутату закидали привласнення та розтрату держбюджету, «кришування» незаконних забудов, а минулого року навіть арештували його майно. Причиною стала підозра у привласненні земель ветеранів АТО/ООС у результаті чого бюджет міста «схуд» на суму понад 4 млн грн. Незадоволення громадян викликали і постійний, але майже неефективний, ремонт центральної вулиці Обухова та багатовартісна реконструкція головної площі міста.

Та багаторічний досвід депутатства, керівництва великим підприємством, а потім й містом допомогли Левченку не лише зберегти імідж непоганого господарника, а й стати дійсно «вічним мером», змінювати якого містяни не поспішають. Він піклується про розвиток освіти та спорту і намагається підтримувати благоустрій громади на належному рівні.

У той же час жителі Обухівської ОТГ прогнозують, що найближчим часом міський голова може й сам піти з посади, зокрема через проблеми зі здоров’ям. Ситуацію ускладнює те, що за всі роки Левченко так і не підготував собі наступників та команду, яка зможе продовжити його політику. У такому разі, на громаду чекатимуть докорінні зміни та досить нелегкі часи.  

52. Олександр Туренко

Голова Української громади, ветеран АТО

Рік тому Олександр Туренко, який балотувався від «Європейської Солідарності», нарешті очолив Українку. Зауважимо, що він боровся за цю посаду ще в 2002 році, але програв Павлу Козирєву, який потім на довгих 15 років засидівся у кріслі мера. 

На місцевих виборах минулого року Туренку довелося знову позмагатися із Козирєвим, позаяк головною його опоненткою стала Оксана Кирилюк з команди ексмера. Перемогу чинний очільник Українки отримав у другому турі. 

Так, Туренку дісталося місто, яке попри наближеність до Києва та величезний рекреаційний потенціал, залишається одним із найдепресивніших на Київщині.  Саме тому вектор роботи Олександра Туренка в Українській міській раді спрямований на збільшення бюджету та реалізацію інфраструктурних проєктів, які можуть зробити місто на березі Дніпра туристично привабливим. 

Варто зазначити, що чинний мер позиціює себе як борець з «піщаною мафією», яка не тільки займається незаконним видобутком піску в Українській ОТГ (у Трипіллі), а фактивно знищує обороноздатність країни, адже десятки гектарів захопленої прибережної смуги є резервною переправою через Дніпро на випадок військових дій. Конфлікти та протистояння між сторонами продовжуються і донині. Як зазначає голова ОТГ, левова частка піску в Україні видобувається незаконно, тому боротися з нелегалами необхідно передусім тому, щоб громада отримувала від видобутку ренту у вигляді податків у місцевий бюджет. 

Враховуючи бекграунд Туренка, зокрема, його участь у бойових діях на Донбасі, досить вдаду роботу головою спершу Обухівської, а потім і Бориспільської РДА, є всі підстави вважати, що на «чорних» видобувачів піску в акваторії Дніпра чекатимуть серйозні проблеми. Утім, без законодавчого врегулювання та адекватної роботи правоохоронних органів ця боротьба не увінчається успіхом.

53. Леонід Джужик